Юридична консультація
Деякі організаційно-правові питання діяльності аптеки

Звернувшись до редакції «Щотижневика АПТЕКА», ви можете отримати юридичну консультацію з питань, що вас цікавлять. Відповіді будуть опубліковані на  сторінках видання. Запитання надсилайте факсом: (044) 585-97-10 або по е-mail: [email protected], [email protected]

Юрисконсульт Олеся Кісєльова До редакції «Щотижневика АПТЕКА» надійшов лист від «Аптеки по обслуговуванню учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілого населення міста Києва і області» з проханням роз’яснити деякі організаційно-правові питання діяльності аптеки.

Чи мають аптеки різних форм власності рівні права на ринку України?

Безпосередньо в п. 1 розділу 2 Державної програми забезпечення населення лікарськими засобами на 2004–2010 рр. (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2003 р. № 1162) зазначено, що доступ населення до ефективних, безпечних і якісних лікарських засобів забезпечується створенням рівних умов для функціонування аптечних закладів незалежно від форми власності та підпорядкування.

Таким чином, аптечні заклади різних форм власності мають рівні права на ринку України.

Чи усі аптеки відносяться до закладів охорони здоров’я?

Відповідно до абзацу 4 ст. 3, частин 1, 2 і 3 ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров’я аптечні заклади відносяться до закладів охорони здоров’я, завданням яких є забезпечення різних потреб населення в галузі охорони здоров’я шляхом надання медико-санітарної допомоги і які створюються підприємствами, установами, організаціями різних форм власності, а також приватними особами. В п.1 і 3 Порядку державної акредитації закладу охорони здоров’я вказано, що державна акредитація закладу охорони здоров’я — це офіційне визнання статусу закладу охорони здоров’я, про що свідчить отримання ним акредитаційного сертифіката терміном дії 3 роки та внесення акредитованого закладу до Державного реєстру. Порядок акредитації закладу охорони здоров’я визначається постановою КМУ від 15.07.1997 р. № 765. Аптека також відноситься до закладів охорони здоров’я згідно з п. 1.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, затверджених наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва і МОЗ України від 12.01.2001 р. № 3/8 (зі змінами, внесеними Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва від 06.06.2008 р. № 69/307).

Крім того, в частині 2 ст. 17 Основ законодавства України про охорону здоров’я визначено, що держава підтримує господарську діяльність у галузі охорони здоров’я.

Згідно з ст. 3 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 р. № 436, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на  виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Тому твердження про те, що аптеки, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку не можуть бути кваліфіковані як заклади охорони здоров’я, суперечить низці нормативних актів.

Отже, відповідно до наведених нормативних актів, всі аптеки відносяться до закладів охорони здоров’я.

Чи зобов’язані аптеки та аптечні пункти сплачувати податок на землю?

Питання сплати аптечними закладами податку на землю неодноразово з’являлось на сторінках нашого видання (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 42 (313) от 29 октября 2001г). Державна податкова адміністрація (ДПА) вважає, що аптечні заклади, а також аптечні бази та склади не відносяться до закладів охорони здоров’я з огляду на те, що органи статистики України за установчими документами відносять їх не до закладів охорони здоров’я, а до підприємств торгівлі. Тому пільга, передбачена Законом України від 03.07.1992 р № 2535 «Про плату за землю», на  них не поширюється (лист від 23.01.2001 р. № 815/7/18-0617).

Це питання є спірним і не всі погоджуються з думкою ДПА. Зокрема, Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин у своєму листі від 26.02.2001 р. №06-13/8-66 зазначає, що аптеки, згідно зі ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров’я, віднесені до закладів охорони здоров’я і, відповідно, звільняються від сплати земельного податку. Та п. 4 ст. 12 Закону України від 03.07.1992 р № 2535 «Про плату за землю» було викладено у редакції Закону України від 30.11.2006 р. № 398 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування», згідно з яким від земельного податку звільняються вітчизняні заклади охорони здоров’я, які повністю утримуються за рахунок коштів з Державного або місцевих бюджетів.

Таким чином, вітчизняні аптечні заклади, які повністю утримуються за рахунок коштів з Державного або місцевих бюджетів, звільняються від сплати земельного податку.

Якою повинна бути орендна плата за приміщення для аптеки та термін дії договорів оренди?

При укладенні договорів оренди між суб’єктами господарювання слід керуватись нормами Господарського кодексу України та правилами, встановленими Цивільним Кодексом України. При цьому термін дії договору (період, на який приміщення надається в оренду), порядок розрахунків (розмір орендної плати, експлуатаційні витрати, рахунки за центральне опалення та комунальні послуги) вказується у договорі. Усі спори, пов’язані з договором, його укладенням або ті, що виникають у процесі його виконання, вирішуються шляхом переговорів між представниками сторін. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку із застосуванням Цивільного та Господарського кодексів.

Є можливість відкрити аптечний кіоск в обладнаному під торговельний комплекс підвальному приміщенні, але санітарно-епідеміологічна служба (СЕС) не підписує паспорта кіоску, посилаючись на  відсутність природнього освітлення. Чи правомірні її вимоги?

Згідно зі спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства охорони здоров’я України від 12.01.2001 р. № 3/8 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами» (зі змінами) і постановою КМУ від 17.11.2004 р. № 1570 «Про затвердження Правил торгівлі лікарськими засобами в аптечних установах» затверджені вимоги до конкретних аптечних установ, а саме: аптечний кіоск — структурний підрозділ аптеки, котрий створюється на підприємствах, в установах і організаціях, для роздрібної торгівлі готовими лікарськими засобами, які відпускаються без рецепта лікаря.

Відповідно до п. 28 Правил торгівлі лікарськими засобами в аптечних установах аптечні кіоски розміщують у відокремлених ізольованих приміщеннях підприємств, установ, організацій без/з торговельним залом. Площа аптечного кіоску не може бути меншою 8 м2. В аптечних кіосках слід дотримуватися вимог санітарно-протиепідемічного режиму аптеки.

Згідно з п. 2.2.3.19 Ліцензійних умов розміщення, площа та склад приміщень аптечних кіосків визначаються ДБН В.2.2-10-2001.

Згідно з п. 11.10 Державних будівельних норм України «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я» (ДБН В.2.2-10-2001) аптечні кіоски розміщують у відокремлених приміщеннях без виділення торговельного залу тільки в  капітальних спорудах: на заводах, фабриках, вокзалах, в аеропортах. Також вони можуть знаходитися на перших поверхах житлових будинків і громадських споруд при наявності окремого входу, підведення інженерних комунікацій (водопостачання, каналізація, теплопостачання), вентиляції та забезпечення площі приміщень.

Слід зазначити, що в п. 7.16 Державних будівельних норм України «Будівлі і споруди. Громадські будинки і споруди. Основні положення» (ДБН В.2.2-9-99) зазначені приміщення, які допускається проектувати без природнього освітлення і розташування котрих допускається в  підвальних поверхах. Серед них: приміщення магазинів продовольчих і непродовольчих товарів, приміщення масажних і лазень сухого жару, наркозні, передопераційні, апаратні, клізменні, горшочні, гігієнічні ванни, вагові, термостатні, мікробіологічні бокси, санітарні пропускники, кімнати керування (пультові) і процедурні рентгенодіагностичних кабінетів, операційні, кімнати персоналу палатних відділень, кабіни для готування барію, приміщення для зберігання крові та кровозамінників (банк крові), приміщення для зберігання наркотичних засобів, матеріальні й інструментально-матеріальні, їдальні для хворих та інші приміщення, експлуатація яких не пов’язана з постійним перебуванням в них хворих і персоналу, за умови забезпечення нормативних вимог до вентиляції та штучного освітлення, а також відповідно до завдання на проектування. Аптечні заклади в цей перелік не входять.

З вищесказаного випливає, що дії СЕС у цьому випадку є правомірними і відповідають нормам чинного законодавства. n

Юрисконсульт Олеся Кісєльова

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті