Боротьба з туберкульозом — загальнонаціональна проблема

З нагоди Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом, який відзначається 24 березня, МОЗ України спільно з фундацією «Громадський рух «Українці проти туберкульозу» із залученням фахівців товариства Червоного Хреста та засобів масової інформації ініціювали проведення місячника боротьби з туберкульозом під девізом: «Від обізнаності населення через спільні дії — до подолання епідемії туберкульозу в Україні». У його рамках були проведені заходи, основна мета яких — формування відповідального ставлення суспільства до проблеми туберкульозу — однієї з головних загроз здоров’ю людства серед сучасних інфекційних хвороб.

24.03.2009 р. у МОЗ України відбулася прес-конференція, у якій взяли участь Валерій Бідний, заступник міністра охорони здоров’я України; Світлана Черенько, голова комітету з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним хворобам; Гундо Вайлер (Gundo Weiler), медичний радник бюро ВООЗ в Україні; Юрій Фещенко, доктор медичних наук, професор, академік АМН України, директор Національного інституту фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності фтизіатрія та пульмонологія; Ольга Білогорцева, доктор медичних наук, професор, головний науковий співробітник Національного інституту фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності дитяча фтизіатрія; Анатолій Заболотний, директор благодійного фонду «Розвиток України», а також представники громадських організацій.

Валерій Бідний, заступник міністра охорони здоров’я УкраїниВідкриваючи прес-конференцію В. Бідний зазначив, що сьогодні важливо привернути увагу суспільства до проблеми туберкульозу, тому що це захворювання — соціальна проблема. Він повідомив, що в Україні діє Загальнодержавна програма протидії захворюванню на туберкульоз у 2007–2011 рр., затверджена Законом України від 8.02.2007 р. № 648-V. У рамках зазначеної програми фінансується закупівля препаратів для лікування туберкульозу, живильних середовищ і, частково, медичного обладнання та виробів медичного призначення. У 2008 р. МОЗ України закуплено і розподілено по регіонах, відповідно до їх замовлень, рентгенівські та флюорографічні апарати, бінокулярні мікроскопи, протитуберкульозні препарати I та II ряду, туберкулін на загальну суму 201 359 200 грн.

МОЗ України приділяє особливу увагу питанням профілактики туберкульозу. На державному рівні створена Національна рада з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу як консультативно-дорадчий орган при КМУ, котру очолює віце-прем’єр-міністр України І.В. Васюник. Крім того, указом Президента України від 17.03.2008 р. № 220 затверджено положення про створення координаційної ради з проблем ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та наркоманії як консультативно-дорадчого органу при Президентові України. Також В. Бідний зазначив, що проблема туберкульозу повинна вирішуватися при активній участі місцевих органів влади та громадських організацій.

ундо Вайлер (Gundo Weiler), медичний радник бюро ВООЗ в УкраїніГ. Вайлер розповів про глобальний та регіональний аспекти поширення епідемії туберкульозу. За оцінками ВООЗ, у 2007 р. у світі зафіксовано 9,27 млн випадків цього захворювання, з них 1,3 млн призвели до смерті ВІЛ-негативних пацієнтів та 456 тис. — ВІЛ-позитивних. Занепокоєння ВООЗ викликає зростання захворюваності на туберкульоз. Ситуація ускладнюється появою резистентних форм хвороби, лікування яких існуючими протитуберкульозними препаратами не дає очікуваного ефекту. Україна належить до групи країн з високим рівнем захворюваності на туберкульоз: у 2008 р. зареєстровано 77,8 випадків туберкульозу на 100 тис. населення.

Найвищі показники захворюваності на всі форми туберкульозу залишаються у південно-східних регіонах країни. ВООЗ визначила 27 країн з найбільшою захворюваністю населення на туберкульоз, на які припадає 85% загальної кількості випадків резистентного туберкульозу. У цьому переліку наша країна посідає 5-е місце після Азербайджану, Молдови, Казахстану та Узбекистану. На протязі останніх 15 років захворюваність на туберкульоз в Україні зросла більше ніж удвічі. Загрозу епідемії можна зупинити, якщо Україна матиме розроблений план боротьби з цим захворюванням та необхідне діагностичне обладнання. Г. Вайлер повідомив, що 1–3 квітня у Пекіні пройде нарада, організована ВООЗ, основна мета якої — обговорення зростаючої загрози та шляхів подолання епідемії резистентного туберкульозу.

Юрій Фещенко, доктор медичних наук, професор, академік АМН України, директор Національного інституту фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності фтизіатрія та пульмонологіяЮ. Фещенко зазначив, що серед основних факторів, які призводять до поширення туберкульозу, найбільшу роль відіграють несприятливі соціально-економічні умови і зростання захворюваності на ВІЛ/СНІД. Останнім часом в Україні вдалося зупинити підвищення захворюваності на туберкульоз, навіть зареєстровано зменшення кількості випадків, що є позитивною тенденцією, незважаючи на незначний відсоток. Але показник смертності внаслідок цього захворювання не змінився. У багатьох регіонах України вже функціонує мережа діагностичних лабораторій, що дозволило зменшити кількість появи резистентних форм туберкульозу. За словами Ю. Фещенко, існує проблема виникнення цього захворювання серед медичних працівників, найвищий показник якого зареєстровано у 2003 р., проте кількість випадків зменшується.

Ольга Білогорцева, доктор медичних наук, професор, головний науковий співробітник Національного інституту фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності дитяча фтизіатріяО. Білогорцева підкреслила, що сьогодні потрібно приділяти велику увагу проблемам діагностування і лікування туберкульозу у дітей, оскільки внаслідок анатомо-фізіологічних особливостей вони найбільш вразливі до збудника туберкульозу. Щорічно майже 100 млн дітей у світі отримують щеплення вакциною БЦЖ проти туберкульозу, яке попереджає розвиток тяжких форм захворювання, таких як туберкульозний менінгіт. Сьогодні БЦЖ-вакцинація обов’язкова у 64 країнах і офіційно рекомендована у 118. В Україні проводиться щеплення цією вакциною здорових новонароджених та ревакцинація дітей віком 7–14 років, які втратили протитуберкульозний імунітет і входять до групи підвищеного ризику інфікування збудником туберкульозу. Методом раннього виявлення туберкульозу залишається туберкулінодіагностика. О. Білогорцева підкреслила, що це не щеплення, а діагностичний тест. Препарат туберкуліну не містить живих мікобактерій туберкульозу, а лише окремі антигени і не здатен викликати захворювання. Відмова від своєчасного проведення туберкулінодіагностики може призвести до пізнього діагностування захворювання у дитини.

Підводячи підсумок прес-конференції варто зазначити, що державні службовці, науковці та представники громадських організацій, які приймали участь у заході, дійшли єдиного висновку про те, що проблема туберкульозу стосується не тільки представників медичної спільноти — це загальнонаціональна проблема, яку потрібно вирішувати. Важливу роль відіграє обізнаність населення щодо факторів ризику захворювання, профілактики, діагностики та лікування.

Боротьба з туберкульозом — загальнонаціональна проблема

Прес-конференції передував круглий стіл, проведений 23 березня у приміщенні Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ». Захід було організовано фундацією «Громадський рух «Українці проти туберкульозу» спільно з Міжнародною журналістською асоціацією «Здоров’я без кордонів» за сприяння проекту «Партнерство для контролю туберкульозу в Україні», що впроваджується міжнародною неурядовою організацією PATH за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). У його роботі взяли участь: Ольга Стельмах, заступник голови Комітету з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним хворобам МОЗ України, лікар відділу організації протиепідемічних заходів та імунопрофілактики інфекційних захворювань Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду, відповідальний секретар міжвідомчої координаційної ради з питань імунізації; Аліна Юрова, представниця USAID, Катерина Гамазіна, глава представництва неурядової організації PATH в Україні; Віталій Руденко, глава правління фундації «Громадський рух «Українці проти туберкульозу»; Ігор Горбасенко, глава правління міжнародної журналістської асоціації «Здоров’я без кордонів» і представники організації «Зупинимо туберкульоз разом» з регіонів України.

О. Стельмах зазначила, що на нинішньому етапі питання боротьби з туберкульозом — один з пріоритетів державної політики у сфері охорони здоров’я. Важливим завданням, яке потрібно вирішувати у цьому напрямку, є поліпшення соціального благополуччя населення та суттєве збільшення фінансування протитуберкульозних заходів. Сучасний стан контролю туберкульозу має деякі недоліки. По-перше, відзначається стрімке збільшення кількості пацієнтів з ВІЛ-асоційованим туберкульозом та резистентними формами захворювання. По-друге, матеріально-технічне забезпечення протитуберкульозних закладів сьогодні незадовільне. По-третє, заклади фтизіатричної служби та лабораторії недостатньо забезпечені кадрами. На зростання рівня захворюваності та смертності від туберкульозу також впливають численні соціально-економічні фактори, а саме: зниження рівня життя населення і наявність значної кількості осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі. Але протягом останніх 2 років завдяки впровадженню сучасних міжнародних стандартів у лікуванні та профілактиці захворювання темпи росту епідемії туберкульозу в Україні вдалося стабілізувати.

А. Юрова зазначила, що програми USAID у сфері охорони здоров’я та соціального сектору в Україні спрямовані на протидію поширенню ВІЛ/СНІДу, а також поліпшення соціальних умов і стану здоров’я населення. Проект USAID в Україні покликаний допомогти уряду у реалізації важливих заходів стратегічного та програмного характеру на національному та місцевому рівнях, які мають сприяти профілактиці, діагностиці і лікуванню туберкульозу, в тому числі асоційованого з ВІЛ-інфекцією. Завдання програми — досягнути доступності та підвищення якості медичних послуг у рамках програм DOTS та DOTS-плюс (короткотермінові курси лікування під прямим лікарським наглядом) у тих областях України, де зареєстровано високий рівень захворюваності на туберкульоз. Проект реалізується у Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Херсонській, Запорізькій, Одеській, Луганській областях, АР Крим, Києві та Севастополі.

К. Гамазіна розповіла про діяльність міжнародної неурядової організації PATH, основне завдання якої — впровадження програми оптимальних технологій у галузі охорони здоров’я. Також PATH сприяє укріпленню систем охорони здоров’я різних країн та пропагує здоровий спосіб життя. Активна співпраця PATH з МОЗ України та іншими урядовими та неурядовими організаціями відіграє важливу роль у впроваджені новітніх технологій та стандартів під час проведення профілактики, діагностики і лікуванні туберкульозу.

Згідно з новітніми стандартам всі пацієнти, у яких на протязі 2–3 тижнів і більше спостерігається кашель невідомої етіології з відходженням мокротиння, повинні пройти обстеження на туберкульоз. Якщо виникла підозра на наявність легеневого туберкульозу, необхідно отримати 2–3 проби мокротиння для проведення мікроскопії, одну з них — вранці одразу після пробудження. Лікування пацієнтів з туберкульозом повинно ретельно контролюватися персоналом лікувальних закладів. Для того щоб стимулювати і контролювати дотримання пацієнтом режиму лікування необхідно враховувати його вікові, статеві та соціальні особливості і обрати відповідний підхід до нього. Але вкрай важливе дотримання часу прийому ліків. Дози протитуберкульозних препаратів повинні відповідати міжнародним рекомендаціям, тобто бути фіксованими з двох, трьох чи чотирьох лікарських засобів, особливо якщо відсутня можливість контролювати чутливість мікобактерій туберкульозу до них.

Роберт Кох, який відкрив збудника туберкульозу, сказав: «Якщо небезпека хвороби визначається кількістю жертв, то туберкульоз залишить далеко позаду навіть такі страшні інфекційні хвороби, як холера та чума».

У Всесвітній день туберкульозу молодіжна рада Всеукраїнської громадської організації «Український медичний союз» (УМС) ініціювала акцію «Туберкульоз. Стоп-кадр», яка розпочалася відкриттям фотовиставки в залі фотогалереї «Ра». Суть акції полягала в тому, щоб за допомогою фотографії розкрити тему туберкульозу в Україні. У ній взяли участь студенти медичних ВНЗ Києва, Івано-Франківська, Сум, Одеси, АР Криму, Запоріжжя, Вінниці, Харкова, Дніпропетровська, Буковини.

На брифінгу Аліна Крицька, голова молодіжної ради УМС, студентка III курсу Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, зазначила, що представлені на виставці роботи свідчать про відповідальне ставлення студентів медичних ВНЗ до проблеми поширення туберкульозу в Україні, адже вони через декілька років навчання стануть лікарями і приймуть естафету боротьби за здоров’я суспільства у своїх наставників.

Володимир Коляденко проректор з наукової роботи Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, член-кореспондент АМН України, професор наголосив на тому, що одним з важливих чинників поширення туберкульозу є низький рівень життя людей, який призводить до зниження імунітету. Це захворювання розвивається тоді, коли внаслідок тривалого недостатнього харчування, важких умов життя та праці, хронічних або застудних хвороб, стресу імунна система слабне і організм не має змоги чинити опір мікобактерії туберкульозу.

У фотороботах, представлених на виставці, наглядно продемонстровані ті сторони життя, з якими повинно боротися суспільство, щоб подолати цю хворобу і наслідки, до яких вона призводить.

Юрій Поляченко, голова президії УМС, подякував усім за зацікавленість акцією «Туберкульоз. Стоп-кадр», яка свідчить про те, що проблеми поширення туберкульозу в Україні важлива не тільки для медиків, але й для усього суспільства. Це дає надію на її позитивне вирішення в майбутньому.

Фотовиставка «Туберкульоз. Стоп-кадр» демонструватиметься в усіх медичних ВНЗ України. Окрім того, представники молодіжної ради УМС проведуть у школах Києва лекції, присвячені проблемі туберкульозу.

Олена Приходько, Олег Іванченко,
фото Любові Столяр

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті