Моніторинг державних закупівель: новели

Проект передбачає надання міністерству як органу моніторингу надзвичайно широких повноважень, не передбачених нормативними актами вищої юридичної сили. Зокрема, згідно зі ст. 7 закону «Про здійснення державних закупівель» міністерство є спеціально уповноваженим органом для проведення державного регулювання та контролю у сфері закупівель у межах повноважень, визначених саме цим актом. До функцій міністерства у сфері здійснення державних закупівель віднесено й моніторинг.

Окремим листом від 21.12.2010 р. № 3302-27/15114-07 міністерство надавало роз’яснення своєї функції з контролю за дотриманням законодавства у сфері державних закупівель. Зокрема зазначалося, що:

• контроль за дотриманням законодавства проводиться відповідно до Порядку про здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо державних закупівель (затверджено наказом міністерства від 30.01.2009 р. № 63), який визначає, що контроль здійснюється шляхом проведення планових перевірок відповідно до затвердженого річного плану або позапланових перевірок шляхом витребування документів та/або інформації від замовника;
• основні функції міністерства визначено у ст. 8 Закону України «Про здійснення державних закупівель»;
• враховуючи частину 2 ст. 19 Конституції України (органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами), міністерство не має правових підстав для здійснення контролюючих заходів, у тому числі перевірок у сфері державних закупівель, у зв’язку з невизначеністю в законі «Про здійснення державних закупівель» цих функцій.

Згідно з проектом моніторинг державних закупівель — це систематичне спостереження за станом здійснення замовниками закупівель, у тому числі аналіз ефективності їх здійснення. Моніторинг може здійснюватися в будь-який період, починаючи з планування й закінчуючи виконанням зобов’язань за договором купівлі товарів за державні кошти.

Важливою особливістю проекту наказу «Про здійснення моніторингу державних закупівель» є те, що він спрямований на перевірку діяльності замовників державних закупівель, тобто державних органів, установ, організацій — розпорядників державних коштів. Проектом передбачається надати міністерству нові повноваження. Серед них: моніторинг закупівель за обґрунтованим зверненням замовника та за власною ініціативою. Питання виникають щодо того, як буде оцінюватися ця обґрунтованість, та які її критерії; чи буде складатися план моніторингу. Ще однією функцією, котру бажає здійснювати міністерство, є перевірка закупівель на:

• наявність підстав для застосування визначеної замовником процедури закупівлі;
• відповідність документів замовника та порядку проведення процедур закупівель вимогам законодавства;
• правомірність укладення договору;
• відповідність законодавству у сфері державних закупівель інших рішень, дій (чи бездія­льності) замовника, пов’язаних зі здійсненням відповідної закупівлі та виконанням договору про закупівлю;
• ефективність їх здійснення (яким чином це буде здійснюватися та за якими критеріями).

Водночас для бізнесу такий жорсткий конт­роль (що можна порівняти з тиском) на розпорядників бюджетних коштів із боку міністерства матиме чіткі наслідки — кількість додаткових документів, які необхідно буде подати разом із пропозицією, та жорсткість вимог при проведенні торгів значно зростуть.

Цікаво, що п. 2.6 проекту передбачає право міністерства звертатися до замовників, учасників, підприємств, а також контролюючих та правоохоронних органів із письмовим запитом за отриманням такої інформації. Отже, у випадку здійснення державних закупівель лікарських засобів або виробів медичного призначення є вірогідність того, що в учасника (дистриб’ютора) можуть вимагати договір, згідно з яким він отримав товар від виробника.

Небезпека полягає в тому, що зазначений договір містить ціну товару й постачальницько-збутову надбавку, що не має перевищувати 10% зареєстрованої оптово-відпускної ціни (відповідно до постанови КМУ від 17.10.2008 р. № 955). Якщо ціна товару в договорі є нижчою, ніж зареєстрована (тобто внесена до Державного реєстру оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення), то це означає, що учасник торгів поставив націнку вищу 10%, а відтак — порушив вимоги законодавства про ціноутворення. При здійсненні моніторингу за зверненням замовника міністерство зможе витребовувати в учасників документи, які містять комерційну таємницю. Проте про комерційну таємницю або конфіденційність отриманих даних мова в проекті наказу не йде.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!