Розпорядження КМУ від 14 січня 2009 р. № 17-р

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

 

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 14 січня 2009 р. № 17-р

Про схвалення Концепції Державної цільової програми «Цукровий діабет» на 2009–2013 роки

1. Схвалити Концепцію Державної цільової програми «Цукровий діабет» на 2009–2013 роки, що додається.

Визначити МОЗ державним замовником Програми.

2. МОЗ разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати до 1 лютого 2009 р. Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової програми «Цукровий діабет» на 2009–2013 роки.

Прем’єр-міністр України Ю. Тимошенко

СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 14 січня 2009 р. № 17-р

КОНЦЕПЦІЯ
Державної цільової програми «Цукровий діабет» на 2009–2013 роки
Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована програма

За даними ВООЗ, в економічно розвинутих державах світу до 4–6 відсотків населення хворіє на цукровий діабет. В Європі питома вага таких хворих становить близько 4 відсотків. Унаслідок поширення цукрового діабету рівень смертності підвищився в 2–3 рази, а тривалість життя зменшилася на 10–30 відсотків.

Визначаючи загрозу, яку становить для людства цукровий діабет, Генеральна Асамблея ООН прийняла 20 грудня 2006 р. Резолюцію про цукровий діабет, відповідно до якої витрати, пов’язані з наданням медичної допомоги хворим, оцінюються більш як у 2–3 відсотки загальних видатків з-охорони здоров’я; майже 80 відсотків припадає на лікування ускладнень, 20 відсотків — на закупівлю цукрознижувальних препаратів і систем контролю. За даними Міжнародної діабетичної федерації, вартість лікування одного хворого хоча б з одним хронічним ускладненням становить у середньому від 6 до 18 тис. доларів на рік.

В Україні на 1 січня 2008 р. зареєстровано 1 094 124 хворих на цукровий діабет (2,4 відсотка численності населення). Проте кількість людей з недіагностованою патологією перевищує у 3–4 рази.

Останніми роками невпинно збільшується кількість хворих дітей, особливо віком до 5 років, що потребують лікування препаратами інсуліну.

Відповідно до світової статистики, кожні 13–15 років кількість хворих на цукровий діабет (далі — хворі) подвоюється. Аналогічна тенденція спостерігається і в Україні — показник захворюваності збільшився з 115,6 (1993 рік) до 239,4 (2007 рік) на 100 тис. населення; поширеності — відповідно з 1699,2 до 2354,7. Переважно це стосується кількості хворих на цукровий діабет II типу. Ситуація ускладнюється також тим, що при такому діабеті спостерігається артеріальна гіпертензія в 2 рази частіше, ніж у пацієнтів, які не страждають на цукровий діабет.

У структурі загальної захворюваності населення патологія ендокринних органів і тканин займає шосте місце. При цьому кожна третя особа з ендокринним захворюванням страждає на цукровий діабет.

Щороку збільшуються видатки для проведення заходів з профілактики, діагностики та лікування хворих з ускладненнями, але обсяг таких видатків становить лише 0,5–0,8 відсотка загальних коштів з охорони здоров’я.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання програмним шляхом

На ситуацію, що склалася, негативно впливають такі фактори:

  • нераціональне харчування населення, що в поєднанні з гіподинамією призводить до збільшення кількості осіб з надлишковою масою тіла (ожиріння спостерігається майже у 80 відсотків хворих);
  • збільшення кількості осіб з хронічними серцево-судинними захворюваннями (гіпертонічна хвороба, атеросклероз) як групи ризику розвитку цукрового діабету;
  • відсутність налагодженого механізму проведення у закладах охорони здоров’я обов’язкового профілактичного огляду населення з метою виявлення та діагностики цукрового діабету, його ускладнень і диспансеризації хворих;
  • низький рівень оснащення закладів охорони здоров’я медичним обладнанням для діагностики та лікування хворих;
  • відсутність ефективної системи забезпечення хворих лікарськими засобами та виробами медичного призначення, їх медико-соціальної реабілітації;
  • обмеженість можливостей із забезпечення санаторно-курортним лікуванням;
  • недостатнє фінансування наукових досліджень з питань профілактики, діагностики та лікування хворих;
  • недосконалість форм та методів проведення роз’яснювальної роботи з питань профілактики цукрового діабету та його ускладнень.

Обов’язковою умовою ефективного лікування хворих є безперебійне забезпечення їх сучасними лікарськими засобами та виробами медичного призначення.

Комплексне розв’язання проблеми, тривала наявність якої вкрай негативно позначається на демографічній ситуації та трудоресурсному потенціалі держави, координація зусиль центральних і місцевих органів виконавчої влади можливі за умови прийняття і виконання Державної цільової програми «Цукровий діабет» на 2009–2013 роки (далі — Програма).

Мета Програми

Метою Програми є підвищення ефективності загальнодержавних заходів, спрямованих на:

  • профілактику та діагностику цукрового діабету, його ускладнень;
  • запобігання та зниження рівня захворюваності на цукровий діабет, його ускладнень, спричинених ними інвалідності і смертності;
  • збільшення тривалості і поліпшення якості життя хворих шляхом підвищення рівня та забезпечення доступності медичної допомоги, адаптації їх у суспільстві.

Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Можливі два варіанти розв’язання проблеми.

Перший варіант передбачає зміну порядку забезпечення хворих лікарськими засобами та виробами медичного призначення із запровадженням адресної допомоги. Однак такий процес може бути впроваджений одночасно з реформуванням усієї системи надання медичної допомоги хворим.

Другий, оптимальний варіант полягає у системній та комплексній реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я, використання ресурсів держави з метою надання високоякісної медичної допомоги хворим шляхом одночасного проведення роботи, спрямованої на:

  • створення і забезпечення належного функціонування за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів ефективної системи організації такої допомоги на кожному лікувально-профілактичному рівні;
  • зміну порядку забезпечення хворих лікарськими засобами та виробами медичного призначення із запровадженням адресної допомоги;
  • забезпечення ефективного функціонування Державного реєстру хворих на цукровий діабет.

Значного прогресу в лікуванні хворих можна досягти лише в результаті виконання державної цільової програми, підготовленої з урахуванням сучасних технологій та наукових розробок.

Шляхи і способи розв’язання проблеми, строк виконання Програми

Для розв’язання проблеми необхідно:

  • оптимізувати мережу державних і комунальних закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу хворим;
  • удосконалити систему підготовки медичного персоналу, насамперед для закладів первинної медико-санітарної допомоги, з питань профілактики та діагностики цукрового діабету, його ускладнень і лікування хворих;
  • забезпечити постійний скринінг цукрового діабету та його ускладнень;
  • створити і забезпечити належне функціонування системи профілактики та діагностики цукрового діабету, його ускладнень і лікування;
  • розробити та впровадити у практичну діяльність стандарти (протоколи) надання медичної допомоги хворим;
  • широко застосовувати сучасні медичні технології;
  • удосконалити порядок забезпечення хворих лікарськими засобами та виробами медичного призначення;
  • забезпечити заклади охорони здоров’я сучасними діагностичними системами для оцінки ефективності лікування хворих, своєчасного виявлення та лікування його ускладнень;
  • забезпечити ефективне функціонування Державного реєстру хворих на цукровий діабет;
  • удосконалити систему соціального захисту і реабілітації зазначених осіб;
  • забезпечити наукове супроводження Програми;
  • сприяти розвиткові міжнародного співробітництва з відповідних питань;
  • активізувати роз’яснювальну роботу серед населення з підвищення рівня обізнаності з питань запобігання та діагностики цукрового діабету і лікування хворих;
  • удосконалити відповідно до міжнародних вимог нормативно-правові акти, що регулюють проведення клінічних досліджень нових вітчизняних та імпортованих лікарських засобів.

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

Виконання Програми дасть змогу:

  • підвищити рівень діагностування цукрового діабету з 24 до 34 випадків на 1 тис. населення і його компенсації у дорослих — з 3 до 11, у дітей — з 10 до 30 відсотків;
  • зменшити кількість ускладнень цукрового діабету — діабетичних гангрен з 0,7 до 0,5 відсотка, діабетичної ретинопатії з 50 до 30 відсотків загальної кількості хворих; ампутацій стопи з приводу цукрового діабету з 6,4 до 5,3 випадка на 100 тис. населення;
  • зменшити кількість дітей з важкою гіпоглікемічною комою з 230 до 150;
  • знизити рівень первинного виходу на інвалідність (насамперед хворих працездатного віку) внаслідок ускладнень цукрового діабету з 1,35 до 1,1 на 10 тис. населення, а рівень смертності — на 10 відсотків.

Оцінка фінансових ресурсів, необхідних для виконання Програми

Фінансування Програми здійснюватиметься у межах видатків, що передбачаються у державному бюджеті МОЗ, іншим головним розпорядникам бюджетних коштів, відповідальним за виконання Програми, та за рахунок коштів бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва і Севастополя, інших джерел.

Обсяг бюджетних коштів, визначатиметься щороку виходячи з конкретних завдань та фінансових можливостей.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті