Главная RSS Контакты
Издательство МОРИОН Компендиум OnLine Украинский Медицинский Часопис Фармэнциклопедия Геоаптека

Друга Всеукраїнська фармацевтична конференція «АПТЕКА–2008 Весна». Сьогодення та майбуття галузі

[ #644 (23) 09.06.2008 ]

Після плідної співпраці під час Всеукраїнської конференції «АПТЕКА–2007», яка відбулася в листопаді минулого року, провідні фахівці галузі знову зустрілися вже на другій Всеукраїнській фармацевтичній конференції «АПТЕКА–2008 Весна». Ця визначна подія, організатором якої є компанія «МОРІОН», а співорганізатором виступила Аптечна професійна асоціація України (АПАУ), відбулася за офіційної підтримки МОЗ України 26–29 травня 2008 р. у кримському селищі Форос на території однойменного санаторія. Більш ніж 180 учасників конференції, серед яких керівники та провідні спеціалісти державних регуляторних органів, аптек та аптечних мереж, компаній — виробників лікарських засобів (ЛЗ) та дистриб’юторів, профільних навчальних закладів та консалтингових і аналітичних компаній, мали змогу ефективно поєднати зосереджену роботу в конференц-залі з відпочинком та прогулянками, створеним ще на початку ХІХ ст. затишним фороським парком із рідкісними видами рослин, насолодою свіжим повітрям, теплою та сонячною весняною погодою, чарівними краєвидами кримських гір і лагідним прозорим морем.

Місце та час зустрічі фахівців були обрані організаторами не випадково — санаторій «Форос» з якісним сервісом обслуговування ідеально підійшов для поєднання плідної співпраці та короткочасного відпочинку в атмосфері комфорту і чудової природи. Крім того, в останні травневі дні починається аналіз результатів діяльності галузі за перше півріччя та планування подальшої стратегії розвитку.

Основна мета проведення конференції — обговорення сучасного стану аптечного ринку України, висвітлення нагальних проблем аптечної справи провідними фахівцями галузі, створення якісних комунікацій між ними та вироблення єдиної спільної позиції щодо удосконалення діяльності аптечних закладів.

Протягом двох днів учасники заходу мали змогу прослухати багато цікавих доповідей, які було об’єднано у 6 пленарних сесій. На першій сесії, присвяченій організації управління фармацією України, були розглянуті питання взаємовідносин суб’єктів аптечної справи, влади та споживача, шляхи та перспективи розвитку комунального аптечного підприємства в сучасних умовах на регіональному рівні, проблеми екстемпорального виготовлення ЛЗ. На другій сесії доповідачі висвітлили нагальні питання регулювання української фармацевтичної галузі, стан та перспективи розвитку фармації України. Юридичні аспекти діяльності аптечного ринку України, у тому числі характеристика органів державного контролю за діяльністю суб’єктів господарювання в фармацевтичній галузі, особливості рекламування ЛЗ, правове регулювання господарських договорів в профільній сфері та аспекти юридичного захисту аптечного бізнесу, були розглянуті на третій сесії. Четверта сесія була присвячена проблемам та перспективам державного регулювання цін на препарати, запровадження реімбурсації в Україні, значенню аптек в цьому процесі, досвіду європейських країн. Під час п’ятої та шостої сесій розглядали питання організації продажу та логістики роздрібної та оптової торгівлі ЛЗ, маркетингу аптечної справи.

Таке широке коло розглянутих питань пояснює зацікавленість та участь великої кількості різноманітних спеціалістів фармацевтичної галузі, кожен з яких мав змогу отримати вичерпні відповіді на нагальні питання.

Друга Всеукраїнська фармацевтична конференція «АПТЕКА–2008 Весна». Сьогодення та майбуття галузі

Важливо відзначити, що організатори подбали не лише про цікаву та насичену програму пленарних сесій, але і про відпочинок гостей. У перший вечір учасники змогли ближче познайомитися під час фуршету та професійної дегустації вин, організатором якої виступив Інкерманський завод марочних вин. Офіційний банкет конференції «АПТЕКА–2008 Весна», який відбувся наступного дня в ресторані санаторію «Форос», приємно вразив не лише різноманітними смачними стравами, але і великою кількістю естрадних номерів, веселих конкурсів, в яких брали участь усі бажаючі, а по завершенню — святковим феєрверком.

Розпочинаючи конференцію, з привітаннями до учасників від оргкомітету конференціїї звернулися: президент Всеукраїнської громадської організації «Аптечна професійна асоціація України», президент компанії «Фалбі» Михайло Пасічник та директор компанії «МОРІОН» Ігор Крячок.

М. Пасічник надав присутнім повний звіт з виконання основних тез резолюції, прийнятої восени на першій конференції в м. Яремче, підкресливши, що більшість її положень вже виконано та впроваджено.

І. Крячок відмітив, що, враховуючи минулий досвід, на даній конференції значно більше часу відведено на дискусії з метою отримання відповідей на актуальні питання, обговорення існуючих проблем галузі та досягнутих напрацювань щодо їх вирішення, зокрема, обговорення досвіду управління в різних регіонах країни.

Від Міністерства охорони здоров’я України учасників конференції привітав заступник голови Державної служби лікарських засобів та виробів медичного призначення Костянтин Косяченко та перший заступник Головного державного інспектора з контролю якості лікарських засобів Владислав Онищенко. Робочий настрій дискусії задала заступник голови обласної державної адміністрації Полтавської області Надія Мякушко, яка щиро поділилася досвідом щодо розбудови фармацевтичної справи на Полтавщині.

Зокрема вона розповіла про схему забезпечення хворих на цукровий діабет інсулінами, яка була запроваджена на Полтавщині. Хворі отримували його в аптеках за рецептами, а потім аптекам відшкодовувалися кошти. У результаті цього споживання інсулінів суттєво зменшилося порівняно з попереднім роком. Вона також звернула увагу на те, що комерційні аптеки, на жаль, залишають поза увагою село, тому була збережена і підтримується досить розгалужена комунальна мережа. На Полтавщині запроваджені заходи щодо створення на рівні області системи підготовки фармацевтичних кадрів, забезпечення контролю якості ліків тощо.

Взагалі, індекс цитувань доповіді Н. Мякушко був найвищим протягом усієї конференції.

Першу пленарну сесію — «Організація управління фармацією України» — відкрив директор ДВТП «Волиньфармпостач» Михайло Півнюк доповіддю «Взаємовідносини суб’єктів аптечної справи, влади та споживача. Реалії, тенденції, перспективи» та запропонував розглянути ті проблемні питання, які виникають на регіональному рівні між владою, споживачем і фармацевтичним бізнесом, а також їх вплив на аптечний сегмент.

Друга Всеукраїнська фармацевтична конференція «АПТЕКА–2008 Весна». Сьогодення та майбуття галузі
Михайло Півнюк, Василь Деркачевський, Світлана Пасталиця, Ірина Козлова

Доповідач підкреслив, що фармацевтична галузь працює перш за все на пацієнта, який у Волинський області фінансує та оплачує більше 85% споживання всіх ЛЗ. На другому місці за споживанням знаходяться лікувально-профілактичні заклади (ЛПЗ), далі — громадські організації (наприклад ветеранські, асоціація діабетиків та ін.), страхові компанії, обласні або регіональні лікарняні каси, соціальні пакети підприємств різних державних та недержавних форм власності.

Доповідаючи про стан регіонального ринку, М. Півнюк зауважив, що Волинська область — одна з найменших у країні з чисельністю населення 1,037 млн (2,2% загального показника), з яких 51% становить міське та 49% — сільське населення.

Він також відзначив, що за останні роки в регіоні спостерігається тенденція до зменшення кількості суб’єктів господарювання (зараз їх 72), але вона є повільною за рахунок постійного виходу на ринок нових компаній — ліцензіатів, які розпочинають свою справу з одного аптечного закладу. При цьому загальна кількість аптечних закладів в області становить 453, з яких 370 знаходяться в місті і лише 83 — у селах. Виготовлення ЛЗ здійснюється лише у 6 аптеках, і тільки в одній — в асептичних умовах. Частка регіону в загальнодержавному обсязі продажу ЛЗ становить 1,4–1,6%.

Один аптечний заклад області обслуговує 2,3 тис. населення. Цей показник практично не відрізняється від загального по Україні (2,0–2,2), який вважається одним із найнижчих у світі. Так, у США на 1 аптечний підрозділ 5,2 тис. жителів, у Великобританії — 4,7 тис., інших країнах ЄС — 5–7 тис., Росії — 2,1. Якщо ж розглянути цей показник окремо для сільського населення, для Волинської області він становитиме 6 тис. жителів на аптечний підрозділ, а в одному з районів — 15 тис. Враховуючи вагомий відсоток сільського населення в регіоні, така кількість є незадовільною, а проблеми його медикаментозного забезпечення є надзвичайно актуальними для цієї області — в окремих місцевостях відстань від населених пунктів до аптечного закладу перевищує 60 км.

Далі М. Півнюк також зазначив, що Державне підприємство «Волиньфармпостач», розпочавши реформування в 1993 р. з 2 аптечних підрозділів, сьогодні включає 96 ліцензованих підрозділів з оптовим складом, займаючи 35% обсягу ринку ЛЗ області. 5 підрозділів здійснюють виробництво ЛЗ в умовах аптеки і один — в асептичних умовах, але цього ще недостатньо для надання медичної допомоги при виникненні критичних ситуацій.

Рівень розвитку (зрілості) фармацевтичного ринку, на думку М. Півнюка, визначається обсягом фінансування системи охорони здоров’я, який на сьогодні досить обмежений, рівнем ефективної діяльності та розвитку взаємовідносин між учасниками ринку. Також викликає занепокоєння і вплив низького рівня прибутків населення на вибір того чи іншого ЛЗ з переважанням застосування препаратів-генериків, а не інноваційних ЛЗ, на відміну від США та країн Європи.

Особливістю 2007 р. доповідач назвав консолідацію роздрібних аптечних мереж, серед яких перша п’ятірка охоплює майже 12% національного обсягу ЛЗ. У топ-20 найбільших аптечних мереж входять і 9 комунальних. В основному мережі працюють лише в одному регіоні, і лише декілька з них представлені практично по всій Україні.

На думку доповідача, в цілому по ринку аптечний сегмент знаходиться у фазі інтенсивного росту, який відбувається за рахунок вартості ЛЗ та змін в бік споживання більш дорогих препаратів, але зі стагнацією обсягу продажу. Рушійними силами в цьому процесі виступають швидкий розвиток і активність фармвиробників та операторів ринку.

М. Півнюк відмітив, що на сьогодні відчувається прозорість ринку ЛЗ — можна говорити про певний етап зрілості аптечного сегменту. На його думку, відмічаються такі позитивні тенденції, як активні дії стосовно удосконалення відповідної нормативно-правової бази у співпраці з Державною службою лікарських засобів та виробів медичного призначення, поступове впровадження нових стандартів співпраці виробник — дистриб’ютор — мережа та відчутна інтеграція дистриб’ютора в роздрібний сектор, поява іноземних інвесторів. Також важливим кроком у розвитку галузі є розширення асортименту в основному за рахунок безрецептурної групи препаратів та парафармацевтики, створення фарммаркетів.

Доповідач також визначив негативні тенденції розвитку фармацевтичної галузі:

  • зниження та стабілізація темпів приросту продажу аптечних товарів в кількісному вираженні;

  • зростання цін на ЛЗ як зарубіжного, так і вітчизняного виробництва.

Він наголосив на необхідності негайного прийняття Закону України «Про загальнообов’язкове медичне страхування» та введення елементів реімбурсації вартості ЛЗ, враховуючи досвід європейських країн, з метою подолання негативних тенденцій ринку.

Була висловлена впевненість, що, незважаючи на всі труднощі, можна прогнозувати зростання обсягу фармринку, на який впливатимуть зацікавленість іноземних інвесторів та такі економічні фактори, як підвищення вартості енергоносіїв, збільшення валових затрат, активізація інфляційних процесів, підвищення заробітних плат, вартості ЛЗ, зміна споживчого попиту щодо вибору більш дорогих препаратів.

У наступній доповіді першої секції в.о. директора КП «Луганська обласна «Фармація» Василь Деркачевський розповів про шляхи та перспективи розвитку комунального аптечного підприємства в сучасних умовах фармацевтичного ринку. Модель лікарського забезпечення, яку представляє підприємство КП «Луганська обласна «Фармація», базується на централізованому управлінні, а ключові напрямки його діяльності — це взаємодія та співробітництво з системою охорони здоров’я області, єдина цінова політика та соціальна орієнтованість підприємства, яке успішно допомагає впроваджувати передбачені законодавством України медико-соціальні гарантії для ветеранів, інвалідів та представників інших пільгових категорій.

Доповідач відзначив, що на сьогодні фармацевтична інфраструктура області включає оптові та дистриб’юторські фірми — виробники ЛЗ, аптечні установи різних форм власності, контролюючі органи, у тому числі Державну інспекцію з контролю якості лікарських засобів. Аптечний сегмент ринку станом на 01.01.2008 р. представлений 86 суб’єктами підприємницької діяльності. У цілому роздрібна мережа області складається з 1158 установ, у тому числі 578 державної та комунальної форм власності, з яких 575 — КП «Луганська обласна «Фармація». За 2003–2007 рр. частка підприємства у роздрібному фармацевтичному ринку зменшилася з 55,84% до 49,65%.

В. Деркачевський наголосив, що розвиток мережі повинен враховувати зростання не лише кількісних, але і якісних показників. В умовах жорсткої конкуренції збиткові структурні підрозділи доводиться закривати, тому аптечна мережа підприємства поступово реформується та поновлюється. У 2007 р. було відкрито 3 аптеки, 12 аптечних пунктів, 3 аптечних кіоски та 28 пунктів реалізації ЛЗ при фельдшерсько-акушерських пунктах (ФАП) и сільських амбулаторіях. Звичайно, віддалені райони не привабливі для приватних фірм через низьку рентабельність розташованих там аптек. Саме цю нішу ринку займають аптеки КП «Луганська обласна «Фармація». Незважаючи на це, аналіз господарської діяльності 2003–2007 рр. свідчить про збільшення обсягів продажу в 2,5 раза.

У структурі продажу 86,3% складає роздрібна реалізація. За 5 років асортимент розширився з 6000 до 8400 найменувань. Доповідач також відзначив зміну підходів до асортиментної політики — розроблено і впроваджено методичні підходи до оптимізації існуючого асортименту, доцільність яких доводять дослідження обсягів продажу, експертні оцінки аптечної мережі спеціалістами охорони здоров’я.

ЛЗ та вироби медичного призначення закуповуються переважно у заводів-виробників та основних дистриб’юторів. За 2003–2007 рр. закупівлі у вітчизняних виробників скоротилися з 40% до 32,5%, що пов’язано із збільшенням в Україні кількості представництв іноземних компаній після відміни в 2005 р. ввізного мита на ЛЗ та їх конкуренцією з вітчизняними компаніями на рівних умовах. За останні 2 роки з’явилася тенденція до стабілізації поставок від основних дистриб’юторських компаній за рахунок зменшення кількості дрібних постачальників.

В. Деркачевський зауважив, що лідерство підприємства закладено в його стратегії та основних напрямках: збереженні максимальної частки ринку, охопленні нових сфер реалізації, розширенні асортименту та стимулюванні збуту. В якості перспективного напрямку збільшення обсягів продажу розглядається співробітництво зі страховими компаніями і фондами, актуальне з початком розвитку медичного страхування.

Важливе місце у стратегії також займає формування, розвиток та навчання кадрів. За останні 6 років підприємству вдалося зберегти спеціалістів та на 12% збільшити кількість провізорів. Навчання персоналу складається з вивчення алгоритмів фармацевтичної опіки, техніки ефективного продажу, тригерних методик.

Стратегія розвитку в сфері виробництва ЛЗ КП «Луганська обласна «Фармація» полягає в розширенні асортименту та виведенні на ринок нових препаратів. У 2007 р. фармацевтична фабрика підприємства випустила продукцію на 16 млн грн. Виробництво ЛЗ передбачає не лише випуск якісних препаратів, але і проведення досліджень конкурентоспроможності продукції на фармацевтичному ринку області, прогнозування нового асортименту, активне позиціонування продукції спеціалістами ЛПЗ у селах.

Доповідач підкреслив переваги, які дає області робота єдиного комунального підприємства. Це гарантована повнота лікарського забезпечення, у тому числі екстемпоральними, наркотичними та психотропними ЛЗ; можливість оперативного медикаментозного забезпечення у випадках надзвичайних ситуацій; формування та збереження резервних запасів медикаментів; реалізація соціальних гарантій держави із забезпечення ЛЗ; розвиток виробництва якісних та доступних за ціною препаратів; збереження мережі сільських аптечних установ; забезпечення якості ЛЗ за рахунок відомчого контролю; надходження податків та зборів в обласний та місцеві бюджети.

Основні перспективи розвитку підприємства визначені в таких напрямках:

  • відкриття нових аптек та пунктів у містах та селах;

  • розширення мережі пунктів реалізації при ФАП та амбулаторіях;

  • реорганізація мережі та досягнення максимальної економічної ефективності;

  • відкриття медичних центрів на базі крупних аптек;

  • розширення соціальної мережі ветеранських аптек;

  • сертифікація виробництва та оптової ланки;

  • концентрація екстемпорального виготовлення в окремих аптеках, які можуть забезпечити відповідність всім вимогам цього виду діяльності;

  • збереження позицій головного постачальника ЛЗ в обласній системі охорони здоров’я;

  • активна участь у програмах розвитку охорони здоров’я та соціальної сфери;

  • розвиток співробітництва зі страховими компаніями та фондами;

  • подальша комп’ютеризація аптечної мережі та оптової ланки;

  • автоматизоване забезпечення всіх логістичних процесів та бухгалтерського обліку.

Підсумовуючи свою доповідь, В. Деркачевський підкреслив, що на сьогодні КП «Луганська обласна «Фармація» — єдине прибуткове підприємство, яке знаходиться у власності обласної громади. Враховуючи особливе призначення фармацевтичного сектору в житті суспільства, його співробітники прагнуть, щоб всі програми, плани та дії були соціально орієнтовані та постійно підтримували авторитет підприємства на найвищому рівні. Про успішність досвіду підприємства свідчать його ефективна діяльність в ринкових умовах вже протягом 20 років та перемоги в номінаціях щорічних рейтингів.

З доповіддю, присвяченою аналізу розвитку комунальної аптечної мережі на регіональному рівні, виступила генеральний директор КП «Ліки України» Чернігівської обласної ради Світлана Пасталиця.

Доповідач зазначила, що КП «Ліки України» — це найстарше та найбільше фармацевтичне підприємство області з-поміж 86 суб’єктів господарювання, характерною ознакою якого є сумлінна і прозора робота, сплата всіх податків і зборів. До його складу входить 72 аптеки, 82 аптечних пункти, 17 аптечних кіосків, обласний аптечний склад, крім того, підприємство співпрацює з 431 ФАП.

Основний капітал підприємства на сьогодні — це людські ресурси. С. Пасталиця зазначила, що питання кадрового забезпечення фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я надзвичайно актуальне для Чернігівської області, незважаючи на те, що в обласному центрі є філія НФаУ. Студенти не мають можливості якісно пройти виробничу практику, яка значно обмежена в часі, що унеможливлює професійний підхід до передачі знань. Плинність кадрів на підприємстві в останній час доповідач пов’язала з підвищеною відповідальністю та складністю багатопрофільної роботи в класичній аптеці з виготовленням, на відміну від аптечних закладів недержавної форми власності.

У Чернігівській області середній показник кількості населення на один аптечний заклад один із найнижчих в Україні — 1800 осіб. Збільшення кількості аптечних підрозділів відбувається на фоні постійного зменшення чисельності населення.

Питання забезпечення ЛЗ та професійними кадрами у сільській місцевості також залишається проблемним — деякі сільські аптеки закриваються через відсутність провізорів. У селах, де відсутні аптечні заклади, медикаментозне забезпечення здійснюється через ФАП на договірних умовах з центральними районними аптеками за додаткову оплату, але в цьому випадку постає питання відповідної професійної підготовки медичного працівника. Доповідач висловила думку, що положення про обов’язковий асортимент ЛЗ для сільських аптек також потрібно переглянути, особливо там, де немає лікарської амбулаторії чи ФАП, та для яких рецептурна група препаратів неактуальна.

С. Пасталиця висловила занепокоєння і абсолютним зменшенням питомої ваги валового прибутку від реалізації ЛЗ — з 19,95% в 2005 р. до 18,8% у І кв. 2008 р., яке відбувається на фоні збільшення кількості ЛЗ, ціни на які підлягають державному регулюванню (з 15,4% в 2005 р. до 22% у І кв. 2008 р.), та зменшення націнки на препарати (на всю номенклатуру з 29,2% в 2005 р. до 28,3% у І кв. 2008 р.). Зростання витрат, особливо на комунальні послуги, орендну плату та бензин негативно впливають на діяльність підприємства.

На думку доповідача, питання регулювання цін на ЛЗ, яке здійснюється лише на рівні аптечної мережі, дуже болюче для підприємства. Відсутність законодавчих вимог щодо націнки для оптової ланки, зміни ціни виробника, пов’язані з витратами на рекламу, промоційну діяльність серед лікарів теж впливають на підвищення вартості ЛЗ, а єдині, хто вислуховують пов’язані з цим нарікання споживача, — це провізори та фармацевти.

На завершення доповіді С. Пасталиця наголосила, що КП «Ліки України» підтримує прозорі партнерські відносини з виробниками, дистриб’юторами та науковцями галузі для того, щоб максимально забезпечити споживача якісними та доступними ЛЗ.

Заступник генерального директора з якості КП «Луганська обласна «Фармація», завідуюча контрольно-аналітичною лабораторією Ірина Козлова присвятила доповідь актуальним проблемам екстемпорального виготовлення ЛЗ.

Це питання хвилює багатьох представників фармацевтичної галузі, оскільки ця група ЛЗ дає можливість індивідуального підходу до хворого залежно від перебігу захворювання та ступеня його тяжкості. За даними Міжнародної фармацевтичної асоціації, ЛЗ, вироблені в аптеці, нерідко більш ефективні, ніж вироблені промисловим способом. Гомеопатичні ж препарати виготовляються виключно екстемпорально.

Доповідач зазначила, що якщо спеціаліст вклав свою душу та знання, дотримуючись усіх норм технологічного процесу, якщо ЛЗ пройшов контроль відповідно до діючої нормативної документації, то для хворого він абсолютно безпечний. Проблема виготовлення екстемпоральної рецептури, на її думку, пояснюється передусім відсутністю закріпленої в Законі України «Про лікарські засоби» окремої статті, регламентуючої виготовлення лікарських засобів в аптеках; появою на фармацевтичному ринку суб’єктів господарювання, для яких ця діяльність неприваблива та збиткова; зменшенням кількості державних та комунальних аптек; відсутністю в системі МОЗ України єдиного органу, котрий керував би аптечною мережею незалежно від форм власності; значними капіталовкладеннями в матеріально-технічну базу.

І. Козлова наголосила, що нормативна база також потребує докорінних змін та удосконалення з урахуванням вимог сьогодення. Незважаючи на те що Україна однією з перших країн СНД розробила свій правовий акт — Державну Фармакопею України (ДФУ), монографія стосовно екстемпоральних нестерильних ЛЗ внесена лише цього року в доповнення 2 до ДФУ. До документів, які регламентують виготовлення ЛЗ в аптеці, відносяться і накази МОЗ України від 15.12.2004 р. № 626 «Про затвердження Правил виробництва (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки» та від 03.08.2005 р. № 391 «Про затвердження документів з питань виготовлення лікарських засобів в умовах аптек», в якому затверджені методичні рекомендації стосовно вимог до виготовлення стерильних та нестерильних ЛЗ.

На думку доповідача, необхідно ввести деякі зміни до цих наказів, зокрема, переглянути умови проведення перевірок на пірогени та бактеріальні ендотоксини, які є некоректними через неможливість їх проведення безпосередньо в аптеках та відсутність акредитації на проведення; ввести окремим розділом вимоги до технологічного процесу, контролю за якістю, оформлення та терміну придатності гомеопатичних ЛЗ; конкретизувати оформлення залежно від класифікації: екстемпоральні ЛЗ для окремого хворого; ЛЗ серійного виробництва про запас, які відпускаються як готові форми; концентрати, напівфабрикати.

Зараз до складу підприємства входить 58 аптек з правом екстемпорального виготовлення, 23 з яких — з правом вироблення в асептичних умовах ін’єкційних, інфузійних розчинів та ЛЗ для новонароджених, а також одна фармацевтична фабрика. Незважаючи на модернізацію та укрупнення аптек з правом виробництва, яке призвело до незначного зменшення їх кількості, чисельність аптек з правом виготовлення в асептичних умовах збереглася практично на тому ж рівні.

Пріоритетними напрямками підприємства для збереження цих підрозділів І. Козлова визначила такі:

  • приведення приміщень у відповідність з Ліцензійними умовами, створення жорстких умов асептики;

  • придбання обладнання для створення чистих приміщень та необхідного мікроклімату;

  • створення технологічного потоку.

Постійно вкладаються кошти для поліпшення стану приміщень аптек, їх оснащення та модернизації. Так, придбано очисники повітря з високоефективними мікрофільтрами, в яких циркуляція повітря забезпечується ефективним вентилятором, а попередня фільтрація та тонке очищення проводиться за допомогою фільтра Airfiltres HEPA. У аптеках із меншим обсягом виготовлення ЛЗ, які потребують асептичних умов, встановлені рециркуляційні випромінювачі для знезараження повітря.

Доповідач відзначила, що екстемпоральна рецептура представлена більш ніж 350 прописами (розчини для ін’єкцій та інфузій, рідкі лікарські форми, мазі, очні краплі, ЛЗ для новонароджених, супозиторії, порошки, спиртові розчини). Контроль за дотриманням умов технологічного процесу складається з вхідного мікробіологічного контролю всіх субстанцій, які поступають на аптечний склад; контроль за отриманням води очищеної та води для ін’єкцій за всіма фізико-хімічними показниками на відповідність ДФУ, в тому числі перевірка на ендотоксини; бактеріологічний та мікробіологічний контроль СЕС та відомчими службами; перевірка на стерильність, пірогеність та контроль всіх фізико-хімічних показників.

Організаційно-методична робота служби контролю за якістю також важлива, оскільки, виходячи з вимог GMP, документація є невід’ємною частиною системи забезпечення якості ЛЗ. Саме тому на підприємстві розроблено технологічні інструкції на 54 прописи ін’єкційних та інфузійних розчинів та ЛЗ для новонароджених, які дають детальний опис відповідних процесів виготовлення, наданий розрахунок осмолярності та іонного складу в специфікаціях, а також запропонована упаковка, маркування, оформлення етикетками єдиного зразка, розробленими відповідно до ДФУ та галузевих стандартів, що наблизило оформлення ЛЗ, виготовлених в аптеці, до заводських. Також узагальнено методичні рекомендації щодо контролю за якістю прописів, які часто зустрічаються, та матеріали стосовно термінів придатності ЛЗ, які виготовлено в аптеках, видано збірник нормативних документів фармацевтичної галузі станом на 20.10.2007 р. та методичних рекомендацій з технологічного процесу виготовлення та контролю за якістю.

Підсумовуючи сказане, доповідач зауважила, що для збереження екстемпоральної рецептури необхідна постійна промоційна робота з лікарями, які відвикли або не вміють виписувати рецепти, незважаючи на те, що готові форми ЛЗ переносяться не всіма однаково. Розповсюдження реклами створює готовим ЛЗ репутацію панацеї та дезінформує пацієнта. ЛЗ, виготовлені в аптеці, ніколи не рекламувалися, але їх ефективність не викликає сумнівів, проте ці прописи розроблені багато років тому, а нових, з використанням сучасних інгредієнтів, практично немає. Тому питання, чи є майбутнє у аптек із правом екстемпорального виготовлення, надзвичайно актуальне.

Представлені доповіді ще раз свідчать, що на регіональному рівні існує велика кількість проблем, але накопичено і великий досвід їх вирішення. Цей досвід повинен стати загальнодержавним надбанням.

У наступних номерах «Щотижневика АПТЕКА» ми продовжимо інформувати читачів про питання, що розглядалися на конференції, та про їх активне обговорення. З матеріалами конференції ви можете ознайомитись на сайті www.apteka.ua n

Ганна Барміна, фото Любові Столяр

Друга Всеукраїнська фармацевтична конференція «АПТЕКА–2008 Весна». Сьогодення та майбуття галузі

Интересная информация для Вас:


Комментариев нет » Добавить свой

Другие статьи раздела

[2017-03-24 20:23]
Державне регулювання цін на лікарські засоби: до старту програми відшкодування залишилися лічені дні

[2017-03-24 19:34]
Перелік зареєстрованих торгових найменувань лікарських засобів, на які розповсюджуватиметься державне регулювання цін відповідно до постанови КМУ від 09.11.2016 р. № 862 із зазначенням наявності в аптечних продажах за 2016 р.

[2017-03-24 18:20]
Що робити, коли організм страждає від спраги?

[2017-03-24 18:02]
Боротьба з туберкульозом: чи є успіхи в Україні?

[2017-03-24 17:35]
Да здравствует наш суд, или Яблоко раздора в судебном споре производителей мельдония

[2017-03-24 17:24]
Насладитесь весной вместе с ГАВИСКОНОМ!

[2017-03-24 17:23]
ТЕНОТЕН — успокаивающее, противотревожное действие и ясность мысли!

[2017-03-24 17:00]
Новий перелік ліків, які відпускаються без рецептів, містить 3114 позицій

[2017-03-24 14:37]
Розроблено зміни в Гігієнічні вимоги до дієтичних добавок

[2017-03-24 12:39]
Уряд очікує на рішення парламентської коаліції щодо призначення міністра охорони здоров’я

Последние новости и статьи

[2017-03-24 20:31]
Розпорядження Держлікслужби України з 20.03.2017 р. по 23.03.2017 р. про заборону на обіг лікарських засобів

[2017-03-24 20:23]
Державне регулювання цін на лікарські засоби: до старту програми відшкодування залишилися лічені дні

[2017-03-24 20:12]
Маалокс

[2017-03-24 20:11]
Мезим

[2017-03-24 20:11]
Панангин

[2017-03-24 19:58]
Розпорядження від 22.03.2017 р. № 2042-2.0.1/2.0/171-17

[2017-03-24 19:58]
Розпорядження від 22.03.2017 р. № 2040-2.0.1/2.0/171-17

[2017-03-24 19:55]
Наказ МОЗ України від 20.03.2017 р. № 295

[2017-03-24 19:34]
Перелік зареєстрованих торгових найменувань лікарських засобів, на які розповсюджуватиметься державне регулювання цін відповідно до постанови КМУ від 09.11.2016 р. № 862 із зазначенням наявності в аптечних продажах за 2016 р.

[2017-03-24 18:55]
Правда ли, что недосыпание мешает различать эмоции окружающих?

Конференции, Фармацевтика и фармация Все новости

Подписка на новости


№ 23 (644) 9 июня 2008 г.
PDF-версия номера



Средневзвешенная розничная стоимость лекарственных средств в Украине на февраль 2017



Мы в социальных сетях:

Еженедельник Аптека в Твиттере Еженедельник Аптека в Вконтакте Еженедельник Аптека на Facebook Еженедельник Аптека в Google+