Зміст номера #395

Ринок споживчих товарів та послуг, до якого належить і ринок лікарських засобів (ЛЗ), — один із найважливіших компонентів товарного ринку. Невід’ємною частиною цивілізованого ринку, свідченням його стабільності та життєздатності є стан суспільного виробництва. Конкретний прояв останнього — рівновага попиту і пропозиції, насичення ринку споживчими товарами та послугами.
Сучасний етап розвитку фармацевтичного ринку України характеризується, з одного боку, все більшим розвитком приватної ініціативи, з іншого — максимальним використанням державного регулювання та контролю.
На цей час ЛЗ — повноправний об’єкт економіко-правового обігу. Але така ситуація має свої суперечності. З одного боку, навколо ЛЗ утворюється складна система цивільно-правових відносин (державна реєстрація, правовий режим тощо), а з іншого — до них не привернута належна увага юридичної науки, що може призвести до неупорядкованого функціонування ринку ЛЗ, відсутності потрібної координації в цілісній господарсько-правовій системі.

Підводячи підсумки ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія», яка відбулася в м. Харкові 21–23 травня 2003 р., необхідно зазначити, що на конференції була представлена велика кількість цікавих доповідей. І оскільки висвітлити весь спектр питань, що обговорювалися на конференції, у форматі одного випуску «Щотижневика АПТЕКА» неможливо, ми повертаємося до окремих доповідей. Зокрема, цікавою, враховуючи сучасний стан української економіки, виявилася доповідь «Використання фармакоекономічного аналізу лікарських засобів для визначення потреби у них» (О.М. Заліська, Б.Л. Парновський), представлена доцентом Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького Ольгою Заліською.

В отчете выделены 13 стран, доля которых в мировом объеме продаж лекарственных препаратов составляет около 60%, а также представлен список ведущих фармацевтических компаний мира. Первое место занимает компания «Pfizer», за ней следуют: «GlaxoSmithKline», «MSD», «AstraZeneca» и «Novartis».

Введение единой европейской валюты как один из элементов глобализации мировой экономики отразилось на различных аспектах бизнеса. Особое беспокойство у участников украинского фармацевтического рынка вызвал стремительный рост курса евро по отношению к курсу гривни и доллара США, который мы наблюдали в последнее время. Как долго может сохраниться такая значительная разница в курсе доллара и евро и как это отражается на деятельности фармацевтических компаний в Украине? Сложившуюся ситуацию корреспондент «Еженедельника АПТЕКА» попросила прокомментировать главу Комитета по вопросам здравоохранения Европейской Бизнес Ассоциации, главу представительства компании «Авентис Фарма» в Украине Владимира Игнатова и главу представительства компании «Органон» в Украине Романа Бышовца.

19 червня 2003 р.в Міністерстві економіки та з питань Європейської інтеграції (Мінекономіки) України відбулася презентація Прогнозу економічного та соціального розвитку України на 2004 р.

17 июня в Большом конференц-зале Национальной академии наук Украины проходила научно-практическая конференция «Роль фармацевта на современном этапе оказания медицинской и медикаментозной помощи населению», организатором которой выступила общественная организация «Киевское фармацевтическое общество» (КФО). На конференции с докладами выступили специалисты в области маркетинга, организации аптечного бизнеса, теории и практики фармации. В рамках конференции состоялось отчетно-выборное собрание КФО.

У зв’язку з виявленням незареєстрованих лікарських засобів Нікотинова кислота, таблетки по 0,05 г № 50, виробництва ВАТ «Дальхімфарм», Російська Федерація, Меновазин, рідина у фл. по 40 мл, виробництва ДКП «Чернігівська фармацевтична фабрика», Україна, та Каопектат, таблетки по 750 мг № 20, виробництва «Pharmacia & Upjohn Inc.», США, заборонено їх реалізацію (торгівлю) та застосування.

Те, про що так довго говорили, з чим сперечалися, чому не вірили, — сталося: 19 червня 2003 р. о 13 год 59 хв 321 народний депутат проголосував за закон України «Про внесення змін до закону України «Про податок на додану вартість», яким серед інших змін з 1 січня 2004 р. введено ставку ПДВ на лікарські засоби та вироби медичного призначення в розмірі 17%.

Лидирующая на рынке программного обеспечения «Microsoft» уступила вторую позицию по уровню капитализации компании «Pfizer», являющейся лидером на фармацевтическом рынке. По данным всемирно известной информационной компании «Bloomberg L.P», с начала года акции компании «Pfizer» подорожали на 18%, их общая стоимость составила 284,6 млрд долл. США.

Практически во всех сравнительных исследованиях (за исключением исследования GUSTO) была доказана эквивалентная клиническая эффективность стрептокиназы и генно-инженерных препаратов активатора тканевого плазминогена. Также доказано, что применение стрептокиназы ассоциировано с достоверно меньшим риском возникновения «больших» церебральных кровотечений, чем применение препаратов тканевого активатора плазминогена. Так, риск развития этого осложнения при введении стрептокиназы составляет 0,5%, альтеплазы — 0,72%. Учитывая этот факт, а также практически одинаковую клиническую эффективность (согласно данным мета-анализа), становится понятным, почему в большинстве стран мира в последние 25 лет СТРЕПТАЗА остается препаратом выбора в лечении острого инфаркта миокарда, острого венозного тромбоза и тромбоэмболии легочной артерии.
По данным последнего европейского регистра GRACE, 62% всех назначений тромболитических средств приходится на стрептокиназу. Это объясняется не только ее высокой эффективностью, но и соотношением «эффективность/стоимость», которое выгодно отличает препараты стрептокиназы от других представителей группы тромболитических средств. В большинстве стран, в том числе с ограниченными ресурсами, государство в состоянии обеспечить (и обеспечивает) централизованную закупку средств для тромболитической терапии — прежде всего СТРЕПТАЗЫ — для клиник и догоспитальных служб по оказанию неотложной медицинской помощи.