Самоврядування фармацевтів: чи зможе воно врятувати престиж професії?

Проєкт Закону України «Про самоврядування в сфері охорони здоров’я в Україні» (далі — законопроєкт), який Міністерством охорони здоров’я України винесено на громадське обговорення у вересні, після численних зауважень та доповнень доопрацьовується профільним міністерством. Питання медичного та фармацевтичного самоврядування давно стало каменем спотикання та попри тривале обговорення та безліч ідей досягнути консенсусу з цього питання поки не вдалося, хоча процес запущено.

Законопроєкт, як заявлено, має на меті впровадження моделі самоврядування у сфері охорони здоров’я, яка забезпечить можливість здійснювати саморегулювання медичної та фармацевтичної діяльності всім дотичним суб’єктам господарської та професійної діяльності, створить законодавчі підстави для делегування самоврядним організаціям окремих функцій державної влади з регулювання в цій сфері. Також задекларовано, що цей документ враховує вітчизняний та міжнародний досвід створення системи самоврядування та саморегулювання.

Нині до дискусії вже долучилися представники державних органів влади, громадських та професійних організацій, закладів вищої освіти, практикуючі фармацевти та експерти з юридичних питань. Кожен має свої зауваження та побоювання щодо потенційних ризиків, які може створити законопроєкт у разі прийняття в недоопрацьованому вигляді.

Також варто відзначити, що поки залишається дещо невираженою в нинішньому обговоренні позиція фармацевтичного бізнесу: аптечних мереж, фармацевтичних виробників, дистриб’юторів та ін. Їх роль у самоврядуванні галузі буде вагомою, як і повноваження, що викликає занепокоєння деяких експертів щодо можливого лобіювання інтересів тих чи інших гравців фармацевтичного ринку за допомогою нової самоврядної організації. Тож хотілося б почути позицію компаній щодо нового законопроєкту.

Функції Палати фармацевтів

Самоврядна та саморегулівна фармацевтична організація, або Палата фармацевтів (далі — Палата), за задумом, повинна отримати функції зі створення та ведення Реєстру представників медичних та фармацевтичних професій, видачі та відкликання свідоцтва про право здійснення фармацевтичної діяльності, розробки та контролю за дотриманням Кодексу етики представників фармацевтичних професій. Також Палата повинна представляти професійну спільноту на міжнародному рівні, вносити пропозиції щодо проєктів нормативно-правових актів у сфері охорони здоров’я, надавати рекомендації до освітніх програм з підготовки фахівців фармацевтичної сфери, взаємодіяти з державними органами.

Представники Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі — Держлікслужба) відзначають, що функції організацій професійного самоврядування в запропонованому законопроєкті дублюють деякі функції та повноваження державних регуляторних органів, а також існуючих громадських об’єднань.

Експерти також зазначають, що в Україні вже функціонує 29 професійних фармацевтичних об’єднань, як регіональних, так і всеукраїнських. Усі вони мають статус громадських, що припускає добровільну участь та безперешкодний вихід зі складу такого об’єднання та дещо обмежує поле їх повноважень та можливостей. Саме це і зумовлює необхідність створення більш ефективної єдиної самоврядної організації, яка отримає ширші повноваження та можливості впливати на розвиток галузі на державному рівні.

Палата має отримати повноваження на видачу ліцензій на провадження професійної діяльності у фармацевтичній галузі спеціалістам, однак не суб’єктам господарювання, вважає Володимир Руденко, директор громадської спілки «Аптечна професійна асоціація України» (ГС «АПАУ»), доктор фармацевтичних наук, професор, заслужений працівник охорони здоров’я України. Функції видачі ліцензій фармацевтичному бізнесу мають залишитися за державою, вважає експерт, аби запобігти корупційним ризикам та лобіюванню інтересів тих чи інших гравців ринку. З цією думкою не погоджується Алла Котвіцька, ректор Національного фармацевтичного університету (НФаУ), професор, доктор фармацевтичних наук, заслужений діяч науки і техніки України. Вона зазначає, що відповідного фахівця навчає заклад вищої освіти, який має відповідну ліцензію та акредитацію. Це гарантує, що випускник закладу є фахівцем і не потребує додаткових дозволів, щоб займатися фармацевтичною діяльністю.

Крім того, на думку директора ГС «АПАУ», Палата повин­на стати не новим каральним органом, а навпаки — всіляко сприяти розвитку професійного рівня фармацевтів, забезпечити саморозвиток фахівців та галузі загалом, зберігаючи за собою контроль за дотриманням Етичного кодексу фармацевтичних працівників. Такої ж думки дотримується і Лариса Просяник, голова правління ГО «Вінницька обласна асоціація фармацевтів «Кум Део (З Богом)», заслужений працівник фармації України.

Фокус на людей

Л. Просяник також зазначила, що за загальною риторикою про самоврядування загубилися основні функції Палати, що стосуються безпосередньо фармацевтів. Вона наголошує, що в законопроєкті немає конкретного механізму підвищення престижності професії фармацевта, натомість забагато уваги приділено дисциплінарній відповідальності суб’єктів професійної діяльності.

На думку Л. Просяник, було б доцільно прописати не лише механізми «покарання», а й заохочення, відзнак та мотивації фахівців.

За її словами, можуть виникнути проблеми і при обранні керівництва Палати: голови вищої ради Палати, членів вищої наукової ради Палати, етичної комісії Палати та ревізійної комісії. Термін у 3 роки є занадто коротким, адже на ці посади мають прийти фахівці з великим досвідом, мотивацією, професіоналізмом та авторитетом у галузі, такі, що вже обій­мають високі посади. Полишати свою роботу без гарантій повернутися на колишнє місце у разі їх необрання знайдеться не так багато, тож логічним було б збільшити термін обрання до 5 років, тим більше що така практика вже існує в інших органах самоврядування, освітніх закладах та комунальних підприємствах.

Таким чином, на думку Л. Просяник, основним фокусом нової системи самоврядування повинні стати інтереси фармацевтів, спеціалістів, які сьогодні відчувають свою незахищеність через брак уваги і важелів впливу. Чи не вийде так, що до переліку контролюючих та керуючих органів, які стоять над фармацевтом сьогодні, а це і Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба), і власники аптечних мереж, і правоохоронні органи, і пацієнти, просто додасться новий контролюючий орган — Палата?

Хто і як фінансуватиме самоврядування фармацевтів?

У законопроєкті пропонується встановити можливість отримувати фінансування самоврядними організаціями у вигляді благодійних внесків, державної підтримки та професійного збору. Зовнішні джерела фінансування таких організацій, як наголошують експерти, можуть містити корупційні ризики.

Також є питання з професійним збором, який пропонується сплачувати у фіксованому вигляді за графіком членами самоврядних організацій або їх роботодавцям. Відзначається, що обов’язковість членства в самоврядних організаціях та оплата зборів можуть стати тягарем для працівників фармацевтичної сфери, однак можливість оплати цих зборів роботодавцем також викликає питання у деяких експертів.

З іншого боку, учасники дискусії наголошують, що членство в самоврядній організації все ж має бути обов’язковим для всіх фахівців, адже лише так можна запобігти дискримінації та забезпечити доступ до ухвалення рішень усім без винятку спеціалістам та організаціям. Така полярність позицій лише підкреслює необхідність доопрацювання механізмів фінансування та членства в самоврядній організації, її функцій та компетенцій.

Зокрема Вікторія Надьон, професор кафедри цивільного права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, зауважує, що роботодавець повинен забезпечити працівникам гідні умови праці, які дадуть змогу сплачувати членські внески, а не брати на себе ці витрати за них. Крім того, при оплаті внесків роботодавцем він може чинити тиск на членів організації у своїх інтересах. Занепокоєння поділяють і представники професійних асоціацій.

Як вберегти престиж професії фармацевта?

Гідні умови праці та престиж професії фармацевта мог­ли б стати наскрізними мотивами всього законопроєкту, однак нині ці питання так і залишаються болючими для більшості фахівців галузі. На думку завідувача кафедри організації та економіки фармації, радника директора ДП «Державний експертний центр МОЗ України», заслуженого працівника фармації, доктора фармацевтичних наук, професора Костянтина Косяченка, сьогодні професія фармацевта фактично обмежується продажем ліків, хоча іноді він може замінити лікаря або скоригувати призначену ним схему лікування.

Це пояснюється тим, що нині немає чіткого розуміння фармацевтичної діяльності, наголошує К. Косяченко, оскільки фактично аптеки працюють на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, хоча в законодавстві чітко визначено, що аптека є закладом охорони здоров’я, а фармацевти — професіонали в галузі охорони здоров’я. Змінити ситуацію мало б самоврядування, однак до його впровадження логічно було б прийняти Закон України «Про фармацевтичну діяльність», відзначає експерт.

Питання, які розглянули в ході обговорення законопроєкту про фармацевтичне самоврядування, не нові, однак вони доволі фундаментальні та досі не вирішені. Складається враження, що попри багаторічні спроби низка майбутніх учасників самоврядування досі чітко не усвідомлює ні завдань, ні можливостей, ні перспектив, які постануть зі створенням нового органу. Залишається питання щодо участі бізнесу в цьому процесі та його погляду на питання, окреслені вище, та на процес саморегулювання галузі загалом.

Усі учасники дискусії наголошують, що закон про самоврядування та саморегулювання фармацевтичної галузі необхідний, однак до його прийняття необхідно усунути низку проблем, на яких наголошують експерти. До того ж важливо не втратити одну з основних ідей професійного самоврядування: полегшити та покращити роботу галузі, забезпечити безперервний професійний розвиток та в результаті — гідні умови праці для фармацевтів.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Владислав 30.12.2022 8:18
Експерти помилаються, в Україні станом на початок 2021 р. було зареєстровано 121 професійне фармацевтичне об’єднання, як регіонального, так і всеукраїнського рівні.

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті