«Фармацевтична енциклопедія online»
Нові енциклопедичні статті: діячі Галичини фармацевтичної (продовження*)

БОБРАНЬСКІ Боґуслав (BOBRA?SKI Bogus?aw, 10.05.1904, м. Новий Сонч, Польща — 28.06.1991, Вроцлав, Польща) — професор, заві­дувач кафедри фармацевтичної хімії (1932–1946) Львівського університету/медичного інституту/медико-природничих фахових курсів.

Закінчив хімічний факультет Львівської політехніки (1926).

Працював: молодший асистент (1925–1927), старший асистент (1927–1929), доцент кафедри органічної хімії Львівської політехніки (1929–1933); завідувач кафедри фармацевтичної хімії Львівського університету/медичного інституту/медико-природничих фахових курсів (1932–1946); за сумісництвом завідувач лабораторії Львівської фармацевтичної фабрики «Лао­коон» (1941–1944), директор Львівської філії Українського НДІ ендокринології та органотерапії (1944–1946). З 1946 р. у Вроцлаві: професор фармацевтичного відділу Вроцлавського університету (1948–1950); завідувач кафедри фармацевтичної хімії (1950–1970), декан фармацевтичного факультету (1950–1957), ректор (1957–1962) Вроцлавської медичної академії; за сумісництвом завідувач відділу синтезу ліків Інституту імунології експериментальної терапії Польської академії наук (1955–1970); заві­дувач відділу фармацевтичної хімії Інституту хімічної технології ліків (1970–1974).

Доктор технічних наук (1929), доцент (1933), професор (1939). Голова наукової ради Інституту фармакології Польської академії наук (1960–1991), голова (1953–1955), почесний член (з 1979) Польського хімічного товариства; головний редактор журналу Wiadomosci Chemiczne (до 1985); голова Комітету фармацевтичних наук (1970).

Напрями наукових досліджень: хімія, хімічна технологія лікарських засобів, хімія гетероциклічних сполук, будова і дія нейро- і психотропних ліків; синтез похідних нафтиридину, піридину, кумарину, хіноліну, зокрема хіміотерапевтичних сполук групи хінолінзаміщених сульфаніламідів; хімічний аналіз: опрацювання методів мікроаналітичного визначення вмісту вуглецю, водню, хлору, брому в органічних сполуках.

Автор низки публікацій польською, німецькою, англійською мовами, серед них 3 монографії, 2 підручники. Підготував 3 професорів.

Основні праці: Synteza 1,5-naftyrydyny // Roczn. Chemii. — 1927; Centigramowa analiza elementarna (дис. праця). — 1929; O oksy-6-chinolino-5-aldehydzie i otrzymanych z niego 5,6-pochodnych chinoliny (дис. праця) // Roczn. Chemii. — 1932; Podr?cznik organicznej preparatyki chemicznej dla farmaceut?w i chemik?w (підручник). — 1935 (співавт.); Badania w grupie pochodnych ?-fenyloetyloaminy. — 1952; Preparatyka organiczna ?rodk?w leczniczych (монографія). — 1953 (1-ше вид.); 1971 (2-ге вид.); Synthesis and isomerisation of p-substituted 5-ethyl-5-[(beta)-hydroxy (beta) phenylethyl] barbituric acids. — 1969; Analiza ilo?ciowa zwi?zk?w organicznych (монографія). —1956 (1-ше вид.); 1979 (2-ге вид.); Organiczna chemia. — 1957 (1-ше вид.); 1992 (2-ге вид.).

Літ.: Шапиро И.Я. Очерки по истории Львовского медицинского института. — Львов, 1959; Львівський державний медичний інститут. — Львів, 1994; ?r?dka A. Uczone Polscy XIX i XX stuliecia. — Warszawa, 1994. — Т. 1; Зіменковський Б.С., Ґжеґоцький М.Р., Луцик О.Д. Професори Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: 1784–2006. —Львів, 2006; Зіменковський Б.С., Владзімірська О.В., Лесик Р.Б., Калинюк Т.Г., Різничок С.В. Історичні та наукові етапи становлення кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького // Фарм. журн. — 2007. — № 5; Архів ЛНМУ, справа 1530 [фото]; portalwiedzy.onet.pl/37115,haslo.html; www.bg.am.wroc.pl/sylwetki; www.ptchem.lodz.pl/pl/CzlonkowieHonorowi.html; lwow.home.pl/lwowianie.html; pl.wikipedia.org/wiki/Wikipedia:WikiProjekt_Biografie/Lista_B

Р. Лесик, І. Білінська, С. Різничок

ВЕЙБЕРҐ Зиґмунт Щепан (WEYBERG Zygmunt Szczepan, 03.08.1872, Варшава – 30.03.1945, Отвоцк, біля Варшави) — професор, завідувач кафедри фармацевтичної хімії (1912–1920) Львівського університету.

Закінчив природничий факультет Варшавського університету (1897).

Працював: керівник кабінету мінералогії Варшавського університету (1898–1912); завідувач кафедри фармацевтичної хімії (1912–1920), засновник і завідувач кафедри кристалографії (1920–1936), за сумісництвом декан філософського факультету (1920–1921) Львівського університету; завідувач кафедри мінералогії і петрографії Варшавського університету (1936–1945).

Кандидат природничих наук (1897), доцент (1908), доктор мінералогії та геогнозії (1912), професор (1912).

Напрями наукових досліджень: загальна та експериментальна мінералогія, ростова кристалографія; вивчення алюмосилікатів, пегматизації гранітів, ізоморфізму; відкрив та описав примітивний (тетраедричний) вид тетрагональної сингонії на прикладі синтезованого ним алюмосилікату кальцію (Ca₂Al₂SiO₇).

Автор близько 160 наукових праць, серед них 9 книг — монографій та підручників. Підготував 2 професорів.

Основні праці: О действии хлористого и сернокислого лития на каолин при высокой температуре (дис. праця). — Варшава, 1896; Некоторые каолинаты и их производные (дис. праця). —Санкт-Петербург, 1911; Syntezy pirogenetycznych glinokrzemian?w zasadowych (монографія). — 1908; Podstawy krystalografii (підручник). — Lwow, 1916; Krystalografia opisowa (підручник). — Lwow, 1925; Mineralogia (підручник). — Lwow, 1929; Optyka krystalow (підручник). — Lwow, 1932; ?wiat krystal?w (монографія). — Lwow, 1935.

Літ.: Ma?lankievicz K. Rocznik Pol Tow Geol. — 1949; Деркач Ф.А., Марченко М.Г. Про розвиток хімії у Львівському університеті в дорадянський період // Вісн. Львів ун-ту. Сер. хім. — 1967. — Вип. 9; Львівський державний медичний інститут. — Львів, 1994; Шафрановский И.И. Кристаллография в СССР 1917–1991. — СПб, 1996; ?r?dka A. Uczone Polscy XIX i XX stuliecia. — Warszawa, 1998. — Т. 4 [фото]; Енциклопедія Львівського університету. Хімічний факультет. — Львів, 2005; Енциклопедія сучасної Украї­ни. — Київ, 2006. — T. 4; encyklopedia.pwn.pl/79835_1.html

Є. Гладишевський, Б. Зіменковський

ВЕРТИПОРОХ Євген (17.04.1898, с. Ляшки Королівські Львівської обл. — 12.01.1973, Торонто, Канада) — професор, завідувач кафедри загальної хімії (1942–1944).

Закінчив хімічний факультет Вищої технічної школи у Ґданську, Польща (1926).

Працював: асистент кафедри органічної хімії і технології цього ж університету (1926–1934); доктор хімії та інженерії (1929); асистент кафед­ри технології нафти Львівської політехніки (1934); керівник наукової лабораторії хімічно-фармацевтичної фабрики у Варшаві, Польща (1935–1941); керівник виробничого відділу хімічно-фармацевтичної фабрики у Кракові, Польща (1941–1942); завідувач кафед­ри загальної хімії (1942–1944); за сумісництвом викладач фармацевтичної хімії; декан фармацевтичного відділу Львівських медико-природничих фахових курсів; професор загальної і фармацевтичної хімії (1946–1948), декан фармацевтичного факультету Українського університету в Мюнхені, Німеччина; професор Технологічного інституту в Торонто, Канада (1948–1958). Засновник відділення НТШ, голова Українського технічного товариства в Торонто.

Напрями наукових досліджень: опрацювання технології виготовлення гормональних, вітамінних, галенових (рослинного походження) препаратів; запропонував і запровадив на Львівській фірмі «Лаокоон» свою технологію виробництва інсуліну (1938).

Автор близько 30 наукових праць українською, польською, англійською та німецькою мовами в різних царинах хімічної та фармацевтичної технології.

Основні праці: Метали як каталізатори в органічних хімічних реакціях // Зб. мат. Прир. лік. секції НТШ. — 1928. — T. 32; Вплив хлориду алюмінію на бензотрихлорид (докт. праця). — Ґданськ, 1929; Про вітаміни // Лік. віс­ник. —1937. — Т. 15; Hormony. — Farm Wspol 1937.  — № 3–4, 5–6; Improvements of industrial method of insulin production. Proc. Shevchenko Soc. Sect. Math. Nat. Med. Sci. — New York, 1953; Інсулін // Вісті Укр. інж. — New York, 1958.

Літ.: Збірка наукових праць на пошану Євгена Вертипороха. — Торонто, 1972 [фото]; Ганіткевич Я.В. Історія української медицини в датах і іменах. — Львів, 2004.

Т. Калинюк, Я. Ганіткевич

ЛІННЕМАН Едуард Леопольд (LINNEMANN Eduard Leopold, 02.02.1841, м. Франкфурт-на-Майні, Німеччина — 24.04.1886, Прага, Чехія) — професор, керівник кафедри загальної та фармацевтичної хімії Львівського університету (1865–1872).

Закінчив хімічне відділення Гайдельберзького університету (1862).

Працював: асистент кафедри хімії університету м. Ґент, Бельгія (1863); асистент (1863–1865), керівник (1865–1872) кафедри загальної та фармацевтичної хімії Львівського університету, де викладав загальну і медичну хімію для студентів медицини та фармацевтичну хімію для студентів фармації, удосконалив хімічну лабораторію; професор загальної хімії у Вищій технічній школі м. Брно (1872–1875) та Празькому університеті (1875–1886).

Професор (1865). Член-кореспондент (1872), дійсний член (1876) Віденської академії наук.

Напрями наукових досліджень: вивчення спиртів аліфатичного ряду, взаємоперетворення спиртів, амінів, галогенопохідних, нітрилів, карбонових кислот; одним із перших зауважив перегрупування вуглецевого скелета у ході реакцій.

Автор близько 40 наукових праць, 11 з яких підготовлені у Львові.

Основні праці: Ueber die Umwandlung der Aminbasen in die dazugehorigen einaromigen Alkohole // Ann. Chem. Pharm. — 1867. — Bd. 144; Reduction des Essigsaure Anhydrids zu Aethylalkohol und Synthese normalen primaren Propylalkohols // Ann. Chem. Pharm. — 1868. — Bd. 148; Untersuchung einiger Aminamide der Fettsaurereihe. — Wien, 1870; Ueber eine wesentliche Verbesserung in der Methode der frationierten Destillation // Ann. Chem. Pharm. — 1871. — Bd. 160; Ueber die Darstellung der Fettalkohole aus ihrer Anfangsgliedern // Lieb. Ann. — 1864–1872. — Bd. 131, 136, 143, 144, 148, 152, 161.

Літ.: Almanach. — Wien, 1886; Finkel L. Historya Uniwersytetu Lwowskiego. — Lwow, 1894. — T. 1; Starzynski S. Historya Uniwersytetu Lwowskiego. — Lwow, 1894. — T. 2; Osterreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950. — Wien, 1972. — Bd. 5; Львівський державний медичний інститут. — Львів, 1994; Deutsche Biographische Enzyklopadie. — Munchen, 1997; Енциклопедія Львівського університету. Хімічний факультет. — Львів, 2003 [фото]; Staatsarhiv Wien, Faszikel 1130; Osterreichische Nationalbibliotek. WBIS: D802–371–3, DA3508526528; DBA: II 818, 26–29, III 570, 3; Poggendorff’s Biographischliterarisches Handworterbuch zur Geschichte der exacten Wissenschaften. — Leipzig, 1883–1904.

Є. Гладишевський, Б. Зіменковський, М. Надрага

НЄМЧИЦКІ Станіслав Тадеуш (NIEMCZYCKI Stanislaw Tadeusz, 19.09.1872, м. Ярослав, Польща — 12.05.1943, Львів) — професор фармацевтичної хімії Львівського університету (1924–1931).

Закінчив природниче відділення Львівського університету (1896).

Працював: асистент кафедри хімії цього ж університету (1896–1904); директор фабрики консервів у м. Любичі (1904–1908); вчитель хімії, фізики і математики у гімназії Львова (1908–1910); доцент хімії і математики Львівської вищої школи лісівництва (1910–1919), за сумісництвом демонстратор кафедри гігієни Львівського університету (1910–1912), міський епідеміолог Львова (1914–1918); доцент (1912–1919), професор (1919–1929) кафедри гігієни харчування, керівник кафедри загальної хімії (1919–1941), ректор (1923–1927) Львівської академії ветеринарної медицини, за сумісництвом професор фармацевтичної хімії фармацевтичного відділення Львівського університету (1924–1931).

Доцент (1912), професор (1919).

Напрями наукових досліджень: в галузі органічної та фармацевтичної хімії, технології переробки молока.

Автор близько 30 наукових праць, серед них 2 монографії, підручники загальної та органічної хімії. Повної бібліографії праць немає.

Основні праці: O polimeryzacyi aldehydu paratoluоlowego (дис. праця). — Lwow, 1896; O trzech normalnych butylotoluolach // Rozpr. Mat. Przyr. Krak. AU. — 1900; Przyczynek do syntezy za pomoca chlorku cynkowego // Rozpr. Mat. Przyr. Krak AU. — 1905; Analiza miareczkowa (підручник). — Lwow, 1901; Chemia organiczna i nieorganiczna dla studentow medycyny weterynaryjnej (підручник). — Lwow; Higiena mleka (монографія). — Lwow, 1925; Witaminy w swietle obecnego stanu nauki i ich znaczenie dla mleka (монографія). — Lwow, 1929.

Літ.: Kronika Uniwersytetu Lwowskiego. — Lwow, 1899. — Т. 1; Hahn W. Kronika Uniwersytetu Lwowskiego. — Lwow, 1912. — T. 2; Przegl Wet, 1936; Gaz Lwow — 1943. — № 114; Polski slownik biograficzny. — Krakow, 1977. — T. 22; Львівський державний медичний інститут. — Львів, 1994; Львівська академія ветеринарної медицини: 1784–2000. — Львів, 2000 [фото].

О. Владзімірська, Р. Лесик

ОСТЕРН Павел (OSTERN Pawel, 14.05.1904, м. Золочів Львівської обл. — 04.07.1941, Львів) — професор, завідувач кафедри органічної хімії лікувального факультету (1940–1941).

Закінчив медичний факультет Львівського університету (1928). Стажування в університетах Фройбурга, Базеля, Кембриджа (1933).

Працював: асистент (1928–1939), доцент (1940) кафедри біохімії Львівського університету, за сумісництвом керівник біохімічного відділу Львівського хіміко-фармацевтичного заводу (1934–1934); професор, завідувач кафедри органічної хімії лікувального факультету (1940–1941) Львівського медичного інституту. Загинув трагічно — разом з іншими професорами Львова без суду страчений німецькими окупантами.

Напрями наукових досліджень: вивчення метаболізму пуринових сполук, шляхів глікогенолізу в організмі; фармакологічні дослідження сполук аденозинової групи; опрацювання нових аналітичних і препаративних методів.

На час роботи у Львові автор близько 60 на­укових праць у провідних європейських журналах.

Основні праці: Ueber die Purinkorper des Kaninchenmuskels // Bioch. Ztschr., 1930. — Bd. 221; Chemistry of anaerobic recovery in muscle // Nature 1934, V. 134 (співавт.); Linkage of chemical changes in muscle // Nature. — 1934. — V. 134 (співавт.); Sur la formation de l’acide adenosinotriphosphorique et sur le role des phosphogenes // C. R. Soc. Biol. — 1935. — T. 118 (співавт.); Le mechanisme de la glycogenolyse // Bull. Soc. Chim. Biol. — 1936. — T. 18 (співавт.); Formation and breakdown of glycogen in the liver // Nature. — 1939. — V. 144 (співавт.).

Літ.: Основні напрями в розвитку діяльності кафедр Львівського медичного інституту. — Львів, 1966; Львівський державний медичний інститут.  —Львів, 1994; Архів ЛНМУ, спр. 2237 [фото].

Р. Лесик

ПАРНАС Якуб Кароль (PARNAS Jakob Karol, 16.01.1884, с. Мокрочани Тернопільської обл. — 29.01.1949, Москва) — професор, завідувач кафедри біохімії (1920–1941), декан медичного факультету (1929), керівник фармацевтичного відділення (1930–1936) і декан фармацевтичного факультету (1939–1941) Львівського університету/медичного інституту.

Закінчив хімічний відділ природничого факультету університету м. Мюнхен (1907). Стажування з біохімії в Цюріху (1907–1908, 1930–1931), Неаполі (1910–1911), Кембриджі (1914).

Працював: асистент (1908–1914), доцент (1914–1916) кафедри біо­хімії Страсбурзького університету; завідувач кафедри біохімії Варшавського університету (1916–1919); праця на кафедрі фармакології Варшавського університету та педіатричній клініці Віденського університету (1920–1921); завідувач кафедри біохімії (1921–1941), декан медичного факультету (1929), керівник фармацевтичного відділення (1930–1936), декан фармацевтичного факультету (1939–1941) Львівського університету/медичного інституту; директор хімічного сектору Московського інституту експериментальної медицини/Інституту біологічної та медичної хімії Академії медичних наук СРСР (1943–1946). Загинув трагічно, після арешту органами МГБ.

Доктор філософії (1907), доцент (1914), професор (1921). Професор університетів Цюріха, Швейцарія (1930), Генту, Бельгія (1939). Доктор Honoris causa університету Афін, Греція (1933). Академік академії наук СРСР(1942) та академії медичних наук СРСР (1944).

Напрями наукових досліджень: вивчення метаболізму глікогену, взаємозв’язку процесів гліколізу і спиртового бродіння, зв’язків між реакціями гліколізу та іншими ферментативними перетвореннями у м’язах; проблеми анаеробного розпаду вуглеводів (теорія Ембдена — Мейєргофа — Парнаса — Кребса); дослідження обміну похідних пурину та особ­ливостей їх метаболізму при діабеті; дослідження особ­ливостей метаболізму стереоізомерних молочних кислот в організмі; вперше у світі використав радіоактивні ізотопи фосфору у біохімічних дослідах. Створив наукову школу біохіміків світової слави.

Автор близько 180 наукових праць німецькою, польською, англійською, французькою, російською, українською мовами, серед них 5 перевидань підручника біохімії.

Основні праці: Ueber Naphthochinone (дис. праця). —M?nchen, 1908; Сhеmjа Fizjologiczna (підручник). — Варшава — Львів, 1922; Аmmоnіа fоrmatiоп in muscle and its sourse // Am. J. Physiol. — 1929. — V. 90; O kwasicy // Pol. Arch. Med. Now. — 1927. — № 18; Chemistry of anaerobic recovery in muscle // Nature. — 1934. — V. 134 (співавт.); Linkage of chemical changes in muscle // Nature. — 1934. — V. 134 (співавт.); О взаимосвязи химических процессов в мышце // Усп. совр. биол. — 1936. — Т. 5; Formation and breakdown of glycogen in the liver. —Nature. — 1939 — V. 144 (спів­авт.); Ізотопи як індикатори при біологічних дослідженнях // Pад. мед. — 1940. — № 9.

Літ.: Biographisches Lexikon der hervorragenden Aerzte. — Berlin, 1933; Шапиро И.Я. Очерки по истории Львовского медицинского института. — Львов, 1959; Основні напрями в розвитку діяльності кафедр Львівського медичного інституту. — Львів, 1966; Львівський державний медичний інститут. — Львів, 1994 [фото]; ?r?dka A. Uczone Polscy XIX i XX stuliecia. — Warszawa, 1997. — T. 3; Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах і іменах. — Львів, 2004; Зіменковський Б.С., Ґжеґоцький М.Р., Луцик О.Д. Професори Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: 1784–2006. — Львів, 2006; Архів ЛНМУ, спр. 2058, 14231; Oesterreichische Nationalbibliotek: WBIS: J 039–341–3, DA 3542043894; P 51332, DA 3546095711; JBA: I 516, 278–286; PAB: I 440, 159–166; II 274, 54–60.

О. Скляров, О. Надрага

ПЕБАЛЬ Леопольд (PEBAL Leopold, 29.12.1826, м. Секау, Австрія — 17.02.1887, м. Ґрац, Австрія) — професор, керівник кафедри хімії Львівського університету (1857–1865).

Закінчив природниче відділення університету м. Ґраца (1851). Стажування в університетах Гайдельберга та Страсбурґа (1855–1857).

Працював: асистент (1851–1855), доцент (1855–1857) кафедри хімії університету м. Ґраца; керівник кафедр хімії Львівського університету (1857–1865), університету м. Ґраца (1865–1872), Львівської технічної академії (1872–1887). Член-кореспондент Віденської академії наук (1882).

Напрями наукових досліджень: вивчав склад бориславської нафти і вперше виявив у ній ароматичні вуглеводні; разом з А. Фройндом відкрив загальну реакцію синтезу кетонів при взаємодії хлоридів карбоксилових кислот із органічними сполуками цинку, що було першим вагомим внеском Львівських хіміків в органічну хімію; багато уваги надавав удосконаленню обладнання хімічної лабораторії Львівського університету. Автор 7 наукових праць.

Основна праця: Ueber die Zusammensetzung der Stearinsaure // Sitz. Wien Akad. — 1854. — Bd. 13.

Літ.: Poggendorff J.C. Biographisch-literarisches Handwurterbuch zur Geschichte der exacten Wissenschaften. — Leipzig, 1863. — Bd. 2; Finkel L. Historya Uniwersytetu Lwowskiego. — Lwow, 1894. — Т. 1; Starzynski S. Historya Uniwersytetu Lwowskiego 1869–1894. — Lwow, 1894. — Т. 2; Деркач Ф.А., Марченко М.Г. // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. хім. — 1967, Вип. 9; Osterreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950. — Wien, 1983; Львівський державний медичний інститут. — Львів, 1994; Deutsche Biographische Enzyklopedie. — Munchen, 1995–1999. — 10 Bd.; Енциклопедія Львівського університету. Хімічний факультет. — Львів, 2003; Staatsarhiv Wien: Faszikel 900; Osterreichische Nationalbibliotek. WBIS: D561–588–4, DA3508293384; DBA: I 937, 292–297; II 988,32–35;III 692,364.

Є. Гладишевський, О. Владзімірська

ПЛЕСС Франц (PLESS Franz, 10.1.1819, м. Гогенштайн, Чехія — 11.05.1905, м. Ґрац, Австрія) — професор, організатор і керівник кафедри хімії Львівського університету (1851–1855).

Закінчив хімічне відділення Празького університету (1845).

Працював: асистент кафедри хімії університету м. Ґрац (1846–1851); професор, організатор і керівник кафедри хімії Львівського університету (1851–1855). Організував хімічну лабораторію, яка відповідала найкращим європейським стандартам того часу (1852); збагатив бібліотеку хімічного факультету; викладав загальну, органічну та аналітичну хімію для студентів філософського факультету Львівського університету, зокрема фармацевтичного відділення.

Напрями наукових досліджень: вивчав властивості озону і деяких органічних речовин; відкрив пеларгонову кислоту, досліджуючи яку внаслідок нещасного випадку втратив зір.

Основні праці: Beitrage zur Kenntniss des Ozons. — Wien, 1859; Ueber das Losunggesetz und das Sieden der Fluessigkeiten und ueber Dampfexplosionen // Sbb. Wien Math. Nat. — K., 1866.

Літ.: L. Historya Uniwersytetu Lwowskiego. — Lwow, 1894. — Т. 1; Starzynski S. Historya Uniwersytetu Lwowskiego. — Lwow, 1894. — Т. 2; Hahn W. Кronika Uniwersytetu Lwowskiego. — Lwow, 1912. — Т. 2; Деркач Ф.А., Марченко М.Г. // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. хім. — 1967. — Вип. 9; Львівський державний медичний інститут. — Львів, 1994; Енциклопедія Львівського університету. Хімічний факультет. — Львів, 2003; Osterreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950. — Wien, 1983, Bd. 8; Osterreichische Nationalbibliotek: WBIS: D 607–499–4, DA 3508302285; DBA: II 1014, 67; epub.oeaw.ac.at/oebl/oebl_P/Pless_Franz_ 1819_1905.xml

Я. Каличак, О. Владзімірська

РАДЗІШЕВСКІ Броніслав Лєонард (RADZISZEWSKI Bronis?aw Leonard, 06.11.1838, Варшава — 11.03.1914, Львів) — професор, керівник кафедр загальної хімії (1872–1895), органічної і фармацевтичної хімії (1895–1910), декан філософського факультету (1879–1880), ректор (1882–1883), проректор (1883–1884) Львівського університету.

Закінчив хімічне відділення природничого факультету Московського університету (1861). Стажування з хімії в університеті м. Гента, Бельгія (1865–1867).

Працював: викладач хімії 2-ї Варшавської гімназії (1862–1865); учасник Варшавського підпілля, комісар уряду Ромуальда Траугута, після поразки повстання емігрував до Бельгії (1865); асистент кафедри загальної хімії університету м. Лувен, Бельгія (1867–1870); викладач хімії Краківського технічного університету (1870–1872); керівник кафедр загальної хімії (1872–1895), органічної і фармацевтичної хімії (1895–1910), декан філософського факультету (1879–1880), ректор (1882–1883), проректор (1883–1884) Львівського університету.

Доктор природничих наук (1868), професор (1872). Дійсний член Краківської академії наук (1874). Один із ініціаторів створення медичного факультету, побудови хімічного корпусу Львівського університету. Співзасновник (1875) і президент (1877–81) Наукового товариства імені Коперника у Львові. Президент Товариства викладачів вищих шкіл Львова (1876–1884). Член Львівського фармацевтичного товариства (1876–1878). Радник магістрату (1873–1903). Почесний громадянин м. Львова (з 1897).

Напрями наукових досліджень: хімія вуглеводнів і гетероциклічних сполук; вивчав синтез і будову ароматичних вуглеводнів, бензоїнових та гліоксаїнових сполук, хемілюмінесценції органічних речовин; відкрив спосіб синтезу амідів карбонових кислот взаємодією нітрилів із пероксидом водню в лужному середовищі (реакція Радзішевського); провів хімічний аналіз мінеральних вод та нафтових газів Прикарпаття; сформулював теорію органічного походження нафти; створення польської хімічної термінології.

Автор близько 340 наукових праць, серед них 2 монографії. Засновник Львівської хімічної школи — підготував 20 професорів.

Основні праці: Recherches sur les derives de l’acide phenyl-acetique (дис. праця) // Bull. Acad. Sci Brux. — 1867–1868. — № 26–27; Badania teoretyczne i do?wiadczalne nad teoryj? podstawie? // Rocz. Tow. Nauk Krak. — 1870; Ocena teoryi chemicznej wirowania atom?w // Rocz. Tow. Nauk Krak. — 1871; Badania nad fosforencj? cial organicznych. —1879; Ryman?w. Rozbi?r chemiczny zdroj?w lekarskich w Rymanowie. — 1882, 1896; Rozbi?r chemiczny zdroj?w lekarskich w Truskawcu. — Lw?w, 1883; G?os w sprawie s?ownictwa chemii.  —Krak AU, 1900; Zr?dla mineralne w Polsce (монографія). — Lw?w, 1910.

Літ.: Starzy?ski S. Historja Uniwersytetu Lwowskiego 1869–1894. — Lw?w, 1894. — Т. 2; Poggendorff J.C. Biographisch-literarisches Handw?rterbuch zur Geschichte der exacten Wissenschaften: enthaltend Nachweisungen ?ber Lebensverh?ltnisse und Leistungen von Mathematikern, Astronomen, Physikern, Chemikern, Mineralogen, Geologen usw. aller V?lker und Zeiten. —Leipzig, 1898. — T. 2; Кronika Universytetu Lwowskiego. — Lw?w, 1899. — Т. 1; Kling K. Chem Pol. — 1914. — T. 14; Czas Galic Tow Aptek. — 1914. — № 4; Oеsterreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950. — Wien, 1983; Деркач Ф.А., Марченко М.Г. Про розвиток хімії у Львівському університеті в дорадянський період // Вісн. Львів. ун-ту, Сер. хім. — 1967. — Вип. 9; Львівський державний медичний інститут. — Львів, 1994; ?r?dka A. Uczone Polscy XIX i XX stuliecia. — T. 1; Warszawa. — 1997. — T. 3 [фото]; Siemion L.Z. Bronis?aw Radziszewski i Lwowska szko?a chemii organicznej. — Wroc?aw, 1999; Енциклопедія Львівського університету. Хімічний факультет. —Львів, 2003; Зіменковський Б.С., Ґжеґоцький М.Р., Луцик О.Д. Професори Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: 1784–2006. — Львів, 2006; Зіменковський Б.С., Владзімірська О.В., Лесик Р.Б., Калинюк Т.Г., Різничок С.В. Історичні та наукові етапи становлення кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького // Фарм. журн. — 2007. — № 5; Oesterreichische Nationalbibliotek: WBIS: P 56331, DA 3546105367; PAB: I 473, 404–410; II 307, 12–18; encyklopedia.pwn.pl/61914_1.html; www.pgi.gov.pl/muzeum_geologiczne/poczet/Bronislaw_Radziszewski/bronislaw_radziszewski.html

Є. Гладишевський, Б. Зіменковський

ТОЛЛОЧКО Станіслав Кароль (TOLLOCZKO Stanislaw Karol, 22.08.1868, с. Челєєво, Білорусь — 05.03.1935, Львів) — професор, засновник і керівник кафедри неорганічної хімії (1905–1935), декан філософського факультету (1914–1917) Львівського університету.

Закінчив природниче відділення Варшавського університету (1893). Стажування з хімії в університетах Геттінгена (1893–1896) та Кракова (1899–1901).

Працював: викладач математики, фізики і хімії в гімназіях Кракова (1896–1901); асистент (1896–1898), доцент (1901–1905) кафедри неорганічної хімії Краківського університету; засновник і керівник кафедри неорганічної хімії (1905–1935), директор 1-го хімічного інституту (1913–1935), декан філософського факультету (1914–1917) Львівського університету, де, зокрема, викладав неорганічну та аналітичну хімію для студентів фармацевтичного відділення.

Кандидат фізико-математичних наук (1893), доктор філософії (1896), доцент (1901), професор (1905). Президент Польського товариства природодослідників (1912–1913), Польського хімічного товариства (1931–1932).

Напрями наукових досліджень: питання аналітичної хімії, електрохімії, фотохімії; вивчав хімію неводних розчинів, кінетику розчинності кристалів, кріоскопічні властивості неорганічних розчинників, склад мінералів, каталітичне хлорування природного газу; одержав низку патентів на промислове виробництво тетрахлорвуглецю та інших речовин із природного газу.

Автор близько 30 наукових праць, серед них 9 перевидань підручників із неорганічної та органічної хімії. Підготував 4 професорів.

Основні праці: Об окислении ментена // Журн. Рус. физ.-хим. общ. — 1896. — Т. 30; Об углеводороде, образующемся при действии серной кислоты на ментол // Изв. Варшав. ун-та. — 1898. — № 7; Chemia nieorganiczna (підручник). — 1905, 1970 (співавт.); Chrmia organiczna (підручник). — 1909, 1954 (співавт.); Chemja w zakresie wiadomosci poczаtkowych. — Lwow, 1928; Chemia nieorganiczna lacznie z zasadami chemii ogolnej (підручник). — 1948, 1970 (співавт.).

Літ.: Orgelbrand S. Encyklopedia powszechna: z ilustracjami i mapami. — Warszawa, 1898–1912. — T. 1–18; Lam S. Ilustrowana encyklopedia Trzaski, Everta i Michalskiego. — Warszawa, 1927. — T. 3; Peretiatkowicz A., Sobeski M. Wspolczesna kultura polska. — Poznan, 1932; Who is who in Central and East-Europe 1933–34. — Zurich, 1935; Wielka ilustrowana encyklopedia powszechna. — Krakow, 1938, Bd. 1–22; Деркач Ф.А., Марченко М.Г. Про розвиток хімії у Львівському університеті в дорадянський період // Вісн. Львів. ун-ту, Сер. хім. — 1967. — Вип. 9; Srodka A. Uczeni Polscy XIX-XX stulecia. — Warszawa, 1998. — T. 4; Енциклопедія Львівського університету. Хімічний факультет. — Львів, 2003; Osterreichische Nationalbibliotek: WBIS: P68618, PAB: I 553, 408–416; DA3546129016; portalwiedzy.onet.pl/; www.lwow.com.pl/ujk/4.html; www.ptchem.lodz.pl/res/content/Kronika Towarzystwa.rtf

Є. Гладишевський, Р. Лесик

Далі буде

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!