COVID-19: аналіз поточної ситуації та моделювання сценаріїв поширення захворювання

8 квітня 2021 р. відбувся онлайн-брифінг «Аналіз поточної ситуації та моделювання сценаріїв поширення захворювання COVID-19», організований Центром економіки охорони здоров’я Київської школи економіки. Спікером під час заходу виступив Юрій Ганиченко, керівник даного центру.

Ситуація у світі: тенденція до стабілізації захворюваності

Загалом ситуація з розповсюдженням захворюваності на COVID-19 має тенденцію до повернення контролю над поширенням. Показники виявлення нових випадків і госпіталізації виходять на плато, а це означає, що за дотримання заходів безпеки, весняний пік захворюваності може опинитися позаду вже за 2 тиж.

Жорсткі карантинні заходи, що були впроваджені в Польщі та Чехії 3 тиж тому, — дали свої позитивні наслідки і також вплинули на стабілізацію ситуації з поширенням захворювання в цілому в Європі. Так, за прогнозами, Чехія, де понад місяць тому було запроваджено надзвичайний стан, вже за 2 тиж може залишити першу п’ятірку за рівнем захворюваності.

У Польщі, де продовжують діяти жорсткі карантинні обмеження, коефіцієнт виявлення залишається дуже високим, на рівні 20%, що говорить про низький контроль над рівнем інфікування.

Медична система може витримати до 40% більше госпіталізацій за добу, ніж це є зараз.

Україна зберігає третє місце за рівнем смертності серед великих країн Європи. Також у нашій країні продовжують відмічати найвищий показник коефіцієнту виявлення випадків — 30%. Причина в незначній кількості тестувань, які проводять в Україні.

До прикладу в Чехії, яка взяла контроль над інфікуванням, зокрема, наростивши потужності тестування, показник виявлення становить 4%.

Наразі країнами з найнижчим показником смертності на 100 тис. населення в Європі є Велика Британія (1,0), Португалія (1,1), Нідерланди (2,2), Швеція (2,3) та Німеччина (2,7). В Украї­ні кількість померлих за останні 14 днів становить 11,8 на 100 тис. населення.

Україна: вихід на стабілізацію показників

Поточна хвиля смертності на 70% перевищує пік минулої хвилі. Прогнозується, що в найближчі 1–2 тиж показник смертності буде зростати і в середньому може досягти 450 осіб на добу.

На точність прогнозу щодо смертності в Україні впливає ряд факторів невизначеності:

  • підтверджена наявність в Україні південноафриканського варіанту вірусу, який має вищий рівень розповсюдженості. Ряд вакцин менш ефективні щодо нього;
  • тривалість імунітету;
  • темпи вакцинації;
  • карантинні обмеження.

Навантаження на медичні ресурси зросла вдвічі за перший місяць весняної хвилі. Однак надалі темпи поширення не були настільки знач­ними. Як показує динаміка завантаженості медичної системи, приріст кількості госпіталізацій скоротився до +4%, наступного тижня очікується 0% або зниження рівня госпіталізацій.

Також позитивним є і скорочення розриву між кількістю госпіталізації і виписок: цей показник зараз становить 10%, 4 тиж тому — 30%. Наразі кількість виписок збільшується швидше, ніж госпіталізацій. Очікується, що за 1–2 тиж показник виписок досягне кількості госпіталізацій і згодом його перевищить.

«Зараз починає з’являтися інформація, що система охорони здоров’я України вже не може додавати більше ресурсів. Наприклад, міністр охорони здоров’я заявив про те, що кількість ліжок із киснем вже збільшувати немає куди. Тобто та кількість, яка є зараз, вже максимальна. Як ми знаємо, раніше, в кінці 2020 р., відбувалося активне додавання ліжок, відповідно, збільшувалася потужність медичної системи, відповідно, це впливало позитивно на зайнятість медичних ресурсів. Зараз, за словами міністра, вже такої можливості не буде і варто розуміти, яке максимальне навантаження поточного забезпечення ресурсів витримає медична система. Міністром охорони здоров’я було озвучено число у 25 тис. захворілих.

Однак ми продовжуємо наголошувати на тому, що якщо ми хочемо подивитися максимальну спроможність медичної системи, варто говорити про госпіталізації — скільки госпіталізацій на добу витримає медична система. Чому? Тому що кількість виявлених випадків залежить, наприклад, від рівня тестування або від того, наскільки наша система тестування спроможна виявляти реальну кількість захворілих. Тому кількість виявлених випадків може зростати, чисто технічно, через те, що збільшується число тестувань.

Для того, щоб спиратися на якісь стабільні числа, ми говоримо про госпіталізації (госпіталізації підтверджених випадків або підозр)», — пояснив Ю. Ганиченко.

Наразі абсолютна гранична межа добової кількості госпіталізацій (100% заповненості ліжок з киснем) — 8000 госпіталізацій на добу. Реаль­на гранична межа добової кількості госпіталізацій (80% заповненості ліжок з киснем) — близько 6500 госпіталізацій на добу, за поточних 4600.

Це означає, що медична система може витримати до 40% більше госпіталізацій за добу, ніж це є зараз.

Щодо ситуації в регіонах України

7 квітня 2021 р. до «червоної» зони епідемічної небезпеки додалося 2 регіони — Хмельницька та Запорізька області. У зоні ризику потрапляння в «червону» зону — Харківська, Тернопільська та Полтавська області.

Зокрема, в Полтавській області фіксується втрата контролю над поширенням інфікування: якщо 3 тиж тому коефіцієнт виявлення випадків становив 10%, то сьогодні — 19%.

Натомість вже найближчого тижня з «червоної» зони можуть вийти Закарпатська та Івано-Франківська обл. Для цього Закарпатській обл. треба підвищити рівень тестувань принаймні на 30%, оскільки зараз у регіоні один з найвищих коефіцієнтів виявлення випадків інфікування (станом на 7 квітня 2021 р. — 22,3%).

Як тільки Закарпатська обл. стабілізує коефіцієнт виявлення випадків інфікування до 20% і нижче, вона зможе вийти із «червоного» рівня епідемічної небезпеки. Позитивним для Закарпатської обл. є й те, що 7 квітня 2021 р. вона повернулася на допорогове значення рівня госпіталізацій — менше 60 госпіталізацій на 100 тис. населення.

Очікується, що в Івано-Франківській обл. також найближчим часом відбудеться зниження рівня госпіталізацій (менше 60 госпіталізацій на 100 тис. населення) і вона зможе вийти на «жовтий» рівень епідемічної небезпеки.

У Києві продовжують відмічати «червоний» рівень обмежень. Зараз спостерігається 80% зай­нятість ліжок з киснем та місць у «ковідних» лікарнях.

Тенденції щодо вакцинації у світі

Кампанія з вакцинації триває  вже 387 млн осіб у світі отримали принаймні одну дозу вакцини проти SARS-CoV-2, з них в Європі — 102 млн осіб. На 58 млн осіб збільшилася кількість вакцинованих за останній тиждень. Загалом вакциновано 5,0% населення всього світу, в Європі — 13,6% населення. Натомість в Украї­ні принаймні одну дозу щеплення отримали 0,8% населення.

Цього тижня розпочалася вакцинація в Косово, однієї з двох країн Європи, у якій до цього часу вакцинація не проводилася. У Боснії і Герцеговині кампанія з вакцинації ще має розпочатися.

Країни Європи обрали різні стратегії вакцинування. Велика Британія поставила собі за ціль якнайшвидше щепити 1 дозою необхідну для колективного імунітету кількість осіб.

Наразі у Великій Британії принаймні однією дозою вакцини щеплено 47% населення, двома — менше 10%. А в Ізраїлі першою дозою щеплено 61% і практично ідентичною є кількість вакцинувань обома дозами.

Найвищий відсоток щеплених двома дозами серед країн Європи в Сербії — 22%.

Темпи вакцинації в Україні

Наразі Україна все ще відстає від темпів великих європейських країн (із населенням більше 10 млн осіб) у зв’язку з надто малою кількістю наявних вакцин. Питання в тому, чи це проблема певних областей України, де вакцинація відбувається повільно, чи всіх регіонів країни.

Лідером з вакцинації в Україні є Черкаська обл. Найменше щеплень за попередній тиждень було зроблено в Херсонській обл., натомість раніше область демонструвала найвищі показники за темпами вакцинації; зниження, яке спостерігається зараз, говорить про те, що область впоралася зі своїм завданням і використала всі передані дози.

Проблема наявності вакцин наразі є найбільш гострою в реалізації плану вакцинації в Україні.

Зважаючи на це, виникає питання: чи можливо вакцинувати двома дозами 70% дорослого населення України до кінця 2021 р.?

З урахуванням того, що кількість дорослого населення України становить 34 млн осіб, 70% з них — це 24 млн осіб, відповідно, необхідно до кінця 2021 р. зробити 48 млн щеплень.

Максимальна розрахункова потужність системи вакцинації за наявним планом Міністерства охорони здоров’я України — 34 млн щеплень до кінця року, включаючи квітень.

Тож, для того, щоб досягнути показника вакцинації у 70% дорослого населення до кінця 2021 р., необхідно збільшити на 40% кількість ресурсів та їх продуктивність. Серед ресурсів, які слід нарощувати та інтенсифікувати — платформи для вакцинації (мобільні бригади та пункти щеплень), продуктивність 1 платформи (кількість щеплень на добу), забезпеченість вакцинами (договори та рівномірність поставок) і наявність людей (хто вакцинує та кого вакцинують).

Першочерговим завданням є збільшення на 50% обсягів закупівель вакцин. Зараз МОЗ уклало договори на 32 млн доз вакцин до кінця року. Не менш важливо, щоб ці дози надходили рівномірно протягом року.

Необхідними заходами є збільшення кількості бригад та пунктів щеплень, підвищення їх продуктивності, а також забезпечення неперервного потоку людей, готових зробити щеплення.

Порівняно з плановими темпами Дорожньої карти вакцинації, продуктивність мобільних бригад знизилася вдвічі — частково у зв’язку з відсутністю потоку охочих вакцинуватися.

Першочерговим завданням є збільшення на 50% обсягів закупівель вакцин.

Висновки та рекомендації

Стабілізація рівня захворюваності в Украї­ні можлива вже протягом наступного тижня, за умови продовження дотримання заходів безпеки.

Після тривалого сталого росту у 20% на тиж темпи тижневого зростання госпіталізацій знизилися до 4%. Розрив між кількістю госпіталізованих і кількістю виписаних з «ковідних» лікарень за останній тиждень скоротився на третину і зараз становить 10%.

При цьому, як уже зазначалося, медична система на даний час може витримати до 40% більшу кількість госпіталізацій на добу порівняно з поточною.

Показник смертності продовжить зростати ще впродовж наступних 1–2 тиж, наздоганяючи попередні тренди зростання рівня захворюваності.

Два регіони можуть вийти з «червоного» рівня епідемічної небезпеки вже наступного тижня. Це Івано-Франківська та Закарпатська області. У Закарпатській обл. необхідно підвищити рівень тестування принаймні на третину.

Для реалізації плану вакцинації 70% дорослого населення у 2021 р. необхідно:

  • виділити додатково 40% ресурсів або збільшити на 40% продуктивність наявних;
  • забезпечити рівномірну впродовж року поставку додаткових 50% доз вакцин до вже запланованих 32 млн доз;
  • забезпечити неперервний потік готових до вакцинації осіб.

Водночас покращення загальних показників не слід розцінювати як привід для послаблення карантинних обмежень. Зниження потенційного рівня небезпеки в «червоних» регіонах та нех­тування дотриманням встановлених обмежень можуть призвести до ще більш сильної хвилі захворюваності.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті