Комбіновані препарати при ГРВІ: що нового?

Щорічно, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), кожна доросла людина в середньому хворіє на гостру респіраторну вірусну інфекцію (ГРВІ) від 2 до 4 разів на рік, що, безумовно, пов’язано з імовірністю розвитку ускладнень з боку як бронхолегеневої, так і інших систем, високим рівнем тимчасової непрацездатності та матеріальними витратами (Бердникова Н.Г., 2018). На жаль, жертвою застуди та навіть грипу можна стати і в спекотні літні місяці. Тому доцільно попіклуватися, щоб у домашній та дорожній аптечках був дієвий засіб, який допоможе впоратися з основними симптомами ГРВІ.

Основні симптоми при застуді та грипі виникають у результаті ураження верхніх дихальних шляхів. Серед усіх збудників ГРВІ риновіруси становлять 30–50%, на коронавіруси припадає 10–15%, віруси грипу становлять 5–15% (Косяков С.Я, Анготоева И.Б., 2013). Як правило, для застуди характерні такі симптоми, як головний біль, чхання, озноб та біль у горлі. Пізніше з’являються виділення з носа, закладеність, кашель і нездужання. Пік симптомів припадає на 2–3-й дні, а середня тривалість симптомів становить 7–10 днів, хоча деякі симптоми можуть зберігатися більше 3 тиж (Eccles R., 2005). Грип має більш складний перебіг, який вирізняється значним підвищенням температури тіла та частим розвитком кашлю (Shinya K., Ebina M., Yamada S. et al., 2006).

ГРВІ, запалення та НПЗП

Відомо, що симптоми ГРВІ спричинені розвитком процесу запалення, а саме активацією комплексу прозапальних цитокінів і медіаторів запалення. Патогенез ГРВІ можна розділити на два етапи: локальну відповідь на клітинне пошкодження, яке викликає синтез брадикініну і простагландинів, і системну відповідь, викликану цитокінами, які синтезуються макрофагами й нейтрофільними гранулоцитами (Eccles R., 2000).

Одними з найпопулярніших препаратів для симптоматичного лікування ГРВІ є анальгетики й антипіретики. Основними представниками препаратів даних груп є нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), які зменшують вираженість болю та нормалізують підвищену температуру тіла.

Знаним представником цього класу препаратів є ібупрофен — один з найпопулярніших лікарських засобів у світі для лікування слабкого та помірного болю, що широко застосовується при різних запальних станах. Слід зазначити, що ібупрофен був одним з перших і найбільш ефективних препаратів, які були виключені зі списку рецептурних лікарських засобів. Його основні ефекти — жарознижувальний і протизапальний — опосередковані пригніченням активності циклооксигенази і, відповідно, синтезу простагландинів — медіаторів болю, запалення та температурної реакції. Ібупрофен продемонстрував позитивний вплив на значну кількість тканин при їх гострому запаленні. Ібупрофен має також аналгезивну дію, тому широко застосовується для зменшення вираженості головного, зубного та інших видів болю (Марушко Ю.В. и соавт, 2013; Kyllönen M. et al., 2005).

Ібупрофен пригнічує агрегацію тромбоцитів, відновлює знижену активність полісегментоядерних лейкоцитів, що є сприятливим ефектом при лікуванні ГРВІ, яка супроводжується підвищенням температури тіла (Skubitz K.M.. 1986; Марушко Ю.В. и соавт, 2013). Результати численних досліджень продемонстрували також позитивний ефект від застосування ібупрофену при запальних процесах у легенях (Rockwell W.B., Ehrlich H.P., 1990).

Ібупрофен чи парацетамол?

Добре вивченим препаратом з аналгезивною та жарознижувальною дією також є парацетамол. Ібупрофен і парацетамол рекомендовані ВООЗ, вони є єдиними представниками своєї групи, дозволеними для безрецептурного застосування при підвищеній температурі тіла й болю в більшості розвинених країн (Ушкалова Е.А., 2012).

Слід зазначити, що між парацетамолом та ібупрофеном є істотні відмінності, які необхідно враховувати під час вибору антипіретиків. Ібупрофен, на відміну від парацетамолу, має не тільки жарознижувальні й аналгезивні, але й протизапальні властивості, тому його застосування є пріоритетним у пацієнтів з лихоманкою, що супроводжується запальними процесами, наприклад, при ангіні, отиті, артритах і т. д. (Ушкалова Е. А., 2012).

Ефективність та безпека ібупрофену при ГРВІ вивчалася більш ніж у 120 клінічних дослідженнях, у більшості з яких препаратом порівняння був парацетамол. Результати цих досліджень свідчать, що як при одноразовому застосуванні, так і при прийомі повторних доз, ібупрофен, принаймні, не поступається за ефективністю парацетамолу або перевершує його (Perrott D.A. et al., 2004). Вища ефективність ібупрофену в якості антипіретика при застосуванні в дозі 5–10 мг/кг у порівнянні з парацетамолом у дозах 10–12,5 мг/кг була підтверджена результатами метааналізу, що включав 17 сліпих рандомізованих клінічних досліджень. Перевага ібупрофену відзначена в усі вивчені інтервали часу (через 2, 4 і 6 год після прийому) і виявилося найбільш вираженою в період між 4-ю і 6-ю годинами після початку лікування, коли ефект ібупрофену виявився вираженішим за такий препарат порівняння більш ніж на 30 пунктів. У разі виключення з аналізу досліджень, у яких ібупрофен застосовували в дозі 5 мг/кг, його перевага порівняно з парацетамолом зростала ще більше (ефект виявився приблизно в 2 рази сильнішим, ніж у парацетамолу). Частота побічних ефектів, у тому числі з боку шлунково-кишкового тракту і нирок, була однаковою (Perrott D.A. et al., 2004).

Висновок про переваги ібупрофену порівняно з парацетамолом за антипіретичним та аналгезивним ефектами у дорослих і дітей було зроблено і в одному з останніх опублікованих метааналізів, який включав дані 85 порівняльних клінічних досліджень цих препаратів, за протизапальною, жарознижувальною та аналгезивною активністю (Pierce C. A., Voss B., 2010).

Нурофєн® Колд & Флю: вдала комбінація проти симптомів грипу та застуди

При ГРВІ, як правило, застосовують декілька лікарських засобів або комбіновані препарати. Однак, оскільки лікування ГРВІ в основному є симптоматичним, існує загроза поліпрагмазії — одночасного призначення хворому великої кількості лікарських засобів, наприклад по окремому препарату для зменшення вираженості кожного з багатьох симптомів застуди. При цьому призначення кількох монопрепаратів призводить до зниження прихильності пацієнта до терапії та підвищує ризик виникнення помилок при їх застосуванні (Косенко И.М., 2014). Саме тому лікарю загальної практики варто пам’ятати про можливість заміни кількох симптоматичних препаратів одним. Використання комбінованих препаратів дозволяє поліпшувати прихильність пацієнтів до терапії, зменшувати кількість побічних реакцій та скорочувати терміни лікування ГРВІ (Зайцев А.А., Клочков О.И., 2015).

Нещодавно в Україні зареєстровано новий комбінований препарат Нурофєн Колд & Флю, який містить 2 активних компоненти, які працюють разом, щоб полегшити основні симптоми застуди та грипу: ібупрофен усуває біль, зменшує запалення і нормалізує температуру тіла, у той час як фенілефрину гідрохлорид є ефективним протинабряковим засобом для полегшення закладеності носа. Він усуває набряк та закладеність шляхом звуження судин. Ібупрофен у складі Нурофєн® Колд & Флю (ібупрофен 200 мг та фенілефрину гідрохлорид 5 мг) поглинається швидше, ніж стандартний ібупрофен 200 мг у формі таблеток. При цьому терапевтичний рівень досягається через 26,4 хв, тоді як для стандартного ібупрофену — через 55,2 хв. Фенілефрину гідрохлорид, що входить до складу препарату, у терапевтичній дозі не чинить стимулювальної дії на центральну нервову систему, не підвищує артеріальний тиск (Орлова Н.В., Чукаева И.И., 2017). Крім судинозвужувальної дії, фенілефрин має виражений бронхолітичний ефект, проявляє протизапальну і протиалергічну активність, що додатково сприяє зменшенню вираженості симптомів ГРВІ (Громов Л.А., Танасова И.Н., 2004).

Компоненти препарату Нурофен® Колд & Флю призначені для симптоматичного лікування при застуді та грипі.

Таким чином, у повсякденній практиці з метою симптоматичного лікування ГРВІ оптимальним є застосування комбінованого препарату Нурофєн® Колд & Флю, який має жарознижувальну, знеболювальну та протизапальну дію, оскільки не тільки усуває біль та закладеність носа без спричинення сонливості, але й запалення — джерело появи симптомів застуди та грипу. Крім того, застосування комбінованих препаратів супроводжується меншою кількістю небажаних явищ, ніж використання «набору» монокомпонентних препаратів (Косенко И.М., 2014).

Марина Кочуєва,
доктор медичних наук, професор
Ольга Шевченко,
доктор медичних наук., професор
Антон Рогожин,
кандидат медичних наук
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті