Засідання Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я

У першому читанні було підтримано проект закону про внесення змін до ст. 1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 06.03.2008 р. № 2181. Метою прийняття цього законодавчого акта є приведення норм законодавства України, зокрема визначення терміну «стандарт», у відповідність до міжнародних норм, згідно з якими дотримання стандартів має бути необов’язковим. У цьому законопроекті термін «стандарт» запропоновано викласти у такій редакції: «стандарт — документ, розроблений на основі консенсусу та затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики, що стосуються діяльності чи її результатів, включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є необов’язковим. Стандарт не містить вимог щодо безпечності харчових продуктів, установлених санітарними заходами, та може включати або повністю визначати вимоги щодо позначення, упаковки, маркування та етикетування продукту чи процесу, а також щодо термінології, яка вживається стосовно продукту, процесу чи послуги». Це дозволить усунути можливі негативні наслідки у сфері обігу харчових продуктів, зокрема дієтичних добавок, харчових продуктів для спеціального дієтичного вживання (використання), функціональних харчових продуктів, створити сприятливі умови їх доступу на інші ринки в  рамках вступу України до СОТ.

Також членами Комітету розглянуто проект закону про внесення змін та доповнень до Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» від 21.02.2008 р. № 2110 (щодо приведення деяких положень у відповідність до Рамкової конвенції із боротьби проти тютюну), поданий народним депутатом України Русланом Зозулею (фракція БЮТ). До цього закону запропоновано ввести пункти щодо заборони паління в міському та приміському транспорті, таксі, повітряному та залізничному транспорті, а також у закритих приміщеннях річкового та морського транспорту; на робочих та в  громадських місцях за винятком спеціально відведених для цього приміщень, обладнаних витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму; відведення у закладах громадського харчування не менше 50% площі для осіб, які не курять, розміщеної так, щоб тютюновий дим не поширювався на цю територію. Заклади охорони здоров’я усіх форм власності, зокрема фармацевтичні (аптечні), у своїх приміщеннях повинні розміщувати наочну інформацію про шкідливі наслідки паління та впливу тютюнового диму на здоров’я людини, практичні поради для здорового способу життя, рекомендації щодо відмови від паління чи іншого способу вживання тютюнових виробів. Запропоновано також заборонити використання виробником або імпортером тютюнових виробів на їх упаковці інформації, яка може вводити в оману або створювати неправильне враження щодо характеристик тютюнових виробів та їх впливу на  здоров’я, включаючи такі терміни, як «із низьким вмістом смол», «легкі», «дуже легкі», «м’які», та їх аналоги іншими мовами; заборонити виготовлення та продаж цукерок, іграшок чи інших товарів дитячого асортименту у формі тютюнових виробів, що привертають увагу неповнолітніх. Комітет підтримав цей законопроект у першому читанні з його подальшим редакційним та юридичним доопрацюванням.

Народні депутати розглянули проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України від 10.12.2007 р. № 1146 (щодо фінансування соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді) та проект закону про внесення змін до ст. 89 і 90 Бюджетного кодексу України від 10.12.2007 р. № 1146-1 (щодо фінансування центрів соціально-психологічної реабілітації дітей). За словами першого заступника директора Державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді Володимира Вовка, проект сприятиме розвитку та наданню якісних соціальних послуг населенню, їх доступності, перш за все у сільській місцевості, та стабілізує фінансування вже існуючих профільних закладів соціального обслуговування. Мета цього акта — впровадження чіткого механізму фінансування центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, центрів соціально-психологічної реабілітації дітей, притулків для неповнолітніх, центрів соціально-психологічної допомоги, соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, соціальних центрів матері та дитини, соціальних гуртожитків, центрів для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді за рахунок коштів, що виділяються на  соціальний захист населення із місцевих бюджетів та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

Народний депутат Володимир Карпук (фракція блоку «НУ — НС» висловив сумніви щодо економічної доцільності таких служб у селах, а створення їх у великих містах та районних центрах можливе лише після глибокого вивчення досвіду роботи соціальних служб інших країн, тому Комітет прийняв рішення про об’єднання та доопрацювання цих законопроектів та рекомендував прийняти їх за основу в першому читанні з урахуванням пропозицій.

Також на засіданні було обговорено проект рішення Комітету «Про підвищення відповідальності органів місцевого самоврядування за здоров’я територіальних громад на прикладі Миколаївської області». Особливий інтерес для подальшого розвитку та реформування системи охорони здоров’я становлять інноваційні регіональні моделі, одна з яких відпрацьовується у Вознесенську Миколаївської області. Ця модель сприяла більш ефективному функціонуванню системи охорони здоров’я в умовах єдиного медичного простору на  рівні міста та району. Медична допомога населенню міста та району надається комунальною установою — Вознесенською центральною районною лікарнею. Із введенням нових методів управління якістю медичної допомоги в лікарні зменшено кількість стаціонарних ліжок з 510 до 340 та збільшено кількість ліжок денного стаціонару з 20 до 139, що нині становить понад 50% госпітального ліжкового фонду. Обсяг наданої первинної медико-санітарної допомоги збільшився на фоні зменшення госпітальної допомоги та зменшення навантаження профільних спеціалістів поліклініки. Використана система подушного розподілу коштів на районному рівні дала змогу застосувати 5 принципів удосконалення системи охорони здоров’я регіону. Так, перший принцип — механізм раціонального використання коштів на прикладі Вознесенська — заснований на визначенні одиниці медичної послуги як основної медико-економічної категорії, визначенні її загального обсягу та розподілі цих послуг відповідно до потреб пацієнтів у медичній допомозі та необхідного для забезпечення потреб регіону фінансування. Тому фінансування медичних послуг відбувається за принципом максимальної вигоди для пацієнта. Другий принцип моделі ґрунтується на переході до розподілу бюджетних коштів прямими розрахунками за надану послугу за відповідною ціною на основі стандартів та об’єднанні їх у клініко-діагностичні групи. Третій принцип полягає в управлінні собівартістю медичної послуги, доцільності її застосування та обмеженні надання закладами охорони здоров’я медико-соціальних послуг. Четвертий принцип — перехід на договірні відносини з органами державної влади, місцевого самоврядування та системи охорони здоров’я регіону на закупівлю певного обсягу та якості медичних послуг — ще не впроваджено у Вознесенську. П’ятий принцип економічної вигоди передбачає у профілактичній направленості надання медичної допомоги. Загальне його розуміння полягає в раціональному використанні коштів територіальної громади та організації етапності надання медичної допомоги від амбулаторії до стаціонару.

Завідувач сектору розвитку сімейної медицини Департаменту розвитку медичної допомоги МОЗ України Костянтин Надутий відзначив абсолютний пріоритет Вознесенська щодо системного впровадження сімейної медицини в міських умовах, проте рекомендував додатково поглиблено проаналізувати статистичну та фінансово-економічну інформацію з уточненням проблеми статистичних даних для подальшого їх використання з науково-методичною метою.

Члени Комітету оцінили досвід Вознесенська як позитивний та запропонували внести пропозицію до МОЗ України щодо надання району статусу експериментального з відповідним додатковим фінансуванням, зокрема амбулаторії сімейної практики. Комітет готує проект рішення з рекомендаціями щодо впровадження цього досвіду в інших містах країни.n

Ганна Барміна,
фото прес-служби «Щотижневика АПТЕКА»