Проект Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2011 року»

У порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України внесено проект Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2011 року», який зареєстровано 06.07.2009 р. за № 4769.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

1.Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2011 року (надалі — Програма) розроблений на виконання Указу Президента України від 06.12.2005 р. № 1694/2005 «Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров’я населення» та п. 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.07.2006 р. № 421-р «Про схвалення Концепції Державної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2010 року».

Необхідність прийняття проекту Програми викликана погіршенням стану здоров’я населення, високими показниками смертності осіб працездатного віку, постарінням населення, скороченням тривалості життя, яскраво вираженою нерівністю у доступності медичної допомоги, насамперед у сільській місцевості.

Світовий досвід, узагальнений Всесвітньою організацією охорони здоров’я, свідчить, що одним із головних пріоритетів розбудови національних систем охорони здоров’я, особливо в умовах дефіциту фінансових ресурсів, повинен бути розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики — сімейної медицини.

Діяльність закладів загальної практики — сімейної медицини спрямована на збереження і зміцнення здоров’я всього населення і є однією з найефективніших стратегій підвищення результативності системи охорони здоров’я в цілому, а також справедливого розподілу та раціонального використання коштів. На рівні закладів первинної ланки можливо розпочинати і закінчувати лікування до 90% пацієнтів, що потребує до 30% фінансових ресурсів галузі охорони здоров’я.

Економічним підґрунтям для визначення пріоритету у розвитку первинної медико-санітарної допомоги є вартість обслуговування одного випадку надання допомоги на первинному рівні, яка у 7–8 разів менша, ніж на вторинному, та у 20 разів менша, ніж на третинному рівні.

Зміщення навантаження у бік первинної медико-санітарної допомоги дозволить збільшити ресурсне наповнення одного випадку надання допомоги в умовах спеціалізованих та високоспеціалізованих закладів охорони здоров’я та зменшити дефіцит фінансових ресурсів галузі охорони здоров’я в цілому.

На сьогодні первинній медико-санітарній допомозі в Україні властиві системні недоліки, що зумовлюють обмеженість її ролі в наданні медичної допомоги і недостатній вплив на здоров’я населення, а відтак низьку ефективність системи охорони здоров’я в цілому.

В Україні первинна медико-санітарна допомога представлена доволі роздробленими структурами, які в переважній більшості функціонально, організаційно та фінансово поєднані зі спеціалізованою амбулаторною допомогою. У вітчизняних закладах первинної ланки починають і закінчують лікування лише до 30% пацієнтів у містах і до 50% пацієнтів у сільській місцевості. Питома вага видатків на утримання закладів (підрозділів) охорони здоров’я, які надають первинну медико-санітарну допомогу, становить менше 10% від загального обсягу видатків на охорону здоров’я, що, зважаючи на незадовільний рівень матеріально-технічного забезпечення зазначених структур, є вкрай недостатнім.

Результати комплексної інвентаризації закладів та підрозділів закладів охорони здоров’я, що надають первинну медико-санітарну допомогу (2007 р.), свідчать про неможливість зазначених установ забезпечити доступність та належну якість первинної медико-санітарної допомоги міським та сільським мешканцям.

Лише поодинокі заклади та підрозділи первинної медико-санітарної допомоги оснащені відповідно до затверджених табелів. Має місце нерівність у доступності первинної допомоги для населення, насамперед для сільських жителів, що зумовлено територіальною віддаленістю закладів первинної ланки від місць проживання населення та порушеннями нормативів навантаження на лікарів первинної ланки.

Непривабливість роботи у первинній ланці обумовлює:

  •  хронічну неукомплектованість та скорочення лікарських посад у закладах, що надають первинну медико-санітарну допомогу на селі (кількість лікарів первинної ланки, які надають первинну допомогу сільським жителям, становить менше 60% від потреби, з яких кожен п’ятий досяг пенсійного віку);
  •  стрімке постаріння лікарських кадрів первинної ланки у містах (майже кожен четвертий лікар первинної ланки у містах досяг пенсійного віку, а 11% досягли пенсійного віку понад 10 років тому).

Примусове направлення молодих спеціалістів на роботу у заклади охорони здоров’я, що надають первинну медико-санітарну допомогу, не дає необхідного результату. Навпаки спостерігається зростаючий відтік спеціалістів первинної ланки до сусідніх держав, де оплата аналогічної роботи вища практично на порядок (передусім у Російській Федерації, Польщі, Білорусі).

У разі ігнорування існуючої негативної ситуації щодо функціонування закладів охорони здоров’я, що надають первинну медико-санітарну допомогу, провідні науковці України прогнозують зростання невдоволеності населення обсягами та якістю медичної допомоги у закладах первинної ланки, невідповідність потреб населення обсягам ресурсів, які держава в змозі виділити на забезпечення діяльності галузі, а відтак і поглиблення демографічної кризи.

2. Мета та шляхи її досягнення

Головною метою Програми є забезпечення зниження рівня захворюваності, інвалідності та смертності населення шляхом формування та налагодження ефективного функціонування системи надання населенню доступної і високоякісної первинної медико-санітарної допомоги з переважним впровадженням засад сімейної медицини.

Шляхи реалізації: формування нормативно-правових, фінансово-економічних, організаційно-структурних та матеріально-технічних механізмів функціонування первинної медико-санітарної допомоги у міській та сільській місцевості.

Прийняття Програми дозволить окреслити і конкретизувати можливості державної підтримки розвитку первинної медико-санітарної допомоги, визначити необхідні обсяги фінансування Програми на реалізацію відповідних заходів.

3. Правові аспекти

Правове урегулювання проведення заходів, спрямованих на реалізацію державної політики з розвитку первинної медико-санітарної допомоги в Україні, визначено:

  • Указом Президента України від 07.12.2000 р. № 1313/2000 «Про Концепцію розвитку охорони здоров’я населення України»;
  • Указом Президента України від 06.12.2005 р. № 1694 «Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров’я населення»;
  • Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
  • Законом України «Про місцеві державні адміністрації»;
  • постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 р. № 14 «Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації» на 2002–2011 роки»;
  • постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2000 р. № 989 «Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров’я»;
  • постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2007 р. № 815 «Про затвердження Національного плану розвитку системи охорони здоров’я на період до 2010 року»;
  • постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2008 р. № 14 «Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Український прорив: для людей, а не політиків»;
  • розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. № 366-р «Про схвалення пріоритетів діяльності міністерств на 2008 рік»;
  • Бюджетним кодексом України;
  • Господарським кодексом України.

Впровадження Програми потребує прийняття Закону України «Про заклади охорони здоров’я та медичне обслуговування населення» та внесення змін до Бюджетного кодексу України (окремого визначення видатків на первинну медико-санітарну допомогу у місцевих бюджетах, об’єднання фінансових ресурсів сільської охорони здоров’я на рівні районного бюджету). Відповідні завдання визначені у Національному плані розвитку системи охорони здоров’я на період до 2010 року.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Фінансово-економічне обґрунтування проекту Програми виконано з урахуванням необхідних для його реалізації заходів, оцінкою їх значимості та є реальним.

Джерелом фінансування є Державний бюджет, бюджети місцевих органів виконавчої влади, а також інші джерела, не заборонені чинним законодавством.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Програми погоджено в установленому порядку без зауважень та з зауваженнями, що враховані, 37 суб’єктами з 37.

Проект Програми доопрацьований з урахуванням зауважень Мінфіну, Мін’юсту, Мінрегіонбуду. Повторно направлений на погодження.

6. Регіональний аспект

Положення Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2011 року впливають на розвиток охорони здоров’я у регіонах, враховують проблемні питання функціонування закладів охорони здоров’я, що надають первинну медико-санітарну допомогу в регіонах та містять заходи щодо їх вирішення.

Свідченням усвідомлення важливості розв’язання проблем первинної медико-санітарної допомоги також є прийняття у ряді регіонів відповідних програм з адекватним ресурсним наповненням з місцевих бюджетів, що випереджає загальнодержавні рішення. Решта регіонів декларують свої наміри щодо подальшого розвитку первинної допомоги на основі завдань, визначених у проекті Програми, очікуючи від центральних органів влади прийняття відповідних рішень.

7. Громадське обговорення

Проект Програми розміщено на офіційному сайті МОЗ України для громадського обговорення, зауважень та пропозицій не отримано.

8. Прогноз результатів

Виконання Програми дасть змогу:

  • сприяти підвищенню ефективності роботи закладів охорони здоров’я, подоланню несприятливих демографічних тенденцій;
  • збільшити питому вагу медичних послуг, що надаються лікарями загальної практики — сімейними лікарями, щороку на 7–10% з тим, щоб цей показник становив 85–90% у містах і 95–100% у сільській місцевості;
  • сформувати систему надання населенню доступних та високоякісних медичних послуг на засадах сімейної медицини, що забезпечить зменшення потреби у дорогих видах медичної допомоги;
  • створити умови для повномасштабної реалізації принципу організації та координації лікарем сімейної медицини надання пацієнтам спеціалізованої та стаціонарної медичної допомоги;
  • збільшити питому вагу медичних послуг на засадах сімейної медицини, що є достатньо ефективними і закінчуються на рівні амбулаторно-поліклінічної допомоги, щороку на 5–7% з тим, щоб цей показник становив 50–60% у міській і 65–80% у сільській місцевості.
Міністр В.М. Князевич

Проект

ЗАКОН УКРАЇНИ
ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОЇ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ НА ЗАСАДАХ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ НА ПЕРІОД ДО 2011 РОКУ

Верховна Рада України постановляє:

1. Затвердити Загальнодержавну програму розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2011 року, що додається.

2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

ЗАТВЕРДЖЕНО
Законом України
від______________2009 р. №_______

ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ НА ЗАСАДАХ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ НА ПЕРІОД ДО 2011 РОКУ

Загальна частина

Погіршення стану здоров’я населення, високі показники смертності осіб працездатного віку, зменшення середньої тривалості життя, нерівність у доступності медичної допомоги призводять до об’єктивного збільшення потреби у медичній допомозі, яку існуюча система охорони здоров’я задовольнити не в змозі.

За рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я, підготовленими на основі кращого світового досвіду, лише розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини дасть змогу істотно вплинути на поліпшення демографічної ситуації, досягнути справедливого розподілу і раціонального використання бюджетних коштів.

У більшості держав світу на частку первинної медико-санітарної допомоги припадає до 90% загального обсягу медичних послуг, а питома вага лікарів загальної практики — сімейних лікарів серед лікарів галузі охорони здоров’я становить 30–50%.

Первинна медико-санітарна допомога є на сьогодні частиною спеціалізованої амбулаторної допомоги, тому управління первинною допомогою із застосуванням економічних важелів практично неможливе.

Протягом багатьох років на утримання закладів охорони здоров’я, що надають первинну медико-санітарну допомогу, витрачалося лише 10% коштів, виділених з Державного бюджету для охорони здоров’я, що, зважаючи на низький рівень матеріально-технічного забезпечення зазначених закладів, є вкрай недостатнім.

Не застосовуються принципи комплексності та наступності у наданні медичної допомоги. Не приділяється достатня увага профілактиці захворювань та диспансеризації населення. Це призводить до несвоєчасного виявлення хвороб та їх ускладнень, а отже — до збільшення потреби населення у спеціалізованій та високоспеціалізованій медичній допомозі.

Мета Програми

Метою цієї Програми є забезпечення зниження рівня захворюваності, інвалідності та смертності населення шляхом формування і налагодження ефективного функціонування системи надання населенню доступної і високоякісної первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини.

Шляхи та способи розв’язання проблем

Для розв’язання проблем необхідно:

  • удосконалити нормативно-правову та науково-методичну базу, зокрема з питань діяльності закладів охорони здоров’я, що надають первинну медико-санітарну допомогу (далі — лікувальні заклади);
  • продовжити роботу із створення мережі амбулаторій сімейної медицини у міській та сільській місцевості шляхом реорганізації і перепрофілювання діючих закладів охорони здоров’я, забезпечення матеріально-технічного оснащення таких амбулаторій;
  • провести поетапну реструктуризацію амбулаторно-поліклінічних закладів з метою створення лікувальних закладів;
  • забезпечити доступність населення до первинної медико-санітарної допомоги;
  • підвищити рівень підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації лікарів, іншого медичного персоналу для надання первинної медико-санітарної допомоги;
  • удосконалити систему викладання основ первинної медико-санітарної допомоги у вищих медичних навчальних закладах та закладах післядипломної освіти;
  • провести перегляд табелів оснащення лікувальних закладів з поступовим забезпеченням їх медичним енергоефективним обладнанням та спеціалізованими автотранспортними засобами;
  • удосконалити порядок ліцензування господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю «загальна практика — сімейна медицина» та державну акредитацію закладів охорони здоров’я;
  • розробити і впровадити стандарти первинної медико-санітарної допомоги та критерії оцінки її якості;
  • удосконалити систему рейтингових показників, що характеризують якість роботи лікувальних закладів, та порядок їх систематизації;
  • сприяти розвитку міжнародного співробітництва з метою вивчення та поширення в Україні кращого світового досвіду організації первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини;
  • інформувати громадськість про доцільність змін у системі охорони здоров’я;
  • розробити і впровадити механізм участі громадськості в управлінні системою охорони здоров’я.

Прогнозовані обсяги фінансування наведені в додатку 1.

Завдання і заходи з виконання Програми наведені в додатку 2.

Очікувані результати, ефективність виконання Програми

Виконання Програми дасть змогу:

  • підвищити ефективність роботи закладів охорони здоров’я з метою подолання несприятливих демографічних тенденцій;
  • збільшити питому вагу медичної допомоги, що надається:
  • лікарями загальної практики — сімейними лікарями, щороку на 7–10%;
  • на засадах сімейної медицини на рівні амбулаторно-поліклінічної допомоги, щороку на 5–7%;
  • сформувати систему надання населенню високоякісної медичної допомоги на засадах сімейної медицини;
  • створити умови для реалізації принципу організації та координації лікарем загальної практики — сімейним лікарем надання пацієнтам спеціалізованої та стаціонарної медичної допомоги.

Очікувані результати виконання Програми наведені в додатку 3.

Обсяг та джерела фінансування Програми

Фінансування Програми здійснюється в межах видатків Державного та місцевих бюджетів, а також за рахунок коштів інших джерел.

Обсяг фінансування Програми з Державного бюджету визначається щороку виходячи з конкретних завдань та наявних коштів і може уточнятися під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік з урахуванням можливостей дохідної частини бюджету.

Додаток 1
до Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги
на засадах сімейної медицини на період до 2011 року

ПАСПОРТ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОЇ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ НА ЗАСАДАХ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ НА ПЕРІОД ДО 2011 РОКУ

  1. Концепція Програми схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.07.2006 р. № 421 («Офіційний вісник України», 2006 р., № 30, с. 2154).
  2. Програма затверджена Законом України.
  3. Державний замовник-координатор — МОЗ.
  4. Відповідальні виконавці: МОЗ, Мінекономіки, Мінпраці, МОН, Мінрегіонбуд, МЗС, Академія медичних наук, Держкомтелерадіо, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.
  5. Керівник Програми — заступник міністра охорони здоров’я.
  6. Строки виконання Програми: 2009–2011 рр.
  7. Прогнозні обсяги та джерела фінансування:
Джерела фінансування Обсяг фінансування, млн грн. У тому числі за роками
2009 2010 2011
Державний бюджет 259,3   100 159,3
Місцеві бюджети у межах відповідних видатків   у межах відповідних видатків у межах відповідних видатків
Усього 259,3   100 159,3

Додаток 2
до Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги
на засадах сімейної медицини на період до 2011 року

ЗАВДАННЯ І ЗАХОДИ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОЇ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ НА ЗАСАДАХ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ НА ПЕРІОД 2011 РОКУ

Найменування завдання

Найменування показника

Значення показника

Найменування заходу

Відповідальні за виконання

Джерела фінансування (Державний, місцевий бюджети, інші)

Прогнозований обсяг фінансових ресурсів для виконання завдань, млн грн.

У тому числі за роками

усього

за роками

2009

2010

2011

2009

2010

2011

1. Визначити нормативно-правові засади функціонування первинної медико-санітарної допомоги, зокрема у сільській місцевості, для забезпечення доступності та належної якості медичної допомоги

Збільшення питомої ваги чисельності сільського населення, яке обслуговується лікарем загальної практики — сімейним лікарем, %

70

53

60

70

1.1. Розроблення нормативів надання населенню первинної медико-санітарної допомоги

МОЗ, Академія медичних наук

         

1.2. Затвердження моделей надання первинної медико-санітарної допомоги

МОЗ, Академія медичних наук, Мінекономіки

         
           

1.3. Розроблення типових положень про лікувальні заклади

—«—

         
 

Збільшення питомої ваги чисельності міського населення, яке обслуговується лікарем загальної практики — сімейним лікарем, %

40

33

36

40

1.4. Розроблення порядку взаємодії лікарів, що надають первинну медико-санітарну допомогу, з лікарями, що надають спеціалізовану та високоспеціалізовану медичну допомогу

МОЗ, Академія медичних наук

         
 

Зниження показника смертності серед працездатного населення від неінфекційних захворювань, на 100 тис. осіб

620,7

659,7

639,9

620,7

1.5. Розроблення методики розрахунку потреби в кількості посад лікарів, молодших спеціалістів з медичною освітою та інших працівників лікувальних закладів

МОЗ, Академія медичних наук, Мінпраці, Мінекономіки

         
 

Зниження показника первинного виходу на інвалідність у працездатному віці, на 10 тис. осіб працездатного віку

53,4

56,8

55,1

53,4

1.6. Розроблення методики розрахунку потреби в кількості посад лікарів-спеціалістів відповідно до кількості посад лікарів загальної практики — сімейних лікарів, лікарів-терапевтів дільничних, лікарів-педіатрів дільничних, що надають первинну медико-санітарну допомогу

—«—

         
 

Зменшення питомої ваги кількості деструктивних форм туберкульозу з числа вперше виявлених випадків захворювання, %

39,8

42,3

41,1

39,8

1.7. Розроблення заснованих на принципах доказової медицини стандартів надання первинної медико-санітарної допомоги

МОЗ, Академія медичних наук, Мінекономіки

         
 

Зменшення питомої ваги кількості випадків онкологічних захворювань, виявлених на пізніх стадіях, %

18,4

19,6

19

18,4

1.8. Розроблення і затвердження порядку диспансеризації та цільового профілактичного огляду населення лікувальними закладами

МОЗ, Академія медичних наук

         
           

1.9. Розроблення і затвердження будівельних норм, правил проектування і будівництва лікувальних закладів

МОЗ, Мінрегіонбуд

         
           

1.10. Удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю «загальна практика — сімейна медицина» та державної акредитації закладів охорони здоров’я

МОЗ, Академія медичних наук, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації

         

2. Створити мережу лікувальних закладів, територіально наближених до місця проживання громадян

Відкриття лікувальних закладів, %

100

100

100

100

2.1. Розроблення плану оптимізації мережі лікувальних закладів

МОЗ, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації

         
           

2.2. Визначення реальної потреби створення амбулаторій загальної практики — сімейної медицини та житла для сімейних лікарів і врахування її в містобудівній документації. При затвердженні проектно-кошторисної документації для будівництва та реконструкції житлових будинків в існуючих умовах конкретної забудови передбачати облаштування медамбулаторій

Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, Мінрегіонбуд,

МОЗ

         
           

2.3. Надання статусу юридичної особи лікувальним закладам

Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації

         
           

2.4. Сприяння створенню лікувальних закладів приватної форми власності

—«—

         

3. Створити умови для ефективного функціонування лікувальних закладів

Збільшення питомої ваги кількості лікувальних закладів, що оснащені:

       

3.1. Виділення приміщень, зокрема на першому поверсі житлових будинків, для створення амбулаторій загальної практики — сімейної медицини

—«—

         
 

1) у сільській місцевості:

                     
 

медичним обладнанням та засобами зв’язку

53,1

35,5

35,5

53,1

3.2. Оснащення лікувальних закладів медичним обладнанням та засобами зв’язку

—«—

Державний бюджет

106,2

   

106,2

 

спеціалізованими автотранспортними засобами

51,5

34,7

34,7

51,5

 

місцевий бюджет

у межах відповідних видатків

 

у межах відповідних видатків

у межах відповідних видатків

                     
                         
 

2) у міській місцевості:

                 
 

медичним обладнанням та засобами зв’язку

43,5

27,5

27,5

43,5

             
 

спеціалізованими автотранспортними засобами

45,5

29,2

29,2

45,5

       
           

3.3. Оснащення лікувальних закладів спеціалізованими автотранспортними засобами

Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, МОЗ

         

Державний бюджет

153,1

 

100

53,1

місцевий бюджет

у межах відповідних видатків

 

у межах відповідних видатків

у межах відповідних видатків

4. Поліпшити кадрове забезпечення лікувальних закладів

Зниження питомої ваги чисельності працівників лікувальних закладів, які не забезпечені житлом, %:

       

4.1. Розроблення перспективного плану підготовки лікарів та молодших спеціалістів з медичною освітою

МОЗ, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації

         
 

1) у сільській місцевості:

                     
 

лікарів

8,1

11

9,9

8,1

             
 

молодших спеціалістів з медичною освітою

5,1

6,2

5,4

5,1

4.2. Забезпечення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації лікарів та інших медичних працівників, що надають первинну медико-санітарну допомогу

МОЗ, Академія медичних наук, МОН, Мінекономіки

         
 

2) у міській місцевості:

                 
 

лікарів

4

6,8

6,4

4

         
 

молодших спеціалістів з медичною освітою

10,1

14,7

14

10,1

           
 

Підвищення показника укомплектованості штатних посад лікарів, що надають первинну медико-санітарну допомогу, %

80

73

76

80

4.3. Підготовка науково-педагогічних кадрів за спеціальністю «загальна практика — сімейна медицина»

МОЗ, Академія медичних наук, МОН, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації

         
           

4.4. Забезпечення працівників лікувальних закладів житлом шляхом будівництва та реконструкції такого, надання пільгових кредитів та першочергового виділення під будівництво земельних ділянок

Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації

         
           

Державний бюджет

       
           

місцевий бюджет

у межах відповідних видатків

 

у межах відповідних видатків

у межах відповідних видатків

5. Забезпечити розвиток лікувальних закладів

Збільшення питомої ваги чисельності пацієнтів, які починають та закінчують лікування на рівні первинної медико-санітарної допомоги, %:

       

5.1. Утворення Координаційної ради з питань розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини

МОЗ

         
 

у міській місцевості

60

38

49

60

5.2. Утворення центру загальної практики — сімейної медицини з покладенням на нього функцій щодо:

—«—

         
 

у сільській місцевості

73

55

63

73

           
           

організації та проведення науково-дослідної та навчально-методичної роботи за напрямом «первинна медико-санітарна допомога»

           
           

розроблення проектів відповідних нормативно-правових актів

           
           

5.3. Залучення професійних асоціацій лікарів та громадськості до участі в реорганізації системи охорони здоров’я

МОЗ

         

6. Забезпечити інформаційну підтримку розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини

         

6.2. Широке інформування громадськості
про хід виконання Програми

МОЗ, Держкомтелерадіо, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська Севастопольська міські держадміністрації

         
           

6.3. Налагодження співпраці з міжнародними науковими установами в напрямі організації первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини

МОЗ, Академія медичних наук, МЗС

         
 

Усього, млн грн.

У тому числі за роками, млн грн.

2009

2010

2011

Кошти Державного бюджету

259,3

 

100

159,3

Кошти місцевого бюджету

обсяг фінансування визначається у межах відповідних видатків

Додаток 3
до Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги
на засадах сімейної медицини на період до 2011 року

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОЇ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ НА ЗАСАДАХ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ НА ПЕРІОД ДО 2011 РОКУ

Найменування завдання

Найменування показників виконання завдання

Одиниця виміру

Значення показників

усього

у тому числі за роками

2009

2010

2011

1. Визначити нормативно-правові засади функціонування первинної медико-санітарної допомоги, зокрема у сільській місцевості, для забезпечення доступності та належної якості медичної допомоги

Збільшення питомої ваги сільського населення, яке обслуговується лікарем загальної практики — сімейним лікарем

%

70

53

60

70

Збільшення питомої ваги міського населення, яке обслуговується лікарем загальної практики — сімейним лікарем

—«—

40

33

33

40

Зниження показника смертності працездатного населення від неінфекційних захворювань

на 100 тис. осіб працездатного віку

620,7

659,7

639,9

620,7

Зниження показника первинного виходу на інвалідність у працездатному віці

на 10 тис. осіб працездатного віку

53,4

56,8

55,1

53,4

 

Зменшення питомої ваги деструктивних форм туберкульозу з числа вперше виявлених випадків захворювання

відсотків

39,8

42,3

41,1

39,8

 

Зменшення питомої ваги випадків онкологічних захворювань, виявлених на пізніх стадіях

—«—

18,4

19,6

19

18,4

2. Створити мережу лікувальних закладів, територіально наближених до місця проживання громадян

Відкриття лікувальних закладів

—«—

100

100

100

100

3. Створити умови для ефективного функціонування лікувальних закладів

Збільшення питомої ваги кількості лікувальних закладів, що оснащені:

         
 

1) у сільській місцевості:

         
 

медичним обладнанням та засобами зв’язку

—«—

53,1

35,5

35,5

53,1

 

спеціалізованими автотранспортними засобами

 

51,5

34,7

34,7

51,5

 

2) у міській місцевості:

         
 

медичним обладнанням та засобами зв’язку

 

43,5

27,5

27,5

43,5

 

спеціалізованими автотранспортними засобами

 

45,5

29,2

29,2

45,5

4. Поліпшити кадрове забезпечення лікувальних закладів

Зниження питомої ваги чисельності працівників лікувальних закладів, які не забезпечені житлом:

         
 

1) у сільській місцевості:
лікарів
молодших спеціалістів з медичною освітою
2) у міській місцевості:
лікарів
молодших спеціалістів з медичною освітою

%

8,1
5,1

4
10,1

11
6,2

6,8
14,7

9,9
5,4

6,4
14

8,1
5,1

4
10,1

 

Підвищення показника укомплектованості штатних посад лікарів, що надають первинну медико-санітарну допомогу

—«—

80

73

76

80

5. Забезпечити розвиток лікувальних закладів

Збільшення питомої ваги чисельності пацієнтів, які починають та закінчують лікування на рівні первинної медико-санітарної допомоги:

—«—

       

у міській місцевості

 

60

38

49

60

у сільській місцевості

 

73

55

63

73

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті