«Високий ацетон», або як у домашніх умовах впоратися з ацетонемічним синдромом у дитини?

01 Лютого 2023 1:30 Поділитися
Сучасні батьки все частіше стикаються з проблемою розвитку ацетонемічного синдрому у дитини. Спитаєте: «Чому?». Усе просто: незбалансована дієта, значна поширеність консервантів, барвників та ароматизаторів, смажені, жирні страви, глибоко перероблені продукти та надлишок калорій — усе це поряд із сильними емоційними переживаннями та фізичними перевантаженнями може спровокувати розвиток ацетонемічного синдрому у дитини. І ось маємо: наче нічого «поганого» не їли, а у дитини нудота, блювання та вкрай погане самопочуття? Недосвідчені батьки-«новобранці» часто в такій ситуації починають підозрювати отруєння чи ротавірусну інфекцію, тоді як досвідчені бійці цього фронту давно мають напоготові спеціальні тест-смужки для визначення рівня ацетону, і питання причини нездужання знімається дуже швидко — у дитини ацетонемічний синдром. Однак, на жаль, щодо лікування все не так просто. Що ж у цій ситуації може порекомендувати фармацевт? Яким чином можна впоратися з ацетонемічним синдромом у домашніх умовах?

Давайте спочатку розберемося, що ж таке ацетонемічний синдром? Це низка симптомів, викликаних підвищенням рівня кетонових тіл у крові, зокрема ацетону, ацетооцтової кислоти і бета-оксимасляної кислоти — продуктів неповного окислення жирних кислот. До основних симптомів ацетонемічного синдрому належить нелокалізований біль у ділянці живота, а також слабкість, блідість, підвищене потовиділення, нудота та блювання.

Поширеність ацетонемічного синдрому у дітей значно зросла за останні 10 років, що пов’язано з вживанням у їжу продуктів, до складу яких входять консерванти, емульгатори та генетично модифіковані продукти, а також із впливом психотравмувальних інформаційних факторів. Ця патологія також може розвиватися на фоні застуди, захворювань шлунково-кишкового тракту та ін. (Крючко Т.О., Остапенко В.П., 2011). Ацетонемічне блювання виникає раптово, зазвичай його провокують харчові погрішності, стрес та перезбудження й фізичне перевантаження (Рикало Н.А., Рауцкіс В.А., 2012).

Що ж відбувається в організмі дитини при ацетонемічному синдромі? Порушення дієти, психічні та фізичні навантаження, а також деякі захворювання провокують метаболічні порушення у роботі печінки, яка через брак «реагентів» перестає справлятися з навантаженням, і у крові починають накопичуватися ацетон та інші кетонові тіла. Надлишок кетонових тіл призводить до метаболічного ацидозу, справляє негативний вплив на центральну нервову систему та подразнює слизову оболонку травного тракту, що проявляється блюванням та болем у животі. Як же впоратися із цим станом, а краще не допустити взагалі?

Як ми вже згадали вище, проблеми в роботі печінки пов’язані з нестачею «реагентів», тож, логічно буде їх поповнити. У цьому контексті для підтримки організму та нормалізації роботи печінки буде актуальним продукт Ацетилін® компанії «Софарма», що є додатковим джерелом L-аргініну, бетаїну, L-орнітину-L-аспартату.

Ацетилін® розроблений таким чином, щоб покрити потреби у важливих для печінки речовинах, і може використовуватися не тільки у дітей, а й у дорослих. Так, дорослим для покращення стану печінки, сприяння виведенню токсичних речовин з організму рекомендується вживати по 40–60 мл добавки Ацетилін® на добу. Дітям віком від 3 років при ацетонемічному синдромі дають по 20–40 мл продукту на добу. Необхідно відміряти 20 мл розчину за допомогою пластикового стаканчика та розвести в 100 мл води. Вживати по 1 чайній ложці кожні 10–15 хв. А для нормалізації обміну ліпідів та прискорення їх виведення з печінки рекомендується вживати по 10–20 мл дієтичної добавки Ацетилін® на добу.

Аргінін

Аргінін — це амінокислота, надзвичайно важливий «будівельний блок» у нашому організмі, що служить попередником для синтезу білків, оксиду азоту, креатину, поліамінів, проліну, стимулює секрецію гормонів (наприклад інсуліну, пролактину, глюкагону, соматотропного гормону) та відіграє ключову роль в азотному гомеостазі за рахунок утворення сечовини. Печінка та кишечник є важливими для його метаболізму.

Аргінін посилює знешкодження аміаку в печінці, сприяючи його перетворенню на сечовину, зв’язує токсичні іони амонію, що утворюються під час катаболізму білків у печінці. Також L-аргінін проявляє антиоксидантну активність, у результаті чого нейтралізується посилення перекисного окислення ліпідів і знижується ушкоджувальний вплив вільних радикалів на органи. L-аргінін має гепатопротекторні властивості, допомагає печінці здійснювати детоксикаційну функцію, у тому числі щодо різних хімічних сполук, отриманих з їжею, наприклад консервантів, ароматизаторів та ін. Також аргінін покращує артеріальний кровообіг у печінці, зменшує венозний опір у системі портальної вени, активізує процеси печінкової мікроциркуляції та зменшує гіпоксію печінки (Крамарев С.А., Закордонец Л.В., 2019).

Тож, аргінін:

  • покращує мікроциркуляцію і постачання поживних речовин у печінці;
  • запобігає шкідливому впливу вільних радикалів;
  • стабілізує гемодинаміку і сприяє насиченню тканин і органів киснем;
  • регулює роботу гепатоцитів і сприяє їх регенерації;
  • зменшує вираженість запального процесу;
  • володіє антиоксидантними властивостями.

Бетаїн

Бетаїн є природною сполукою, яка міститься у багатьох харчових продуктах, наприклад, таких як зародки пшениці, висівки, овочі, морепродукти. Бетаїн захищає клітини, білки та ферменти від впливу навколишнього середовища (наприклад при нестачі води, підвищеній концентрації солі або екстремальних температурах), володіє антиоксидантними властивостями, завдяки чому захищає гепатоцити від вільних радикалів. Варто відмітити, що окислювальний стрес є основним фактором, що призводить до пошкодження печінки. Тож, гепатопротекторна активність бетаїну, вірогідно, забезпечується саме його антиоксидантною здатністю захищати гепатоцит від вільних радикалів.

Діючи як осмопротектор, бетаїн зменшує запальні реакції та попереджає апоптоз ентероцитів, збільшує висоту ворсинок та потік води в ентероцитах травного тракту. Таким чином, наявність бетаїну допомагає кишечнику впоратися з високим осмотичним тиском, який зумовлюють непоглинені поживні речовини у просвіті, зменшуючи запальну відповідь і допомагаючи нормальному функціонуванню кишечнику (Крамарев С.А., Закордонец Л.В., 2019).

Таким чином, бетаїн:

  • сприяє відновленню клітинних мембран гепатоцитів;
  • покращує виведення окислених жирних кислот і транспорт тригліцеридів;
  • запобігає накопиченню жиру в печінці;
  • має протизапальні і антифібротичні властивості.

L-орнітин-L-аспартат

L-орнітин-L-аспартат є сумішшю амінокислот орнітину та аспартату, які виконують функцію детоксикації аміаку. Їх ефективність щодо зниження концентрації аміаку в крові була доведена в ході досліджень. L-орнітин-L-аспартат проявляє ефекти, які реалізуються за допомогою двох ключових методів детоксикації аміаку: синтезу сечовини і синтезу глутаміну. Крім того, ця молекула проявляє антиоксидантні властивості за рахунок  підвищення рівня синтезу глутатіону. Так само L-орнітин-L-аспартат стимулює продукцію L-аргініну і тим самим покращує печінкову мікроциркуляцію та перфузію судин (Сова В.А., 2021).

Отож, L-орнітин-L-аспартат:

  • прискорює виведення аміаку з організму за рахунок підвищення синтезу сечовини в печінці;
  • сприяє прискореному виведенню аміаку з тканин поза печінкою;
  • покращує мікроциркуляцію в печінці, зменшує пошкодження та захищає її.

Таким чином, аргінін, бетаїн та L-орнітин-L-аспартат у складі продукту Ацетилін® сприяють виведенню токсичних речовин з організму, покращенню стану клітин печінки та покращенню обмінних процесів, а також мають гепатопротекторні та дезінтоксикаційні властивості.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті