«Сприяння реформі вторинної медичної допомоги в Україні». Перша річниця реалізації проекту

Відкриваючи прес-конференцію, керівник експертів проекту, д-р?Грета Росс (Великобританія) відзначила важливість інформування як керівників сфери охорони здоров’я різних рівнів та фахівців галузі, так і населення в цілому щодо процесу реформування вітчизняної системи охорони здоров’я. Г. Росс розповіла про основні напрямки, за якими здійснюється робота в пілотних областях:

• Полтавська обл. — стратегічне планування на рівні області із перепрофілюванням медичних закладів;
• Житомирська обл. — підтримка проектом перерозподілу окремих послуг по області у рамках генерального плану області з лікарняних мереж та реконфігурації послуг;
• Харківська обл. — розвиток моделі реструктуризації надання послуг на рівні району та започаткування створення міжрайонної корпорації лікарень.

Завданням проекту є надання не тільки технічної підтримки, але й ознайомлення українських фахівців із передовим європейським досвідом управління процесом надання медичних послуг населенню, запровадження організаційних змін та розвиток управлінських кадрів.

На запитання кореспондента «Щотижневика АПТЕКА» стосовно першочергових кроків, які будуть зроблені в подальшій реалізації проекту, відповіла директор департаменту з організації медичної допомоги МОЗ України Мирослава Жданова. За її словами, планується паралельно проводити реформи первинної і вторинної медичної допомоги, оскільки вони пов’язані між собою. Якщо досвід пілотних областей зазначеного проекту (Житомирська, Полтавська та Харківська обл.) доведе ефективність запропонованих моделей, то ці моделі будуть запропоновані і для подальшого впровадження по всій Україні.

Реальна картина сьогодення така: за системою охорони здоров’я Семашка, яку ми успадкували, як і усі пострадянські країни, ми маємо надмірну кількість лікарняних ліжок. Сьогодні ми маємо норматив 80 ліжок на 10 000 населення. Є області, де цей показник нижчий, і медична допомога надається якісно (наприклад Житомирська обл.), але існують регіони, де показник сягає більше 80. Ми прив’язані до штатних нормативів кількості посад лікарів, що на сьогодні, на жаль, розраховується відповідно до кількості ліжок. І необходно відійти від цього підходу, адже кількість лікувальних закладів в Україні достатня і навіть надмірна. Ми не говоримо про скорочення або закриття цих закладів — мова йде про їх реформування та перепрофілювання, оскільки сьогодні лікарняне ліжко, в міській або районній лікарні, часто виконує не лікувальну функцію, а соціальну. Було б цілком можливо функції реабілітації перекласти на міністерство праці і соціальної політики.

Про роботу проекту щодо покращання якості надання медичної допомоги при впровадженні проекту розповів національний координатор з питань політики та законодавства у сфері охорони здоров’я Володимир Рудий. Так, основною ідеєю проекту є зробити систему лікарської допомоги більш якісною через створення системи контролю за якістю та управління якістю, та більш ефективною з економічної точки зору. Важливим є пошук та знаходження балансу між економічною ефективністю та якістю надання медичної допомоги. Проектом передбачено реорганізацію нині існуючих закладів охорони здоров’я, зокрема лікарень, в автономні заклади, які будуть мати більше прав, більшу гнучкість при прийнятті управлінсько-господарських рішень та будуть працювати з державою як з покупцем медичних послуг для населення на договірних засадах. Це — головна точка дотику із майбутньою системою медичного страхування. Працювати без контролю за якістю, без договірних відносин, без господарської фінансової та економічної самостійності лікарень система соціального медичного страхування не зможе.

В. Рудий підкреслив, що у країнах ЄС, навіть там, де система обов’язкового соціального медичного страхування відсутня, використовуються вищезгадані елементи: високий рівень автономії лікувальних закладів, договірні відносини з державою як з покупцем медичних послуг для населення. Стосовно покращання ситуації з корупцією у сфері охорони здоров’я В. Рудий зазначив, що система медичного страхування не може працювати без чітко визначеного переліку державних гарантій, послуг, за які власне повинні платити або держава, або національний фонд медичного страхування як представник держави, якому делеговано ці функції. Коли будуть чітко визначені державні гарантії, безперечно, це буде сприяти зменшенню корупції.

Оксана Абовська, директор проекту від «EPOS Health Consultants» (Німеччина), відмітила, що існуюча сьогодні в Україні система перерозподілу коштів та засобів у сфері охорони здоров’я є неефективною. Лікарня отримує кошти ніби на лікування, але не відповідає перед державою, наскільки ефективно вони використовуються. З введенням договірних відносин між лікарнею та державою у лікарні з’являється можливість чітко визначити, що вона хоче отримати від своїх працівників. Якщо лікувальний заклад переходить на автономний статус, тобто на статус вільного економічного агента в рамках держави і працює як неприбуткове підприємство, він отримує від держави кошти за надання визначених медичних послуг. Лікувальний заклад, виходячи з системи бюджетної установи, має більше можливостей та більше гнучкості при прийнятті управлінсько-господарських рішень у плані оплати праці власним співробітникам. Так, наприклад, із введенням системи медичного страхування у країнах Балтії корупція зникла взагалі. У Молдові (система медичного страхування існує 3 роки) рівень корупції у сфері охорони здоров’я знизився до 10%.

Про зміни матеріального статусу лікарів у результаті впровадження реформ розповів В. Рудий. Проект є продовженням попередніх проектів, які реалізуються в Україні впродовж 4 останніх років: «Профілактичні та первинні заходи охорони здоров’я в Україні», «Фінансування та управління у сфері охорони здоров’я в Україні» та «Підтримка розвитку системи медичних стандартів в Україні». Працівники лікувальних закладів — учасників попередніх проектів не відмічають погіршення у матеріальному плані. Навпаки, створюються резервні фонди лікарень, за кошти яких закуповується додаткове обладнання і навіть виплачується допомога на оздоровлення працівникам, що в решті закладів не спостерігається вже близько 15 років. Як комунальні некомерційні підприємства вже працюють Золочівська та Близнюківська ЦРЛ на Харківщині, Попільнянська ЦРЛ на Житомирщині.

Щодо того, наскільки зараз реально відірвати систему планування лікувальних закладів від адміністративно-територіального поділу, В. Рудий підкреслив, що керівники на місцях повинні керуватися не тільки політикою «краще мати маленьке, неефективне, погане, але своє», а думати про те, яким чином ефективно використати державні кошти і зробити медичну допомогу максимально можливої високої якості. Потрібна і дуже важлива масивна інформаційно-просвітницька кампанія, у тому числі за допомогою преси. n

Андрій Вальков, фото Любові Столяр