Засідання Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я

18 березня 2009 р. відбулося чергове засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет), на якому було розглянуто низку важливих питань.

Ю. ГайдаєвПершим розглянуто законопроект про внесення змін до ст. 12 Закону України «Про лікарські засоби» (щодо маркування упаковок препаратів шрифтом Брайля), поданий на заміну народними депутатами Юрієм? Гайдаєвим, В’ячеславом? Пєрєдєрієм, Віталієм? Коржем, Григорієм? Маньковським, Валерієм? Коновалюком. У цьому документі (реєстраційний № 2625) пропонується на зовнішній упаковці лікарського засобу, крім відомостей, зазначених у частині 1 цієї статті, вказувати шрифтом Брайля назву лікарського засобу, дозу діючої речовини та лікарську форму. Як повідомив Ю. Гайдаєв, в Україні кількість громадян, які для ознайомлення з друкованою інформацією застосовують шрифт Брайля, коливається від 45 тис. до 50 тис. осіб, в тому числі тотально сліпих — від 10 тис. до 20 тис. Зазначені особи позбавлені можливості самостійно отримувати інформацію про лікарські засоби при їх застосуванні, оскільки навіть упаковка не містить позначень про його характеристики у формі, пристосованій для сліпих і осіб, які недобачають. Запропоновані законопроектом зміни щодо маркування препаратів відповідають нормам міжнародного права та гармонізовані до положень європейського законодавства, оскільки Директивою 2001/83/ЄС Європейського парламенту та Ради ЄС щодо лікарських засобів, призначених для людини (з урахуванням змін, внесених Директивою 2004/27/ЄС до ст. 54а та 56а), передбачено, що на упаковці кожного лікарського засобу шрифтом Брайля повинні бути вказані: назва лікарського засобу, доза та лікарська форма.

Представники Головного науково-експертного управління вважають, що прийняття цього законопроекту може призвести до підвищення цін на лікарські засоби, у зв’язку з чим вони стануть недоступними, в першу чергу саме для цієї категорії громадян. Крім того, це сприятиме збільшенню видатків із Державного бюджету України, адже певні лікарські засоби централізовано закуповуються МОЗ України на підставі бюджетних запитів, які подаються з областей. У зв’язку з цим до законопроекту потрібно долучити пропозиції про видатки, які належить скоротити, та/або пропозиції про джерела додаткових доходів для покриття збільшення видатків, як того вимагає частина 2 ст. 27 Бюджетного кодексу України.

Народні депутати одностайно проголосували за те, щоб рекомендувати Верховній Раді прийняти цей законопроект за основу в першому читанні, зауваживши, що він набуде чинності з 1.01.2010 р.

Розглянувши законопроект про внесення змін до ст. 1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» (щодо терміна «стандарт»), члени Комітету прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді ухвалити зміни до цього закону в першому читанні, виклавши згаданий термін у такій редакції: «Стандарт — це документ, розроблений на основі консенсусу та затверджений уповноваженим органом, який встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики, що стосуються діяльності чи її результатів, включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких необов’язкове». Стандарт може визначати вимоги щодо позначення, упаковки, маркування та етикетування продукту чи процесу, а також термінології, яка вживається стосовно продукту, процесу чи послуги. Стандарт не встановлює вимог щодо безпечності харчових продуктів, яка визначається санітарними заходами.

Розглянувши законопроект про внесення змін до Закону України «Про курорти», Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти його за основу.

Члени Комітету зазначали, що законопроект (реєстраційний № 3249) спрямований на реалізацію державної політики у курортній та рекреаційній сфері, розмежування повноважень зацікавлених центральних органів виконавчої влади, створення сприятливого інвестиційного клімату в курортній галузі; міжгалузеву координацію у сфері діяльності курортів тощо. Згідно з проектом «клопотання про оголошення природної території курортною можуть готувати і вносити центральні та місцеві органи виконавчої влади за поданням органу місцевого самоврядування». Природна територія оголошується курортною територією державного значення законом за поданням Кабінету Міністрів України.

Володимир КарпукЖваву дискусію викликав розгляд проекту Закону України «Про лікарське самоврядування» (реестраційний № 3539), розроблений за участю представників Всеукраїнського лікарського товариства (ВУЛТ). Викладаючи положення документа, народний депутат України Володимир Карпук (НУ–НС) зазначив, що у більшості країн світу організації лікарського самоврядування та уповноважені державні органи здійснюють управління усією системою охорони здоров’я як рівноправні партнери. У цих країнах діяльність, функції, завдання та повноваження національної самоврядної лікарської організації врегульовуються на законодавчому рівні. Вимоги та рекомендації до запровадження лікарського самоврядування містяться в ряді декларацій, прийнятих на всесвітніх медичних асамблеях Світової медичної асоціації (World Medical Association — WMA) — найавторитетнішої організації, яка об’єднує лікарів 94 країн світу (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 46 (667) від 24.11.2008 р.).? Як наслідок, в країнах ЄС, Північної і Південної Америки, Південної та Східної Азії, більшій частині країн Африки прийнято закони, за допомогою яких держава передала лікарському самоврядуванню регуляторні функції в управлінні системою охорони здоров’я; в них також окреслено організаційні засади професійної діяльності лікарів.

При цьому основними завданнями національних лікарських організацій є формування в лікарському співтоваристві і суспільстві в цілому таких цивільно-правових відносин, згідно з якими лікар несе персональну юридичну і фінансову відповідальність за результати своєї діяльності перед національною медичною організацією, а вона — перед пацієнтами і державою за результати діяльності лікаря. Такі відносини піднімають захист прав пацієнтів та лікарів (який нині в Україні практично відсутній) на якісно новий рівень. До компетенції лікарських організацій входять і такі найважливіші види діяльності, як ведення реєстру лікарів, своєчасне забезпечення їх необхідною медичною інформацією, атестація і сертифікація медичних фахівців, ліцензування лікарської діяльності, захист прав та інтересів медиків, розробка медичних стандартів, обрання головних фахівців з медичних спеціальностей, здійснення контролю за застосуванням лікарських засобів і медичною рекламою, участь в акредитації медичних практик, організація підвищення кваліфікації медичного персоналу, захист національних виробників медичної техніки і лікарських засобів тощо.

В. Карпук також наголосив, що в Україні питання професійного самоврядування адвокатів, нотаріусів, аудиторів, суддів частково регулюється відповідними законами: Закон України від 19.12.1992 р. «Про адвокатуру», Закон України від 2.09.1993 р. «Про нотаріат», Закон України від 22.04.1993 р. «Про аудиторську діяльність» та Закон України від 7.02.2002 р. «Про судоустрій України».

Під час обговорення цього законопроекту народні депутати дійшли висновку, що ідея запровадження лікарського самоврядування дійсно заслуговує на увагу, але висловили щодо цього документа цілу низку зауважень. Так, стурбованість викликало те, що у разі його прийняття виключно ВУЛТ буде надавати право на здійснення професійної лікарької діяльності на території України, розробляти та приймати Етичний кодекс українського лікаря, Правила належної медичної практики, а також здійснювати контроль за їх дотриманням, проводити атестацію лікарів, здійснювати перевірку кваліфікації осіб, які здобули вищу медичну освіту в зарубіжних навчальних закладах, для їх допуску до професійної лікарської діяльності на території України, здійснювати контроль за дотриманням вимог стандартів у галузі охорони здоров’я, вирішувати всі питання щодо страхування професійної відповідальності лікарів. Занепокоєння викликало також те, що всі без винятку лікарі повинні будуть стати членами ВУЛТ незалежно від їх бажання, що суперечить нормам законодавства.

Арсеній ЯценюкНародний депутат Арсеній Яценюк (НУ–НС) звернув увагу присутніх на те, що прийняття зазначеного законопроекту призведе до кардинальної зміни системи медичної освіти, акредитації, професійного нагляду, а також створення системи медичного обслуговування населення, яка суттєво відрізняється від передбаченої Конституцією України. На його думку, необхідно скликати всеукраїнську медичну конференцію і вислухати точки зору багатьох медиків з цього приводу.

Ігор Яковенко, заступник міністра охорони здоров’я України, підтримав зауваження народних депутатів і запропонував доопрацювати цей законопроект таким чином, щоб він міг захистити лікарів під час виконання ними професійних обов’язків.

Тетяна БахтеєваТетяна Бахтеєва, голова Комітету, підводячи підсумок, зазначила, що обговорений документ потребує серйозного доопрацювання. Відповідний проект постанови про направлення на доопрацювання проекту Закону України «Про лікарське самоврядування» вже зареєстровано у Верховній Раді.

Останнім розглядалося питання про стан державного фінансування видатків МОЗ України на виконання державних програм та централізовану закупівлю лікарських засобів у 2009 р. Насамперед народних депутатів цікавило, чому досі не затверджені паспорти бюджетних програм. Директор Департаменту економіки, фінансів та бухгалтерської звітності МОЗ України Олег Левицький доповів, що в першому кварталі 2009 р. на централізовану закупівлю імунобіологічних препаратів, лікарських засобів та виробів медичного призначення передбачено виділити 51 млн грн. Станом на 17.03.2009 р. видатки профінансовані в обсязі 3 млн грн.: оплата лікування громадян України за кордоном — 2 млн грн., допомога ВІЛ-інфікованим — 702 тис. грн., оплата лікування дітей на Кубі — 159 тис. грн., інші видатки — 260 тис. грн.

Він повідомив, що паспорти бюджетних програм можуть бути затверджені лише після прийняття КМУ порядку використання бюджетних коштів в поточному році. На 2009 р. такий порядок не затверджено.

Зиновій МитникЗиновій Митник, заступник міністра охорони здоров’я України, зазначив, що всі необхідні для затвердження порядку використання бюджетних коштів та паспортів бюджетних програм документи МОЗ України ще в лютому надано Міністерству фінансів, але тільки зараз вони подані на розгляд КМУ (станом на 27.03.2009 р. паспорти бюджетних програм затверджено — прим. ред.).

Відповідаючи на питання Т. Бахтеєвої про заборгованість по заробітній платі перед медичними працівниками, О. Левицький повідомив, що нині вона становить 1 млн 366 тис. грн. Середня заробітна плата в галузі охорони здоров’я в цілому по Україні — 1200 грн., що на 32% нижче, ніж у середньому по державі. Для того щоб підняти її до рівня середньої у промисловій галузі, необхідно додатково виділити 73 млрд грн.

На його думку, необхідно створити особливі умови для проведення тендерних процедур в галузі охорони здоров’я, де передбачити переваги для вітчизняного виробника.

Т. Бахтеєва зазначила, що Комітет неодноразово звертався до КМУ та Міністерства фінансів з вимогою поквартально фінансувати державні програми у галузі охорони здоров’я, але, на жаль, результат відсутній. Вона вимагає від МОЗ України активізувати роботу по затвердженню паспортів бюджетних програм та прискоренню поставок лікарських засобів у регіони. Також від імені Комітету його голова запропонувала допомогу, щоб спільними зусиллями швидше вирішити ці питання.

Олександр Устінов, фото автора

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті