Реалії та перспективи аптечного бізнесу в Україні

Основне, на що слід звернути увагу у роботі цього семінару, — це атмосфера доброзичливості при обговоренні доповідей та обміні досвідом, і головне, без так званого керівного перста. А сам семінар фактично розпочався ще в аеропорту «Бориспіль», коли всі учасники, у кількості понад 70 осіб, отримали власні ювілейні медалі, на одному боці яких вигравійована героїня давньоєгипетського епосу Нефертиті, з іншого — відбиток напису «Міжнародний фармацевтичний семінар» із зображенням символу медичної галузі. Через 4 год польоту в літаку «Боїнг», близько 10-ї ранку, українські гості прибули в Хургаду, де на той час було ще не зовсім спекотно, всього близько 30° С — це пізніше температура піднялася до 42–47° С. Для групи окремо було замовлено 2 автобуси, що доставили учасників семінару до готелю, розташованого на  морському узбережжі, з 3 басейнами та каналами з морською водою.

Зі вступним словом на  семінарі виступили завідувач кафедри управління та економіки фармації Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ, доктор фармацевтичних наук, професор, заслужений професор НФаУ, заслужений діяч науки і техніки України Валентин Толочко та начальник Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів у Полтавській області, кандидат фармацевтичних наук Ольга Хмельницька. Вони повідомили про порядок проведення семінару, а перший заступник голови Полтавської обласної громадської організації «Асоціація працівників фармацевтичної галузі» Юрій Ульшин — про програму неофіційного спілкування та перспективи проведення жовтневого міжнародного семінару.

Керівник аналітичної служби компанії «МОРІОН» Олег Добранчук викликав інтерес своєю доповіддю на тему «Фармацевтичний ринок України в контексті регіонального розвитку», де навів характеристики ринку лікарських засобів. Так, за макроекономічними показниками за обсягом ВВП порівняно з РФ, Білоруссю та Казахстаном Україна посідає 2-ге місце з показником 131 млрд дол. США (найвищий показник у РФ — 1224). Так, серед розвинених країн найнижчий показник має Іспанія (1415), найвищий — США (13 794). За темпами росту ВВП порівняно з РФ, Білоруссю та Казахстаном Україна посідає 4-те місце, однак ці темпи майже вдвічі перевищують такі розвинених країн. Аналіз економічних даних свідчить, що учасники СНД відстають від розвинених країн за показниками ВВП, але суттєво їх перевищують за темпами приросту, тоді як високий рівень доходів в країнах СНД, зокрема в Україні, призводить до високих темпів інфляції. Ринок лікарських засобів у 2007 р. в Україні становив 10,3 млрд грн., і в ньому лише 1,6 млрд грн. припадає на долю оригінальних препаратів. Обсяг фармацевтичного ринку країн СНД ідентичний ринку деяких розвинених країн. В Україні кількість осіб на одну аптеку становить 2,2 тис., що фактично відповідає такій вищезазначених країн СНД, в той час як, наприклад, у США — 5,2 тис., Великобританії — 4,7 тис., а у Франції та Італії — 2,4 та 2,2 тис. відповідно. Можна вважати, що роздрібний та оптовий сектори фармацевтичного ринку України та Росії знаходяться в активній стадії консолідації та інтеграції. Макроекономічні прогнозовані показники на 2008 р. становлять в Україні для ВВП 7%. Обсяг роздрібного ринку лікарських засобів в нашій країні може сягнути 2,7 млрд дол., а в РФ — 9,35 млрд дол. У зв’язку зі вступом до СОТ Україна може зберегти високі темпи приросту.

Перший заступник генерального директора комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація» Василь Деркачевський ознайомив присутніх з напрямками діяльності найбільшої комунальної аптечної мережі в Україні в контексті запровадження Концепції розвитку фармацевтичної галузі. Він повідомив, що витрати на охорону здоров’я у світі становлять 6,3% ВВП, в деяких країнах Європи — Швейцарії, Німеччині, Франції — понад 11%, у країнах Східної Європи — менше 6–7%, а в Україні — 3,7% ВВП, тому реалізація концепції є пріоритетом для вітчизняної фармацевтичної галузі. Діяльність комунальних аптечних закладів Луганської області також спрямована на впровадження її положень. Але важливе значення має і реалізація національної політики у сфері обігу лікарських засобів, що включає також державне регулювання цін на  фармпродукцію.

Директор ДП «Укртрансфармація» Іван Бавикін у доповіді «Державне підприємство «Укртрансфармація» — «динозавр» радянських часів чи перспективне підприємство» повідомив, що це об’єднання було створене у 1949 р. з метою централізованого розподілу лікарських засобів та виробів медичного призначення на залізницях України. У 2004 р. ДП «Придніпровськтрансфармація», «Одесатрансфармація», «Львівтрансфармація», «Південтрансфармація» були реорганізовані шляхом злиття в одну юридичну особу — ДП «Укртрансфармація», що підпорядковане Укрзалізниці. Нині в структурі ДП «Укртрансфармація» функціонує 5 підрозділів — Придніпровський, Львівський, Донецький, Південний, Одеський, в структурі яких налічується понад 100 медичних закладів. З моменту розвалу СРСР підприємство втратило майже 60% активів. Наприклад «Донецьктрансфармація» втратила 100% активів внаслідок майнових суперечок. У власності «Укртрансфармації» перебуває 37 об’єктів нерухомості — більше 15 000 м², в користуванні — 42 земельні ділянки. Державне підприємство займається роздрібною та оптовою реалізацією лікарських засобів та виробів медичного призначення у власних 33 аптеках та 106 лікувальних закладах Укрзалізниці. У Києві працює цілісний 4-поверховий майновий комплекс площею 7000 м². Команда офісу оновлена на 80%, і станом на 01.01.2008 р. у штаті 168 працівників, середній вік яких — 46 років. Як повідомив І. Бавикін, середня заробітна плата в аптеках — 990 грн., як наслідок виникає кадровий дефіцит. Перспективним, на думку доповідача, є залучення інвестора або отримання кредитних коштів під поручництво Укрзалізниці на розвиток; можливо, вдасться отримати дозвіл на реалізацію декількох об’єктів нерухомості, а отримані кошти використати на розвиток підприємства; формувати аптечну мережу поза об’єктами Укрзалізниці.

Член консультативно-дорадчої ради при Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, доцент Полтавського факультету Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого, кандидат юридичних наук Віталій Пашков у доповіді «Фіскальні органи: умови та підстави здійснення державного контролю» навів власний умовний розподіл контролюючих органів за такими критеріями: по-перше, фіскальні органи, на які покладається обов’язок щодо наповнення бюджету, — Державна податкова служба, Державна інспекція з контролю за цінами, Антимонопольний комітет; по-друге, органи із забезпечення життєдіяльності громадян — Санітарно-епідеміологічна служба, Держаний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт), органи державного контролю за якістю лікарських засобів (Держінспекція, Держслужба); по-третє, правоохоронні органи (МВС, прокуратура, СБУ). Нагадаємо, що ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає сферу його дії: він не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю, контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, використанням державного та комунального майна, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб’єктів господарювання на ринку фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, під час проведення процедур, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя. Діяльність фіскальних органів щодо особливості здійснення контрольних повноважень, у тому числі стосовно аптечних закладів з боку Державної податкової служби, викладена в Законі України «Про державну податкову службу в Україні». Завданнями органів Державної податкової служби є:

– здійснення контролю за додержанням податкового законодавства;?

– внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

– прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

– формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб;

– роз’яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;

– запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Розглядаючи права Державної податкової служби, слід звернути увагу на її структуру — це Державна податкова адміністрація, Державна податкова інспекція та податкова міліція. У ході доповіді В. Пашков обґрунтовав, що нерозповсюдження вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» лише ускладнює діяльність фіскальних органів, а не полегшує, як помилково вважають.

Валентин Толочко у доповіді на тему «Аспекти фармацевтичної освіти в Україні: стан і перспективи розвитку» ознайомив присутніх з аспектами вузівської підготовки НФаУ. Так, він підкреслив, що НФаУ як флагман фармацевтичної освіти на сьогодні готує фахівців за 14 спеціальностями (фармація; клінічна фармація; технологія ПКС; технологія ФП; промислова біотехнологія; економіка підприємств; якість, стандартизація та сертифікація продукції; маркетинг; менеджмент організацій; лабораторна діагностика; біотехнологія БАВ; екобіотехнологія; педагогіка вищої школи; адміністративний менеджмент). Взагалі вузівськую підготовку спеціалістів фармації здійснюють 18 факультетів інших ВНЗ. Крім того, присутні були ознайомлені з Концепцією фармацевтичної освіти в Україні, що полягає також у реалізації Болонської декларації до 2010 р. Після 2010 р. в Україні мають залишитися два освітньо-кваліфікаційних рівня підготовки фахівців: бакалавр та магістр. Між тим, на  сьогодні їх існує 4чотири: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр. Виникає питання — який кваліфікаційний рівень повинен мати керівник відповідного підрозділу або відповідний фахівець? Усі ці питання необхідно вирішити в перехідний період до 2010 р., що потребує зусиль не лише вчених та педагогів, а й практиків, у тому числі представників влади.

Фармацевтична освіта має внутрішню та зовнішню мотивації, які урівноважують одна одну. Крім того, фармацевтична освіта, крім спеціалізації, передбачає систематичну самоосвіту (конференції, наукові статті тощо), що особливо розповсюджено в розвинених країнах. Поступове впровадження різних форм післядипломної освіти, у тому числі й самоосвіти, заплановано на 2009–2013 рр. Особливу увагу доповідач звернув на порядок підготовки провізорів-інтернів. У щоденнику провізора-інтерна, який є офіційним документом про проходження заочної частини інтернатури і підписаний керівником базової установи та скріплений печаткою, наприклад, за спеціальністю «організація, управління та економіка фармації» відображається: характеристика установи, основні фінансово-господарські показники, склад приміщень, оргструктура, штат і розподіл праці, функціональні обов’язки і права працівників, режим роботи, сучасні оргтехнології, діловодство, форми та методи обслуговування населення та лікувально-профілактичних закладів. Далі провізор-інтерн готує п’ять рефератів з визначеною структурою та змістом (більш детально вимоги викладені в окремих публікаціях — прим. авт.).

Ольга Хмельницька в доповіді «Підготовка до атестації. Практичні аспекти» розповіла про співвідношення виявлених порушень вимог законодавства щодо якості лікарських засобів та кваліфікації спеціалістів на прикладі Полтавської області, проаналізувавши також роботу уповноважених осіб. Так, збільшення в області загальної кількості проатестованих провізорів та фармацевтів значно поліпшило якість самостійної роботи фахівців аптечних закладів з виявлення неякісної та фальсифікованої продукції. Також О. Хмельницька нагадала присутнім про вимоги Довідника кваліфікаційних характеристик (випуск 78, Охорона здоров’я) щодо кваліфікації персоналу аптечних закладів, зокрема завідувача аптеки — це провізор, що має відповідну кваліфікаційну категорію та стаж роботи за спеціальністю «організація і управління фармацією» не менше 5 років. Атестація провізорів на кваліфікаційну категорію в атестаційних комісіях, що створюються при територіальних державних інспекціях з контролю якості лікарських засобів, відбувається у такий послідовності: за 2 міс до засідання атестаційної комісії подаються необхідні документи — заява провізора; звіт про професійну діяльність за останні 3 роки; копія диплома; копія трудової книжки; копія сертифіката провізора-спеціаліста або посвідчення про наявність кваліфікаційної категорії (якщо таке було видано раніше); свідоцтво ВНЗ про складання іспиту після закінчення передатестаційних циклів; заповнений атестаційний листок. При атестації виникають такі проблемні питання: відсутність можливості у голови атестаційної комісії зменшувати терміни подачі заяв за наявності об’єктивних обставин у заявника та за умови наявності можливості вчасного опрацювання поданих документів членами атестаційної комісії до початку її засідання; порядок виготовлення копій зазначених документів: ким і яким чином завіряються; оформлення характеристики (поза вимогою); складання та оформлення звіту.

Завідувач лабораторії з контролю якості лікарських засобів Інституту гігієни та медичної екології АМН України, кандидат економічних наук Наталія Останіна в доповіді «Актуальні питання контролю якості лікарських засобів на українському фармринку сьогодні» проаналізувала систему державного контролю якості лікарських засобів на сучасному рівні, окреслила таке коло проблем: організаційні питання, обладнання, компетентність та інформаційне забезпечення. Організаційні питання були проаналізовані на  конкретних прикладах щодо проблем, які виникають у процесі роботи лабораторій з контролю якості лікарських засобів територіальних держінспекцій, — це в основному проблеми з орендою приміщень. Внаслідок цього в лабораторіях не створюються належні умови для проведення досліджень. Не врегульовані питання отримання аналітико-нормативної документації в електронному вигляді, не всі лабораторії взагалі мають відповідну комп’ютерну техніку та програмне забезпечення. Не узгоджена взаємодія Держінспекції та Державного фармакологічного центра. Н. Останіна також звернула увагу на  відсутність процедури контролю якості «лікувальних косметичних засобів», біоматеріалів, спеціальних харчових продуктів тощо.

До присутніх була доведена інформація, що лабораторія АМН України акредитована в Національному агентстві по  акредитації в Україні за ДСТУ ISO/IEC 17025-2006 «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій», а також впровадила в свою діяльність систему менеджмента якості за ДСТУ ISO 90001-2000. Що стосується лабораторій територіальних держінспекцій, то, як зазначила Н. Останіна, в них відсутні елементарні прилади. Так, із 27 лабораторій тільки 13 мають дистилятори, 19 — мікроскопи, 3 — ультразвукові бані, прилади досліджень таблеток на  міцність — 6, магнітні змішувачі — 9, обладнання витонченої хроматографії — 12, тільки 13 лабораторій мають холодильники, а 6 — комп’ютери тощо. Виникає запитання — про які плани може йти мова при такому забезпеченні територіальних держінспекцій?

Крім теоретичних слухань, учасники семінару відвідали місцеву аптеку, спілкувалися з її персоналом. Цікаво, що освітні вимоги до персоналу в Єгипті не відрізняються від українських, але мають дещо інший підхід. Так, у Єгипті працівники ліцензуються кожні 5 років, і один фахівець не має права володіти більше ніж 2 аптечними закладами, хоча остання вимога суворо не дотримується. Площа базової аптеки має становити не менше 100 кв. м. Викликала інтерес аптека за місцем мешкання бедуїнів, яку скоріше можна віднести до закладу нетрадиційної медицини. Деякий час був виділений і для екскурсій — до Каїра, Луксора, Єрусалима…

Закриття семінару відбувалося урочисто, всі слухачі отримали свідоцтва з підписом заступника міністра охорони здоров’я та організаторів. Також оргкомітет провів опитування слухачів, і всі підтримали пропозицію продовження традиційних міжнародних семінарів такого формату в жовтні та березені. Тому наступний семінар, запланований на жовтень 2008 р., відбудеться в одній з екзотичних країн світу. Чекайте! n

Віталій Пашков,
фото автора та Олега Добранчука