Лист Міністерства економіки України від 05.08.2009 р. № 3303-27/696

МІНІСТЕРСТВО
ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ

від 05.08.2009 р.
№ 3303-27/696

Мінекономіки на численні звернення суб’єктів сфери державних закупівель щодо застосування законодавства про державні закупівлі повідомляє.

Щодо переліку документів, які підтверджують статус вітчизняного виробника (офіційного представника)

Відповідно до п. 24-1 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти (далі — Положення), затвердженого постановою КМУ від 17.10.2008 р. № 921 (зі змінами), з метою підтвердження статусу віт­чизняного виробника учасник подає замовнику засвідчені в установленому порядку копії установчих документів юридичної особи (свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця), а у разі закупівлі товарів — свідоцтва про присвоєння товару штрих-коду GS1 або сертифіката продукції власного виробництва, або іншого документа, який підтверджує, що учасник виробляє товар, який є предметом закупівлі. Таким чином, перелік документів, які підтверджують статус вітчизняного виробника товарів, не є вичерпним.

Водночас повідомляємо, що відповідно до зазначених норм офіційним представником (для вітчизняного виробника) у розумінні Положення зі змінами, внесеними згідно з постановою, є представник, дилер, дистриб’ютор, який діє виключно на підставі відповідного договору з вітчизняним виробником.

Щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти у нерезидентів

Відповідно до абзацу 3 п. 24-1 Положення для здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг у нерезидента замовник повинен отримати висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері, про те, що відповідні товари (роботи і послуги) не виробляються (не виконуються, не надаються) на території України. Про наявність такого висновку зазначається у звіті про результати проведення процедури закупівлі. Таким чином, замовник не має права акцептувати тендерну (цінову) пропозицію учасника-нерезидента та, відповідно, укладати з ним договір про закупівлю за відсутності зазначеного вище висновку. При цьому такий висновок може бути отриманий як самостійно замовником, так і з документів тендерної (цінової) пропозиції учасника. Водночас замовник не має права зобов’язувати учасника отримувати такий висновок.

Разом з тим необхідно зазначити, що висновок має бути отриманий замовником до акцепту тендерної (цінової) пропозиції учасника-нерезидента або до укладання договору про закупівлю з учасником-нерезидентом у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника.

Водночас, враховуючи норми частини 2 ст. 19 Конституції України, положення про Мін­економіки, затверджене постановою КМУ від 26.05.2007 р. № 777, норми Положення, до компетенції Мінекономіки не належить визначення центральних органів виконавчої влади, до повноважень яких відноситься надання висновків про те, що відповідні товари (роботи і послуги) не виробляються (не виконуються, не надаються) на території України, а також про неможливість виконання робіт або надання послуг, які закуповуються, у повному обсязі у вітчизняного виробника.

Щодо рішення Конституційного Суду України про визнання неконституційним Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості»

Слід зазначити, що 14.07.2009 р. Конституційний Суд України прийняв рішення від 14.07.2009 р. № 18-рп/2009 (далі — Рішення), яким визнав неконституційним Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості». Відповідно до частини 2 ст. 152 Конституції закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення.

Враховуючи викладене, з 14.07.2009 р. при укладанні договорів про закупівлю товарів, послуг на суму менше 100 тис. грн. (робіт — на суму менше 300 тис. грн.), а також договорів щодо предметів закупівлі, на які дія Положення не розповсюджується, вибір контрагента здійснюється незалежно від його статусу вітчизняного виробника (офіційного представника) у розумінні Положення.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!