Місцева влада повинна активніше долучатися до протидії COVID-19 — експерти

27 липня в Українському кризовому медіацентрі відбулася пресконференція «В очікуванні штаму «дельта»: чи ефективно використовуються бюджетні кошти на боротьбу з COVID-19?». Доповідачами на заході виступили Ганна Фенчак, заступник директора департаменту замовлення медичних послуг та лікарських засобів Національної служби здоров’я України (НСЗУ), Гліб Канєвський, голова експертної організації StateWatch, Анастасія Химичук, аналітик експертної організації StateWatch, та Юрій Лазаревич, голова правління «Мережі 100 відсотків життя Рівне». Під час прес­конференції обговорювалася підготовка системи охорони здоров’я України до протидії штаму «дельта» коронавірусної хвороби COVID-19 та дослідження експертної організації StateWatch з питань фінансування такої протидії.

Ганна Фенчак зауважила, що запровадження з 1 квітня 2020 р. ІІ етапу реформи фінансування охорони здоров’я на вторинному та третинному рівні довело свою ефективність в умовах поширення COVID-19. Механізм виплат за прямими договорами про надання медичних послуг дозволив швидко розподіляти кошти між регіонами залежно від їх епідемічної ситуації на відміну від старої системи утримання закладів охорони здоров’я за рахунок медичної субвенції. Тому й у 2021 р. даний механізм фінансування зберігся, в тому числі й для надання медичних послуг хворим на COVID-19.

НСЗУ для розуміння того, чи вистачатиме коштів для фінансування цих медичних послуг, постійно проводить моделювання, прогнозування подальшого поширення COVID-19 в Україні. За останніми прогнозами, в НСЗУ очікують підвищення захворюваності вже наприкінці серпня — на початку вересня. Тому, за оцінками відомства, з вересня по грудень 2021 р. для оплати наданих медичних послуг хворим на COVID-19 необхідне додаткове виділення 5–10 млрд грн залежно від ситуації з поширенням захворюваності.

Також НСЗУ збирає інформацію щодо фактичного рівня доплат до заробітної плати медичним працівникам, які задіяні в наданні медичних послуг хворим на COVID-19. Даний аналіз показує, що в той період, коли пандемія йде на спад, знижується й середній розмір доплат у закладах охорони здоров’я. Адже здебільшого в цих закладах доплати нараховуються відповідно до навантаження працівників. Водночас в цей період збільшується кількість непрофільних госпіталізацій, тобто тих пацієнтів, стан яких не потребує госпіталізації.

Доповідач наголосила, що відповідальність за ефективність використання коштів та вдосконалення маршрутів пацієнтів лежить на місцевих органах влади. Тому наразі вони повин­ні долучатися до підготовки закладів охорони здоров’я до протидії новій хвилі захворюваності на COVID-19.

Стосовно ситуації з фінансування закладів охорони здоров’я в м. Рівне розповів Юрій Лазаревич, який зазначив, що наразі громадських активістів турбує питання щодо здійснення закупівель фармацевтичної продукції, необхідної для протидії COVID-19, поза системою Prozorro. Оскільки, на їх думку, така продукція закуповувалася за завищеними цінами. Зокрема, під час закупівель кисневих концентраторів відмічено завищення цін на них порівняно з такими ж закупівлями, проведеними в інших містах.

Стосовно виплат НСЗУ Ю. Лазаревич повідомив, що за ці кошти міська лікарня закупила кисневу станцію. Хоча, на його думку, ці кошти мали б піти на доплати медичним працівникам і забезпечення пацієнтів лікарськими засобами, а киснева станція повинна була б закуповуватися за кошти місцевих бюджетів.

Також він поінформував, що наразі в області налічується 1265 ліжко-місць для надання медичної допомоги хворим на COVID-19, з яких 1134 з централізованим постачанням кисню. На думку доповідача, через дозакуплення кисневих концентраторів у пацієнтів наступної хвилі захворюваності COVID-19 проблем з доступом до кисню не буде.

Гліб Канєвський повідомив, що експертна організація StateWatch протягом 6 міс проводила дослідження стосовно того, чи достатньо коштів виділяється на охорону здоров’я на місцевому та національному рівнях (далі — дослідження) для протидії COVID-19. Для проведення дослідження було взято кілька міст України з різних областей.

Анастасія Химичук зазначила, що мета дослідження полягала в аналізі ефективного використання місцевими органами влади коштів на протидію COVID-19. Під час проведення дослідження експерти виявили відсутність уніфікованих даних щодо цього питання як у відкритих джерелах, так і в самих органах місцевої влади. Через це наразі немає можливості спланувати, яку суму коштів потрібно виділяти на протидію COVID-19 в майбутньому.

Згідно з даними дослідження найменше коштів виділено в м. Рівне, а найбільше в м. Вінниця. Однак стосовно фінансування в м. Вінниця в експертів виникли сумніви, оскільки однією з бюджетних програм, на яку виділялися кошти на боротьбу з COVID-19, була стоматологічна допомога населенню. Тому виникає питання, яким чином стоматологічна допомога населенню є бюджетною програмою, за якою можна боротися з коронавірусом. Хоча за цією програмою можна скуповувати маски, антисептики і т.д., але ефективність використання цих коштів відслідкувати неможливо.

А. Химичук додала, що в цілому в Україні місцева влада виділяла небагато коштів. Наприклад, у Києві виділялося 392 грн на душу населення, хоча вартість лікування однієї особи може становити кілька тисяч гривень. Тому, на переконання доповідача, місцева влада повинна акумулювати кошти на боротьбу з новою хвилею захворюваності COVID-19, і владі в цілому необхідно пришвидшувати темпи вакцинації населення і збільшувати кількість ліжко-місць для уникнення колапсу медичної системи під час нової хвилі захворюваності.

Г. Канєвський звернув увагу, що 14 квітня Уряд перерозподілив 6,5 млрд грн з Програми медичних гарантій (ПМГ) на фінансування закупівель вакцин проти COVID-19. Тому наразі ПМГ потребує дофінансування в ІІ півріччі 2021 р. За аналізом експертної організації StateWatch, додаткові кошти можна взяти у загальному фонді державного бюджету за програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками». На цю програму з бюджету виділено 3 млрд грн, з яких 800 млн грн отримало Міністерство внутрішніх справ України на доплати працівникам поліції, задіяним у боротьбі з пандемією COVID-19. Тому й МОЗ повинно використати кошти з цієї програми для забезпечення доплати медичним працівникам.

Народний депутат Ольга Стефанишина пропонує внести зміни в Державний бюджет України на 2021 р., перерозподіливши кошти з різних бюджетних програм на фінансування ПМГ. Наприклад, взяти кошти з бюджетної програми з ремонту доріг. Окрім цього, місцева влада може долучитися до співфінансування ПМГ, зокрема щодо доплат медичним працівникам, забезпечення їх засобами індивідуального захисту, кисневими станціями чи концентраторами тощо.

Євген Прохоренко,
фото з сайту uacrisis.org
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті