Фармацевти переднього краю: робота та освіта у воєнний час

Станом на 23 лютого 2022 р. на території України (без урахування Автономної Республіки Крим та зони проведення Операції об’єднаних сил) працювало 20,8 тис. аптек та аптечних пунктів. 24 лютого для мільйонів українців почався новий відлік життя. Особливо складною є ситуація в регіонах, де ведуться або велися активні бойові дії. На жаль, через війну багато аптек нині пошкоджено або знищено. Є безповоротні втрати серед фармацевтичних працівників, які загинули на робочих місцях. Є випадки поранень. Як українські аптеки працюють в умовах війни, яка ситуація в різних регіонах, як відбувається навчальний процес у майбутніх фармацевтів та інтернів у воєнний час, що робити фармацевтам, яким довелося виїхати за кордон, наприклад до Польщі? Ці теми стали предметом для обговорення під час другої сесії 11-го міжнародного аптечного форуму «Аптеки світу–2022», який відбувся 3 червня в Києві.

Аптеки: у кожного свій рубіж

Про те, як працюють українські аптеки в умовах війни в Харкові та Харківській обл., яка межує з країною-агресором, розповіла Юлія Клименюк, управляючий менеджер «Аптечної мережі 9-1-1».

Доповідач показала кадри зруйнованого Харкова та розповіла, як працювали аптеки весь цей час. Усі ми пам’ятаємо величезні черги в перші дні, аптеки, які були зачинені, фармацевтів, які виїхали. Така ситуація спостерігалася в багатьох містах, не лише в Харкові. Слід зазначити, що багато фармацевтів, незважаючи на небезпеку, залишилися і продовжували працювати. У цьому сенсі фармацевти — справжні герої. У них — свій фронт.

На сьогодні 174 аптеки, що належать до «Аптечної мережі 9-1-1», знаходяться на окупованій території. Понад 680 працівників мережі перебувають в окупації, з багатьма з них немає зв’язку. 58 аптек згоріло, розбито, втрачено.

Доповідач показала кадри зруйнованих аптек міста Харків та фармацевтів, які постраждали на робочому місці під час бомбардувань. «Ці кадри не передають того жаху, який відбувався насправді», — зазначила спікер. Ю. Клименюк також показала знімки інших аптек з різних міст України. Те, на що перетворюються зараз українські аптечні заклади, — жахає.

На жаль, серед фармацевтів є загиблі. Загиблі на робочому місці. Також є жертви серед студентів Національного фармацевтичного університету (НФаУ), які загинули в Харківській обл. Учасники форуму вшанували їхню пам’ять хвилиною мовчання.

Варто зазначити, що аптеки зіткнулися з хвилею обурення з боку населення щодо відсутності деяких препаратів та черг. Щодо цієї ситуації в соціальних мережах доповідач тоді висловилася так: «Дорікайте людям за те, що їм страшно, за те, що вони виїхали, турбуючись про безпеку своїх дітей, що є проблема нестачі персоналу, дорікайте за те, що дистриб’ютори не мають складів — вони знищені, машини — віддані Збройним силам України, дороги — розбиті».

Зрозуміло, в умовах війни були проблеми з логістикою, необхідно було перебудовувати шляхи постачання. Шляхи постачання, які доводилося знаходити, відрізняються від тих, до яких ми звикли. У багатьох областях (Харківській, Київській, Сумській, Миколаївській) фармацевти самоорганізовувалися, аби взяти на себе питання доставки ліків. Сьогодні добровольці везуть лікарські засоби (без упаковки, у блістерах, бо так простіше проходити блокпости) до окупованих міст, де немає жодних препаратів.

Війна показала, що аптека — це не просто точка продажу, а місце надання допомоги.

«Ми дійшли до того, що в Харкові працює аптека-бункер. Це реальна аптека, організована за всіма правилами зберігання лікарських засобів. Тут працюють з гуманітаркою, збирають ліки, а потім відвозять туди, де більше немає аптек. Їх роздають людям. Це ліки українського виробництва, тому що ми їх купуємо в Україні для того, щоб підтримати економіку держави», — зазначила Ю. Клименюк. Гуманітарна допомога нам дуже потрібна, але економіка країни має працювати. «Скільки ми житимемо гуманітаркою, яка вбиває нашу економіку? Іноземні фонди, які хочуть допомогти Україні, можуть придбавати товари в Україні», — вважає спікер.

Війна показала, що аптека — це не просто точка продажу, а місце надання допомоги. Ю. Клименюк розповіла про фармацевтів, які, незважаючи на постійні обстріли Харкова, продовжували працювати, допомагаючи людям підібрати необхідні ліки. Про фармацевтів, які відмовилися виїхати і продовжували щодня виходити на роботу під виття сирен, без вихідних через брак персоналу. Про їхні сім’ї, які допомагали. Про аптеку, яка працювала без електроенергії понад 20 днів на генераторах. У цій аптеці працювали та жили 4 фармацевти та 2 дитини.

Також стало зрозумілим, що в нинішніх реаліях уміння надати першу медичну допомогу — питання виживання. Були випадки, коли поряд з аптекою прилітали снаряди. Проблема в тому, що коли таке трапляється, виявляється, що надавати першу медичну допомогу людям, які опинилися поблизу, немає чим. Крім того, не всі це вміють робити. Тому було прий­нято рішення, що в аптеках «Аптечної мережі 9-1-1» мають бути турнікети, а також аптечки для того, щоб у разі потреби цивільним чи собі можна було надати першу медичну допомогу.

Доповідач також розповіла про волонтерську допомогу. На сьогодні «Аптека 9-1-1» передала 4 млн грн на турнікети, 4,73 млн грн на ліки, 1,18 млн грн на прилади нічного бачення, допомогла придбати 5,5 тис. аптечок та багато іншого. Загалом обсяг фінансової та гуманітарної допомоги, яку надала «Аптека 9-1-1», становить близько 13 млрд грн.

Важливо зазначити, що через війну багато людей наразі знаходяться у складній життєвій ситуації, і фармацевти — не виняток. Доповідач розповіла про благодійний фонд «Фармрух», який створено, щоб допомагати співробітникам аптечних мереж, які опинилися у скрутному становищі. Основні напрямки діяльності цього фонду включають пошук зниклих безвісти (на сьогодні в переліку знаходиться 140 осіб), фінансову та гуманітарну допомогу, допомогу у працевлаштуванні.

Дискусійна панель: працевлаштування внутрішньо переміщених осіб та біженців

Війна змусила мільйони українців покинути свої домівки. Багато фармацевтів виїхали на Захід України або навіть далі, за кордон. Велика кількість українців виїхали до Польщі. Про можливості роботи в польських аптеках для українських фармацевтів розповіли Малгожата П’ятзак, віцепрезидент Вищої фармацевтичної палати (Naczelna Izba Aptekarska), та Гжегош Орновськи, Global Account and Alliances Director Proxima Research International.

«Справді, в наших аптеках з’явилося багато українців, але поки що переважно у якості пацієнтів, а не претендентів на роботу. Серед осіб, що приїхали до Польщі, є фармацевти, але за великим рахунком до нас ніхто не звертається щодо можливості працювати в аптеці. Як ми розуміємо, люди, яким довелося виїхати з України, переконані, що це тимчасово. Вони прагнуть повернутися додому, на свої колишні місця роботи, — зауважила М. П’ятзак. — Готуючись до цієї доповіді, я говорила з головами регіональних рад, і з’ясувалося, що лише одиниці фармацевтів, які приїхали з України, планують нострифікувати свій диплом у Польщі».

Доповідачі розповіли про способи нострифікації диплома про вищу фармацевтичну освіту, здобутого в Україні, для того, щоб повноцінно працювати фармацевтом у Польщі.

Перший спосіб — складний та довгий — нострифікувати диплом в одному з польських закладів вищої освіти. У Польщі є 11 закладів, де це можна зробити. Другий спосіб дозволяє пройти процедуру нострифікації швидше. Законодавством Польщі передбачено умови, за яких фармацевти з країн, що не є членами ЄС, можуть отримати право працювати в аптеках Польщі. Що потрібно для цього зробити? По-перше, звернутися до Центру медичних іспитів та пройти фармацевтичний верифікаційний іспит (він проводиться 2 рази на рік, польською мовою). По-друге, необхідно подати заяву до Вищої фармацевтичної палати, щоб пройти іспит на знання польської мови (проводиться за необхідності). Після цього голова Вищої фармацевтичної палати приймає присягу та надає право професійної діяльності на території Республіки Польща.

Без верифікації диплома громадянин України може працювати в аптеці лише як помічник, що насправді є гарним стартом, адже стиль роботи в аптечних закладах у Польщі та в Україні відрізняється. Працюючи помічником, можна вивчити особливості роботи в польських аптеках, які давно пройшли шлях діджиталізації. Наприклад, у Польщі запроваджено електронний рецепт, аптеки підключені до податкової системи, кодифікації препаратів тощо.

Стосовно мови, Центром іноземних мов Варшавського медичного університету (Studium Języków Obcych Warszawskiego Uniwersytetu Medycznego) відкрито набір на безкоштовні підготовчі курси польської мови як іноземної для біженців з України, які приїхали до Польщі після 24 лютого 2022 р. та були студентами у 2021/2022 навчальному році.

Корисну інформацію можна знайти на сайті Вищої фармацевтичної палати http://www.nia.org.pl, а також на порталі farmaceucidlaukrainy.pl.

Безумовно, багато людей, які вимушені були полишити свій дім через небезпеку, не перетнули міжнародний кордон, а знай­шли прихисток у західних областях України. Як змінилася робота аптечних мереж Заходу України, як справлялася із ситуацією фармацевтична спільнота Львівщини, розповів Сергій Лозинський, операційний директор аптечної мережі «D.S.».

«Жителі Львівщини також відчували страх, паніку, невпевненість у майбутньому. Але близькість до кордону, наявність особистих, родинних зв’язків наших працівників сприяли тому, що люди іммігрували та облаштувалися за кордоном, — прокоментував спікер. — Якщо аптеки на Сході потерпали від руйнувань та російської агресії, аптеки на Заході потерпали від браку співробітників. 30 аптек ми втратили через те, що не мали можливості замінити працівників, які виїхали з країни».

«Ми забезпечували працівників, які приїжджали, житлом, допомагали працівникам, які звільнилися, виїхати, емігрувати, зберігали заробітну плату. 20 працівників наша мережа прийняла зі Сходу України. Постійно на контролі знаходилися аптеки і в Центрі, і на Півночі України. Нашим працівникам довелося засвоїти додаткові навички з інкасації, розвантаження та ін.», — розповів спікер. Також фармацевти виявилися тими людьми, які першими приймали всі негативні передчуття та настрої населення стосовно дефіциту ліків, загрози радіаційної аварії, підвищення цін тощо.

Дискусійна панель: фармацевтична освіта в нових реаліях

«Навчання студентів перейшло в онлайн простір, — зазначив Костянтин Косяченко, завідувач кафедри організації та економіки фармації Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. — Закладам вищої освіти потрібно було зберегти не лише потенціал студентів, але і викладачів, адже частина долучилася до бойових дій або волонтерського руху та гуманітарної допомоги. Зараз ми приймаємо захист магістерських робіт. Навіть у таких умовах, подекуди з окупованих територій, студенти виходять на зв’язок і захищають магістерські роботи». Важливо максимально сприяти тому, щоб допомогти студентам завершити навчання, отримати дипломи, де б вони не були. Але кафедра не обмежується лише цим, також працює над створенням професійних стандартів. Розпочато роботу над 6 професійними стандартами фармацевта та асистента фармацевта, промислового фармацевта та клінічного фармацевта, спеціаліста з оцінки медичних технологій та спеціаліста з фармаконагляду. Доповідач закликав активно долучатися до цього процесу, адже викарбовування справжніх патріотів своєї професії можливе лише спільними зусиллями суспільства, освіти, науки і роботодавця.

Як наголосив спікер, навряд чи варто очікувати проблем з кадровим забезпеченням, оскільки випускники отримують дипломи. Втім спікер висловив деякі побоювання стосовно вступної кампанії, важко сказати, скільки буде вступників на перший курс, адже багато людей виїхали за кордон. «Але я бачу, що Міністерство освіти і науки, Міністерство охорони здоров’я і в цілому влада створюють максимально сприятливі умови для того, щоб професійна освіта не постраждала», — прокоментував доповідач.

Лариса Галій, директор Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ (ІПКСФ НФаУ), розповіла про роботу закладу в умовах воєнного стану.

Кадровий склад ІПКСФ НФаУ включає 78 працівників, з них 55 — науково-педагогічні працівники. У воєнний час лише 18,1% викладачів знаходяться в Харкові, 23,6% — у Харківській обл., 45,5% — в інших областях України, 12,7% — за кордоном.

Станом на 24.02.2022 р. в ІПКСФ НФаУ навчалися та знаходилися на базах стажування 189 інтернів за спеціальностями «Загальна фармація» та «Клінічна фармація». Інститут підвищення кваліфікації не працював з 24.02 до 13.03, тобто всього 2,5 тиж. З 14 березня освітню діяльність повністю відновлено. На початок червня на базах стажування та в ІПКСФ НФаУ навчаються 653 інтерни. За 100 днів війни кваліфікацію підвищили понад 1000 спеціалістів галузі охорони здоров’я.

ІПКСФ НФаУ має сайт дистанційного навчання postgrade.nuph.edu.ua, сертифіковані дистанційні курси для всіх категорій здобувачів, проводить онлайн синхронні заняття, залучає до навчального процесу юристів, економістів та психологів.

В умовах війни започатковано проведення безкоштовних практичних онлайн-семінарів на різні теми. Наприклад, проведено семінари «Раціональне застосування лікарських засобів у медичній практиці: фокус на кризові стани сьогодення», «Психоемоційні стани під час війни та їх коригування», «Захист від хімічної зброї як фактору масового ураження під час війни» та «Протидія деструктивним впливам у соціальній взаємодії під час війни».

Доповідач також акцентувала увагу на проблемних питаннях діяльності закладу у воєнний час. Зокрема, значні труднощі виникають під час підготовки документів про підвищення кваліфікації слухачів у паперовому вигляді. Вирішенням цієї проблеми стало ведення електронного Реєстру посвідчень та сертифікатів ІПКСФ на офіційному сайті НФаУ. Слухачі отримують посвідчення в електронній формі, а роботодавці можуть перевірити відповідну інформацію на сайті.

Далі буде… У наступних публікаціях ми продовжимо знайомити читачів з перебігом ХІ міжнародного фармацевтичного форуму «Аптеки світу–2022». Зокрема, розглянемо доповіді щодо макроекономічної ситуації та динаміки аптечного ринку, познайомимо з ринковими прогнозами, поговоримо про програму реімбурсації, а також підтримку аптечних програм з урахуванням потреб воєнного часу.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті