Фальсифікація лікарських засобів — як в Україні суворість кримінально-правової норми поєднується з фактичною безкарністю фальсифікаторів?

«Фемида не должна выступать в образе немощной старухи,
которая только и может, что грозить пальцем непослушному правнуку,
приговаривая при этом: «Ах ты, негодник, смотри у меня!»»
проф. М.И. Ковалев

У Кримінальному кодексі України встановлена вельми сувора кримінальна відповідальність за фальсифікацію лікарських засобів. Ст. 321 Кримінального кодексу України (далі — КК України) за вчинення цього злочину передбачене покарання у вигляді позбавлення волі, при цьому у випадках, коли такі дії спричинили смерть особи, особливо тяжкі наслідки або вчинені в особ­ливо великих розмірах, то встановлено можливість застосування найсуворішого покарання — довічного позбавлення волі.

Слід зазначити, що така надзвичайна суворість суперечить принципам побудови санкцій у кримінальному законі, оскільки серед криміналістів загальновизнано, що довічне позбавлення волі має застосовуватися лише за вчинення умисного вбивства за обтяжуючих обставин, вбивство двох або більше осіб, вбивство з особ­ливою жорстокістю. Очевидно, що жоден фальсифікатор ліків не має умислу на вбивство. Ці наслідки є вкрай небажаними, оскільки у правоохоронців одразу виникне питання щодо причини смерті, а тому можливість викриття значно збільшиться. Тобто ставлення до наслідків у вигляді смерті особи при вчиненні злочину, передбаченого ст. 321КК України, є необережним.

Відповідно до ч. 2 і 3 ст. 321КК України за фальсифікацію лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів за наявності кваліфікуючих обставин передбачене, окрім основного покарання у вигляді позбавлення волі, також і обов’язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. Тобто за ступенем суворості кримінального покарання злочин, передбачений ч. 3 ст. 321КК України фактично прирівняний до умисного вбивства з корисливих мотивів (п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України).

Таке рішення певною мірою відповідає вимогам ч. 1 ст. 12 Конвенції Ради Європи про підроблення медичної продукції та подібні злочини, що загрожують охороні здоров’я, від 28.10.2011 р., ратифікованої Законом України від 07.06.2012 р. № 4908-VI. У зазначеній нормі йдеться про обов’язок встановлення за ці злочини ефективних, пропорційних та переконливих санкцій, а також встановлення за злочини, вчинені фізичними особами, покарання у вигляді позбавлення волі. Український же законодавець не просто виконав це зобов’язання, а й встановив за цей злочин найсуворіше з передбачених КК України покарання.

Але виникає питання: чи призвело таке рішення законодавця до реального підвищення ефективності протидії цим злочинам? Відповідь на це питання почнемо з аналізу статистичних даних, розміщених на сайті Генеральної прокуратури України, щодо кількості зареєстрованих злочинів, передбачених ст. 321КК України, та результати їх до судового розслідування1.

У 2013 р. було обліковано 27 злочинів, передбачених ст. 3211 КК України, а до суду з обвинувальним актом направлено 17 проваджень. У подальшому статистика різко змінюється –за період з 2014 по 2018 р. обліковано 109 таких злочинів, тоді як до суду направлено лише 8, тобто 7,3%. Привертає увагу й різке збільшення з 18 до 38 (в 2,1 раза) кількості облікованих злочинів у 2018 р. порівняно з 2017 р. (рис. 1).

Рис. 1
Кримінальні правопорушення, передбачені ст. 3211 КК України (2013–2018 рр.)

Аналізуючи цю інформацію, слід перш за все виходити з того, що фальсифікація лікарських засобів та обіг фальсифікованих лікарських засобів належать до злочинів, які обліковуються на підставі виявлених правоохоронними та (або) контро­люючими органами фактів вчинення конкретними особами виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збуту завідомо фальсифікованих лікарських засобів. На відміну від, наприклад, квартирної крадіжки (у більшості випадків на момент обліку злочину особа, яка її вчинила, не встановлена) злочин, передбачений ст. 3211 КК України, фіксується за наявності інформації хоча б про одну особу, яка його вчинила (працівник аптеки, який реалізовував фальсифікат, перевізник, фасувальник тощо). За таких умов вкрай низька частка проваджень, направлених до суду, може пояснюватися однією з наступних причин: 1) надзвичайно низький професійний рівень працівників правоохоронних та (або) контролюючих органів, що призводить до безпідставного обліку або неспроможності здійснити належне досудове розслідування); 2) використання безпідставних звинувачень у вчиненні цього злочину для «тиску на бізнес»; 3) досягнення неправових домовленостей щодо непритягнення до кримінальної відповідальності. Але це лише припущення. Фактом же залишається те, що, починаючи з 2014 р., діяльність правоохоронних та (або) контролюючих органів щодо забезпечення притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у фальсифікації лікарських засобів та обігу фальсифікованих лікарських засобів, є вкрай неефективною.

Щодо різкого зростання в 2,1 раза облікованих злочинів у 2018 р. порівняно з 2017 р., тут слід враховувати, що кількість таких злочинів (як і переважної більшості інших злочинів у сфері економіки) є перш за все показником активності державних органів щодо їх виявлення, а тому далеко не завжди свідчить про реальне підвищення рівня злочинності у цій сфері.

Реальними показниками результативності кримінально-правового захисту здоров’я населення від шкоди, яка заподіюється внаслідок виготовлення та обігу фальсифікованих лікарських засобів, є кількість вироків, винесених за ст. 321КК України, а також ефективність покарань, призначених за ці злочини.

У єдиному державному реєстрі судових рішень за період 2013–2018 рр. міститься 25 вироків, винесених за ст. 321КК України, з яких 23 — обвинувальних, 2 — виправдувальних2 (з процесуальних підстав у зв’язку з недоведеністю вини осіб у вчиненні цього злочину; один з вироків скасовано3, інший ще не набув чинності).

Аналіз вироків показує, що у разі вчинення злочину декількома особами, у тому числі у складі організованих злочинних угруповань, судами в багатьох випадках виносилося декілька вироків — щодо кожного з учасників таких угруповань. Тому кількість виявлених контролюючими та правоохоронними органами злочинів щодо фальсифікації лікарських засобів, за якими особи притягнуті до кримінальної відповідальності, є значно меншою, ніж кількість винесених вироків — фактично предметом судових розглядів було 14 злочинів, за якими винесено 25 вироків.

Так, наприклад, 5 вироків за ч. 2 ст. 3211 КК України винесено щодо учасників злочинного угруповання, яке діяло на території м. Львів та Львівської обл.4. У листопаді 2012 р. на неліцензійних складах було виявлено 597 серій лікарських засобів та медичних виробів, які мали ознаки фальсифікації.

Група діяла на території Львівської та інших областей Західної України протягом декількох років5. Але аналіз вироку свідчить, що виявити і притягнути до відповідальності всіх учасників угруповання правоохоронці не змогли. Зокрема, не виявлено осіб, у яких учасники угруповання придбали «сировину» для фальсифікату, а також як на території України опинилися лікарські засоби, що офіційно не завозилися, де взяли лікарські засоби із закінченим терміном придатності. До речі, у вироках йдеться про 50 найменувань лікарських засобів загальною кількістю 14 409 упаковок, час злочинної діяльності обмежується періодом з 5 липня по 8 листопада 2012 р., фактів діяльності за межами м. Львів і Львівської обл. не вказано.

Загалом питань у цій справі більше, ніж відповідей. Фактично троє виконавців виготовлення та розповсюдження фальсифікату та четверо працівників аптек Львівської обл. (2 завідувачі аптек, працівники товариств з обмеженою відповідальністю, 2 — фізичні особи — підприємці) уклали з обвинуваченням угоди про визнання винуватості, які були затверджені судами та відповідно до яких кожному з них було призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, від відбування якого вони були звільнені з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Аналіз лікарських засобів, які були предметами злочинів у вироках, винесених у 2013–2018 рр. (рис. 2), дозволяє поділити їх на 3 категорії:

1) лікарські засоби, небезпечні для життя або здоров’я (виготовлені із препаратів, термін придатності яких закінчився, шляхом змішування з іншими субстанціями, отримані з невідомих джерел без будь-якого сертифіката якості);

2) лікарські засоби, отримані в законний спосіб з відповідними сертифікатами якості, фальсифіковані шляхом зміни зареєстрованих форм випуску (розфасовки у флакони з меншим вмістом і концентрацією або в упаковки з меншою кількістю ампул);

3) фальсифікований медичний спирт.

Рис. 2
Лікарські засоби, які були предметом фальсифікації

Як бачимо, за період 2013–2018 рр. судами винесено вироки щодо 6 злочинів, предметом яких були небезпечні для життя або здоров’я людини лікарські засоби, отримані від невідомих осіб, в невідомий спосіб, в окремих випадках термін придатності яких закінчився. В інших випадках предметом фальсифікату виступав медичний спирт (спиртовий розчин для зовнішнього застосування), а також отримані в законний спосіб лікарські засоби належної якості.

Ще один аспект, на який слід звернути увагу, — це місце і спосіб виготовлення фальсифікованих лікарських засобів. Лише два злочини вчинялися у спеціально пристосованих для зберігання фармацевтичної продукції місцях — на аптечному складі ТОВ «Торговий дім «Каскад-Медікал» та у виробничому приміщенні аптеки. Йдеться про злочини, коли здійснювалося перепакування у меншу упаковку лікарських засобів належної якості, отриманих у законний спосіб. В усіх інших випадках для виготовлення фальсифікату використовувалися гаражі, колишні корівники, підвали, складські та інші нежитлові приміщення, які переважно перебували в антисанітарному стані; окремі операції здійснювалися у житлових приміщеннях безпосередньо за місцем проживання винних осіб.

Серед випадків фальсифікації лікарських засобів, щодо яких були винесені обвинувальні вироки, особливу увагу привертає діяльність організованої групи фальсифікаторів, яка здійснювалася в м. Харків з березня 2014 по лютий 2015 р.6. Місця зберігання сировини, а також виготовлення та зберігання фальсифікованих ліків були розташовані у м. Харків у гаражах та приміщеннях гаражного типу. У якості сировини для виготовлення фальсифікованих лікарських засобів використовувалися препарати, термін придатності яких закінчився. Організатор групи відмовився повідомити, де саме він взяв прострочені лікарські засоби, але їх кількість вражає.

Так, у вироку зазначається, що обсяг лікарського засобу Флюколд із закінченим терміном придатності, з якого у подальшому шляхом змішування з цукровою пудрою виготовлявся фальсифікат лікарських засобів Терафлю від грипу та застуди зі смаком лимону та Фармацитрон, становив близько 60 полімерних мішків.

Під час обшуку у приміщеннях, де виготовлявся фальсифікат та зберігалася сировина, виявлено у великій кількості більше 50 найменувань лікарських засобів, термін придатності яких закінчився. Так, наприклад, препарат ДОКСОЛІК 20 мл з маркуванням серії: А040МY3 було вилучено у загальній кількості 21 ящик, у яких знаходилися 4363 флакони.

Вироками Московського районного суду м. Харків від 06.10.2016 р.7, 27.01.2016 р.8 та від 16.09.2015 р.9 були засуджені наступні учасники організованої злочинної групи: організатор виробництва та збуту, учасник, який здійснював налаштування обладнання, фасування, пакування та відправку фальсифікату, а також учасниця, що забезпечувала злочинне угруповання пакувальними матеріалами. Але аналіз цих вироків переконливо свідчить про те, що виявлені та притягнуті до кримінальної відповідальності далеко не всі учасники угруповання.

Перш за все, судом було встановлено, що збут незаконно виготовлених фальсифікованих лікарських засобів здійснювався шляхом відправлення в міста Київ, Черкаси, Маріуполь через перевізників ТОВ «Нова пошта», ТОВ «Делівері». Незаконно отримані кошти розподілялися між усіма учасниками організованої групи у заздалегідь обумовлених частках.

Незрозуміло, що саме завадило правоохоронним органам встановити осіб, які отримували через зазначені компанії фальсифіковані ліки та через них же відправляли за них кошти. Дивними виглядають й покази свідка, який купив у одного з учасників угруповання 4000 пачок препарату Фармацитрон за 1600 грн. виключно для себе і лише тому, що він був дешевим10.

Але ще більш дивною є ситуація, коли правоохоронні та контролюючі органи не знайшли можливості встановити (або не побажали назвати) осіб, які мали забезпечити утилізацію та знищення відходів лікарських засобів (до останніх належать і лікарські засоби, термін придатності яких закінчився). Окремі свідки11 на суді показали, що організатора виробництва і збуту вони знають як особу, що була представником (на підставі заявки, довіреності та посвідчення особи) ТОВ «Харків-еко», а також виконувала посередницькі функції з доставки та утилізації лікарських засобів між ТОВ «Харків-еко» та ПАТ «Фармстандарт-Біолік» (між цими підприємствами було укладено договір на утилізацію). Незважаючи на те що значна кількість вилучених за цим кримінальним провадженням лікарських засобів, термін придатності яких закінчився, була саме виробництва ПАТ «Фармстандарт-Біолік», жодного зв’язку між посадовими особами цих підприємств і діяльністю організованого злочинного угруповання не встановлено.

Щодо покарання за організовану злочинну діяльність з фальсифікації лікарських засобів — то після набрання вироками суду законної сили жоден із співучасників не залишився за гратами. Так, організатору виробництва і збуту суд першої інстанції призначив покарання у вигляді 6 років і 6 міс позбавлення волі з конфіскацією майна12, але Апеляційний суд Харківської обл. ухвалою від 14.09.2017 р.13, зарахувавши у строк покарання час його попереднього ув’язнення з 25 вересня 2015 по 20 червня 2017 р. із розрахунку один день попереднього ув’язнення за 2 дні позбавлення волі, звільнив від відбування покарання на підставі ст. 4 Закону України «Про амністію у 2016 році». Іншому учаснику угруповання, який здійснював налагодження обладнання, фасування, перевезення та збут фальсифікату, суд першої інстанції призначив покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна14, але Апеляційний суд Харківської обл. ухвалою від 17.05.2016 р. пом’якшив покарання до 5 років позбавлення волі та звільнив від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК України15. Щодо третьої учасниці, яка забезпечувала угруповання пакувальними матеріалами, то суд призначив їх покарання, затвердивши угоду про визнання винуватості, у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, від відбування якого вона була звільнена з випробуванням на підставі ст. 75 КК України16.

Як бачимо, заходи кримінально-правового характеру, застосовані у випадку широкомасштабної діяльності з виготовлення та збуту небезпечних для життя і здоров’я людини фальсифікованих лікарських засобів, виявилися більше ніж гуманними — усі засуджені після набрання чинності вироками суду звільнені від відбування покарання, інші особи, що брали участь у цій діяльності, взагалі не були притягнуті до кримінальної відповідальності.

Але позитивним є те, що після виявлення такої кількості «сировини» для фальсифікату МОЗ України значно посилило вимоги щодо утилізації та знищення лікарських засобів, скасувавши наказ від 08.07.2004 р. № 349 «Про затвердження Правил проведення утилізації та знищення неякісних лікарських засобів» та ухваливши новий наказ від 24.04.2015 р. № 242 «Про затвердження Правил утилізації та знищення лікарських засобів». Відповідно до цих Правил лікарські засоби, що не підлягають подальшому використанню, у тому числі термін придатності яких закінчився, набувають статусу «відходів» та передаються для утилізації або знешкодження до суб’єктів господарювання, які мають ліцензії на провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами.

Крім того, посилено вимоги щодо обов’язкової звітності перед відповідними органами держаного контролю щодо наявності лікарських засобів, які не підлягають подальшому застосуванню, передачі їх для утилізації або знешкодження, а також обсяги та методи їх утилізації або знешкодження. Безперечно, посилення цих вимог збільшило витрати суб’єктів фармацевтичної діяльності (а тому і вартість ліків для кінцевих споживачів), але при цьому зробило більш ризикованим їх «повторне використання» в якості сировини для фальсифікату.

Щодо суб’єктного складу — на підставі 23 обвинувальних вироків за ст. 321КК України було засуджено 27 осіб, при цьому 1 особа була засуджена за вчинення злочину повторно.

У жодному випадку не зафіксовано фальсифікації лікарських засобів або обігу фальсифікованих лікарських засобів (ст. 321КК України) однією особою. Щодо кожного злочину, як мінімум, було встановлено 2 суб’єктів, але, як свідчить аналіз тексту вироків, насправді їх було набагато більше. Незважаючи на те що ч. 2 ст. 3211 КК України передбачає кваліфікуючу ознаку «вчинення злочину за поперед­ньою змовою групою осіб», значна кількість винуватців — 8 осіб із 27 — була засуджена за ч. 1 ст. 321КК України.

Так, вироком Васильківського міськрайонного суду від 02.07.2013 р. за ч. 1 ст. 3211 КК Украї­ни засуджено виконавчого директора ТОВ «Торговий дім «Каскад-Медікал», який у смт Глеваха Васильківського району Київської обл., не маючи ліцензії на провадження діяльності з виробництва лікарських засобів, організував незаконне виробництво лікарських засобів шляхом перепакування із 100-ампульної упаковки в 5-ампульну, виготовивши в такий спосіб 147 638 упаковок лікарських засобів17. Зазначену особу було визнано винною у вчиненні цього злочину за відсутності кваліфікуючих ознак.

Разом з тим із тексту вироку вбачається, що засуджений давав вказівки 17 підлеглим робітникам щодо здійснення такого пакування не особисто, а через завідуючу аптечним складом цеху товариства, яка, у свою чергу, надавала відповідні вказівки інженеру з охорони праці, котрий безпосередньо керував діями працівників. Викликає подив та обставина, що завідуюча аптечним складом, яка повинна мати вищу фармацевтичну освіту, жодним чином не розуміла протиправність нанесення на коробки для фасування лікарських засобів маркування щодо серії та терміну придатності, наклейки голограм та промаркування коробок на краплеструменевому принтері. На цій підставі, незважаючи на очевидність кваліфікуючої ознаки — вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 3211 КК України), суд визнав винною лише одну особу.

Ще складнішою є ситуація з визначенням розміру фальсифікованих лікарських засобів (ч. 2 ст. 3211 КК України містить ознаку вчинення злочину у великих, а ч. 3 — в особливо великих розмірах). На момент винесення вироку вже набув чинності наказ МОЗ України від 22.04.2013 р. № 321 «Про визначення понять «великі» та «особливо великі» розміри фальсифікованих лікарських засобів»18. Оскільки у 2013 р. неоподатковуваний мінімум доходів громадян (н.м.д.г) при кваліфікації злочинів становив 573 грн. 50 коп., то такими розмірами були: від 28 675 до 286 751 грн. — великий розмір (від 50 до 500 н.м.д.г.); 286 751 грн. і більше — особливо великий розмір (500 і більше н.м.д.г.). Враховуючи, що у злочині, який розглядався, виявлено 147 638 фальсифікованих упаковок лікарських засобів, то навіть за умови вартості 1 упаковки в 2 грн. його необхідно було б кваліфікувати як вчинений в особливо великих розмірах, тобто за ч. 3 ст. 3211 КК України.

Чому не була дана належна кримінально-правова оцінка діянню? Відповідь проста. На час вчинення злочину, тобто на початку травня 2013 р. наказ МОЗ України від 22.04.2013 р. № 321 ще не набув чинності — лише 7 червня 2013 р. він був опублікований в Офіційному віснику України, що і є датою введення його в дію. До цього часу МОЗ України видало наказ від 29 листопада 2012 року № 974 «Про визначення понять «великі» та «особливо великі» розміри фальсифікованих лікарських засобів», але наказом Міністерства юстиції України від 24.12.2012 р. № 1935/5 було відмовлено в державній реєстрації цього нормативно-правового акта19. Тобто більше 10 міс з 02.08.2012 р. (набрання чинності новою редакцією ст. 3211 КК Украї­ни) до 07.06.2013 р. в Україні існував «правовий вакуум» щодо визначення розмірів фальсифікованих лікарських засобів, що дозволило винуватцю «Васильківської» справи отримати покарання — 4 роки позбавлення волі без конфіскації майна, від відбування якого особа була звільнення на підставі ст. 75 КК України з випробувальним строком 2 роки. Як бачимо, фактично ця особа, як і її спільники, не понесли покарання.

Ще один важливий аспект, який стосується відповідальності окремих суб’єктів за фальсифікацію лікарських засобів та обіг фальсифікованих лікарських засобів, — у жодному вироку не встановлено корупційного зв’язку з особами, які уповноважені на виконання функції держави або місцевого самоврядування. Криміналістам добре відомо, що жодне організоване злочинне угруповання не може без такого зв’язку існувати, а тим більше роками здійснювати злочинну діяльність. Тобто до кримінальної відповідальності притягувалися «стрілочники» — максимально високий рівень — це виконавчий директор фармацевтичного підприємства або завідувачі аптек.

Навіть у випадках наявної інформації щодо придбання службовими особами підприємств, у тому числі комунальних, фальсифікованих лікарських засобів, цьому не було дано належної правової оцінки. Так, наприклад, вироками Бериславського районного суду Херсонської обл. від 30.07.2013 р.20 та 26.01.2015 р.21 засуджено осіб, які виготовляли та зберігали у приміщенні колишнього корівника фальсифікований лікарський засіб — медичний спирт під торговими марками «Еталон 96», «Вітасепт 96», «Спирт етиловий розчин 70%», «Спирт етиловий 96%», «Спирт етиловий 70%», «Медасепт» та «Септол Спирт етиловий 96%». Великими партіями цей фальсифікат збувався комунальним підприємствам, зокрема Черкаському обласному КП «Фармація» та КП «Ліки Херсонщини». Дивними виглядають пояснення службових осіб цих підприємств, надані ними у судових засіданнях в якості свідків. Так «ОСОБА_27 суду пояснив, що працює завідувачем аптечної бази Черкаського обласного КП «Фармація», на початку жовтня 2012 р. ОСОБА_28, з яким вони співпрацювали близько 10 років, повідомив, що ТОВ «Медик Фарм» може продати спирт за вигідною ціною. ОСОБА_28 домовився з постачальником, укладені договори, отримані всі документи, проведено оплату та отримано 60 000 флаконів спирту. ОСОБА_32 суду пояснив, що він є директором ТОВ «Медик Фарм» та до нього звернувся ОСОБА_17 з пропозицією менеджера, тобто підшукував покупців та продавців медпрепаратів для фірми. Він погодився з умовою, що ОСОБА_17 буде надавати йому всі документи сторін. У подальшому ОСОБА_17 надав увесь пакет документів, необхідних для угоди, але він не зобов’язував ОСОБА_17 укладати договори. Останній жодних договорів для підприємства не уклав.»22. Тобто комунальне підприємство купує 60 000 флаконів спирту, який має ознаки фальсифікату, «за вигідною ціною» лише тому, що його запропонувала знайома людина, яка виступила представником ТОВ «Медик Фарм». Останній отримав пакет документів на цей фальсифікат від людини, з якою навіть не перебував у договірних відносинах, не кажучи вже про відсутність будь-якого контролю якості лікарських засобів. Очевидно, що про додержання будь-яких вимог щодо оптової торгівлі лікарськими засобами говорити складно. Але відповідні службові особи так і залишилися у статусі свідків вчинення цього злочину.

Аналізуючи зазначені питання відповідальності за ст. 3211 КК України, слід звернути увагу на те, що Україною не повною мірою виконані міжнародно-правові зобов’язання, взяті при ратифікації Конвенції Ради Європи про підроблення медичної продукції та подібні злочини, що загрожують охороні здоров’я, від 28.10.2011. Так, відповідно до п. п. «b» та «c» ч. 1 ст. 13 цього документа в кримінальному законодавстві необхідно було встановити в якості обтяжуючих обставин розглядуваного злочину вчинення його особами, які зловживали довірою, наданою їм як професіо­налам, а також як виробникам або постачальникам. Крім того, ч. 2 ст. 12 Конвенції вимагає встановлення при вчиненні цих злочинів відповідальності юридичних осіб, чого також Україною не зроблено.

На завершення аналізу проблем ефективності кримінальної відповідальності за фальсифікацію лікарських засобів необхідно з’ясувати, яке покарання призначалося особам, визнаним винними у вчиненні фальсифікації лікарських засобів та обігу фальсифікованих лікарських засобів. Як вже було зазначено, за суворістю максимальної межі санкції законодавець прирівняв цей злочин до умисного вбивства з корисливих мотивів, встановивши максимальне покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

А яке покарання застосовується на практиці? Окремі приклади фактичної безкарності вельми небезпечних фальсифікаторів ліків уже наводилися.

Єдиним випадком реального призначення покарання був вирок організатору Харківських фальсифікаторів — 6 років 6 міс позбавлення волі, з яких в період з 25 вересня 2015 по 20 червня 2017 р., тобто 1 рік 8 міс 26 днів він перебував під вартою до набрання законної сили вироком суду. Цей термін зараховано у співвідношенні 1 день попереднього ув’язнення за 2 дні позбавлення волі, а особу звільнено від подальшого відбування покарання на підставі закону «Про амністію у 2016 році»23. У жодному іншому вироку суду, який було винесено у 2013–2018 рр. за ст. 3211 КК України, не можна побачити покарання, яке було б призначене так, що особа мала б відбувати його реально (рис. 3).

Рис. 3
Покарання за злочин, передбачений ст. 3211 КК України

Тобто особи, які були визнані винними у фальсифікації лікарських засобів або обігу фальсифікованих лікарських засобів за ст. 3211 КК України у 2013–2018 рр., після набрання вироками судів законної сили жодного дня не відбували призначеного їм покарання. За таких умов риторичним стає питання, чи виконує Україна взяті на неї зобов’язання при ратифікації Конвенції Ради Європи про підроблення медичної продукції та подібні злочини, що загрожують охороні здоров’я, від 28.10.2011 р. На жаль, так само риторичним є питання щодо ефективності кримінально-правових заходів протидії цим злочинам.

Яскравим прикладом саме такого безпорадного застосування кримінального права є факти фальсифікації медичного спирту у м. Запоріжжя. Так, 27 травня 2017 р. правоохоронними органами в 2 складських приміщеннях було виявлено та вилучено спеціально підготовлене обладнання, а також заготовлені елементи та складові для виготовлення фальсифікованого лікарського засобу з маркуванням «ЕТАНОЛ 96%» у флаконах об’ємом 100 мл, виробник ТОВ «Фарма Черкас». Власник цих складських приміщень підготував ці предмети для виготовлення і реалізації фальсифікованого медичного спирту, але, за його свідченням, зробити це не встиг. Вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя 9 жовтня 2017 р. особу було засуджено за ч. 1 ст. 321КК України — суд затвердив угоду про визнання винуватості і призначив покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, від відбування якого звільнив з випробуванням на підставі ст. 75 КК України24.

Менше ніж через 2 міс після оголошення вироку ця сама особа у тому ж самому складському приміщенні налагоджує виробництво фальсифікованого медичного спирту тієї самої торговельної марки. Для виготовлення фальсифікату залучаються наймані працівники, яких, відповідно до вироку суду, винний вводить в оману щодо законності діяльності. У подальшому провоохоронцями зафіксований факт збуту 1209 флаконів (31 картонний ящик) фальсифікованого лікарського засобу «ЕТАНОЛ 96%»25.

Мабуть, шановні читачі подумають, що цього разу особі вже точно не уникнути покарання. Але помиляєтеся. Вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 листопада 2018 р. за ч. 2 ст. 3211 КК України призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, від відбування якого особу звільнено з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Більше того, застосовано ст. 69 КК України — «Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом» — обов’язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна не призначено.

Підсумовуючи викладене, слід зробити наступні висновки:

1. На рівні державного регулювання і державного контролю у сфері фармацевтичної діяльності в Україні створено певний механізм запобігання поширенню фальсифікованих лікарських засобів.

2. Дієвою складовою цього механізму мала б стати автоматична система відстеження обігу лікарських засобів шляхом індивідуального кодування кожної упаковки, як це здійснюється у країнах ЄС. Хоча така система і була презентована в Державній службі України з лікарських засобів ще у 2013 р., але у подальшому, мабуть, не вистачило політичної волі на її запровадження.

3. Слід констатувати повну безпорадність системи кримінальної юстиції щодо виявлення і притягнення до відповідальності осіб, вин­них у фальсифікації лікарських засобів і обігу фальсифікованих лікарських засобів. Основним «важелем» цієї системи є «драконівські» санкції аж до довічного позбавлення волі з конфіска­цією майна, «розмахуючи якими», держава намагається попереджувати ці злочини.

4. У реальності спостерігається притягнення до кримінальної відповідальності виключно виконавців, тобто «стрілочників», за відсутності виявлення жодного джерела постачання «сировини» для фальсифікату та жодної «корупційної парасольки» для функціонування організованих злочинних угруповань.

5. Щодо ефективності призначених покарань — то, незважаючи на надзвичайну суворість санкцій ст. 3211 КК України, жодна із засуджених за цей злочин осіб після набрання чинності обвинувальним вироком жодного дня не перебувала у місцях позбавлення волі — всі, без винятку, були звільнені від відбування покарання.

Наталія Гуторова,
голова правління Асоціації фармацевтичного та медичного права,
доктор юридичних наук, професор,
академік Національної академії правових наук України

1www.gp.gov.ua/ua/stst2011.html?dir_id=113653&libid=100820&c=edit&_c=fo#.
2reyestr.court.gov.ua/Review/54720617, reyestr.court.gov.ua/Review/72368054.
3reyestr.court.gov.ua/Review/71985615.
4reyestr.court.gov.ua/Review/32474082, reyestr.court.gov.ua/Review/43835904, reyestr.court.gov.ua/Review/37972458, reyestr.court.gov.ua/Review/35310876, reyestr.court.gov.ua/Review/34242298.
5Демченко І., Соловйов О. Попередження поширення фальсифікованих лікарських засобів на міжнародному та націо­нальному рівні. — К., 2014.
6reyestr.court.gov.ua/Review/61819984.
7reyestr.court.gov.ua/Review/61819984.
8reyestr.court.gov.ua/Review/55231709.
9reyestr.court.gov.ua/Review/50752895.
10reyestr.court.gov.ua/Review/61819984.
11reyestr.court.gov.ua/Review/61819984.
12reyestr.court.gov.ua/Review/61819984.
13reyestr.court.gov.ua/Review/69176337.
14reyestr.court.gov.ua/Review/55231709.
15reyestr.court.gov.ua/Review/58258964.
16reyestr.court.gov.ua/Review/50752895.
17reyestr.court.gov.ua/Review/32243528.
18zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0743-13.
19zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1935323-12.
20reyestr.court.gov.ua/Review/32785230.
21reyestr.court.gov.ua/Review/42472528.
22reyestr.court.gov.ua/Review/42472528.
23reyestr.court.gov.ua/Review/69176337.
24reyestr.court.gov.ua/Review/69441230.
25reyestr.court.gov.ua/Review/77857979.

Комментарии

ПРОВИЗОР 17.01.2019 12:58
Да, действительно, нет комментариев к этому материалу,а что тут комментировать-безнаказанность порождает преступность
Наталия Гуторова 17.01.2019 7:13
К сожалению, это так. Но очень надеюсь, что только пока. В целом то правовой механизм создан, теперь дело за политической волей и профессионализмом.

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи