ВООЗ наголошує, що діти в усьому світі мають бути краще захищені від підроблених ліків. Забруднені препарати в рідких формах у 2022 р. стали причиною загибелі як мінімум 300 дітей, переважно віком до 5 років, у 7 країнах.
23 січня організація виступила із заявою щодо ситуації та зазначила, що смерть дітей через гостру ниркову недостатність спричинив етиленгліколь та/або діетиленгліколь, що містилися в ліках.
«Ці сполуки є токсичними хімічними речовинами, які використовуються у виробництві розчинників і антифризів, можуть бути смертельними навіть у невеликих кількостях і ніколи не повинні входити до складу лікарських засобів», — йдеться в заяві.
Загалом не менше 7 країн повідомили про підтверджені та передбачувані випадки застосування забруднених безрецептурних ліків, включаючи Філіппіни, Східний Тимор, Сенегал та Камбоджу. Ґрунтуючись на звітах країн, ВООЗ видала 3 глобальні медичні попередження щодо цих інцидентів. Попередження про медичні продукти від 5 жовтня 2022 р. № 6/2022 стосувалося спалаху в Гамбії, попередження про медичні продукти від 6 листопада 2022 р. № 7/2022 — в Індонезії, а попередження про медичні продукти від 11 січня 2023 р. № 1/2023 — в Узбекистані.
Попередження ВООЗ про медичну продукцію були швидко розповсюджені серед національних органів охорони здоров’я всіх 194 держав — членів ВООЗ. Ці сповіщення вимагають, зокрема: а) виявлення та вилучення заражених ліків з обігу; б) посилення нагляду в ланцюгах постачання країн і регіонів, які можуть постраждати; в) негайне повідомлення до ВООЗ, якщо виявлено неякісні продукти; г) інформування громадськості про небезпеку та токсичні ефекти неякісних ліків, про які йдеться.
Зазначимо, що принаймні 20 дітей в Узбекистані померли після вживання сиропу Док-1 Макс виробництва індійської компанії «Marion Biotech Pvt.». За інформацією міністерства охорони здоров’я Узбекистану, препарати парацетамолу у формі таблеток і сиропу Док-1 Макс зареєстровані в країні з 2012 р. і випущені в продаж у 2022 р. За інформацією Агенції розвитку фармацевтичної мережі, кожну серію ліків перевірено та на них видано сертифікат відповідності. Цей препарат у країну завезло ТОВ «Quramax Medical». Виробництво сиропу на підприємстві зупинено, дозвіл на маркетинг відкликано, в Індії відкрито відповідне кримінальне провадження.
Проте міністерство охорони здоров’я Узбекистану повідомляє лише про «притягнення до дисциплінарної відповідальності низки спеціалістів» та звільнення з посад 7 працівників «за недбалість та неуважне ставлення до своїх обов’язків». Також в офіційному повідомленні чомусь вказують на перевищення допустимих добових доз, спираючись на те, що препарат слід приймати лише 1–2 рази на добу та «категорично заборонено приймати за нормальної температури тіла». Ще зазначено, що «Сироп Док-1 Макс неправильно використовувався батьками як протизастудний засіб самостійно або за рекомендацією фармацевтів. Це призвело до погіршення стану пацієнтів». Такі заяви виглядають як спроби перекладання відповідальності на батьків та фармацевтів.
Проте карні справи ініційовано за розповсюдження неперевіреної інформації. Так, 26 січня міністерство охорони здоров’я Узбекистану повідомило про судове переслідування видання «Bukhara News», у телеграм-каналі якого було розміщено відеоповідомлення про загибель 23 дітей у Бухарській обл. після застосування препарату Цинепар у формі сиропу. Але наскільки можна довіряти керманичам, які навіть компендіальну інформацію надають з викривленнями?
За матеріалами www.who.int; ssv.uz; daryo.uz; www.gazeta.uz
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим