Незважаючи на успіхи сучасної медицини, грип та інші ГРВІ до сих пір відіграють провідну роль у структурі інфекційної захворюваності населення. На жаль, ці інфекції далеко не завжди обмежуються короткочасним порушенням самопочуття і легкою симптоматикою, зумовленою ураженням верхніх відділів респіраторного тракту.
Нерідкісні випадки тяжкого перебігу захворювань з високою температурою тіла, вираженими ураженнями респіраторного тракту аж до розвитку пневмонії та дихальної недостатності (Петленко С.В. и соавт., 2016).
Наразі відмічається значний прогрес у розробці шляхів і методів профілактики і лікування ГРВІ. Однак проблема ще далека від свого вирішення.
Основними причинами такого становища можна вважати високу мінливість антигенного складу вірусу грипу, а також значну кількість збудників ГРВІ, що суттєво ускладнює не тільки створення ефективних вакцин, а й специфічних противірусних препаратів (Смирнов В.С. и соавт., 2011).
Разом з тим наразі відзначається зростання числа штамів вірусу грипу, резистентних до етіотропної терапії, а також зниження ефективності інгібіторів нейрамінідази (зокрема при вірусі грипу H7N9), у тому числі при застосуванні у високих дозах.
Крім цього, в умовах реальної амбулаторно-поліклінічної практики визначити тип збудника та його чутливості до терапії нерідко складно, що обумовлює застосування препаратів з універсальною противірусною активністю (Геппе Н.А. и соавт., 2017).
У цьому контексті на особливу увагу заслуговує застосування препаратів, що впливають на патогенез інфекції через сигнальні шляхи організму та/або механізми вродженого імунітету. До числа таких засобів належать, зокрема, імуномодулятори, індуктори синтезу інтерферону й антиоксиданти.
Препарати цих груп не впливають безпосередньо на вірус, але можуть, модифікуючи патогенез інфекційного процесу, сприяти зниженню його тяжкості або ризику розвитку ускладнень, а при використанні в продромальний період навіть призводити до інволюції захворювання за рахунок мобілізації механізмів вродженого імунітету.
До числа таких лікарських засобів належить комбінований препарат ЦИТОВІР®-3 (Петленко С.В. и соавт., 2016).
ЦИТОВІР®-3: потрійний удар по ГРВІ та грипу
ЦИТОВІР®-3 є засобом етіотропної та імуностимулюючої терапії, який чинить противірусну дію щодо вірусів грипу А і В та інших вірусів, що спричиняють ГРВІ.
До складу фармацевтичної композиції ЦИТОВІР®-3 входять відомі і перевірені часом компоненти: тимоген натрій (альфа-глутаміл-триптофан), дибазол (бендазолу гідрохлорид) та аскорбінова кислота. Комплексна терапевтична дія ЦИТОВІР®-3 спрямована на індукцію вироблення факторів неспецифічного захисту, у тому числі на синтез ендогенного інтерферону, до якого чутлива більшість збудників ГРВІ, а також стимуляцію антиоксидантних механізмів, що нейтралізують токсичні продукти життєдіяльності вірусів.
Так, дибазол індукує в організмі вироблення ендогенного інтерферону, що пригнічує реплікацію більшості вірусів, відновлює активність багатьох імунокомпетентних клітин, чинить імуностимулюючу дію (нормалізує імунну відповідь організму).
Тимоген натрій, у свою чергу, регулює функціональну активність Т-клітинної ланки імунітету і посилює інтереферон-індукуючу активність дибазолу.
Вплив аскорбінової кислоти на механізми протиінфекційного захисту добре відомий. Вона активує гуморальну ланку імунітету; нормалізує проникність капілярів, зменшуючи тим самим вираженість запалення; виявляє антиоксидантні властивості, нейтралізуючи кисневі радикали, які супроводжують запальний процес; підвищує стійкість організму до інфекції. Експериментальні дослідження показали, що аскорбінова кислота також оптимізує дію дибазолу і тимогену натрію.
Таким чином, одночасне застосування 3 фармакологічних компонентів, що входять до складу ЦИТОВІР®-3, дозволяє досягти більш потужного лікувально-профілактичного ефекту, недоступного кожному з компонентів окремо, що підтверджено клінічно (Мигачева Н.Б. и соавт., 2013).
Механізм профілактичної дії ЦИТОВІР®-3
Профілактична дія ЦИТОВІР®-3 полягає в підвищенні потенційної метаболічної активності клітин вродженого імунітету (нейтрофілів і моноцитів), що в разі розвитку інфекції підвищує їх здатність до поглинання і руйнування бактеріальних і вірусних агентів за рахунок посилення ферментативної (окисної) активності, синтезу катіонних білків і збільшення числа фагоцитуючих клітин.
При цьому початковий стан метаболічної активності клітин вродженого імунітету за відсутності інфекційних агентів не змінюється, перебуваючи в межах нормальних значень (Ерофеева М.К. и соавт., 2020).
Клінічна значущість імунологічних ефектів ЦИТОВІР®-3 продемонстрована в ряді клінічних випробувань. У рандомізованому плацебо-контрольованому клінічному дослідженні препарату за участю 424 молодих чоловіків віком 18–19 років виявлено, що ЦИТОВІР®-3 достовірно знижував рівень захворюваності на гострі респіраторні інфекції.
За результатами ще одного клініко-епідеміологічного спостереження, у якому брали участь 640 осіб, застосування ЦИТОВІР®-3 по 1 капсулі 3 рази на добу 4 дні поспіль супроводжувалося достовірним зниженням загальної захворюваності на гострі респіраторні інфекції в організованих колективах.
При цьому кількість випадків ускладненого перебігу ГРВІ з розвитком гострих бронхітів зменшувалася в 5,8 раза, а пневмоній — в 13 разів (Ерофеева М.К. и соавт., 2020).
Тож препарат успішно застосовують для профілактики, лікування та попередження розвитку ускладнень як при епідемічному грипі, так і в міжсезонний період при гострих респіраторних інфекціях, індукованих різними групами збудників.
Значними перевагами даного засобу є досить короткий курс застосування (лише 4 дні), а також його сумісність з усіма симптоматичними й антибактеріальними засобами. Крім цього, варто відмітити, що виробництво лікарського засобу ЦИТОВІР®-3 відбувається у Фінляндії.
Застосування ЦИТОВІР®-3 є ефективним при грипі та гострих респіраторних інфекціях, як при появі їх перших симптомів, так і в період розпалу хвороби, а також у разі контакту з хворими (Черников В.В., 2013).
Варто зазначити, що ефективність препарату ЦИТОВІР®-3 прямо залежить від правильного способу застосування та дозування:
- для кращого засвоєння рекомендовано приймати лікарський засіб за 30 хв до прийому їжі;
- режим прийому препарату для дорослих та дітей віком від 12 років — по 1 капсулі 3 рази на добу; 1 упаковка (12 капсул) = 1 курс лікування;
- профілактичний і лікувальний курси застосування препарату ЦИТОВІР®-3 ідентичні і становлять 4 дні;
- профілактичний курс при необхідності повторюють через 3–4 тиж.