Щодо публічного обговорення проекту наказу «Про затвердження ліцензійних умов…»

Опублікований проект спільного наказу МОЗ України та Держком­під­при­єм­ництва «Про затвердження Ліцензійних умов провадження госпо­дарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздріб­ної торгівлі лікарськими засобами» викликає низку запитань щодо прак­тич­ного виконання деяких його положень, а саме:

– п. 2.2.3.10 Прохід до службово-побутових приміщень не може здійс­нюватися через виробничі приміщення.

В аптеках історико-архітектурної частини м. Чернівці заборонено здійс­нювати будь-які перебудови та реконструкцію приміщень. Тому виходить, що заклади, які протягом століть забез­пе­чували населення ліками, пережили австрійську, румунську, ра­дянську владу, при українській змушені перепро­філю­ва­ти­ся у черговий зал гральних автоматів чи банк через невід­­повідність окремим положенням нових Ліцензійних умов;

– п. 2.2.3.10 Мінімальна площа приміщень зберігання лікарських засобів не може бути меншою визначеної ДНБ В.2.2.10–2001.

А якщо відхилення не на користь аптеки складає кілька квадратних метрів і розширення є нереальним, хіба це серйозна підстава для припинення роботи закладу?

Для цього слід внести доповнення про те, що аптечні заклади, які функціонують не один десяток років, не повинні підпадати під дію жорстких вимог сучасного будівництва, адже загальна площа цих аптек та набір приміщень відповідають Ліцензійним умовам.

Постійні зміни, які стосуються площ та розміщення приміщень в аптечних закладах, неодмінно призведуть до закриття аптек в історичній частині міста;

– п.2.3. Кваліфікаційні та інші вимоги до персоналу.

Цей пункт заперечує можливість зайняття фармацевтичною діяльністю спеціалістів, котрі мають найсучаснішу та найперспективнішу кваліфікацію — клінічний провізор. Чому вони не включені до п. 2.3., не зрозуміло, адже рівень їх професійних знань, як показала практика, досить високий. Тим більше, що здійснено вже не один випуск таких спеціалістів і потреба аптечних закладів у них — висока, а у лікарнях відповідної посади ще не існує.

Крім того, доцільно поставити питання перед МОЗ та Міністерством освіти і нау­ки України про доповнення навчальних програм ВНЗ необхідними дисциплінами, щоб клінічні провізори могли виконувати обов’язки уповноважених осіб та займати посади завідуючих аптечними закладами. Інакше вони просто поповнюватимуть ряди безробітних і обдурених державою спеціалістів.

Щиро сподіваємося на врахування наших пропозицій. Хочеться ба­чи­ти органи вищої законодавчої та виконавчої влади не тільки кон­тро­лю­ючими чи караючими, а й такими, які здатні змінити нашу га­лузь і про­фесійну діяльність її спеціалістів дійсно з розумінням існуючих проблем.

З повагою працівники аптек м. Чернівці

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*