Крок до ефективної медицини — розвиток первинної медичної допомоги

30 березня 2009 р. в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулося розширене засідання колегії Національної ради з питань охорони здоров’я населення при Президентові України (далі — Національна рада), присвячене проблемам та перспективам розвитку первинної медико-санітарної допомоги (далі — первинна допомога) на засадах сімейної медицини. У заході взяли участь члени колегії Національної ради, представники МОЗ України, керівники лікувально-профілактичних закладів та управлінь охорони здоров’я Харківської, Хмельницької, Полтавської областей, члени Громадської ради при МОЗ України, співробітники медичних ВНЗ.

Микола Поліщук, голова Національної ради, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН УкраїниВідкриваючи засідання, Микола Поліщук, голова Національної ради, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України, повідомив, що 15–16 жовтня 2008 р. в Алмати (Казахстан) пройшла міжнародна конференція, присвячена 30-й річниці прийняття Алма-Атинської декларації ВООЗ та ЮНІСЕФ, на якій було проголошено головний пріоритет ВООЗ — розвиток первинної допомоги. Адже вона — найефективніший засіб досягнення рівності, солідарності, соціальної справедливості в охороні здоров’я будь-якої країни, незалежно від рівня видатків на галузь охорони здоров’я. За умови ефективної організації первинна допомога в більшості країн становить до 90% всієї наданої медичної допомоги, а вартість однієї і тієї ж медичної послуги на первинному рівні в 4–9 разів нижча, ніж на вторинному, і в 18–24 рази — ніж на третинному.

В Україні первинна ланка у більшості випадків представлена роздробленими структурами, які організаційно, функціонально та фінансово поєднані зі спеціалізованою амбулаторною допомогою. Впродовж тривалого часу пріоритет надавався розвитку спеціалізованої та швидкої медичної допомоги, тому в Україні на первинному рівні починають і закінчують лікування лише до 30% мешканців міст і до 50% — сільських жителів.

М. Поліщук зазначив, що в Україні, згідно з експертними оцінками, від 5 до 10% виділених на охорону здоров’я коштів витрачається на фінансування первинної допомоги, в той час як у розвинених країнах цей показник становить 25–30% незалежно від рівня фінансування галузі. Результати проведеної в 2007 р. комплексної інвентаризації вітчизняних закладів охорони здоров’я первинної ланки показали, що їх матеріально-технічне та кадрове забезпечення незадовільне та не відповідає сучасним вимогам. Проблема надання первинної допомоги населенню у сільській місцевості поглиблюється через дезорганізовану систему фінансування та особливості підпорядкування закладів охорони здоров’я.

Нераціональна організація первинної допомоги та її недостатнє фінансування призводить до втрати комплексності та наступності у процесі надання медичної допомоги, формального підходу до проведення профілактичних заходів та диспансерної роботи, що підтверджують високі показники виявлення на пізніх стадіях багатьох тяжких захворювань та їх ускладнень, постійно зростає потреба населення у високовартісному спеціалізованому лікуванні. У таких складних умовах практично неможливе управління первинною допомогою із використанням економічних важелів та ринкових механізмів.

Доповідач наголосив, що проблеми розвитку первинної допомоги потребують комплексного розв’язання: внесення змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» з чітким визначенням рівнів медичної допомоги та основних аспектів взаємодії між ними, а також впровадженням Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини (далі — Програма), яка передбачає зміну моделі фінансування на підставі рекомендацій ВООЗ, кращого світового досвіду та здобутків регіонів України (Кам’янець-Подільський, Хмельницька обл.; Комсомольськ, Полтавська обл.; Прилуки, Чернігівська обл.; Близнюківський район, Харківська обл.).

Крок до ефективної медицини — розвиток первинної медичної допомоги

Зазначена модель ґрунтується на територіальному наближенні первинної допомоги до населення як у сільській місцевості, так і у містах; розмежуванні замовника та постачальника послуг з охорони здоров’я; юридичному та фінансово-економічному розмежуванні первинної та спеціалізованої медичної допомоги; переході до організації первинної допомоги на засадах сімейної медицини; запровадженні механізмів реалізації права пацієнта самостійно обирати сімейного лікаря; організації сімейним лікарем доступу пацієнта до медичної допомоги вторинного та третинного рівня; запровадженні порядку фінансування суб’єктів надання первинної допомоги за подушним принципом та оплати праці з урахуванням обсягів і результатів проведеної роботи; надання постачальнику послуг з охорони здоров’я функції закупівлі медичних послуг вторинного рівня (фондотримання); сприянні створенню приватних лікарських практик, які братимуть участь у виконанні державного замовлення; участі громадян у підготовці, ухваленні та контролі виконання рішень щодо функціонування та розвитку первинної допомоги. Таким чином, належна організація первинної ланки надання медичної допомоги — найважливіший чинник ефективного функціонування галузі охорони здоров’я та раціонального використання коштів, виділених на її потреби.

М. Поліщук також підкреслив, що більша частина заходів, передбачених у Програмі, не потребує значних видатків і може проводитися навіть за умов фінансово-економічної кризи. Це формування нормативно-правової бази та структури первинної допомоги на засадах сімейної медицини, системи підготовки кадрів, впровадження нових принципів фінансування закладів та порядку оплати праці співробітників.

Зиновій Митник, заступник міністра охорони здоров’яЗиновій Митник, заступник міністра охорони здоров’я зазначив, що у 2008 р. та на початку 2009 р. МОЗ України приділяло значну увагу розробці проекту Програми, який було озвучено на підсумковій колегії МОЗ 27 березня 2009 р. Проте вирішення цієї проблеми потребує активної підтримки не лише профільного міністерства, а й Президента України, КМУ, Верховної Ради.

Лариса Матюха, кандидат медичних наук, головний позаштатний спеціаліст МОЗ за фахом загальна практика — сімейна медицина, доцент кафедри сімейної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. ШупікаЛариса Матюха, кандидат медичних наук, головний позаштатний спеціаліст МОЗ за фахом загальна практика — сімейна медицина, доцент кафедри сімейної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупіка детально розповіла про проблеми розвитку первинної медичної допомоги та сімейної медицини в Україні. Старіння населення, зміни клімату, проблеми безпеки та якості харчових продуктів, урбанізація та глобалізація призвели до швидких темпів розповсюдження як інфекційних, так і хронічних неінфекційних захворювань в усьому світі. У зв’язку з цим питання реформування системи охорони здоров’я набувають все більшої актуальності. У багатьох країнах підтримується найбільш ефективний рецепт розвитку системи охорони здоров’я, орієнтований саме на розвиток первинної ланки. Такий напрямок майже 9 років тому обрано і Україною, про що свідчить прийнята Постанова КМУ від 20.06.2000 р. № 989 «Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров’я». На думку доповідача, положення цього документа так і не було виконано, тому що поетапне реформування первинної допомоги потребує розробки та впровадження системної моделі, а не лише розвитку сімейної медицини. У багатьох поліклініках відбулися зміни лише в назвах кабінетів («дільничний терапевт» перейменовано на «сімейний лікар») практично без зміни функціональних обов’язків медичних працівників, що викликало багато нарікань як з боку медиків, так і громадськості.

Результати проведеної інвентаризації закладів первинної ланки медичної допомоги показали, що її стан не просто не відповідає сучасним потребам — ця система практично не функціонує. Незадовільний стан мережі закладів та неналежне кадрове забезпечення призвели до зменшення доступності медичної допомоги населенню, особливо в сільській місцевості. Лише незначний відсоток закладів первинної допомоги укомплектований необхідним обладнанням, транспортом. Недостатній рівень фінансування галузі, архаїчний підхід до розподілу коштів не дозволяють запровадити ефективну систему мотивації медичних працівників — гідну оплату праці, надання службового житла, можливість кар’єрного росту.

На відміну від інших вузькопрофільних напрямів сьогодні так і не сформована цілісна система підготовки науково-педагогічних кадрів за спеціальністю загальна практика — сімейна медицина та відсутнє науково-методичне забезпечення на базі єдиного профільного центру або інституту з науково-методичної підтримки первинної ланки медичної допомоги. На жаль, багато науковців і досі вважають, що сімейна медицина — це сурогат багатьох спеціальностей, а не повноцінна академічна, клінічна та наукова дисципліна.

Серед інших проблем Л. Матюха підкреслила відсутність сформованої системи управління первинною ланкою медичної допомоги на обласних та районних рівнях, неефективну організацію інформування щодо сімейної медицини, хаотичне проведення роз’яснювальної роботи серед фахівців та населення, низький рівень фінансування заходів з профілактики найпоширеніших неінфекційних захворювань, проведення яких знаходиться у компетенції спеціалістів первинної ланки медичної допомоги. Вирішення названих проблем можливе у разі прийняття Верховною Радою проекту Закону України «Про загальнодержавну Програму розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2012 року».

Юрій Пливанюк, начальник Управління охорони здоров’я виконавчого комітету Кам’янець-Подільської міської радиЮрій Пливанюк, начальник Управління охорони здоров’я виконавчого комітету Кам’янець-Подільської міської ради поінформував присутніх про етапи впровадження у місцевих закладах охорони здоров’я первинної допомоги на засадах сімейної медицини та вирішення питання територіального наближення первинної допомоги до населення. Він зауважив, що всі проблеми, які існують в галузі охорони здоров’я, особливо відчутні на місцевому рівні. У 2004 р. Кам’янець-Подільською міською радою прийнято рішення щодо проведення медико-економічного аудиту діяльності комунальних лікувально-профілактичних закладів міста. Її висновки підтвердили необхідність поліпшення організації та підвищення якості амбулаторно-поліклінічної допомоги шляхом децентралізації та наближення до населення первинної допомоги, її перерозподілу між лікувальними закладами, створення нових закладів первинної допомоги на засадах сімейної медицини; концентрації спеціалізованої медичної допомоги; розвитку медико-соціальної реабілітації завдяки реструктуризації та перепрофілюванню ліжкового фонду. Ці рекомендації було враховано в процесі реформування мережі міських лікувальних закладів, результат якої — зменшення кількості стаціонарних ліжок з 720 до 510, створення Центру медико-соціальної реабілітації, який передано в підпорядкування Управлінню праці та соціального захисту, збільшення кількості амбулаторій сімейних лікарів. Нині у складі міської поліклініки — 7 закладів. Проте оптимальна кількість амбулаторій у місті зі 100 тис. населення, на думку доповідача, повинна становити 16–20. Заплановано відкриття нових медичних закладів не у відремонтованих старих приміщеннях, а в новобудовах. Укладаються відповідні договори з будівельними компаніями, що дозволить значно заощадити кошти. Наступним кроком до впровадження сімейної медицини стане відмежування Центру первинної медико-санітарної допомоги від міської поліклініки № 1 як нової юридичної особи.

Аліна Ковпак, кандидат медичних наук, головний лікар поліклініки «Медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Комсомольська, Полтавської обл.Аліна Ковпак, кандидат медичних наук, головний лікар поліклініки «Медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Комсомольська, Полтавської обл. поділилась досвідом щодо розмежування постачальників медичних послуг первинного та вторинного рівнів в умовах міста. У Комсомольську реформування системи охорони здоров’я розпочалося з прийняття міською радою рішення від 08.03.1997 р. «Про затвердження Концепції забезпечення населення м. Комсомольська медичною допомогою та раціоналізації системи охорони здоров’я в період фінансово-економічної кризи» (далі — Концепція). Одним із першочергових напрямків реалізації положень Концепції визначено розбудову системи надання первинної допомоги на засадах сімейної медицини. У 1998 р. підготовлено 26 лікарів за спеціальністю загальна практика — сімейна медицина, в 1999–2000 рр. в місті відкрито першу амбулаторію сімейної медицини, а з 2001 р. розпочато державну закупівлю медичних послуг у лікарів, які отримали ліцензії МОЗ на здійснення приватної практики за фахом загальна практика — сімейна медицина. Значним кроком на шляху реформування стало відокремлення поліклініки від Центральної міської лікарні та створення окремої юридичної особи — поліклініки «Медичний центр первинної медико-санітарної допомоги». Сьогодні первинну допомогу в Комсомольську надають 4 сімейні лікарі, 8 дільничних терапевтів та 6 дільничних педіатрів на бюджетній основі, а також 9 приватних лікарів загальної практики — сімейної медицини, з яких 3 працюють у відділенні сімейної медицини при поліклініці, 6 — в 5 амбулаторіях сімейної медицини в мікрорайонах Комсомольська та с. Піддубне. Отриманий у результаті проведених реформ значний економічний ефект полягає у зменшенні випадків госпіталізації громадян до міської лікарні за рахунок функціонування денного стаціонару у поліклініці та лікування амбулаторно, що дозволило скоротити кількість стаціонарних ліжок з 325 до 245, а також зменшити кількість звернень громадян до служби швидкої медичної допомоги. Виділені на первинну ланку медичної допомоги кошти в першу чергу спрямовані на забезпечення пацієнтів лікарськими засобами. Щорічно приблизно 62 тис. грн. поліклінікою витрачається на придбання препаратів для пільгових категорій населення та 215 тис. грн. — на лікування хворих у денному стаціонарі. Значно покращилася матеріально-технічна база лікувальних закладів. За 4,5 роки роботи поліклініки «Медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» відремонтовано робочі приміщення, ліфт, туалети, систему опалення, придбано 2 одиниці медичного транспорту. Навіть за умов кризи поліклінікою «Медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» планується проведення профілактичних заходів — анкетування і обстеження приблизно 3000 осіб з груп ризику розвитку бронхолегеневих та алергічних захворювань, заплановано скринінгове обстеження на холестерин 1000 мешканців. «За умов розмежування функцій замовника та постачальника послуг з охорони здоров’я можливості покращення роботи закладів первинної ланки безмежні», — зазначила А. Ковпак.

Лідія Дяченко, приватний лікар загальної практики — сімейної медицини КомсомольськаПро особливості надання медичної допомоги приватним сімейним лікарем за державним замовленням доповіла Лідія Дяченко, приватний лікар загальної практики — сімейної медицини Комсомольська. Вона працює за цією спеціальністю вже 11 років, з 2001 р. надає медичну допомогу на засадах договору з замовником послуг — поліклінікою «Медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» після того, як отримала ліцензію МОЗ України на здійснення приватної практики та зареєструвалася як приватний підприємець — фізична особа. Зазначений договір базується на Положенні про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, затвердженому відповідною постановою КМУ від 17.10.2008 р. № 921. Рішення про закупівлю послуг приймає міська рада, після чого договір на надання послуг з охорони здоров’я жителям закріпленої дільниці укладається між головним лікарем медичного закладу та лікарем, який отримав ліцензію МОЗ України на приватну практику. Згідно з договором лікар повинен виконувати функції, передбачені для спеціальності загальна практика — сімейна медицина, вести необхідну облікову та звітну документацію, дотримуватися планових економічних та статистичних показників лікувально-профілактичної роботи, термінів їх виконання. У разі виконання усіх вимог договору лікар щомісячно отримує зазначену у договорі суму після подання акта виконаних робіт. Незадовільні результати роботи передбачають накладення штрафних санкцій. Обсяги фінансування розраховуються на основі подушного нормативу. Лікар — приватний підприємець сплачує єдиний податок, службове приміщення та медичне обладнання надаються на умовах безоплатної оренди.

Доповідач зауважила, що доцільність існування такої моделі доведена позитивними результатами роботи приватних лікарів — це зниження загального показника смертності, первинної інвалідизації у працездатному віці, підвищення індексу здоров’я у дітей віком до 1 року на закріплених дільницях. Рівень госпіталізації у стаціонар та кількість викликів швидкої медичної допомоги у пацієнтів приватних лікарів також значно менші, ніж у їхніх колег, які працюють у бюджетній сфері. Це пов’язано з тим, що прибуток приватного лікаря безпосередньо залежить від обсягу та якості наданих послуг, показників здоров’я жителів дільниці та раціонального використання матеріально-технічних ресурсів. Максимальна наближеність до пацієнтів для надання вчасної медичної допомоги, належна кваліфікація та задовільне оснащення робочого місця, прагнення працювати якнайкраще — основні складові ефективної роботи. Проте можливість отримання більшого прибутку для приватного лікаря супроводжується жорстким контролем за дотриманням ним умов договору.

Л. Дяченко зазначила, що співробітникам поліклініки «Медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» надається можливість своєчасного підвищення кваліфікації, відвідування тематичних циклів без відриву від роботи раз на рік, користування сучасною фаховою літературою та спеціалізованими періодичними виданнями. Модель первинної допомоги, реалізована в Комсомольську, зарекомендувала себе з позитивного боку, проте існують проблеми, що потребують термінового вирішення: складний шлях отримання кваліфікаційної категорії для приватних лікарів, ліцензії МОЗ на здійснення діяльності; невпевненість у майбутньому через річний термін дії договору на надання медичних послуг; неналежне кадрове забезпечення лікувальних закладів середнім та молодшим медичним персоналом. Потребують перегляду старі розрахункові норми обслуговування для лікарів загальної практики — сімейної медицини — 5 відвідувань на 1 год прийому в поліклініці при навантаженні у 1400–1500 осіб на одного лікаря згідно з Наказом МОЗ України від 23.02.2001 р. № 72 «Про затвердження окремих документів з питань сімейної медицини», від чого в першу чергу страждає якість профілактичної та санітарно-просвітницької роботи.

Валерія Лехан, завідуюча кафедрою соціальної медицини, організації та управління охороною здоров’я Дніпропетровської державної медичної академіїДоповідь Валерії Лехан, завідуючої кафедрою соціальної медицини, організації та управління охороною здоров’я Дніпропетровської державної медичної академії, була присвячена теоретичним аспектам впровадження в Україні сучасної моделі первинної допомоги. Проблема розвитку первинної допомоги на засадах сімейної медицини в Україні набуває ще більшої актуальності в період нестабільної економічної ситуації. Ця пріоритетна ланка не лише дозволяє оптимізувати витрати на охорону здоров’я, підвищити якість та ефективність медичної допомоги за рахунок своєчасного її надання, але і зменшує яскраво виражену нерівність населення щодо доступності медичних послуг, яка особливо гостро представлена в Україні.

Лікарі первинної ланки виконують так звану сторожову функцію (функцію воротаря), розробляючи для пацієнта раціональний маршрут отримання необхідної медичної допомоги, що дозволяє заощадити значні кошти. «Сьогодні більше 15% хворих в першу чергу звертаються у стаціонари, і медична допомога надається одразу на госпітальному рівні», — підкреслила доповідач.

Лариса Полікова, головний лікар Близнюківської центральної районної лікарні Харківської обл.Лариса Полікова, головний лікар Близнюківської центральної районної лікарні Харківської обл. поділилася досвідом району щодо розмежування та автономізації постачальників послуг первинної і вторинної допомоги і запровадження нових механізмів їх фінансування. Медичні працівники Близнюківського району активно підтримують реформи в галузі охорони здоров’я, першими в області на 100% забезпечивши потребу населення у лікарях загальної практики — сімейної медицини, запроваджують позалікарняні форми надання медичної допомоги (денні стаціонари) у закладах первинної ланки. Мережа первинної допомоги району налічує 10 амбулаторій сімейного лікаря, 4 фельдшерсько-акушерські пункти (ФАП), 18 фельдшерських пунктів. Первинна допомога надається 14 лікарями загальної практики — сімейної медицини.

?

  ?

?

Максимальна наближеність до пацієнтів для надання вчасної медичної допомоги, належна кваліфікація та задовільне оснащення робочого місця, прагнення працювати якнайкраще — основні складові ефективної роботи сімейного лікаря

Реформування структури первинної допомоги Близнюківського району розпочато в листопаді 2005 р. у рамках проекту ЄС «Фінансування та управління в галузі охорони здоров’я». Підтримуючи об’єднання закладів охорони здоров’я району, рішенням селищної та сільських рад сільські лікарські амбулаторії, дільничні лікарні та ФАП стали підрозділами Центральної районної лікарні. До цього моменту вона фінансувалася з районного бюджету, амбулаторії сімейного лікаря та ФАП — з бюджетів органів місцевого самоврядування. Проте у 2006 р. ці ресурси було об’єднано на рівні районного бюджету. Функції головного розпорядника бюджетних коштів, замовника медичних послуг, зовнішнього контролю за дотриманням надавачами послуг договірних умов щодо кількості та якості наданих медичних послуг взяв на себе новостворений відділ охорони здоров’я районної державної адміністрації. Наступним кроком на шляху реформування стала зміна господарсько-правового статусу Центральної районної лікарні з бюджетної установи на некомерційне комунальне підприємство «Близнюківська центральна районна лікарня», до складу якої увійшов окремий підрозділ — центр первинної медичної допомоги. Власник цього підприємства — районна рада, а функція управління передана районній державній адміністрації. Між відділом охорони здоров’я районної державної адміністрації та районним некомерційним комунальним підприємством «Близнюківська центральна районна лікарня» розроблено та укладено договір про закупівлю медичних послуг за кошти районного бюджету. Таким чином, на початку 2007 р. фінансові ресурси об’єднані на рівні району, розмежовано замовника та постачальника медичних послуг, у тому числі на основі державного замовлення, відпрацьовано механізм контролю за якістю надання медичних послуг у разі застосування договірних відносин. Створення у січні 2007 р. некомерційного комунального підприємства «Близнюківський центр первинної медико-санітарної допомоги» шляхом відокремлення від некомерційного КП «Близнюківська центральна районна лікарня» завершило процес розмежування первинної та вторинної ланок медичної допомоги. До його складу увійшли 11 амбулаторій загальної практики — сімейної медицини, 10 сільських лікарських амбулаторій, 23 ФАП, бухгалтерія та інформаційно-аналітичний центр.

Л. Полікова також зазначила, що об’єднання фінансових ресурсів району та створення органу управління з функцією замовника медичних послуг сформувало в районі єдиний медичний простір. Розмежування постачальників первинної та вторинної допомоги разом із запровадженням державних закупівель медичних послуг дозволило керувати обсягами медичних послуг на кожному рівні і сприяло зменшенню навантаження на вторинну ланку за рахунок скорочення 10 стаціонарних ліжок Центральної районної лікарні, дільничні лікарні реорганізовані в амбулаторії загальної практики — сімейної медицини. У межах глобального бюджету з’явилася можливість оперативного та раціонального управління фінансовими ресурсами, що дозволило покращити матеріально-технічний стан як закладів загальної практики — сімейної медицини, так і Центральної районної лікарні.

Мирослава Жданова, директор Департаменту організації та розвитку медичної допомоги населенню МОЗ УкраїниМирослава Жданова, директор Департаменту організації та розвитку медичної допомоги населенню МОЗ України, запропонувала увазі присутніх модель первинної допомоги, розроблену робочою групою МОЗ України. Вона представлена у проекті Закону України «Про загальнодержавну Програму розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини». Модель передбачає певні відмінності у розмежуванні первинної та спеціалізованої медичної допомоги у районах та великих містах. У сільській місцевості, де первинна допомога дорослим і дітям надається поліклініками районних лікарень, процес розмежування здійснюватиметься у 3 етапи. На першому етапі для типового районного центру планується формування структурних підрозділів районних лікарень — поліклінік або центрів первинної медико-санітарної допомоги. На другому етапі передбачена організація відділів охорони здоров’я в районних державних адміністраціях, а також відокремлення поліклінік або центрів первинної медико-санітарної допомоги від районних лікарень з усією вертикаллю: амбулаторіями загальної практики — сімейної медицини, сільськими лікарськими амбулаторіями, ФАП. На третьому етапі створюватимуться окремі юридичні особи — некомерційні комунальні підприємства — Центральні районні лікарні та центри первинної медико-санітарної допомоги, із якими відділ охорони здоров’я укладатиме договори про державну закупівлю послуг з охорони здоров’я.

У містах, де первинна допомога дорослим та дітям надається різними закладами, на першому етапі заплановано створення центрів первинної медичної допомоги та діагностичних відділень окремо для дорослих і дітей у складі відповідних поліклінік. Другий етап передбачає виокремлення зазначених центрів зі складу поліклінік, їх об’єднання та створення центрів первинної медичної допомоги, які надаватимуть медичну допомогу як дорослим, так і дітям, а також виокремлення і розмежування діагностичних центрів для цих категорій населення. Паралельно планується сформувати мережі амбулаторій загальної практики — сімейної медицини, територіально наближені до місця проживання людей, яких вони обслуговують. Детальніше з Програмою можна ознайомитися на сайті МОЗ України — www.moz.gov.ua.

Підбиваючи підсумки, учасники розширеної колегії Національної ради прийняли рішення рекомендувати:

1. КМУ — звернути увагу на дотримання процедури публічного обговорення, державної експертизи та інших чинних вимог у процесі розгляду проекту Програми.

2. МОЗ України — вжити заходів щодо доопрацювання проекту Програми, врахувавши при цьому необхідність чіткого окреслення моделі організації первинної допомоги на засадах сімейної медицини, відповідних аспектів її управлінського, кадрового та інформаційного забезпечення і комплексного розв’язання специфічних проблем, властивих сектору первинної медичної допомоги в Україні; розмістити доопрацьований проект зазначеної Програми на офіційному сайті МОЗ з метою сприяння максимально широкому публічному обговоренню.

3. Обласним державним адміністраціям, Раді Міністрів АР Крим, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям — сприяти розробці та реалізації районних, міських та регіональних програм розвитку первинної допомоги на засадах сімейної медицини в період до 2011 р., розроблених і затверджених на виконання наказу МОЗ України від 11.05.2007 р. № 237 «Про проведення інвентаризації закладів та підрозділів первинної медико-санітарної допомоги».

4. Медичній громадськості, Громадській раді при МОЗ України (за згодою) — розглянути проект Програми, розроблений МОЗ, та сприяти його доопрацюванню.

Ганна Барміна,
фото Любові Столяр

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті