Відкритий лист АФВУ стосовно регулювання цін на лікарські засоби

Прем’єр-міністру України
Ю.В. Тимошенко

Міністру економіки України
Б.М. Данилишину

Шановна Юліє Володимирівно!

Шановний Богдане Михайловичу!

Асоціація фармацевтичних виробників України засвідчує вам повагу та щиру вдячність за увагу до фармацевтичної галузі і особисте сприяння у вирішенні проблем, що вини­кають у складний час впливу на економіку країни світової фінансової кризи і звертається з прохан­ням врегулювати ситуацію, яка вдруге виникла у зв’язку із набуттям чинності Постановою Кабінету Міністрів України від?17.10.2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» з моменту винесення ухвали Конституційним Судом України, а також сприяти впровадженню низки заходів для підвищення рівня споживан­ня фармацевтичної продукції локального виробництва.

Названою постановою регулюється практично весь ринок лікарських засобів України, а саме — 903 препарати за непатентованими міжнародними назвами, 9319 — за торговельними назвами, що становить приблизно 85% усіх зареєстрованих в Україні лікарських засобів.

Перше введення в дію постанови № 955 у жовт­ні 2008 р. в умовах фінансової кризи призвело до суттєвих негативних наслідків, зокрема для вітчизняних виробників препаратів, що спровокувало різке зменшення обсягів відвантаження лікарських засобів зі складів підприємств дистриб’юторам, а також асортименту вітчизняної продукції в аптеках, а це, відповідно, — до неможливості задовольнити потребу у доступних за ціною ліках, у першу чергу, малозабезпечених верств населення.

Вітчизняні препарати в основному належать до низьковартісного цінового сегмента (до 12 грн. за упаковку). При встановленні регулювання цін на такі лікарські засоби, передбаченого постановою Кабінету Мініст­рів України № 955, навіть при ситуативному підвищенні попиту на лікарські засоби віт­чизняного виробництва спостерігатиметься їх суттєвий дефіцит в аптечних закладах на фоні затоварювання складів виробників продукцією. Це неминуче відбудеться при встановленні граничних постачальницько-збутових і торговельних (роздрібних) надбавок на однаковому рівні на лікарські засоби низьковартісного цінового сегмента, порівняно із середньо- та високовартісним.

Отже, дистриб’юторам і аптечним закладам не вигідно продавати дешеві ліки, навіть якщо на них є попит, оскільки реалізація такої продукції з урахуванням надбавок, встановлених постановою КМУ № 955, забезпечує дуже низькі прибутки порівняно з продажем високовартісних лікарських засобів, а інколи навіть не покриває витрат на відвантаження, оформлення товарно-­транспортних документів, утримання персоналу тощо. Вищезазначене є надто загрозливим чин­ником для економіки вітчизняних під­приємств. За умови подальшого розвитку цієї ситуації неминуче настануть негативні наслідки: різке падіння розвитку інфраструктури українського ринку, зменшення податкових і соціальних надходжень до бюджету, вимушена зупинка виробничих ліній та масові звільнення спеціалістів галузі.

Українська фармацевтична промисловість має значний досвід і за останнє десятиріччя досягла значного прогресу на шляху технологічної модернізації та втілення новітніх технологій якості виробництва. Незважаючи на вплив фінансової кризи, галузь спроможна підтримати експортний потенціал України завдяки конку­рентоспроможності власної продукції та досягненням в освоєнні зовнішніх ринків.

У нинішніх умовах внутрішній фармацевтичний ринок України тісно пов’язаний з купівельною спроможністю населення, яка в умовах фінансової кризи суттєво знизилася.

Мала частка препаратів вітчизняного виробництва на українському ринку та перерозподіл витрат на ліки імпортного виробництва — в основному досить поширені лікувальні сполуки або генерики, що представлені яскравими торговими назвами та підтримуються мільйонними бюджетами на промоцію — наслідок недостатньої уваги держави до реальних лікувальних потреб населення та розвитку сектору охорони здоров’я за суто комерційними принципами. Ця ситуація змушує споживача переплачувати лише за торговельні марки сотні мільйонів щорічно, а доступні за ціною, якісні та ефективні ліки вітчизняного виробництва зникають з полиць аптек як товар, на котрому складно заробити. До того ж більшість населення не має доступу до об’єктивної інформації щодо можливості заміни дорогих лікарських засобів на більш доступні аналоги.

Імпортозаміщення є типом еконо­міч­ної стратегії і промислової політики держа­ви, спрямованим на заміну іноземних промис­лових товарів, які користуються попитом на внутрішньому ринку, на продукцію націо­нального виробництва, що сприяє розвитку життєвих стандартів та незалежності країни. Сьогодні актуальний процес заміщення якісних імпортних продуктів товарами вітчизняного виробництва з рівнозначними або подібними технічними показниками та має місце практично в усіх галузях промисловості.

Фармацевтичне виробництво — надзвичайно наукоємний, високотехнологічний процес, що ґрунтується на досягненнях фармакології й медицини із залученням сучасної техніки та висококваліфікованих фахівців-фармацевтів, розробці та впровадженні новітніх технологій і далеко не обмежується звичайним змішуванням інгредієнтів, ввезених з-за кордону.

Важливо, що виробництва підприємств-членів Асоціації фармацевтичних виробників України сертифіковані компетентними органами ЄС та ВООЗ, а фармацевтична про­дукція виробляється відповідно до євро­пейських стандартів якості та за параметра­ми не поступається, а часто переважає імпортні аналоги. При найоптимальнішому співвідношенні ціна/якість вартість лікарських засобів, що виробляються в Україні, на 20–70% нижча, ніж у закордонних генериків. До того ж, останнім часом істотно збільшилась цінова диспропорція між імпортними та вітчизняними лікарськими засобами, що безпосередньо впливає на здатність пацієнтів вчасно і за прийнятною ціною купувати препарати, та не може не позначитися на загальному стані здоров’я населення.

Зважаючи на викладене, просимо розглянути питання про звільнення лікарських засобів вітчизняного виробництва, які належать до низьковартісного цінового сегмента (до 12 грн. за упаковку) від регулювання ціни та застосуван­ня граничних постачальницько-збутових і торгівельних (роздрібних) надбавок (націнок), і застосовування регулювання цін на лікарські засоби лише у разі їх придбання за кошти Державного і місцевого бюджетів та сприяти невідкладному внесенню відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України № 955.

Водночас вважаємо, що створення меха­нізму, який гарантував би доступ населення до об’єктивної та незалежної від операторів ринку інформації щодо наявності аналогів лікар­ських засобів (класифікатор торгових назв та лікувальних сполук) разом із поширенням базових прин­ципів фармакоекономіки, затверджен­ня формулярів (стандартів) лікування) могли б стати першими кроками на шляху реалізації ефективної державної стратегії підвищення доступності ліків для населення.

Асоціація фармацевтичних виробників України та керівництво провідних вітчизняних фармацевтичних підприємств визнає необ­хідність тісної співпраці бізнесу із державою в ці непрості для країни часи, а також під­креслює свою відкритість та готовність до активної взаємодії у вирішенні зазначених у листі питань.

З повагою

президент Асоціації фармацевтичних
виробників України
П.І. Багрій

Керівники підприємств-членів Асоціації фармацевтичних виробників України:
генеральний директор ЗАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод»
Л.В. Безпалько,
генеральний директор ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця»
В.А. Загорій,
генеральний директор ВАТ «Фармак»
Ф.І. Жебровська,
головний виконавчий диретор корпорації «Артеріум»
Д.В. Гарцилов,
в.о. генерального директора ТОВ «Фарма Старт»
Р.М. Приходько,
голова правління — генеральний директор ВАТ «Сумісне українсько-бельгійське хімічне підприємство «ІнтерХім»
А.С. Редер

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!