Розвиток фармацевтичної практики. Фокус на допомозі пацієнтові

ПОСІБНИК ВСЕСВІТНЬОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ТА МІЖНАРОДНОЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ФЕДЕРАЦІЇ, РЕДАКЦІЯ 2006 р. УКРАЇНСЬКИЙ ПЕРЕКЛАД* ПІД ЗАГАЛЬНОЮ РЕДАКЦІЄЮ В.П. ЧЕРНИХА

ГЛАВА 1. ФАРМАЦЕВТИ У СКЛАДІ КОМАНДИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я: ПОЛІТИЧНА ПЕРСПЕКТИВА

1. Нова парадигма фармацевтичної практики

1.5. Нові виміри фармацевтичної практики (продовження)

1.5.4. Лікування пацієнтів з хронічними захворюваннями — ВІЛ/СНІД

Протягом своєї історії людство ще ніколи не стикалося з таким грізним медико-соціальним викликом, як пандемія ВІЛ/СНІДу. З метою якомога ефективнішого протистояння загрозі, системи охорони здоров’я, особливо за умов браку ресурсів, вимушені переорієнтовувати надання медичної допомоги з лікування гострих патологічних станів у бік терапії пацієнтів з хворобами хронічного перебігу. Сьогодні у світі живе близько 40 млн ВІЛ-інфікованих, лише у 2004 р. страшна хвороба забрала життя 3 млн людей. Тож пандемія ВІЛ/СНІДу являє собою нечувану досі кризу — людську, прав людини, гуманітарну, — трагедію з невимірно важкими наслідками соціального, економічного, медико-соціального характеру (AIDS epidemic update, December 2004. Geneva: UNAIDS; 2004). У 2004 р. лідери світової медсестринської, лікарської та фармацевтичної спільноти прийняли резолюцію, згідно з якою усі професіонали охорони здоров’я мають об’єднати всі можливі ресурси та зусилля для боротьби з ВІЛ/СНІДом (Health professionals issue a wake up call on AIDS. Geneva: World Health Professions Alliance. Press Release, 16 May 2004. Опубліковано: http://www.whpa.org/pr06_04.htm). Медичні працівники, у тому числі фармацевти, також мають виступати в ролі правозахисників та громадських лідерів.

Доступність фінансових коштів для надання антиретровірусної терапії (АРТ) навіть в умовах браку ресурсів поступово підвищується. Декларація Об’єднаних Націй з протидії ВІЛ/СНІДу­ (United Nations Declaration of Commitment on HIV/AIDS. UN General Assembly Special Session (UNGASS) on HIV/AIDS, 25–27 June 2001) та заява ВООЗ, що кваліфікує пандемію ВІЛ/СНІДу як медико-соціальну глобальну надзвичайну загрозу (World Health Organization says failure to deliver AIDS treatment is a global health emergency. Geneva: World Health Organization. Press Release, 22 September 2003), підкреслюють нагальну необхідність у збільшенні охоплення пацієнтів АРТ в умовах браку ресурсів. У 2003 р. ВООЗ взяла на себе зобов’язання пролікувати до 2005 р. 3 млн людей (World Health Organization 3 by 5 Initiative; http://www.who.int/3by5/en). Пізніше, у липні 2005 р. лідери країн Великої вісімки взяли на себе зобов’язання об’єднати зусилля на шляху розширення доступу до послуг з лікування, догляду та профілактики ВІЛ/СНІДу за допомогою АРТ — з метою досягнення загального доступу до АРТ до 2010 р. ?

? ? WHO_brochure_en.ai FIP-AR-2007-8.ai
? World Health Organization
Medicines Policy and Standards
20 Avenue Appia
1211 Geneva 27
Switzerland
International Pharmaceutical Federation
P.O. Box 84200
2508 AE The Hague
The Netherlands
?

Коментарі надсилати:
Факс: +41 22 791 41 67; E-mail: [email protected]
Факс: +31 70 302 19 99; E-mail: [email protected]

Людські ресурси — найзначущий компонент системи охорони здоров’я та надання медичної допомоги. Втім, у багатьох суспільних утвореннях, де існує гостра потреба у проведенні АРТ, відзначається істотне скорочення підготовлених кадрових ресурсів для повсякденного надання медичної допомоги. Для безпечного та ефективного надання АРТ необхідні фахівці з різноманітними вміннями та навичками, у тому числі в сфері менеджменту, управління, керування постачанням, клінічної терапії та організації надання медичної допомоги на рівні громади. Успішних результатів у наданні АРТ може бути досягнуто завдяки стратегіям із зниження залежності від висококваліфікованих фахівців шляхом розподілу різних ланок медичної допомоги та їх оцінки серед медичних працівників різних рівнів та спрямувань, а також представників громади та членів сімей пацієнтів. Щоб подолати дефіцит кадрових ресурсів, слід просуватися шляхом поглиблення та оновлення вже існуючих у медичних працівників знань та навичок для досягнення вимог, які передбачають надання АРТ та відповідних медичних послуг. Стратегії залежатимуть від політики в секторі охорони здоров’я та обраного підходу з надання медичного обслуговування.

Одним з ключових професіоналів охорони здоров’я, що мають бути мобілізовані та залучені до цього процесу, є фармацевт. Велике значення має підготовка фармацевтів у царині профілактики ВІЛ/СНІДу, догляду та лікування таких пацієнтів — як в рамках базової освіти, так і післядипломного навчання. Програма та процес навчання фармацевтів залежатимуть від тих обов’язків та зон відповідальності, що будуть на них покладені. Оскільки спеціальні знан­ня, професійний стан та діяльність фармацевтів чинять неабиякий вплив на ті шляхи, якими надаються та використовуються послуги з лікування, догляду та профілактичних заходів у хворих з ВІЛ, забезпечення прихильності до довготривалого догляду та лікування пацієнтів з ВІЛ/СНІДом постає однією з найзначущих сфер, до яких необхідно долучитися фармацевтові. ?

У 2003 р. Рада МФФ затвердила «Положення з професійних стандартних обов’язків фармацевта щодо сприяння прихильності до довготривалого лікування» (Statement of Professional Standards on the Role of the Pharmacist in Encouraging Adherence to Long Term Treatments). Існує багато чинників для пошуку шляхів зміцнення прихильності довготривалої терапії пацієнтів з хронічними захворюваннями на кшталт ВІЛ/СНІДу.

Серед очікуваних вигод:
? поліпшення клінічних результатів лікування,
? покращання якості життя,
? підвищення безпеки пацієнтів,
? обмеження витрат з боку всіх задіяних сторін.

Фармацевти та інші професіонали охорони здоров’я, які в рамках надання медичного обслуговування застосовують лікарські засоби, мають докладати усіх зусиль для допомоги пацієнтам у їх прагненні підвищити рівень своєї прихильності до терапії.

У 1997 р. роль фармацевтів у протидії ВІЛ/СНІДу була визнана у спільній Декларації МФФ та ВООЗ (joint Declaration by FIP and WHO). У 2004 р. МФФ започаткувала «Міжнародне партнерство фармацевтів з протидії ВІЛ/СНІДу» (International Network for Pharmacists on HIV/AIDS; www.fip.org/hivaids), діяльність якого сконцентрована у трьох основ­них напрямках: освіта, документообіг та обмін досвідом. Сюди входять навчальні модулі, нормативні документи, корисні публікації, відомості про відповідні національні та міжнародні організації, ведеться постійно оновлюваний календар заходів, представлено список контактів для обміну поглядами та досвідом поміж фармацевтами. Ця ініціа­тива сприятиме об’єднанню професійних зусиль фармацевтів усього світу, які працюють у царині боротьби з ВІЛ/СНІДом, та допоможе фармацевтам очолити перші ряди у битві проти пандемії.

1.5.5. Самолікування

У 1996 р. МФФ прийняла принципову заяву під назвою «Самолікування (у тому числі медикаментозне): професійна роль фармацевта» (Statement of Principle — Self-Care (including Self-Medication): The Professional Role of the Pharmacist), що проголошує політику МФФ у царині зобов’язань фармацевтів за надання консультативних послуг щодо медикаментозного самолікування. Заява охоплює такі вектори, як аптечні заклади, торговельно-промоційна діяльність, консультування щодо усунення окремих симптомів, надання спеціальної інформації про ліки (наприклад за назвою лікарського засобу), видача направлень для отримання подальшої медичної допомоги та конфіденційність. За цією заявою послідувала спільна «Декларація з відповідального самолікування» (joint Declaration on Responsible Self-Medication), підписана у 1999 р. Радою МФФ та Світовою асоціа­цією виробників препаратів для самолікування (World Self-Medication Industry — WSMI) — настановчий документ для фармацевтів, пацієнтів та представників індустрії щодо безпечного та ефективного застосування лікарських засобів безрецептурної форми відпуску.

Блок 1.1. Зростаюча роль фармацевта

  1. Як експерти в царині лікарських засобів фармацевти завжди сприймалися як доступне та надійне джерело консультативної поради та медикаментозного лікування. Нині розвиток внеску та ролі фармацевтів в охороні здоров’я виходить на нові щаблі, підпорядковані меті надати пацієнтові підтримку при застосуванні ліків в рамках мультидисциплінарного прийняття клінічних рішень.?
  2. Аптеки відкриті щодня і територіально доступні для більшості людей, для відвідин фармацевта не потрібне направлення або запис. Все це робить аптеки справжнім форпостом для надання допомоги при виникненні типових розладів стану здоров’я.
  3. Самолікування типових розладів стану здоров’я набуває все ширшого вжитку у міру розширення номенклатури безпечних та ефективних ліків, які можна придбати в аптеці без необхідності отримання рецепта від лікаря.?
  4. Фармацевти мають достатню кваліфікацію не лише для надання консультативно-дорадчих послуг, але й також для вибору лікарського засобу та його безпечного й ефективного застосування. Вірний вибір моделі самолікування може запобігати виникненню деяких захворювань або сприяти швидшому позбавленню від інших.

Джерело: What we do. Royal Pharmaceutical Society of Great Britain. Опубліковано:
http://www.rpsgb.org.uk/public/pharmacists/what_we_do/index.html.

1.5.6. Забезпечення якості фармацевтичної допомоги

Сутнісне підгрунтя, на якому мають базуватися всі види обслуговування в секторі охорони здоров’я та вся фармацевтична практика, полягає у гарантованому забезпеченні якості послуг, що надаються пацієнтові в рамках медичної допомоги.

А. Донабедіан визначив три ключові елементи забезпечення якості медичної допомоги: структура, процес та результат

(Donabedian A. Explorations in quality assessment and monitoring: The definition of quality and approaches to its assessment. Ann Arbour, MI: Health Administration; 1980). Процедури, що застосовуються у різних ланках фармацевтичної практики, підпорядковуються єдиним принципам, хоча й можуть відрізнятися у впровадженні. Їх буде детально розглянуто у цьому посібнику. Процедури забезпечення якості фармацевтичної допомоги слугують передусім для досягнення якнайкращого клінічного результату у пацієнта.

Визначення поняття забезпечення якості фармацевтичної допомоги повинне гармонійно поєднувати технічні стандарти з очікуваннями пацієнтів. Хоча й не існує єдиного визначення забезпечення якості медичної допомоги, прийнятного для всіх можливих ситуацій, втім у корисній нагоді може стати наступне досить широко вживане визначення:

(Quality Assurance Project (QAP) Center for Human Services, Bethesda, USA. Опубліковано: http://www.qaproject.org).

«Забезпечення якості — це комплекс дій з відслідковування та коригування медичних заходів, який має гарантувати, що надана медична допомога є настільки ефективною та безпечною, наскільки це можливо.»

Забезпечення якості також можна сформулювати як «усі види діяльності, що сприяють визначенню, розробці, оцінці та поліпшенню якості медичної допомоги». Ця діяльність може впроваджуватися в царині акредитації аптек, контролю діяльності аптечних працівників або в рамках інших заходів щодо покращання процедур та якості послуг охорони здоров’я.

У рамках проекту із забезпечення якості Центру гуманітарних наук у м. Віфезда, США (The Quality Assurance Project of the Center for Human Sciences in Bethesda, USA), розроблено 4 основоположні рушійні принципи забезпечення якості медичної допомоги.

Впровадження в практику фармацевтичної допомоги необхідно підтримувати та покращувати шляхом оцінки, аналізу та оптимізації процедур аптечної практики, суворо дотримуючись концептуальних положень щодо невпинного поліпшення якості.

   Фокус на клієнті/пацієнті.
   Фокус на системах та процедурах.
   Фокус на оцінці.
   Фокус на командній роботі.

Стрижневий момент полягає в тому, що у багатьох випадках якість фармацевтичного обслуговування може зумовлювати зміни на краще у системі охорони здоров’я загалом і в фармацевтичному секторі зокрема, навіть без обов’язкового збільшення ресурсів. Вдосконалення процедур аптечної практики не лише приносить кращі результати, але й дозволяє скорочувати витрати шляхом уникнення неправильних або непотрібних дій та повторення робіт, що їх вже виконано.

Тому поліпшення якості має бути спрямовано як на ресурси (структуру), так і на впроваджувані види діяльності (процедури) з метою забезпечення або покращання якості фармацевтичної допомоги (кінцевих результатів).

Продовження у наступних числах
«Щотижневика АПТЕКА» та на www.apteka.ua


* Продовження. Початок див.: www.apteka.ua/online/29117, «Щотижневик АПТЕКА» № 32 (703) від 17 серпня 2009 р.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті