Пандемічна «гонка озброєнь»: великі дані, вакцини, носимі пристрої, мультитести

Встановлення «порогових показників»

Поставити COVID-19 в один ряд з іншими гострими респіраторними захворюваннями, здатними обумовлювати підвищене навантаження на системи охорони здоров’я, визначити тижневі порогові значення таких показників, як кількість госпіталізацій та смертність, а також розвивати комплексну цифрову інтегровану інфраструктуру даних громадської охорони здоров’я в реальному часі — такі завдання сформульовані у статті «JAMA», підготовленій експертами з низки університетів США (Emanuel E.J. et al., 2022).

Наприклад, у 2017–2018 рр. було зареєстровано близько 41 млн симптоматичних випадків грипу, 710 000 госпіталізацій та 52 000 випадків смерті. Використовуючи дані Центрів з контро­лю та профілактики захворювань (Centers for Disease Control and Prevention — CDC), автори статті також повідомляють, що щороку респіраторно-синцитіальний вірус (РСВ) призводить до більш ніж 235 000 госпіталізацій та 15 000 смертей у США. Найгіршого тижня ці показники становили приблизно 35 000 госпіталізацій та 3000 смертей (<1 смерть/100 000 населення) (таблиця). За часів COVID-19 у США було суттєво перевищено максимуми минулих років за такими показниками. За тиждень з 13 грудня 2021 р. CDC повідомили, що в США зареєстровано понад 900 000 випадків COVID-19, понад 50 000 нових госпіталізацій із цієї причини та близько 7000 смертей.

В Україні пікові (листопад 2021 р.) рухомі середні показники кількості госпіталізацій становили відповідно 12 та 1,6 на 100 тис. населення. Потрібно також уточнити підхід до реєстрації випадків госпіталізації, щоб мати показник, що відображає тільки ті, що спричинені COVID-19, а не просто потребували «ковідних ліжок» з причини того, що пацієнти інфіковані.

Автори зі США запропонували встановити порогові значення цих показників, після досягнення яких у майбутньому будуть запроваджувати заходи для пом’якшення наслідків поширення інфекції та ін. Крім того, системи охорони здоров’я можуть покладатися на цей поріг при плануванні ліжко-місць та кадрового потенціалу, які їм зазвичай необхідні, а також при вжитті додаткових заходів. Вони також наголосили на необхідності:

1) наявності сучасної інфраструктури даних, що включає електронний збір інформації про респіраторні вірусні інфекції, госпіталізації, смерті, результати діагностики та дані про щеп­лення, об’єднані із соціально-демографічними та іншими відповідними змінними;

2) розвитку регіональних санітарно-епідеміо­логічних служб та системи шкільної та студентської медицини;

3) можливості перерозподілу медичних послуг у найбільш постраждалі регіони;

4) відновлення довіри до закладів охорони здоров’я та віри в колективні дії. Так, у спільнотах з більш високим рівнем довіри та взаємодопомоги, таких як Данія, спостерігається нижчий рівень госпіталізації та смертності від COVID-19.

Збір та аналіз даних

Автори ще однієї статті «JAMA» вказують на те, що США, як і раніше, значною мірою залежать від даних із Ізраїлю та Великобританії для оцінки ефективності та тривалості захисту вакцин проти COVID-19, а також частоти раптових інфекцій, спричинених вакцинами. Вони наголосили на необхідності (Michaels D. et al., 2022):

1) комплексної загальнонаціональної системи спостереження за навколишнім середовищем, що включає відбір проб стічних вод і повіт­ря для відстеження потенційних спалахів вірусних і бактеріальних захворювань;

2) отримання більшої кількості інформації щодо кожного клінічного зразка; розгортання мультиплексних молекулярних та експрес-тестів на антигени респіраторних вірусів дозволить розрізняти SARS-CoV-2, грип, РСВ, інші вірусні та бактеріальні патогени;

3) прискорити розробку нових технологій, включаючи пристрої, що носяться, та інші платформи (наприклад на основі графену, плазмонних та оптичних наносенсорів), які можуть швидко перевіряти наявність декількох патогенів за допомогою одного тесту;

4) модернізації систем вентиляції та фільтрації повітря, включаючи збільшення забору зовнішнього повітря, використання ефективних фільтрів (мінімальне значення ефективності становить 13 або вище) та додавання високоефективних пристроїв для фільтрації повітря в офісах, школах, громадському транспорті та інших місцях скупчення людей;

5) заохочувати використання високоякісних фільтруючих лицьових респіраторів, таких як N95 або KN95 замість тканинних або хірургічних масок, щоб зменшити передачу респіраторних вірусів у багатолюдних приміщеннях.

Щоб зменшити передачу COVID-19, досягти та підтримувати «нову норму» та запобігти майбутнім надзвичайним ситуаціям, країні необхідно створити та підтримувати значною мірою покращену інфраструктуру громадської охорони здоров’я, включаючи комплексну, постійно фінансовану систему тестування, епіднагляду та заходів щодо пом’якшення наслідків.

Обов’язкова вакцинація

9 із 10 країн Організації економічного співробітництва та розвитку з рівнем повної вакцинації понад 75% наблизилися до цільового показника менше 1 випадку смерті від COVID-19 на 100 000 осіб або перевищили його, зазначили автори ще однієї публікації з посиланням на портал ourworldindata.org (Bo L.L. et al., 2022).

Для досягнення 90% охоплення населення щепленнями буде потрібним запровадження обов’язкової вакцинації, підкреслили вони. Небагатьом країнам вдавалося досягти такого рівня охоплення будь-якою вакциною без такого заходу. Охоплення щепленнями державних службовців, працівників охорони здоров’я та установ догляду, а також співробітників підприємств зі 100 або більше співробітниками будуть необхідні для повернення до очікуваної тривалості життя до COVID-19 та суспільної активності. У випадку, наприклад, з Нью-Йорком, таку вимогу, можливо, буде потрібно розширити з включенням усіх робочих місць. Як тільки аналіз великого пулу вакцинованих дітей визначить, що профіль ризику та користі вакцин проти COVID-19 визначено та вакцини отримають повне регуляторне схвалення, вакцинація має стати обов’язковою для відвідування школи.

Щоб зменшити передачу вірусу та інфекції, необхідно впровадити вакцини проти COVID-19 наступного покоління, що відповідають циркулюючим варіантам SARS-CoV-2. Геномний нагляд у поєднанні з гнучкими технологіями вакцин дає змогу швидко адаптувати вакцини до нових варіантів.

Крім того, для полегшення перевірки статусу вакцинації та кращого відстеження поствакцинальних інфекцій потрібна електронна платформа сертифікатів про щеплення. Якщо у пацієнта позитивний результат тесту, будь то вдома, в аптеці або поліклініці, має бути механізм для початку лікування відразу після встановлення діагнозу.

Майбутні пандемії

Існують вагомі біологічні та екологічні причини очікувати епідемій настільки ж чи серйозніших, ніж COVID-19, зазначає автор зі Школи громадської охорони здоров’я Блумберга імені Джона Хопкінса (Johns Hopkins Bloomberg School of Public Health) (Nuzzo J.B. et al., 202). Імовірність ще складніших сценаріїв у майбутньому зумовлює необхідність терміново розвивати та підтримувати стійкі системи охорони здоров’я, тестування, епіднагляд, громадську довіру. Нездатність усунути недоліки в заходах у відповідь на COVID-19 матиме несприятливі медичні, соціальні та економічні наслідки, коли відбудеться наступний новий спалах.

Ефективна програма забезпечення готовності США до майбутніх пандемій та інших серйозних біологічних загроз вимагатиме значних щорічних інвестицій протягом тривалого періоду (Adashi E.Y. et al., 2022). Річні витрати, ймовірно, будуть набагато нижчими порівняно з такими, пов’язаними з протиракетною обороною (20 млрд дол. США на рік) або із запобіганням тероризму (170 млрд дол. на рік). Супутні втрати, ймовірно, будуть значними. Рада з моніторингу глобальної готовності (Global Preparedness Monitoring Board), експертна група, створена Світовим банком і Всесвітньою організацією охорони здоров’я, оцінює, що «пандемія, подіб­на до масштабів і вірулентності пандемії грипу 1918 р., може коштувати світовій економіці 3 трлн дол. і викликати 50–80 млн смертей» (Congressional Research Service, 2021). Згідно з пропозицією щодо забезпечення готовності до пандемії, загальний обсяг необхідних інвестицій становить 65,3 млрд дол. протягом 7–10 років. Обмеження важливого фінансування зусиль, пов’язаних із підготовкою до наступної пандемії, було б нерозумним та недалекоглядним, наголошують автори.

Список використаної літератури

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!