30 років разом зі спеціальністю «Технології фармацевтичних препаратів»

Цей шлях стартував на початку 90-х років минулого століття після розпаду Радянського Союзу, коли хіміко-фармацевтична промисловість України відчула знач­ну потребу у кваліфікованих кадрах для промислового виробництва фармацевтичної продукції. В умовах високих світових вимог до якості лікарських препаратів і переходу українських підприємств до виробництва за принципами належної виробничої практики (good manufacturing practice — GMP) з максимальною автоматизацією процесів виникла гостра необхідність у підготовці вітчизняних фахівців з інженерною складовою. Так з’явилася думка про відкриття принципово нової спеціальності, яка б була основою для підготовки інженерів-технологів у фармацевтичній галузі. Цю ідею підтримали роботодавці, які стверджували, що інженери, які здобули освіту у споріднених закладах вищої освіти (ЗВО), не відповідали вимогам фармацевтичного виробництва і потребували деякого часу для перенавчання. Також роботодавці висловили побажання, щоб майбутні фахівці володіли знаннями, які дозволили б їм працювати на різних ланках промислового виробництва ліків.

Тодішні та й сучасні умови промислового виробництва фармацевтичної продукції з його складним обладнанням і науково-дослідною базою вимагали підготовки фахівців з новим професійним світоглядом і підходами до виробництва ліків, здатних здійснювати не тільки технологічний процес і контроль над ним, але й проводити маркетингові дослідження, розробляти заходи щодо охорони праці й навколишнього середовища, брати участь у проєктуванні нових виробництв, планувати організаційні заходи щодо управління якістю продукції, розроб­ляти і проводити аналітичні та валідаційні дослідження тощо.

У 1992 р. за ініціативи Української фармацевтичної академії (зараз — Національний фармацевтичний університет — НФаУ) до Переліку напрямів та спеціальностей було внесено нову спеціальність «Промислова фармація» з ліцензованим обсягом прийому 150 осіб. Це була перша спеціальність, відкрита університетом після класичної «Фармації». Саме вона дала поштовх створенню факультету промислової фармації. У цьому ж році на нову спеціальність було здійснено перший набір — 60 студентів.

Метою вперше створеної в Україні спеціальності «Промислова фармація» була підготовка фахівців широкого профілю з інженерною складовою для виробничої, наукової та організаційно-управлінської діяльності у сфері проєктування і виробництва лікарських засобів і фармацевтичних субстанцій.

Під час створення нового професійного спрямування було розроблено державний стандарт освіти: освітньо-кваліфікаційну характеристику й освітньо-професійну програму підготовки фахівців, згідно з якими складено навчальні плани. Вони включали фундаментальні, загальноінженерні, фармацевтичні, медико-біологічні, економічні, хімічні та технологічні дисципліни. З кожної дисципліни було розроблено робочі програми навчання, навчально-методичну літературу, плани і структури проведення лабораторних і практичних занять.

До 1997 р. підготовку фахівців за спеціальністю «Промислова фармація» здійснювали за напрямом «Хімічна технологія та інженерія», а з 1997 р. цю спеціальність було переведено в напрям підготовки «Фармація» і перейменовано в «Технології фармацевтичних препаратів» (ТФП). Сьогодні це освітня програма «Технології фармацевтичних препаратів» у рамках спеціальності «Фармація, промислова фармація». З 1995 р. розпочато підготовку фахівців цієї спеціальності за заочною формою навчання, а з 1998 р. — підготовку магістрів промислової фармації.

Особливості інженерно-технологічної підготовки потребували викладачів високої кваліфікації із широким професійним мисленням і розумінням сучасних вимог до майбутніх фахівців промислової фармації. Протягом усього часу існування спеціальності навчальні компоненти для здобувачів вищої освіти освітньої програми ТФП викладають провідні професори, доценти і асистенти, які розробляють і впроваджують в освітній процес нові технології та форми навчання, спрямовані на максимальне засвоєння і формування у здобувачів фахових знань.

За останні роки у зв’язку з підвищенням світових вимог до виробництва лікарських засобів суттєво змінено навчальний план підготовки інженера-технолога. Впроваджено вивчення нових дисциплін: «Фармацевтична розробка лікарських засобів», «Належні фармацевтичні практики», «Кваліфікація і валідація у фармацевтичному виробництві», «Нанотехнології», «Методологія і логіка наукових досліджень» та ін.

Навчання здійснюється за сучасними навчальними планами з урахуванням найкращого вітчизняного і зарубіжного досвіду підготовки фахівців промислової фармації. З 1999 р. організація освітнього процесу здійснюється за кредитно-модульною системою.

Значне місце в підготовці фахівців з промислового виробництва ліків займає практична складова, яка здійснюється, як правило, аудиторно на лабораторних заняттях, а головне — на фармацевтичних підприємствах України різних форм власності. Здобувачі вищої освіти на підприємствах отримують не тільки практичний досвід виробництва ліків на різних етапах, але й навички організації та управління технологічними процесами.

Поява спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація» зумовила розробку нових освітніх стандартів. Позиція НФаУ в питаннях надання якісної освіти заснована на тому, що випуск­ник повинен відповідати запитам сучасності. Відтак, починати створення нових стандартів потрібно із замовлення роботодавців: спочатку потрібно сформулювати необхідні компетенції, а потім виходити на навчальні плани, навчальні програми тощо. Саме такий підхід може бути тим поштовхом, який необхідний українській освіті для підвищення якості підготовки та її відповідності стандартам і, головне, запитам ринку праці. Саме тому присвоєння кваліфікації здобувачу нині пропонують поділити на два етапи — освітня і професійна кваліфікація.

Час показав, що спектр підготовки інженерів-технологів настільки широкий, що дає можливість працювати практично на будь-якій ділянці фармацевтичних підприємств з виробництва лікарських препаратів; фармацевтичних субстанцій, біотехнологічної, парфумерно-косметичної і ветеринарної продукції; підприємств з виробництва дієтичних добавок, лікувально-профілактичних напоїв, санітарно-гігієнічних засобів тощо. Випускники можуть займатися науковою роботою в науково-дослідних інститутах з розробки і контролю якості активних фармацевтичних інгредієнтів та препаратів, а також викладацькою роботою у ЗВО тощо.

За роки існування спеціальності/освітньої програми «Технології фармацевтичних препаратів» за різними формами навчання НФаУ підготував понад 3500 фахівців, які працюють більш ніж на 70 фармацевтичних підприємствах. Серед таких, зокрема, слід назвати АТ «Фармак», ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», АТ «Київ­ський вітамінний завод», корпорація «Артеріум», ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я», ПрАТ «Фармацевтична компанія «Дарниця», ПАТ «Хімфармзавод «Червона зірка» та ін. Сьогодні немає жодного фармацевтичного підприємства в Україні, де б не були задіяні фахівці цієї спеціальності.

Ми пишаємося своїми випуск­никами! Нині вони працюють на відповідальних посадах генеральних директорів, директорів з виробництва, заступників директорів потужних фармацевтичних компаній. Багато хто став керівником, завідувачем або провідним спеціалістом лабораторій, відділів, цехів та дільниць фармацевтичних підприємств, а також державних установ, таких як Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

За 30 років існування спеціальності частина випускників НФаУ здобула значні науково-педагогічні досягнення, серед них станом на 2022 р.: 6 докторів фармацевтичних наук, доктор педагогічних наук, більше 50 кандидатів наук і докторів філософії, понад 20 фахівців мають наукове звання професора або доцента і працюють в різних навчальних або дослідницьких закладах.

Понад 50 випускників НФаУ з інженерно-технологічною освітою сьогодні також працюють у державах ближнього і дальнього зарубіжжя (Німеччині, Швейцарії, Польщі, США, Канаді, Індії, Ізраїлі, Італії, Молдові, Болгарії та ін.).

Наші випускники, їхні професійні шляхи — усе це відображення наполегливої, плідної праці нашого університету.

Час підтвердив, що випускники спеціальності «Технологія фармацевтичних препаратів» здатні розробляти нові або вдосконалювати наявні технологічні процеси; обирати оптимальні умови здійснення цих процесів та керувати ними; користуватися новітніми методами контролю технологічних операцій і готової продукції; проєктувати промислові підприємства з урахуванням сучасних вимог GMP, техніки безпеки і охорони праці; використовувати у професійно-практичній діяльності мік­ропроцесорну і комп’ютерну техніку, здійснювати маркетингові дослідження на основі наукового планування виробництва і прогнозування його розвитку; розробляти заходи з охорони праці та навколишнього середовища. Саме розширений спектр у навчальних планах загальноінженерних, технологічних, медико-біологічних, організаційно-економічних і хімічних освітніх компонентів надав переваги випускникам спеціальності «Технології фармацевтичних препаратів» на робочих місцях.

Для НФаУ визнанням якості підготовки випускників освітньої програми «Технології фармацевтичних препаратів» є постійні звернення роботодавців з пропозицією працевлаштування для наших випускників та добрі слова про їхню професійну підготовку.

Але час не стоїть на місці. Змінюються вимоги як до фармацевтичного виробництва лікарських засобів, так і до освітнього процесу, який має забезпечувати надання повного комплексу теоретичних та практичних знань здобувачам вищої освіти згідно із сучасними вимогами.

На сьогодні в Україні є декілька ЗВО, які готують здобувачів вищої освіти за освітньою програмою «Технології фармацевтичних препаратів». І саме з представниками тих закладів, що вже багато років якісно готують фахівців для фармацевтичної промисловості, 16 листопада 2022 р. було проведено круглий стіл на тему «30 років промисловій фармації в освіті України. Досягнення та перспективи розвитку». Він був присвячений річниці відкриття напряму підготовки фахівців для фармацевтичної промисловості України в НФаУ.

Хоч зустріч і відбувалася у форматі Zoom-конференції, але викликала неабияке зацікавлення з боку науковців, представників практичної фармації, здобувачів вищої освіти. Проведення круглого столу було також пов’язане з необхідністю обговорення нагальних питань, що виникли в системі освіти та підготовці фахівців для фармацевтичної промисловості України.

Модератором засідання був завідувач кафедри технології фармацевтичних препаратів НФаУ, доктор фармацевтичних наук, професор Олександр Кухтенко.

Відкриваючи роботу круглого столу, проректор з науково-педагогічної роботи, доктор фармацевтичних наук, професор Інна Владимирова передала вітання учасникам заходу від ректора НФаУ, Заслуженого діяча науки та техніки України, доктора фармацевтичних наук, професора Алли Котвіцької та нагадала етапи становлення та розвитку промислової фармації в НФаУ зокрема й у нашій державі загалом. Вона підкреслила, що значне місце в підготовці фахівців з промислового виробництва ліків посідає практична складова, тому спільні освітні проєкти з представниками практичної фармації є невід’ємною складовою освітнього процесу. Саме залученість стейкхолдерів до освіти є якісним показником сучасної підготовки випускника.

До роботи круглого столу доєднався також почесний ректор НФаУ, доктор хімічних наук, доктор фармацевтичних наук, академік Національної академії наук України Валентин Черних.

Участь у засіданні взяли здобувачі вищої освіти, спільнота НФаУ, Фахового коледжу НФаУ та представники ЗВО, що вже багато років є партнерами нашого університету та здійснюють підготовку здобувачів вищої освіти за напрямом спеціалізації «Промислова фармація»/освітньою програмою «Технології фармацевтичних препаратів»:

• Національний університет «Львівська політехніка», Львів (завідувач кафедри технології біологічно активних сполук, фармації та біотехнології, доктор хімічних наук, професор Віра Лубенець з колегами);
• Київський національний університет технологій та дизайну, Київ (декан факультету хімічних та біофармацевтичних технологій, кандидат хімічних наук, професор Ольга Баула з колегами);
• Український державний хіміко-технологічний університет, Дніпро (проректор з наукової роботи, завідувач кафедри фармації та технології органічних речовин, доктор хімічних наук, професор Олександр Харченко з колегами);
• Національний університет «Одеська політехніка», Одеса (завідувач кафедри фармації, кандидат хімічних наук, доцент Іван Гайдаржи з колегами).

У роботі круглого столу взяли участь і представники практичної фармації:

• АТ «Фармак» (начальник відділу технологічної розробки департаменту досліджень та розробки, доктор фармацевтичних наук, професор Світлана Гуреєва);
• ТОВ «Лекхім — Обухів» (директор Дмитро Дейнека);
• ПрАТ «Фармацевтична фабрика «Віола», м. Запоріжжя (директор з якості, кандидат фармацевтичних наук Наталія Кандибей);
• латвійська компанія «Олайнфарм» (керівник групи хіміків R&D, кандидат фармацевтичних наук Микола Росада);
• ПАТ «Хімфармзавод «Червона Зірка», Харків (директор, доктор біологічних наук Ігор Трутаєв);
• Благодійна організація «Благодійний фонд «Промислова спільнота України» та журнал «Фармацевтична галузь» (Світлана Гавриленко).

Учасники круглого столу розглянули питання:

1. Запровадження професійного стандарту «Промисловий фармацевт» (доповідач — Ольга Баула);

2. Ліцензійний іспит КРОК 1 та КРОК 2. Досвід проведення на освітній програмі (доповідач — Олександр Кухтенко);

3. Академічна мобільність здобувачів вищої освіти та викладачів у сучасних реаліях (обговорення);

4. Методичне забезпечення навчальних компонентів (обговорення).

Дуже приємно було почути думки всіх учасників засідання щодо наведених питань. Особливо слід відзначити участь здобувачів вищої освіти в обговоренні питань, пов’язаних з проведенням ліцензійних іспитів та впровадженням професійного стандарту.

Доповідь О. Баули щодо запровадження професійного стандарту загалом викликала жваву дискусію. Багато питань виник­ло щодо підходів до контролю та підтвердження практичних і теоретичних знань випускників. На думку як студентства, так і співробітників університетів, слід враховувати наявність Єдиного державного кваліфікаційного іспиту за спеціальністю «Фармація, промислова фармація»; роботу екзаменаційної комісії ЗВО (які мають ліцензії та акредитації щодо надання освітніх послуг); роботу викладачів, які систематично проходять підвищення кваліфікації та здебільшого працюють не тільки в освітній, але й у науковій сфері.

За результатами засідання круглого столу було запропоновано низку заходів, спрямованих на розширення можливостей академічної мобільності здобувачів вищої освіти та співробітників ЗВО; опрацьовано питання удосконалення професійного стандарту; представлено підходи до підготовки проведення ліцензійних іспитів КРОК 1 та КРОК 2 за освітньою програмою «Технологія фармацевтичних препаратів»/спеціалізацією «Промислова фармація».

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!