Участь у пресконференції взяли Наталія Виноград, епідеміолог, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри епідеміології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, головний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Епідеміологія», та Сергій Дубров, професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.
Симптоми постковідного стану
Як зазначив Сергій Дубров, наразі тема постковідного синдрому досить широко обговорюється. Визначення цього стану включає збереження симптомів коронавірусної хвороби з боку різних систем протягом 12 тиж і більше від початку захворювання.
Спікер підкреслив, що симптоми постковідного синдрому можуть проявлятися з боку практично будь-якої системи. Однак у першу чергу вони пов’язані із дихальною, нервовою та серцево-судинною системами. Так, найбільш типовими та частими скаргами пацієнтів із постковідним синдромом є зміни з боку респіраторної системи.
«Після тяжкого перебігу коронавірусної хвороби тривалий час пацієнти потребують допоміжної респіраторної підтримки, навіть коли в них немає реплікації вірусу — тобто тест методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) негативний», — відмітив С. Дубров.
Наступні зміни, що пов’язані із постковідним синдромом, торкаються серцево-судинної системи. «Поки що в Україні частота міокардитів, пов’язаних із вірусом SARS-CoV-2, чітко не аналізувалася, але вона, як мені суб’єктивно здається, менша, ніж в інших розвинених країнах. Так, наприклад, китайські науковці у своїх дослідженнях зазначають, що частота міокардиту становить 7–23% у осіб, які хворіли на COVID-19», — зазначив С. Дубров.
При цьому спікер додав, що ступінь ускладнень корелює із тяжкістю самого захворювання. Особливо якщо мова йде про ускладнення з боку дихальної системи.
До поширених неврологічних розладів належить тривала слабкість. Імовірно, що більшість осіб, які перехворіли на COVID-19, можуть підтвердити те, що протягом декількох тижнів, які мінімум, навіть при нетяжкому перебігу хвороби, є порушення сну та виражена слабкість. Також серед найбільш частих скарг, пов’язаних із неврологічними розладами, С. Дубров виділив когнітивні розлади — порушення пам’яті та функцій вищої нервової системи.
«На превеликий жаль, на сьогодні ми не маємо чітких рекомендацій або якогось медикаментозного лікування постковідного стану. Більшість рекомендацій ЄС та США зводяться до відновлювальної терапії, фізичної реабілітації, повноцінного харчування, нормального сну.
Однак, звичайно, ряд пацієнтів, у яких є виражені скарги чи то на посилене серцебиття, чи порушення ритму, чи на скарги з боку дихальної системи, потребує додатково скринінгу (медикаментозного обстеження) з метою визначення проблем з боку тієї чи іншої системи і відповідної корекції, якщо це потрібно», — пояснив спікер.
Можливі причини повторного зараження COVID-19
За словами Наталії Виноград, повторне зараження можливе через мутації збудника, наприклад, після появи «британського» та «південноафриканського» (який ще називають нігерійським) штамів коронавірусу.
«Особливо високу спроможність до повторних заражень — понад 30% — виявлено у нігерійського штаму. На території більшості африканських держав це зараз домінуючий штам», — повідомила Н. Виноград.
Експерт підкреслила, що для південноафриканського штаму зафіксовані повторні випадки інфікування протягом місяця після перенесеного захворювання.
Ще одним фактором, який може зумовлювати повторне захворювання, Н. Виноград назвала особливості імунної системи особи, яка піддається ризику зараження. Вона зауважила, що існує низка досліджень, які вказують на певну патологію неспецифічної ланки захисту в людини за системою інтерферону, так званий інтерферонодефіцит.
Як вберегтися від повторного зараження?
У даному контексті Н. Виноград зазначила, що за рік пандемії всі засвоїли мінімальний перелік необхідних дій, які дозволяють мінімізувати ризик зараження COVID-19.
При цьому спікер наголосила, що ці дії є досить актуальними і дієвими для населення. Однак повторні захворювання дуже часто відмічають серед професійних груп ризику, включаючи медиків, які працюють в умовах, де дотримання деяких запобіжних заходів, зокрема збереження дистанції, часто є неможливим.
До оптимальних підходів вирішення цієї проблеми спікер відносить захист вхідних воріт від збудника (включаючи очі), збереження дистанції, коли це можливо, та провітрювання приміщень.
«Одним із найкращих підходів є ретельне провітрювання. Його сьогодні використовують у місцях скупчення людей у багатьох країнах», — зазначила фахівець.
За її словами, найкращий варіант провітрювання — це відчинити два вікна, розташовані одне навпроти одного, або вікно і двері.
Н. Виноград також звернула увагу на те, що після перенесеного COVID-19 варто зайнятися укріпленням свого стану здоров’я. Зокрема, в період реабілітації слід мінімізувати навантаження, обирати посильну роботу. Також важливо дотримуватися режиму харчування та сну.
«Слухайте свій організм. Дайте можливість організму адаптуватися, вийти зі стану постхвороби. Це значно посилить можливості організму на опір до нового зараження», — відмітила Н. Виноград.
Як пацієнти переносять новий «британський» штам вірусу?
«В цілому, якщо порівняти той штам, який умовно називають «уханьський», і «британський», який у більшості випадків відмічають в українців, є відмінності. І про це говорять практично вже всі лікарі. У чому полягають відмінності з клінічної точки зору? Більше молодих хворих. Досить багато молодих пацієнтів фізично здорових, і в основному це чоловіки (принаймні в тому відділенні, де я працюю) віком 27–44 роки без супутньої патології або практично без неї, мають тяжкий або критичний перебіг захворювання», — повідомив С. Дубров.
Також, за словами лікаря, змінився перебіг захворювання у вагітних.
«Коли ми мали справу з «уханьським» штамом, то на кінець грудня серед 1633 вагітних померли 5. Тобто летальність становила 0,03% — набагато менше, ніж у загальній популяції. І от лише за вчорашній день два регіони телефонували, консультувалися стосовно критичного перебігу у вагітних в ІІІ триместр вагітності. Вирішувалося питання переведення на штучну вентиляцію легень і в одній області, і в другій. Я дивлюся, що у вагітних тяжкий перебіг також, швидше за все, пов’язаний з інфікуванням новим вірусом. Він є набагато тяжчим порівняно з «уханьським», коли ми, умовно кажучи, взагалі не мали проблем з вагітними. У переважної більшості вагітних перебіг був легким», — сказав С. Дубров.
Окрім цього, спікер наголосив, що є відмінності між «уханьським» та «британським» штамом стосовно того, коли настає пік хвороби.
«Що хотілося б додати з власних спостережень: якщо при варіанті інфікування «уханьським» штамом пік або ризик критичного перебігу розвивався на 8-му–13-ту добу, то зараз я бачу, що навіть і на 3-й тиждень, і наприкінці 3-го тижня, коли пацієнти виписуються на амбулаторне лікування або переводяться з інтенсивної терапії, ми знову маємо піке, знову з вираженою цитокіновою відповіддю і тяжким рецидивом, тяжким перебігом самого захворювання», — відмітив С. Дубров.
Епідемічна ситуація в Україні
Н. Виноград повідомила, що 4 квітня 2021 р. в Україні зафіксовано 10 179 нових підтверджених випадків COVID-19. Померли 254 особи, одужали — 4946.
Серед нових випадків COVID-19 зростає частка дітей, водночас зберігається тенденція щодо найбільшої частки померлих у старшій віковій групі.
«Якщо дивитися на структуру тих, хто захворів, і тих, хто помер унаслідок захворювання, то на сьогодні домінуючими серед захворілих є особи 40–49 років та 50–59 років. Хоча зростає частка дітей, причому дітей молодшого віку, що не було властиво для «уханьського» штаму. Щодо померлих тенденція зберігається — це особи старшої вікової групи: 60–69 та старше 70 років», — зазначила експерт.
За словами Н. Виноград, зберігається тенденція до зростання захворюваності в місцях з великою щільністю населення — йдеться передусім про великі міста. У розрізі областей залишається стабільно тяжкою ситуація в Харківській, Львівській, Дніпропетровській, Одеській та Київській областях. Епідеміолог пов’язує це з маятниковою міграцією населення до великих міст із подальшим поверненням до місць проживання.
Втома медичного персоналу та загроза медичного сортування
Щодо цього аспекту С. Дубров зазначив, що за понад рік пандемії втома медичного персоналу колосальна, багато хто готовий звільнятися, незважаючи на адекватні зарплати.
«Лікарні першої черги працюють вже рік. Втома медичного персоналу колосальна. Якщо говорити про максимальну мобілізацію, викладення протягом 3–4 міс, то фізично медперсонал це витримує задовільно. Якщо говорити про наднавантаження протягом вже більше року, то багато хто вже думає про те, щоб взагалі звільнятися, і вже не хочеться тих грошей. Гроші, зарплати, дійсно насправді адекватні, набагато вищі, ніж у тих лікарів, які працюють у нековідних відділеннях. І навіть на фоні цих зарплат є й емоційне, і фізичне виснаження. Дуже складно прогнозувати перебіг захворювання: ось здається, що пацієнт йде на поправку, і дуже часто таке буває, коли різко обриваються показники функції системи зовнішнього дихання, знижується сатурація. Це також психологічно не може не впливати на адекватного медпрацівника», — розповів експерт.
Крім цього, С. Дубров відмітив, що якщо протягом поточного тижня (5–11 квітня 2021 р.) добова захворюваність на COVІD-19 сягне 25–30 тис., лікарі будуть змушені проводити медичне сортування при наданні допомоги.
«Якщо протягом цього тижня кількість нових випадків буде на рівні 25–30 тис., дуже не хочеться цього говорити, але ми стоятимемо на межі сортування», — наголосив С. Дубров.
Експерт також зазначив, що у відділеннях інтенсивної терапії деяких медичних закладів уже немає місць.
«Пацієнти перебувають у переоблаштованих інфекційних відділеннях без належної допомоги, яка повинна надаватися. Так, лікарі-терапевти, лікарі-інфекціоністи вже навчилися проводити СІПАП (Constant Positive Airway Pressure — CPAP) — те, що раніше проводилося виключно у відділеннях інтенсивної терапії. Але проводять респіраторну підтримку із застосуванням апаратів СІПАП-терапії і в терапевтичних відділеннях. І тут питання критичне — максимально швидко нам необхідно зменшити кількість нових випадків.
Якщо протягом цього тижня ми матимемо 25–30 тис. хворих на добу — це буде катастрофа для медичної системи. І навіть якщо якимось дивом ми знайдемо ліжка, знайдемо — теоретично — кисень, ми не знайдемо кваліфікованих працівників, які будуть надавати цю допомогу, оскільки всі вони задіяні для надання допомоги тим пацієнтам, які зараз її потребують», — заявив С. Дубров.
Вакцина Коронавак: ефективність та побічні реакції
Перш за все С. Дубров наголосив на тому, що будь-яка вакцина має бути ефективна. І хоча Україна наразі не має власного досвіду щодо ефективності вакцини Коронавак виробництва компанії «Sinovac», ця вакцина використовується в багатьох країнах світу. Зокрема, в Туреччині, яка закупила 50 млн доз цієї вакцини.
«Якщо говорити про дані, які є на сьогодні щодо ефективності вакцини, це дані виробника, дані проведених досліджень у Туреччині, то турецькі дослідження показують ефективність Коронаваку на рівні 83%, 50% — запобігання будь-яким випадкам, 78–80% — запобігання середньому та тяжкому перебігу. І у 100%, до речі, всі вакцини, які прекваліфіковані ВООЗ, зареєстровані в Україні для використання, вони всі у 100% запобігають тяжкому та критичному перебігу коронавірусної хвороби. А саме пацієнти в тяжкому та критичному стані потребують госпіталізації до відділень інтенсивної терапії. Тобто якщо говорити про необхідність щеплення та ефективність вакцин, то у 100% вакцинація дозволяє уникнути госпіталізації у відділення інтенсивної терапії. Це дуже важливо», — підкреслив С. Дубров.
Коментуючи запитання щодо побічних ефектів від вакцинації, С. Дубров наголосив, що побічні ефекти можуть бути навіть від призначення вітамінів, якщо в них немає потреби, або доза призначення не є адекватною.
«Частота алергічних реакцій при дослідженні вакцини від «Sinovaс» становила не більше ніж 0,3%. При цьому в жодному випадку не зареєстровано тяжких реакцій, смерті або анафілактичного шоку. У принципі можемо говорити про високу ефективність та безпеку застосування даної вакцини, ґрунтуючись на тих даних, які опубліковані на основі проведених клінічних, доклінічних досліджень», — відмітив С. Дубров.
Темпи вакцинації в Україні
«Ми сьогодні займаємо серед 165 країн, де розпочата вакцинація, 77-ме місце. Як на мене, це серединка, і досить непогано з урахуванням того, який дефіцит сьогодні є з вакциною у світі. Але ми маємо значно нижчий показник, якщо перераховувати на 100 тис. населення. У тому разі ми з вами обіймаємо 128-ме місце, і звичайно, нам дуже далеко до тих країн, де вже ефективно використано і проведено вакцинацію», — зазначила Н. Виноград. У своїй промові експерт наголосила, що Україна відстає на 5 днів від розробленої дорожньої карти вакцинації проти коронавірусу.
«Ми з вами маємо розроблену дорожню карту щодо того, кого і як будемо вакцинувати. Відстаємо ми за тією картою на 5 днів. Як на мене, це дуже добре з урахуванням того, коли ми отримали і скільки вакцин», — зазначила Н. Виноград.
За словами експерта, найбільша увага приділяється вакцинації медиків, які безпосередньо працюють з хворими на коронавірус, або тим, хто дотичний в інших закладах охорони здоров’я до населення в наданні медичної допомоги. Також спікер зазначила, що також в Україні непогане охоплення щепленням військовослужбовців у зоні введення бойових дій.
В Україні першу дозу вакцини від COVID-19 отримали понад 290 тис. осіб.
Н. Виноград додала, що більшою мірою було щеплено молодих людей, тобто осіб працездатного віку.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим