Регулювання цін на ЛЗ: пошук компромісу не завершено

Як уже повідомлялося на сторінках нашого видання (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 6 (677) від 9.02.2009 р.), 5.02.2009 р. у МОЗ України відбулося друге засідання експертної ради з формування, внесення змін та доповнень до Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення (далі — Національний перелік) під головуванням Валерія Бідного, заступника міністра охорони здоров’я України (зі складом експертної ради та проектом переліку можна ознайомитися у «Щотижневику АПТЕКА» № 5 (676) від 2.02.2009 р.).

У засіданні взяли участь представники Департаменту регуляторної політики у сфері обігу лікарських засобів та продукції в системі охорони здоров’я МОЗ України, Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів, ДП «Державний фармакологічний центр» МОЗ України, Комітету з контролю за наркотиками, Департаменту цінової політики Міністерства економіки України, професійних громадських організацій, головні позаштатні спеціалісти МОЗ України.

Юрій КонстантіновЮрій Константінов, директор Департаменту регуляторної політики у сфері обігу лікарських засобів та продукції в системі охорони здоров’я МОЗ України, нагадав присутнім, що існує директивна позиція уряду про те, що ціни на життєво необхідні лікарські засоби (ЛЗ) і вироби медичного призначення будуть регулюватися, більш ліберальні пропозиції та економічні обгрунтування учасників ринку щодо доцільності регулювання на період світової фінансово-економічної кризи не прийняті. Проте дано повторне доручення Міністерству економіки України розробити проект відповідного документа на заміну поставнови КМУ від 17.10.2008 р. № 955, яка, на погляд Департаменту, чинила достатньо жорсткий тиск на ринок та регулювала дуже широкий перелік ЛЗ і виробів медичного призначення. Тому запропоновно розділити смислові навантаження Національного переліку (наказ МОЗ України від 24.05.2005 р. № 226) та Переліку лікарських засобів і виробів медичного призначення, що можуть закуповуватися лікувальними закладами і установами державної і комунальної форм власності, які частково або повністю фінансуються за рахунок Державного та місцевого бюджетів. Також було вирішено Національний перелік сформувати на основі Приблизного переліку основних лікарських засобів ВООЗ і визначити, що саме він підлягатиме регулюванню та стане основою для моніторингу цін на ЛЗ у країні.

Валерій БіднийВалерій Бідний наголосив на тому, що якщо вже така постанова про регулювання цін народжується, то це повинно статися не без участі фахівців-медиків та фармацевтів. На його думку, ідеальним способом регулювання цін на ЛЗ сьогодні є введення страхової медицини — тоді ринок сам відрегулює ціни. Але, на жаль, українська медична галузь ще не підготовлена до введення страхової медицини, відсутні відповідні законодавчі акти, які б регулювали цей процес, система охорони здоров’я змушена функціонувати в умовах світової фінансово-економічної кризи, котра, безумовно, торкнулася і фармацевтичного сектору, який є її невід’ємною складовою.

Перелік, представлений на розгляд учасників, містить 186 позицій за міжнародними непатентованими назвами (див.?«Щотижневик АПТЕКА» № 5 (676) від 2.02.2009 р. та № 6 (677) від 9.02.2009 р.). До його опрацювання залучені фахівці Департаменту регуляторної політики у сфері обігу лікарських засобів та продукції в системі охорони здоров’я МОЗ України, ДП «Державний фармакологічний центр» МОЗ України, головні позаштатні спеціалісти, представники професійних громадських організацій, Комітету по контролю за наркотиками.

Регулювання цін на ЛЗ: пошук компромісу не завершено

Ю. Константінов також додав, що перелік препаратів, які можуть закуповуватися за бюджетні кошти, вже неодноразово обговорювався, і цілком природньо, що це мають бути ЛЗ, які призначатимуться відповідно до певних стандартів лікування, розроблених та затверджених МОЗ України, забезпечення виконання яких має взяти на себе держава, а не ті препарати, що спрямовані на покращення фізіологічного комфорту, підвищення якості життя і т.п. Він повідомив, що Департаментом, який він очолює, було проведено аналіз державних закупівель в деяких пілотних регіонах країни, в результаті якого встановлено, що великі суми бюджетних коштів витрачалися на закупівлю саме останніх в той час, як ці ж області сигналізували про відсутність життєво необхідних ЛЗ. Наприклад, у лікувальних закладах були відсутні ін’єкційні анальгетики, а препарати групи силденафілу закуповувалися за державні кошти.

Рішення, яке приймається сьогодні, можна назвати паліативним. Адже співробітники МОЗ України — державні службовці і повинні виконувати всі рішення Уряду. Тому завдання по регулюванню цін на певну групу препаратів поставлене, і воно має бути виконано. Інша справа, що деякі ідеї щодо регулювання базувалися на Національному переліку, який був дуже широким. Саме тому вирішено його скоротити.

Володимир ІгнатовВолодимир Ігнатов, голова Комітету з питань охорони здоров’я Європейської Бізнес Асоціації, зазначив, що проект переліку, розміщений на офіційному сайті МОЗ України, містить 197 позицій, а проект переліку, який роздано для обговорення учасникам засідання — 186. Отже, деякий позитивний процес має місце. Але якщо раніше жорстке регулювання, за словами В. Ігнатова, розповсюджувалося на 8–9% препаратів, представлених на ринку, то тепер воно охоплюватиме 18–19% усіх ЛЗ. Таким чином збільшиться в 2 рази перелік товарів, ціни на які будуть регулюватися. Через це постраждають всі учасники фармацевтичного ринку, починаючи з виробників і завершуючи підприємцями, котрі займаються роздрібною торгівлею. Існує також ще один перелік, який регулює націнки на ЛЗ та вироби медичного призначення вітчизняного та зарубіжного виробництва, які можуть закуповуватися установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з Державного та місцевих бюджетів, але він, на щастя, не розповсюджується на відпуск цих товарів з аптечних закладів. В. Ігнатов наголосив, що регулювання цін має значення тільки в тому випадку, коли препарат є на ринку. Якщо його немає — регулювання вже нікого не цікавить, а саме введення обмеження націнок у період нестабільності курсу валют може призвести до виникнення дефіциту препаратів.

Костянтин КосяченкоКостянтин Косяченко, заступник директора Департаменту регуляторної політики в сфері обігу лікарських засобів і продукції в системі охорони здоров’я МОЗ України, повідомив, що за інформацією, підготовленою фахівцями Департаменту, до введення в дію постанови КМУ № 955 регулюванню підлягало 18% ЛЗ і виробів медичного призначення, нині, у разі затвердження названого переліку, ця цифра збільшиться до 20%, що становитиме 2029 торговельних найменувань ЛЗ. Тобто кількість регульованих продуктів збільшиться всього на 2%. Крім того, раніше загальний розмір націнки опт + роздріб становив 35%, в той час, як сьогодні для оптової ланки пропонується 12%, а для роздрібної мережі — 20% ціни дистриб’ютора, що загалом становить 34,4% митної вартості. Отже розмір загальної націнки знижено лише на 0,6%. Тому пропонується вийти із ситуації, яка склалася, з найменшими втратами і для пацієнтів, і для суб’єктів господарювання.

К. Косяченко також представив до уваги присутніх результати аналізу структури препаратів, які входять до запропонованого для обговорення проекту переліку, проведеного з використанням аналітичної системи дослідження ринку «Фармстандарт» компанії «МОРІОН» (таблиця)

Таблиця ?
Вартісна група
За переліком
В тому числі вітчизняні ЛЗ
В тому числі імпортні ЛЗ
До 5 грн.
26%
9%
49%
Від 5 до 15 грн.
26%
24%
27%
Від 15 грн.
48%
67%
24%

Світлана ПасталицяСвітлана Пасталиця, генеральний директор Чернігівського обласного комунального підприємства «Ліки України», наголосила на тому, що перш за все необхідно визначити, яка мета державних службовців — зняти напругу в забезпеченні населення ЛЗ чи підвищити її, проводячи регулювання цін задля самого регулювання? На жаль, сьогодні напруга зростає. Також вона повідомила, що в Чернігівській обл. на 50% зменшено медикаментозне забезпечення сільських аптек і фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАП), оскільки для цього центральна районна аптека має придбати ЛЗ, провівши попередню оплату, а потім ще й здійснити доставку у ФАП. Націнки у 20% на ціну дистриб’ютора не вистачає для того, щоб покрити всі накладні витрати, пов’язані з доставкою ліків та утриманням сільської аптечної мережі.

Віктор ЧумакВіктор Чумак, директор ДП «Державний фармакологічний центр» МОЗ України, зазначив, що досвід останніх місяців 2008 р. продемонстрував, що введення регулювання цін на ЛЗ призвело до дефіциту переважно низьковартісної продукції, значною мірою це торкнулося препаратів вітчизняного виробництва. Таким чином, найбільше постраждали малозахищені верстви населення, аптечні заклади, розташовані в сільській місцевості, а також вітчизняні виробники. Він запропонував залишити регулювання цін тільки на ЛЗ та вироби медичного призначення вітчизняного та зарубіжного виробництва, які можуть закуповуватися закладами та установами охорони здоров’я державної або комунальної форм власності, що повністю або частково фінансуються з Державного та місцевих бюджетів, залишивши для них граничний рівень націнки — 10%.

Володимир РуденкоВолодимир Руденко, виконавчий директор Аптечної професійної асоціації України (АПАУ), повідомив, що згідно з інформацією, яка була заслухана 3.02.2009 р. на засіданні правління АПАУ, на Волині закрито 25 торгових точок (в основному в сільській місцевості). Крім того, в аптеках важко знайти ліки, необхідні людям, особливо це стосується оригінальних препаратів. На виникнення дефіциту, безумовно, впливають кілька факторів — і коливання валютних курсів, і те, що дистриб’ютори почали відпускати продукцію за умови попередньої оплати, але не останню роль відіграє і цінове регулювання. Тому на період фінансово-економічної кризи логічно було б залишити його лише стосовно ЛЗ та виробів медичного призначення вітчизняного та зарубіжного виробництва, які можуть закуповуватися установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з Державного та місцевих бюджетів.

Олександр СавицькийОлександр Савицький, директор Департаменту цінової політики Міністерства економіки України, зауважив, що повністю не регулювати ціни в аптеці неможливо. Адже як можна пояснити пересічному громадянину, який не має пільгового рецепта, не користується послугами амбулаторії або іншого лікувального закладу, те, що за пільговими цінами ЛЗ закуповуються державою для закладів охорони здоров’я, а в аптеках усі ціни є вільними і саме таким чином держава піклується про своїх громадян? Безумовно, інший бік будь-якого регулювання — це дефіцит продукції, яка підлягає регулюванню. На погляд Міністерства економіки, сьогодні необхідно створити умови для того, щоб в межах міжнародних непатентованих назв, які входять до основного переліку, було забезпечено наявність препаратів різних цінових груп. Крім того, зауважено, що у ньому відсутні вироби медичного призначення.

С. Пасталиця висловила таку пропозицію: для досягнення зазначеної мети необхідно проводити регулювання націнок відповідно до різних цінових груп: чим нижча ціна препарату — тим вищий рівень граничної націнки.

В. Бідний нагадав присутнім, що у програмі діяльності уряду передбачено запровадження загальнообов’язкового державного медичного страхування, і при його введенні компенсація за ЛЗ населенню здійснюватиметься зовсім іншими шляхами.

Геннадій ХорунжийГеннадій Хорунжий, віце-президент Об’єднання організації роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України, наголосив, що соціальну проблему забезпечення населення економічно доступними ЛЗ неможливо вирішити, просто затвердивши той перелік, який пропонується. Він нагадав, що до початку кризи, коли вітчизняні виробники відпускали продукцію дистриб’юторам, вони надавали відстрочку платежу на 90 днів, при чому дистриб’ютор націнку не робив, і аптека отримувала товар фактично за ціною виробника. Із введенням граничних націнок та сформованого за міжнародними непатентованими назвами Національного переліку аптекам стане вигідніше закуповувати високовартісні імпортні ЛЗ, тому що при їх реалізації зростатиме прибуток. Таким чином, економічна доступність ЛЗ для соціально незахищених верств населення (пенсіонерів, інвалідів, студентів тощо) знизиться, що призведе до наростання соціальної напруги в суспільстві. Щоб запобігти цьому, Г. Хорунжий запропонував внести до проекту постанови КМУ положення про те, щоб у переліку по міжнародних непатентованих назвах обов’язково були присутні препарати вітчизняних виробників (що не виключає наявності брендових ЛЗ).

В. Бідний, підводячи підсумки засідання експертної ради, зазначив, що перелік, який було розглянуто, може змінитися ще на 5–6 позицій, при чому він має бути розглянутий та письмово затверджений усіма головними позаштатними спеціалістами МОЗ України. Потрібно також внести до проекту постанови КМУ пропозицію, висловлену Г. Хорунжим.?

Олександр Устінов,
фото автора

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті