Фармринок під час війни: проблеми, виклики та шляхи їх подолання

Продовжуємо знайомити читачів з ходом подій ХІ Міжнародного фармацевтичного форуму «АПТЕКИ СВІТУ–2022. Українські аптеки воєнного часу», який відбувся 3 червня у столичному Прем’єр Готелі Русь. У ході перших двох сесій учасники обговорили регуляторні зміни у сфері обігу ліків під час війни та фармацевтичні кадри. У рамках третьої сесії учасники форуму розглянули макроекономічну ситуацію в Україні та світі, розвиток фармринку в умовах війни, а також економічні аспекти роботи дистриб’юторів та аптек і виклики, які довелося долати внаслідок війни.

Воєнно-ринкова макроекономіка

«Віроломне вторгнення росії в Україну сильно похитнуло і без того турбулентну світову систему безпеки. Тепер експерти схильні назвати стан світової геополітики і політики «надтурбулентним» з високим рівнем невизначеності і ризиків», — з такого вступу почав макроекономічний огляд Леонід Гуляницький, член-кореспондент НАН України, доктор технічних наук, Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України.

Воєнна агресія росії проти України впливає на економіку більшості країн світу.

Так, за прогнозом Європейської комісії, який оприлюднено 16 травня 2022 р., темпи зростання ВВП США у 2022 р. знизяться вдвічі порівняно із 2021 р. до 2,9% та продовжать знижуватися у 2023 р. до 2,3%. При цьому слід розуміти, що у 2021 р. високі темпи зростання ВВП більшості країн зумовлені спадом у 2020 р. внаслідок пандемії COVID-19. Аналогічна ситуація прогнозується і для Великої Британії, темпи зростання ВВП якої у 2022 р. прогнозуються на рівні 3,4%, однак у 2023 р. очікується їх зниження до 1,6%. Для Польщі експерти прогнозують більш стабільну ситуацію — зростання ВВП у 2022 р. на 3,7%, та у 2023 р. — на 3%.

Загалом же для країн ЄС зростання ВВП у 2022 р. передбачається на рівні 2,7%, а у 2023 р. — 4,3%.

У 2022 р. очікується високий рівень інфляції, який в деяких європейських країнах перевищить навіть 10%. Втім, у 2023 р. прогнозований рівень інфляції знизиться для всіх країн. Загалом же у 2022 р. високий її рівень прогнозується і для США.

Щодо динаміки курсу долара США до євро, то у найближчі 2 роки прогнозується укріплення американської валюти.

Також варто звернути увагу на економіку Китаю, темпи зростання якої у 2022 та 2023 р. прогнозуються на рівні 4,6 та 5% відповідно. І хоча показники виглядають досить позитивно, для Китаю це дуже поганий знак, оскільки у попередні роки їх економіка щороку зростала на 7–8%, за винятком ковідного 2020 р.

Щодо економіки країни-агресора, то у 2022 р. очікується її спад на 10,4%. При цьому європейські аналітики вважають, що воєнна агресія проти України та західні санкції призведуть до зниження рівня виробництва щонайменше на 10 років, оскільки росія змушена змінити свою економічну модель і наблизитися до автаркії.

Війна викликала велику хвилю міграції та вимушеного переміщення населення із регіонів, де точаться бойові дії. Понад 6 млн українців з початку війни виїхали за межі країни та 8 млн переїхали в безпечніші частини країни. З початку війни Збройні сили України звільнили від загарбників північні регіони країни, що сприяло поверненню населення додому.

Слід відзначити, що за 2 міс війни реєстрація нового бізнесу в Україні вже наблизилася до 50% від довоєнного рівня (квітня 2021 р.). При цьому адаптація до війни відбувається швидше, ніж до пандемії COVID-19, — вже зареєстровано на 29% більше нових бізнесів, ніж у відповідний період квітня 2020 р.

На завершення спікер представив прогноз розвитку ринку лікарських засобів України на 2022 р., розроблений та опублікований у квітні. Так, обсяги аптечного продажу ліків цього року знизяться на 28,6% за песимістичним та на 16,8% — за оптимістичним сценарієм порівняно із 2021 р.

Фармринок під час війни

24 лютого 2022 р. о п’ятій ранку наш світ змінився, зазначив Сергій Іщенко, CPO Proxima Research International. При цьому війна змінила не тільки Україну, а й увесь світ. Порівнюючи прогнози розвитку економіки до війни та після, то прогноз зростання світової економіки у 2022 р. погіршено з 4,4 до 3,6%.

Переходячи до показників аптечного продажу лікарських засобів, спікер зауважив, що ринок споживання ліків має статус «захищеного» у бюджеті домогосподарств, однак з березня обсяги продажу ліків почали зменшуватися. У квітні 2022 р. зафіксовано падіння ринку на 32% у гривневому та 39% у натуральному вираженні порівняно з квітнем 2021 р. У травні ринок також продемонстрував спад на 24 і 33% відповідно.

Серед основних факторів зниження ринку варто виділити 3 основних постраждалих «фронти»: населення (міграція та втрата доходів); аптеки (закриті та зруйновані аптеки, нестача персоналу, складнощі дистрибуції); території (бойові дії, тимчасова окупація).

Війна вплинула і на структуру споживання ліків. Панічні настрої та надзвичайні обставини зумовлюють зменшення частки ОТС-препаратів навесні 2022 р. Тобто в нинішніх умовах ОТС-препарати стають менш актуальними, оскільки населення більшою мірою стурбоване лікуванням хронічних захворювань, зокрема серцево-судинних, цукрового діабету та інших.

У воєнний час відмічається зміщення споживання у бік вітчизняних препаратів. Це пов’язано зі зниженням доходів населення та перерозподілом споживання у бік низьковартісних лікарських засобів, де превалюють вітчизняні виробники.

У структурі споживання в розрізі категорій товарів «аптечного кошика» також відбулися зміни. З початку війни зросла частка споживання лікарських засобів за рахунок інших категорій. Однак з плином часу співвідношення поступово відновлюється до довоєнних показників.

До початку воєнної агресії залишки ліків розраховувалися на рівні 30–35 днів. Але у перші дні війни фіксувалися панічні настрої населення та значне підвищення попиту на ліки, що призвело до скорочення залишків до 2-тижневого рівня. А за окремими позиціями лікарських засобів фіксувався дефіцит, зокрема, це стосувалося препаратів левотироксину натрію та окремих препаратів інсуліну. На це вплинули і труднощі з логістикою. У подальшому залишки почали зростати і наразі перевищують довоєнні показники.

Падіння ринку зумовлене здебільшого зменшенням фізичного споживання та перерозподілом у бік більш дешевих препаратів. При цьому ціни суттєво не зросли, інфляційна складова становить близько 20%, що корелює із загальним макропоказником по країні. Для порівняння у 2014–2015 рр. рівень інфляції злітав до 70–80%.

Зазнала змін і структура споживання у розрізі груп АТС-класифікації 2-го рівня. Зокрема, під впливом зовнішніх факторів та зміни парадигми споживання фіксується зменшення частки продажу антибіотиків та протизастудних засобів. У той же час зросло споживання препаратів для лікування серцево-судинних захворювань та цукрового діабету.

Помітно змінилася і динаміка роздрібного продажу лікарських засобів топ-10 маркетуючих організацій. Проблеми із субстанціями, труднощі з логістикою, розбомблені склади, відсутність реклами та промоції по-різному вплинули на кожного з учасників ринку.

З початку бойових дій виробники практично зупинили рекламну та промоційну активність. У березні 2022 р. фіксувалися повна зупинка рекламної активності, призупинення конференційної активності та зниження візитної активності до лікарів і фармацевтів до 5 разів.

Під час війни велике навантаження лягло на сегмент дистрибуції. Це і проблеми з логістикою, розбомблені склади, проблеми з персоналом. Трійка лідерів сегменту взяла на себе цю важку ношу і продовжує її сумлінно нести, доставляючи ліки до аптечних закладів навіть в умовах дефіциту палива.

Війна по-різному вплинула і на аптечні мережі. Більше постраждали мережі, які були сконцентровані у зонах бойових дій та втратили значну частину аптечних точок, їх обсяги продажу суттєво зменшилися. У той же час аптечні мережі, точки яких розташовувалися переважно у західних регіонах, постраждали меншою мірою.

Вплинула війна і на сегмент електронної торгівлі лікарськими засобами. Панічні настрої та черги в аптеках, нестача персоналу для обробки замовлень призвели до відключення функції бронювання ліків, внаслідок чого частка E-com-каналу в ринку роздрібного споживання значно скоротилася у березні, однак з квітня вже фіксується поступове відновлення цього сегменту.

На завершення доповіді С. Іщенко представив помісячний прогноз розвитку ринку лікарських засобів у 2022 р., відзначивши, що швидкого відновлення ринку очікувати не варто, ринок до кінця року демонструватиме double-digit спад навіть за оптимістичним сценарієм, та додав, що наразі ринок розвивається саме за оптимістичним сценарієм, але все буде залежати від інтенсивності та тривалості бойових дій.

Економіка аптечної справи в умовах воєнного стану. Військова фармдистрибуція

У ході панельної дискусії учасники обговорили складності у роботі, з якими стикнулися суб’єкти господарювання, зокрема аптечні мережі та дистриб’ютори внаслідок воєнної агресії. Як ці проблеми долалися? Які наразі проблеми існують?

Сергій Горніцький, комерційний директор «Фармастор», зауважив, що аптеки і дистриб’ютори знаходяться у тісній співпраці і не могли зупинитися ні на день. Але найбільше вразило ставлення багатьох виробників та представництв, які почали розсилати листи про припинення співробітництва, хоча мали товар у достатній кількості.

«На мою думку, в Україні був занадто розширений асортимент, і зараз настав той час його очищення», — зазначив С. Горніцький. Наразі дистрибуція вже відновилася, починають працювати аптеки, які зачинилися після початку війни, повертаються провізори, що, знову-таки, дає змогу відкривати аптеки.

Аналізуючи аптечний продаж, можна помітити незначне зростання обсягів продажу вітамінів, що свідчить про те, що все більше і більше людей повертаються до нормального життя. І якщо на початку військової агресії суттєво збільшилися обсяги продажу серцево-судинних, антидіабетичних, протизапальних та заспокійливих лікарських засобів, то наразі пацієнти починають більше уваги приділяти профілактиці, що є дуже хорошим трендом.

На запитання модераторів щодо можливого впровадження додаткових сервісів в аптеці Тарас Коляда, виконавчий директор аптечної мережі «Подорожник», відповів, що війна — це не час для розширення. Нас чекає довга війна, оскільки в агресора дуже багато ресурсів. У подальшому на нас, можливо, чекає зниження попиту. Всі говорили, що в Україні багато аптек, і насправді це було добре, адже з початком війни завдяки цьому була забезпечена фізична доступність ліків для населення. При меншій кількості аптек під час війни ми б мали великі проблеми із забезпеченням населення ліками.

Тарас погодився з попереднім учасником стосовно скорочення асортименту, оскільки деякі компанії вирішили піти з ринку. І надалі скорочуватиметься кількість аптечних точок. Наразі відкриваються нові аптеки на деокупованих територіях, але шансів на те, що вони стануть прибутковими найближчим часом, дуже мало. Тобто відкриття таких аптек здебільшого є соціальною складовою для забезпечення населення, яке повертається додому, ліками. Однак наразі не ті умови, щоб відкривати задля них таку ж кількість аптек, як до війни. Це пов’язано зі зменшенням кількості населення, зниженням купівельної спроможності та великими обсягами гуманітарної допомоги.

Сергій Гончаров, директор компанії «Аптеки медичної академії», зауважив, що у Дніпропетровській області ситуація дещо інша завдяки збільшенню чисельності населення, яке вимушено переселилося до регіону із зони бойових дій.

Фіксувалися лише операційні проблеми, пов’язані з панічним попитом, а також були невеликі логістичні затримки. Загалом підприємство втратило близько 30% персоналу, але жодна точка не була закрита. Протягом місяця вдалося відновити половину втраченого персоналу за рахунок колег, які були вимушені покинути рідні домівки. Наразі ситуація в нашій мережі не є катастрофічною та не є збитковою. В цілому наша мережа не втратила нічого. Але ми розуміємо, що нас очікує в майбутньому, оскільки економічна криза посилюватиметься, і доходи населення знижуватимуться.

«Наразі підприємство налагоджує внутрішню логістику. При цьому намагаємося підтримувати асортимент. Враховуючи невелику кількість точок підприємства (33 точки), їх скорочення найближчим часом не планується. Підприємство намагається зберегти персонал та із задоволенням прийме всіх спеціалістів, які матимуть бажання повернутися. Ніхто з працівників не був звільнений, крім того, виплачувалася матеріальна допомога тим, хто вирішив переселитися. У подальшому плануємо еволюційно розвиватися, якщо, безумовно, буде така можливість», — зауважив спікер.

З якими викликами довелося стикнутися сегменту дистрибуції, розповів Дмитро Бабенко, компанія «БаДМ». Компанія багато років працювала над побудовою процесного підходу. І от настав момент, коли довелося дуже різко всі ці процеси зламати та перевести їх у режим ручного керування. Дещо подібне вже проходили у період COVID-19, але зараз все було ускладнено тим, що більша частина співробітників працювала в дистанційному режимі. Компанія дуже швидко і вдало перевела всі процеси на ручне керування, але зараз постала нова проблема — повернутися до процесного підходу, адаптованого під сучасні реалії.

Значно більші складності виникли у взаємодії з постачальниками, у яких також процесний підхід, особливо іноземних компаній. І коли в Україні виник дефіцит медикаментів на ринку, компанія стикнулася з абсолютною інертністю ряду західних партнерів. При цьому товар вже був завезений в Україну і його необхідно було лише перемістити від постачальника до дистриб’ютора. Тобто війна чітко показала, хто здатен швидко адаптуватися під нові реалії, а хто ні. І тепер стає зрозумілим, чому сегмент дистрибуції швидко консолідувався, і наразі в Україні фактично два основних дистриб’ютори, а третій поступово втрачає ринок.

Безумовно, компанія планувала та розробляла сценарії дій на випадок воєнної агресії, але до сценарію повномасштабного вторгнення, як і багато інших учасників ринку, не готувалася. Перша реакція на початку воєнного вторгнення була панічно-раціональною. Компанія вирішила зберегти свій капітал та максимально зібрати заборгованість з контрагентів. Втім, це тривало буквально 2 дні, оскільки аптеки були спустошені, і компанія, пожертвувавши комерційними інтересами, переключилася на соціальну складову.

Ми не припинили поставки в жодну аптеку, більше того, знову почали працювати навіть з тими аптеками, з якими були судові спори на стадії виконавчого провадження. Тобто були заморожені комерційні відносини довоєнного періоду й укладені нові договори. Однак зовсім протилежний рух виявився у наших постачальників, які, незважаючи на війну, вимагали повернути всі зобов’язання та надалі працювати за перед­оплатою.

Таким чином, дистриб’ютори опинилися в складній ситуації, коли не всі аптеки можуть розрахуватися за поставлений товар, а виробники вимагають передоплату. При цьому обіговість дебіторської заборгованості під час війни збільшилася у 2 рази. А деякі клієнти з окупованих територій взагалі зникли і з ними немає зв’язку.

Компанія потрапила у дуже проблемну ситуацію у зв’язку з фізичним знищенням київського складу разом із усім товарним запасом на суму близько 1,1 млрд грн. У даній ситуації постачальники повели себе зовсім по-різному. Ряд компаній підтримують своїх партнерів і погодилися списати заборгованість за втраченим товаром, а ряд компаній відвернулися, посилаючись на те, що це наші комерційні ризики. При цьому товар був застрахований, але внаслідок форс-мажорних обставин це не підпадає під страховий випадок.

Ще однією проблемою стало те, що на фоні дефіциту ліків деякі аптечні мережі звернулися до виробників для роботи за прямими договорами, і ця тенденція зберігається. З приводу цього хочеться звернутися до колег та застерегти, що чим більше буде поставок за прямими договорами, тим нижчою буде доступність товару, не кажучи вже про його вартість, адже вартість логістичних операцій на сьогодні суттєво зросла. Якщо раніше вона становила 3–3,5% від товарообігу, то наразі 6–7%. І чим нижчим буде товарообіг, тим вищою буде націнка. Крім того, якщо дистриб’юторам не вдасться підтримувати рентабельність бізнесу, то вони будуть змушені скорочувати логістичні маршрути. А на сьогодні жодна аптечна мережа, яка виходить за рамки регіонального формату, не здатна якісно забезпечити себе лікарськими засобами. Вони можуть забезпечити аптеки в обласних чи районних центрах, але на периферії це буде зробити складніше. Таким чином, варто підкреслити, що кожен має займатися своєю справою, в якій він професіонал, та робити кроки назустріч своїм партнерам.

До дискусії доєднався Ігор Крячок, генеральний радник Proxima Research International, та зауважив, що минулого разу ми зустрічалися 17–18 лютого, і всі були повні планів щодо розвитку фармацевтичного ринку. Кожен встановлював для себе певні цілі, міркував, якими KPI будемо вимірювати їх досягнення. Всі ми пишалися тим, що український фармринок знову повернувся до когорти ринків, що розвиваються. І Україна знову стала у фокусі міжнародних фармкомпаній як інвестиційно приваблива країна. Але цей позитивний настрій тривав лише один тиждень, і надалі все змінилося внаслідок війни. Увесь героїзм фармацевтичних, медичних та інших працівників галузі охорони здоров’я за понад 100 днів війни заслуговують великої пошани.

«Я сподіваюся, що далі буде трошки важче, але й трошки легше. І з кожним кроком ми будемо повертатися до того прекрасного ринку, яким він був до війни. У мене складається таке враження, що наш ринок, який ми разом побудували за останні 30 років, є одним з найліпших у світі. Тож на сьогодні найголовніше — відбудовувати ринок», — наголосив І. Крячок.

У нинішніх реаліях деякі компанії намагаються відійти від традиційних шляхів роботи та шукати нові. Втім, не варто забувати все те, що було раніше. І в черговий раз відновлюючи наш фармацевтичний ринок, кожен має згадати, як чудово все робилося раніше, і займатися своєю справою.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті