COVID-19: експрес-аналіз ситуації та підсумки прогнозування

Процес виявлення інфікованих COVID-19 в Україні за період з 16 листопада до 25 грудня характеризувався тенденцією до зменшення кількості підтверджених випадків, що було віднесено до позитивних зрушень. «Коли буде продовження прогнозу розвитку ситуації з COVID-19? Адже до нього усі вже встигли звикнути із квітня?», — запитують читачі. Незмінний автор цих матеріалів, науковець Леонід Гуляницький відповідає: «Ні для кого не секрет, якими є дані з виявлення інфікованих щодо їх обсягу, достовірності тощо. До того ж тривалі вихідні, коли зі збором та обробкою даних існують об’єктивні проблеми. Тож маємо великий розмах значень кількості проведених тестів та підтверджених випадків. Картина, яку спостерігаємо, є свідченням того, що до сталих позитивних зрушень ще далеко. На нашу думку, найбільш адекватний показник у цій ситуації — кількість госпіталізованих: і тут картина дещо інша. Так, якщо елімінувати вихідні шляхом усереднення за тижневим вікном, то видно стабілізацію на несприятливому рівні. Винятком не є навіть святкові дні». Новим у даному аналізі є виведення оціночного показника — розрахункової кількості підтверджених випадків за припущення, що кількість тестів, які виконують щодня, є сталою і дорівнює 50 тис.

На рис. 1 подані значення кількості підтверджених випадків серед усіх проведених за день тестувань методом полімеразної ланцюгової реакції. Усі дані на графіках віднесені до дати їх отримання, а не опублікування наступного дня вранці. Так, вже з 19 липня почалося постійне зростання показника, яке досягло 27 листопада рекордного значення 16 294, після чого проявився обнадійливий тренд до зменшення кількості захворілих. Втім, більш детальний аналіз даних не дозволяє стверджувати про покращення ситуації. Рис. 2 та 3 демонструють, що зменшення кількості виявлених випадків в Україні та Києві чітко корелює з кількістю проведених тестів (що зрозуміло), однак остання величина має тенденцію до зниження у листопаді–грудні, досягаючи в останні дні рекордних мінімумів за півтора місяця.

Рис. 1
Кількість підтверджених випадків за даними МОЗ
Кількість підтверджених випадків за даними МОЗ
Рис. 2
Кількість тестів (права вісь) та підтверджених випадків (ліва вісь) в Україні
Кількість тестів (права вісь) та підтверджених випадків (ліва вісь) в Україні
Рис. 3
Кількість виконаних тестів (ліва вісь) та підтверджених випадків (права вісь) у Києві
Кількість виконаних тестів (ліва вісь) та підтверджених випадків (права вісь) у Києві

Щоденні обсяги тестування і відсотки підтверджених випадків від кількості проведених тестів в Україні з 1 липня подано на рис. 4. Суттєвий вплив при цьому мають екстремальні (і незрозумілі з огляду на багатоденні залишки в лабораторіях) пікові значення у вихідні, які дещо знизилися в останні суботу та неділю (відносно періоду, що розглядається). Крім того, ряд експертів зазначають, що не всі приватні лабораторії звітують про обсяги тестування в повному обсязі.

Рис. 4
Кількість проведених тестів (ліва вісь) та відсоток підтверджених випадків (права вісь) в Україні
Кількість проведених тестів (ліва вісь) та відсоток підтверджених випадків (права вісь) в Україні

З літа найбільшу кількість тестів (більше 51 тис. на добу) було зроблено 6 листопада, а після 25 листопада (коли було більше 49 тис. на добу) почалося зниження цієї величини (із наднизькими значеннями у вихідні — 26 грудня було проведено менше 20 тис. тестувань), попри обіцянки нарощувати кількість щоденних тестувань з 50 тис. до 75 тис…

На жаль, Україна характеризується несприятливими показниками і в порівнянні з іншими країнами (таблиця). Тривожною тенденцією є також збільшення кількості госпіталізованих осіб. На рис. 5 подано згладжену за тижневим вікном кількість осіб, госпіталізованих із діагнозом COVID-19 в Україні та Києві з 1 листопада. Спостерігається різкий сплеск у грудні і в Україні, і в Києві, що триває досі. Більш детально дані щодо госпіталізації відо­бражено на рис. 6. Варто звернути увагу на два моменти: по-перше, дані по Україні з 8 до 14 грудня, коли значення за добу змінювалися більш ніж у 2 рази, свідчать про проблеми із достовірністю; по-друге, спостерігається висока кількість госпіталізованих в останні дні.

Таблиця Топ-13 країн за кількістю летальних випадків 6 січня та інші показники, пов’язані з пандемією COVID-19 (станом на 8 січня 2021 р., www.worldometers.info, дані постійно оновлюються)
Країна, № з/п Загальна кількість випадків Кількість нових випадків хвороби Загальна кількість летальних випадків Число нових летальних випадків Загальна кількість тих, хто одужали Кількість активних випадків Потребують інтенсивної терапії Кількість випадків на 1 млн населення Кількість летальних випадків на 1 млн населення Загальна кількість тестів Кількість тестів на 1 млн жителів
Усі 87 659 307 803 755 1 891 067 14 725 63 135 212 22 633 028 108 043 11 246 2426
1. США 21 857 855 261 212 369 990 4100 13 024 142 8 463 723 29 035 65 834 1114 263 536 018 793 751
2. Бразилія 7 874 539 62 532 199 043 1266 7 036 530 638 966 8318 36 910 933 28 600 000 134 055
3. Мексика 1 466 490 11 271 128 822 1065 1 113 137 224 531 3913 11 312 994 3 711 777 28 632
4. Велика Британія 2 836 801 62 322 77 346 1041 1 345 824 1 413 631 2645 41 674 1136 57 652 433 846 936
5. Німеччина 1 841 228 26 651 38 199 1019 1 450 900 352 129 5569 21 939 455 34 801 593 414 681
6. Польща 1 344 828 14 216 30 055 553 1 087 744 227 029 1606 35 554 795 7 443 579 196 790
7. Італія 2 202 341 20 331 76 877 548 1 556 356 569 108 2571 36 453 1272 27 317 974 452 170
8. Росія 3 308 601 24 217 59 951 445 2 685 723 562 927 2300 22 667 411 92 300 000 632 334
9. Південна Африка 1 149 591 21 832 31 368 392 929 239 188 984 546 19 257 525 6 898 207 115 555
10. Колумбія 1 719 771 16 805 44 723 297 1 569 578 105 470 3482 33 613 874 8 420 350 164 575
11. Франція 2 705 618 25 379 66 565 283 198 756 2 440 297 2616 41 403 1019 36 457 261 557 886
12. Україна 1 090 496 6911 19 357 228 761 898 309 241 177 25 014 444 5 645 178 129 489
13. Індія 10 395 938 20 460 150 372 221 10 016 163 229 403 8944 7495 108 177 463 405 127 943
Рис. 5
Усереднена кількість осіб, які надійшли в лікарні в Україні (ліва вісь) та Києві (права вісь)
Усереднена кількість осіб, які надійшли в лікарні в Україні (ліва вісь) та Києві (права вісь)
Рис. 6
Кількість осіб, які потрапила в лікарні України (права вісь) та Києва (ліва вісь); 1 січня — оціночно
Кількість осіб, які потрапила в лікарні України (права вісь) та Києва (ліва вісь); 1 січня — оціночно

Зазначені тенденції зміни кількості тестувань суттєво вплинули на співвідношення даних МОЗ України та місячних сценарних прогнозів (оптимістичний, песимістичний), розрахованих 11–16 листопада, що уточнено 1 грудня шляхом невеликого «опускання» графіка на поточний місяць згідно з тенденцією до зменшення кількості тестів, яка вже почала проявлятися в останні дні листопада. Оскільки відсоток підтверджених випадків є більш стійким порівняно з кількістю зроблених тестів, то нами введено гіпотетичний оціночний показник кількості підтверджених випадків у припущенні, що щоденно виконують 50 тис. тестів (рис. 7). Використання оціночних даних, що дає більш реалістичне уявлення про перебіг подій, підтверджує більшу адекватність саме прогнозних даних, розрахованих 16 листопада за двома сценаріями (рис. 8), про що вже повідомлялося читачам «Щотижневика АПТЕКА».

Рис. 7
Дані МОЗ про обсяги тестування (права вісь) та кількість підтверджених випадків, а також оціночна кількість підтверджених випадків (ліва вісь)
Дані МОЗ про обсяги тестування (права вісь) та кількість підтверджених випадків, а також оціночна кількість підтверджених випадків (ліва вісь)
Рис. 8
Сценарні прогнози, дані МОЗ та оціночні дані
Сценарні прогнози, дані МОЗ та оціночні дані

Таким чином, суттєвий науковий і практичний інтерес викликає розробка підходів до визначення кількості інфікованих, а не лише виявлених, осіб. На жаль, у багатьох випадках у ЗМІ ці поняття змішуються.

Висновки

1. За період з 25 листопада триває зменшення щоденної кількості тестувань методом полімеразної ланцюгової реакції. Недостатня кількість тестів та проблеми з обсягом та достовірністю даних, що публікуються (навіть тих, що мають об’єктивне підґрунтя), створюють проблеми для розуміння ситуації органами влади, як і для розробки достовірних прогнозів.

2. При зменшенні кількості виявлених випадків інфікування впродовж останніх тижнів суттєво зросла кількість госпіталізованих  — з усіма наслідками цього.

3. Важливим — але й складним — є завдання оцінювання кількості інфікованих, оскільки наявні дані про підтверджені випадки можуть слугувати лише для дуже поверхневих висновків. У зарубіжних країнах з цією метою запроваджуються широкі тестування населення.

4. Потребує невідкладного вирішення проб­лема дистанційного оформлення доступу до сімейних лікарів, оскільки нині укладання договорів вимагає особистої присутності пацієнтів, що створює додаткові ризики інфікування.

5. Вимагає удосконалення система оперативного збирання та опрацювання релевантної інформації, перш за все з метою суттєвого підвищення рівня достовірності даних.

6. У світі почав поширюватися мутований варіант коронавірусу, який було виявлено у Великій Британії ще у вересні. Тому органам влади слід готувати заходи з виявлення та лікування цього та інших різновидів COVID-19 заздалегідь.

Публікацію підготовлено (оновлено 8 січня) за даними джерел у Центрі громадського здоров’я України, Націо­нальній службі здоров’я України, Кабінеті Міністрів України, МОЗ України, worldometers.info, Центрі системних наук та інженерії (Center for Systems Science and Engineering — CSSE) при Університеті Джонса Гопкінса (Johns Hopkins University), а також на основі власних розрахунків.

Інформаційна підтримка — компанія «Моріон».

Леонід Гуляницький,
доктор технічних наук,
Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті