Як запровадження 10% збору на імпортні валютні операції може вплинути на бізнес?

18 Серпня 2022 11:57 Поділитися

Європейська Бізнес Асоціація (далі — ЄБА) інформує, що нещодавно в медіапросторі з’явилася інформація про розробку концепції запровадження в Україні податку у розмірі 10% на купівлю валюти для здійснення імпортних операцій.

«Безумовно, бізнес розуміє всю складність ситуації, в якій опинилася країна і що подібними ініціативами влада намагається стабілізувати макроекономічну ситуацію та платіжний баланс у державі. Однак бізнес, населення, як і вся країна, опинилися в безпрецедентних умовах, і втримати економічний фронт можна чуючи та співпрацюючи одне з одним — аби створювати ефективні та корисні для усіх стейкхолдерів регулювання. Тож, ЄБА проаналізувала концепцію пропонованого податку та закликає звернути увагу на потенційні ризики, які може нести це нововведення, та врахувати їх під час прийняття рішення», — йдеться в повідомленні.

На переконання ЄБА, у бізнесу є певні побоювання, що ця ініціатива може бути розцінена країнами як додаткове оподаткування імпорту, зокрема дискримінаційний захід щодо товарів та послуг з країн, які надали українським товарам режим найбільшого сприяння та скасували мита.

Так, відповідно до Регламенту (ЄС) Європейського Парламенту та Ради 2022/870 від 30 травня 2022 р. про тимчасові заходи з лібералізації торгівлі Україна має утриматися від застосовування нових імпортних мит або будь-яких інших платежів щодо імпорту, нових кількісних обмежень або еквівалентних заходів, дискримінаційних адміністративних заходів.

У зв’язку із зазначеним впровадження такого заходу потребує попередніх переговорів з ЄС та Світовою організацією торгівлі. Окрім іншого, додатковий податок неминуче відобразиться на цінах для кінцевого споживача, що призведе до подорожчання продукції, у тому числі соціально значущої і життєво необхідної, наприклад, лікарських засобів і медичних виробів.

Відтак, існує ризик зростання інфляції через підвищення вартості продуктового кошика. І, як наслідок, для підтримання платоспроможності громадян може виникнути потреба у застосовуванні компенсаторних заходів. Крім того, механізм введення додаткового збору потребуватиме узгодження з регульованими державою цінами (націнками) на товари, оскільки він призведе до здорожчання відповідної продукції, що потребуватиме відповідного коригування таких цін.

Більше того, на сьогодні деякі компанії змушені імпортувати власну продукцію (або ж деякі компоненти, складові для виготовлення продукції) в Україну із сусідніх європейських країн через те, що їх виробничі потужності (частково або повністю) опинилися або на тимчасово окупованій території, або у безпосередній близькості до зони ведення бойових дій. Виходячи з цього, зовнішньоекономічна діяльність для таких компаній є значним або навіть єдиним джерелом підтримки їх операційної діяльності. А такі заходи із запровадження додаткового податку на купівлю валютних коштів потенційно можуть призвести до ситуації, коли економічно невигідно буде повертати валютну виручку в Україну, і країна на цьому може ще більше втратити, а не отримати додатковий ресурс.

Водночас у переліку імпортованих товарів є нафтопродукти, газ, вугілля, бензин, медикаменти, активні фармацевтичні інгредієнти для виробництва ліків, телекомунікаційне обладнання, яке використовується для розвитку та відновлення телекомунікаційних мереж. По суті це товари критичного імпорту, заміни яким часто немає (не виробляється) в Україні.

Крім того, додаткове оподаткування валютних операцій може призвести до збільшення тиску виключно на «білий» бізнес, який офіційно сплачує податки, а тіньовий сектор економіки, який працює з готівковими валютними коштами або за іншими «схемами» розрахунків, залишиться в конкурентній перевазі на ринку України.

При цьому, імовірно, у разі запровадження додаткового оподаткування імпорту обсяги офіційних імпортних операцій ще більше скоротяться, що не призведе до збільшення податкових надходжень. У той же час це може мати протилежний наслідок — збільшення обсягів товарної контрабанди.

Очевидно, що Україна потребує інвестицій у воєнний час, але запровадження додаткового оподаткування для підприємств виглядає як податок на інвестиції в Україну. Так, за повідомленням компаній — членів ЄБА, здорожчання капітальних інвестицій за тими проєктами, які уже почалися, може призвести до їх зупинення. Також це вплине на виконання двосторонніх умов за угодами щодо захисту інвестицій із рядом країн, оскільки такі обмеження можуть порушувати такі угоди.

Тож ЄБА звертається до:

  • Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля;
  • віцепрем’єр-міністра України — міністра економіки України Юлії Свириденко;
  • міністра фінансів України Сергія Марченка;
  • голови Національного банку України Кирила Шевченка;
  • голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева із закликом перед прийняттям рішення все ж повноцінно оцінити ризики від впровадження цього податку як для держави, так, зокрема, і для бізнесу.

Адже левова частка компаній в нинішніх непростих умовах може просто не витримати такого навантаження, наслідком чого може стати скорочення або й взагалі закриття підприємств. А це — надходження до державного бюджету, робочі місця, які надає бізнес населенню, заробітні плати, тощо. Водночас, у разі необхідності, спільнота пропонує провести широке обговорення за участі бізнесу, під час якого компанії зможуть озвучити всі можливі наслідки та ефекти для бізнесу.

Нагадаємо, що проти запровадження 10% збору на валютні операції виступили Громадська спілка «Аптечна професійна асоціація України» та Асоціація «Оператори ринку медичних виробів»® AMOMD®.

 

 

За матеріалами eba.com.ua

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті