Бізнес потребує прийняття антикризового пакету заходів

4 грудня відбулося спільне засідання Антикризової ради громадських організацій та правління Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), до якого долучилися представники Офісу президента, Кабінету Міністрів України, профільних ділових асоціацій, Торгово-промислової палати України, банків та наукових інституцій. Під час заходу обговорювалися економічна ситуація в країні у зв’язку з поширенням COVID-19, карантинні заходи та механізми підтримки бізнесу. Після завершення засідання прийнято рішення Антикризової ради та заяву УСПП, яка буде направлена в Офіс Президента України, Уряд та Парламент найближчими днями з метою запровадження діалогу між бізнесом та державною владою.

Анатолій Кінах, президент УСПП, голова Антикризової ради, зауважив, що до кінця 2020 р. бізнес очікує прийняття збалансованого бюджету на 2021 р. в комплексі з пріоритетними програмами і завданнями, а також підкреслив необхідність прийняття в другому читанні та в цілому законопроєкту № 3739 «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвит­ку та модернізації вітчизняної промисловості», створення Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості. Він наголосив також на необхідності прийняття законопроєкту № 3760 «Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями», до якого є низка зауважень, і бізнес наполягає, щоб їх було враховано до другого читання, але процес прийняття цього документа неможливо затягувати далі. Оскільки, за даними Національного банку України, за 10 міс 2019 р. приплив прямих іноземних капіталовкладень в Україну був на рівні 4,5 млрд дол. США, і цей рік вважався невдалим з огляду на такий рівень іноземних інвестицій, але за 10 міс 2020 р. вони становили лише 221 млн дол. При цьому внутрішні капіталовкладення теж зменшилися на 36% порівняно з минулорічними показниками за цей самий період.

А. Кінах підкреслив, що окрім цього законопроєкту слід працювати над покращенням інвестиційного клімату, починаючи з верховенства права і захисту прав інвесторів та приватної власності.

Окрім цього, УСПП вважає за необхідне до кінця року врегулювати питання компенсаційних заходів у зв’язку з тим, що пандемія COVID-19 продовжує загострюватися. Для цього в Парламенті зареєстровано пакет законопроєктів, ініційованих президентом України:

  • Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійс­нення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (реєстр. № 4429);
  • Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (реєстр. № 4430);
  • про внесення змін до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 4431).

Ці законопроєкти частково знижують негативні наслідки, особливо для малого бізнесу, шляхом надання прямої фінансової допомоги, але запропонованих заходів недостатньо. Тому слід додатково сформувати чітку антикризову програму для мінімізації наслідків пандемії.

А. Кінах наголосив, що в останні роки в Украї­ні відсутній соціальний діалог між Урядом, роботодавцями та профспілками. За його словами, є певні зрушення в цьому питанні, але це швидше імітація. З цього приводу УСПП об’єднує зусилля з профспілками і деякими урядовими структурами, і нещодавно вперше за останні кілька років відбулося засідання Президії національної три­сторонньої ради соціально-економічного розвит­ку при Президентові України. Наразі готується звернення до Володимира Зеленського з проханням провести чергове засідання цієї президії вже за його участю з метою пошуку збалансованих рішень між бізнесом та державою.

Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати Украї­ни (ТПП), зауважив, що в разі запровадження повного локдауну слід підтримати бізнес. По-перше, для малого бізнесу слід передбачити одноразову допомогу, для середнього бізнесу — доступність до кредитних коштів та податкові пільгові. По-друге, в світі спостерігається тенденція до посилення захисту національних економік. Тому слід проводити активну політику із захисту українських суб’єктів господарювання.

Також одним із завдань ТПП України наразі є підтримка експортерів. Для цього пропонується вимагати від держави забезпечити в 2021 р. Експортно-кредитне агентство фінансуванням в розмірі не меншому, ніж 2 млрд грн, що забезпечить належне функціонування діяльності експортерів.

Леонід Козаченко, віцепрезидент УСПП, відмітив, що пропозиції, які бізнес-спільнота презентувала з точки зору виходу зі складного економічного становища, пожвавлення української економіки не були використані центральними органами влади при прийнятті управлінських рішень. У той же час на сьогодні відбувається турбулентність державного управління. З одного боку, йде реформування органів влади, а з іншого — не створюються нові, які б чітко функціонували.

«Йдеться про те, що ліквідовуються міністерства, структура тих, що залишилася, радикально змінюється, змінюються люди, які ніколи не працювали в цій системі влади. Якщо йти регіональним рівнем, то там теж ліквідовані органи, підрозділи, апарат цих органів і зараз в обласних адміністраціях, в районах, де пройшли серйозні територіальні зміни, немає чіткої вказівки, якою має бути структура цих органів. Тобто зруйнована комунікація», — зазначив Л. Козаченко.

Він додав, що 3 міс тому було створено Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України, але й досі не забезпечено його функціонування, відсутній штат працівників, не виділено приміщення під його діяльність.

На його переконання, має бути прийнята чітка стратегія розвитку промислового комплексу, в якій вказані вертикаль управління, фіскальна, монетарна політика держави, система дерегуляції, інструменти розвитку промисловості. Також має бути прийнятий план її реалізації з конкретними строками виконання необхідних кроків даної стратегії, і в разі невиконання квартальних планів реалізації стратегії відповідальними міністрами вони мають йти у відставку. Тому Л. Козаченко закликав бізнес-спільноту об’єднуватися та переконувати державну владу, що саме такі дії стануть єдиним шляхом для вирішення проблем в економіці України.

Про стан економіки України та заходи з підтримки промисловості в умовах пандемії COVID-19 розповів Володимир Власюк, директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза». Він повідомив, що українська економіка протягом усіх років незалежності так і не вийшла на рівень економіки 1991 р., і кожного разу, коли в країні виникають кризові ситуації, наприклад, 2008, 2013 та 2020 р., економіка демонструє спад і виходить на поперед­ні показники. Українська економіка не здатна генерувати достатньо коштів для забезпечення різних сфер життєдіяльності країни. У 2020 р. влада знову вдалася до великої кількості запозичень. Наприклад, різниця між сумами коштів, які були запозичені та які віддані за попередніми запозиченнями, становить близько 210 млрд грн. Тобто зовнішній та внутрішньодержавний борг значно збільшився. Він зріс цього року приблизно на 7%. Через це в майбутньому нові запозичення ляжуть тягарем на економіку, яка працюватиме на віддання запозичень замість розвитку різних сфер економіки, в тому числі й промисловості.

У 2020 р. значно збільшився дефіцит бюджету. Наразі загальний дефіцит бюджету становить 300 млрд грн, що на 210 млрд грн більше, ніж в попередні роки. Тобто з урахуванням нових запозичень у бюджеті нібито мали з’явитися кошти, але ці запозичення були витрачені на соціальні статті — близько 100 млрд грн, і протидію COVID-19 — близько 70 млрд грн. У рамках таких великих сум могли б передбачити кошти на статті бюджету, які сприяють розвитку промисловості. Наприклад, збільшити фінансування Кредитно-експертного агентства, бюджет якого становить лише 200 млн грн. Однак цього не відбулося.

Стосовно заходів підтримки підприємств, які в умовах пандемії мали б бути задіяні, то вони повинні стосуватися здійснення замовлень та спрямування платоспроможного внутрішнього попиту на придбання вітчизняних товарів. Наприклад, слід активізувати торговельні обмеження. Оскільки в умовах пандемії країни світу особливо не звертають увагу на такі міжнародні принципи, як вільна торгівля, а зосереджують увагу на посиленні власних економік. В Україні ж подібних заходів не впроваджено. Однак вітчизняні підприємства можна підтримати хоча б такими інструментами торговельного захисту держави, як торговельні розслідування, та шляхом забезпечення виконання інвестиційних програм.

«Якби ми, наприклад, запровадили торговельні обмеження і виділили кілька видів продукції, за якими можна провести розслідування, ми розуміємо, що портфель замовлень міг би зрости приблизно на 33 млрд грн. Якби ми забезпечили виконання інвестиційних програм наших крупних державних корпорацій в інфраструктурній сфері, це також збільшило б портфель замовлень наших підприємств», — зауважив В. Власюк.

Серед можливих варіантів захисту українських підприємств він, зокрема, назвав і необхідність призупинення переговорів щодо підписання угоди з Туреччиною про вільну торгівлю до отримання об’єктивних розрахунків про вплив цієї угоди на економіку України, зокрема промисловість.

Про механізми захисту здоров’я в промисловості, підприємствах та трудових колективах розповів Святослав Протас, голова Державної санітарно-епідеміологічної служби України в 2014–2016 роках, почесний голова ГО «Інститут громадського здоров’я». Він повідомив, що, за даними науковців Інституту медицини праці імені Ю.І. Кундієва НАМН України, тільки в 2019 р. 4 тис. працівників мали професійне захворювання, з яких у кожного 10-го це призвело до фатальних наслідків, і в більше ніж половини з них встановлено хронічні професійні захворювання. На сьогодні кожен 3-й працюючий має одну або декілька професійних хвороб. При цьому більше половини з них встановлюється у разі звернення працівників за медичною допомогою, а не під час профілактичних оглядів. Це свідчить про те, що система управління безпекою й охороною праці бореться з наслідками, а не запобігає їх виникненню.

Він наголосив, що після ліквідації Державної санітарно-епідеміологічної служби України її функції були розпорошені між різними органами, а більшість важливих функцій взагалі втрачені. Так, уже протягом 5 років не ведеться Державний реєстр професійних захворювань, через це відсутня об’єктивна інформація щодо професійних хвороб, не здійснюється моніторинг за станом здоров’я працюючих і, відповідно, й за якістю профілактичних оглядів.

Пандемія COVID-19 показала й загострила існуючі проблеми країни. Зокрема, відсутність націо­нальних виробничих потужностей для належного рівня забезпечення засобами індивідуального захисту, лабораторним обладнанням та тест-системами. «Якщо ми не відродимо національне виробництво, то не зможемо адекватно й ефективно відповідати на такі глобальні епідемічні виклики. Ми сьогодні побачили в умовах коронакризи, що придбання особової медичної книжки за 99 грн в метро не гарантує того, що роботодавець не втратить дієздатного працівника», — наголосив С. Протас і додав, що держава наразі не в змозі забезпечити належний медичний сервіс для роботодавців в частині регуляторного тестування працівників з метою мінімізації темпів поширення COVID-19 і забезпечення так званого розумного карантину, тобто не зупинення виробництва, а реалізація господарської діяльності в безпечних умовах.

Також доповідач повідомив, що існуюча правова база не дозволяє повноцінно залучати механізми добровільного медичного страхування, залучення сімейних лікарів до трудових колективів на солідарних засадах участі роботодавця і працівника, адже кожен з них зацікавлений у збереженні здоров’я працюючого.

«Ми розуміємо, що пандемія коронавірусу — це не перший і не останній епідеміологічний виклик у світі та в нашій державі зокрема. Сьогодні ми можемо говорити, виходячи з тих даних, які є щодо імунного скринінгу, пік епідемії в нашій державі ми вже проходимо. Зараз ми виходимо на стабілізацію. Буде ще незначне підвищення захворюваності у весняний період, але критичних моментів, як ми мали цієї осені і (завдячуючи «неадекватним» карантинним діям) навесні, то можна говорити про те, що ми повинні підготуватися до майбутніх викликів і не забути про те, що відбувалося», — наголосив С. Протас.

Він зауважив, що Україною ратифіковано низку конвенцій Міжнародної організації праці і прийнято низку національних концепцій розвитку системи управління охороною праці, але суворість українського законодавства нівелюється необов’язковістю його виконання. Тому потрібно усвідомлювати, що в разі відсутності піклування про здоров’я працюючого населення побудувати економіку не вдасться.

А. Кінах додав, що в 2017 р. остаточно була ліквідована Державна санітарно-епідеміологічна служба України, і за останні роки Україна втратила велику кількість фахівців у цій сфері, а з цим — і підходи в рамках державної політики, профілактики, санітарного контролю тощо. На сьогодні ситуація незрозуміла, бо на фоні масштабів інфекційних захворювань не відновлено дане відомство. Оскільки за законодавством головним державним санітарним лікарем України визначається особа, яка обіймає посаду голови даного відомства. Проте його ліквідація призвела до відсутності єдиного центру прийняття комплексних, системних, високопрофесійних заходів. Тому в рішенні Антикризової ради передбачено необхідність відновлення Державної санітарно-епідеміологічної служби України та забезпечення проведення протиепідемічних заходів згідно з чинним законодавством України.

Костянтин Загороднюк, головний технолог ВГО «Фонд розвитку водоочисних технологій», зазначив, що навряд чи вдасться вийти з економічної кризи у разі, якщо буде зупинка (повна або часткова) діяльності суб’єктів господарювання — як промислових, так і сфери обслуговування.

Він наголосив, що основною причиною зупинки їх діяльності є неможливість забезпечення належного рівня біологічної безпеки як для самих працюючих, так і для відвідувачів таких суб’єктів господарювання. Тому наразі пріоритетом є створення безпечного робочого середо­вища, що відкриє можливість для безперебійної роботи суб’єктів господарювання та вихід з економічної кризи, як це, наприклад, відбулося в КНР, де на більш ніж 1,5 млрд населення випадки захворювання є поодинокими.

Для досягнення цієї цілі необхідно дотримуватися кількох правил. По-перше, використовувати маски на основі комбінованого матеріалу зі знезаражувальними властивостями прийнятної форми і конструкції із задовільними характеристиками повітропроникнення. Оскільки на сьогодні на ринку представлені різні засоби індивідуального захисту, деякі з них не забезпечують необхідного рівня захисту, а деякі не відповідають необхідним характеристикам повітропроникнення, що призводить до неправильного їх носіння, що зумовлює збільшення кількості інфікованих.

По-друге, необхідно здійснювати обробку рук, поверхонь препаратами пролонгованої дії. А для цього не підходять спирто- та хлоровмісні засоби, які випаровуються з поверхонь за декілька хвилин.

По-третє, у разі можливості забезпечення на підприємстві соціальної дистанції (1,5 м) замість масок можна знезаражувати повітря аерозольним способом у присутності людей. Для цього слід використовувати хімічні агенти, які є донаторами кисню, наприклад Jo2.

К. Загороднюк повідомив, що на сьогодні доведено водний шлях передачі COVID-19. Однак заклади охорони здоров’я, які надають медичну допомогу пацієнтам із цим захворюванням, не забезпечено локальними очисними спорудами. Тобто вся вода з цих лікарень стікає в міські очисні споруди. Проте ефективність таких споруд по відношенню до коронавірусу вкрай низька і потребує підвищення. Тому в Україні очікується поява нової проблеми з поширенням COVID-19, до якої слід готуватися вже зараз і необхідно розглянути можливість кондиціювання водопровідної води, знезараження її в домашніх умовах. Для цього вітчизняними виробниками розроблена велика кількість найрізноманітніших засобів і пристроїв, які легко підключаються до будь-якої існуючої системи і забезпечують утримання небезпечних агентів всередині пристрою з подальшою його утилізацією.

Окрім цього, слід створити та забезпечити безперебійну діяльність Ключової лабораторії проблем профілактики професійних захворювань, розробки та оцінки засобів захисту і регламентів їх використання, що відкриє можливість для створення безпечного робочого середовища в період пандемії COVID-19 і, відповідно, дасть можливість уникнути локдауну та відновити економіку.

На завершення заходу правління УСПП прийняло постанову «Про підтримку створення Ключової лабораторії проблем профілактики професійних захворювань, розробки та оцінки засобів захисту і регламентів їх використання». Під час обговорення цього документа А. Кінах наголосив, що з цього питання УСПП тісно співпрацює з Національною академією медичних наук України, і прийняття рішення про створення такої лабораторії дасть можливість більш системно впливати на формування довгострокової державної політики із захисту здоров’я працівників.

Євген Прохоренко
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті