Підсумки роботи системи охорони здоров’я у 2022 р.

Національний інститут стратегічних досліджень (НІСД) представив підсумки роботи системи охорони здоров’я (СОЗ) у 2022 р. На початку 2022 р. українська СОЗ продовжувала існувати в умовах пандемії COVID-19, яка зумовлювала значне навантаження на неї. І, не встигнувши оговтатись від однієї надзвичайної ситуації, наприкінці лютого 2022 р. вона постала вже перед новими викликами повномасштабної війни. З березня 2022 р. фіксувалося істотне зниження спроможності СОЗ виконувати свої функції внаслідок безпекових ризиків, порушення логістичних ланцюгів, тимчасового кадрового дефіциту та загальної зміни настроїв громадян України. Втім колапсу системи не сталося, і вже у травні вона спромоглася відновити свою функціональність.

За підсумками 2022 р. СОЗ було опрацьовано понад 34 млн звернень громадян за загальної кількості пацієнтів близько 39,3 млн осіб. За цей період використання послуг первинної медичної допомоги оцінюють на рівні 75%, що досить непогано з огляду на виклики, пов’язані з вій­ною, та пояснюється загальним зростанням рівня доступності таких послуг (для порівняння у 2021 р. використання первинної медичної допомоги було оцінено в середньому на рівні 56%).

Систематичні атаки країни-терориста на енергетичну інфраструктуру України майже не вплинули на здатність СОЗ надавати медичні послуги. Зокрема, про це свідчить кількість звернень громадян, яка у період ракетних обстрілів (з жовтня 2022 р.) енергетичних об’єктів залишалася на тому ж рівні, що і влітку. Водночас згідно з результатами проведеного опитування, 53% українців скаржилися на погіршення свого здоров’я протягом 2022 р.

Щодо програми медичних гарантій 2022 р., то, за інформацією МОЗ України, вона отримала рекордне фінансування у 157 млрд грн. При цьому за підсумками року економія бюджетних коштів становила близько 4,6 млрд грн, зокрема 2,2 млрд грн — за програмою реімбурсації.

ДОСТУПНІСТЬ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

Доступність ліків досі є обмеженою. Так, за словами міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, за програмою «Доступні ліки» протягом 2022 р. погашено понад 10 млн рецептів, фактична вартість відшкодування яких становила 2,243 млрд грн. При цьому програмою реімбурсації охоплено лише до 3% отриманих рецептів. Якщо порівняти з попереднім періодом, то цей показник не підвищився, а в другому півріччі 2022 р. навіть знизився до 2%.

За даними компанії «Proxima Research», загальний обсяг споживання ліків, включених до програми реімбурсації, у 2022 р. скоротився на 5,6% у грошовому та на 15,3% у натуральному вираженні порівняно з 2021 р. (для порівняння загальні показники спаду аптечного продажу лікарських засобів за цей же період становлять –6,1% та –20,9% відповідно).

Загалом за час реалізації програми «Доступні ліки» Національною службою здоров’я України з бюджету відшкодовано 5,5 млрд грн.

При цьому, як повідомляє НІСД, з лютого до вересня 2022 р. спостерігалося прострочення платежів (найбільше протягом березня–травня), втім до кінця року ситуація стабілізувалася.

План закупівель ліків виконано на 94% на суму 7,2 млрд грн. Найнижчі показники характерні для наступних програм: «Інфекційні захворювання, що супроводжуються високим рівнем летальності» — 66,7%; «Вірусні гепатити В і С», «Первинні (вроджені) імунодефіцити», «Дитячі розлади психіки» — 87,5%. Водночас план закупівель за програмою «Ліки для потреб воєнного стану» виконано на 100%.

За деякими напрямами потреби в лікарських засобах покрито завдяки гуманітарній допомозі, якої Україна отримала 10,5 тис. тонн на суму майже 13 млрд грн.

Також протягом 2022 р. фіксувалася нестача ліків для онкологічних хворих, про що повідомив В. Ляшко. Криза з такими препаратами виникла саме внаслідок проблем з їх моніторингом у лікарнях. Як пояснив очільник Міністерства, ДП «Медичні закупівлі України» провело закупівлі ліків за тими замовленнями, що надійшли з регіонів. Графік поставок було сплановано таким чином, щоб наявні у лікарнях залишки препаратів не накопичувалися разом з новими поставками. «Онкологічні центри в останній момент почали змінювати інформацію щодо кількості залишків ліків та дані про потреби. Відповідно, подана раніше статистика була неправильною, а препарати ще не були поставлені, тому і виник дефіцит», — зауважив міністр та нагадав, що для вирішення цієї проблеми Урядом ухвалено рішення про запуск пілотного проєкту системи обліку ліків та медичних виробів e-Stock.

МЕДИЧНА ІНФРАСТРУКТУРА

Медична інфраструктура України відчутно постраждала внаслідок повномасштабного вторгнення: пошкодження зазнали 1218 об’єктів охорони здоров’я, серед них 540 лікарень. За оцінками Світового банку, сфері охорони здоров’я завдано збитків на суму понад 1 млрд дол. США. Проте з урахуванням втраченого потенціалу та інвестицій, ця цифра зростає до 24 млрд дол. Попри це, протягом 2022 р. вже відновлено 113 пошкоджених об’єктів, а 264 перебувають у процесі відбудови.

Наприкінці 2022 р. зареєстровано 2,2 тис. закладів, що надають медичні послуги населенню. Переважною формою власності є комунальна — 1284 суб’єкти господарювання; приватних — 297; фізичних осіб — підприємців — 667 та 2 установи державної форми власності. Загалом у цих закладах станом на 1 січня 2023 р. кількість зареєстрованих медпрацівників перевищила 325 тис. осіб. Водночас 30 тис. медичних працівників приєдналися до лав Збройних сил України або стали волонтерами; 2,3 тис. медиків виїхали за кордон; 4,4 тис. стали вимушено переміщеними особами, 106 осіб загинуло. За даними МОЗ України, 4436 внутрішньо переміщених фахівців галузі охорони здоров’я скористалися можливістю працевлаштуватися в закладах інших регіонів, серед них 2040 лікарів, 1569 медичних сестер/братів, акушерів, фельдшерів, асистентів фармацевтів, 827 технічних працівників.

Зазнала втрат і аптечна інфраструктура, зокрема внаслідок руйнувань, пошкоджень та тимчасової окупації територій кількість аптечних закладів, що продовжують працювати, зменшилася. Якщо до війни функціонувало майже 21 тис. аптечних точок, то наразі працює близько 17 тис. з них, або 82% від довоєнного рівня.

ВАКЦИНАЦІЯ

Попри бойові дії, протягом 2022 р. тривала вакцинація проти коронавірусної хвороби. Усього за рік проведено майже 4,5 млн щеплень (порівняно з 2,8 млн у 2021 р). При цьому жінок у середньому вакциновано на 25% більше, ніж чоловіків (у попередній період рівень вакцинації жінок був на 28% вищим порівняно з чоловіками), а найбільшу різницю спостерігали навесні–влітку (з березня до серпня) 2022 р. — до 45%.

РЕФОРМУВАННЯ ГАЛУЗІ

Упродовж воєнного року тривали реформи в галузі. Так, запрацював механізм договорів керованого доступу, який дає можливість домовитися з виробником про особливі умови постачання ліків; запроваджено електронні рецепти на антибіотики та наркотичні засоби; прийнято закони України «Про систему громадського здоров’я» (передбачає створення сучасної епідеміологічної служби за прикладом Франції та Словаччини) та «Про лікарські засоби» (запроваджує європейські норми та стандарти обігу ліків). Крім того, внесено зміни до законодавства з метою продовжити другий етап медичної реформи (зокрема об’єднати вторинний і третинний рівні медичної допомоги), а також посилено контроль за відпуском препаратів.

Поряд із цим законодавча робота у сфері охорони здоров’я мала багато суперечливих моментів. Так, за інформацією Управління з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України, серед звернень, у яких висловлено заперечення щодо ухвалення законопроєктів та надано пропозиції стосовно напрямів формування та реалізації державної політики, найчисленнішими виявилися саме ті, що стосувалися галузі охорони здоров’я — 273 684 тис. (23,7% загальної кількості питань, порушених у зверненнях громадян до Верховної Ради України). Здебільшого вони містили пропозиції щодо внесення змін до законодавства — 131 662 тис. та щодо реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я — 97 183 тис., що становили 83,6% від загальної кількості питань сфери охорони здоров’я.

ПІДСУМКИ

Галузь охорони здоров’я, попри низку проблем, зберегла свою функціональність та продовжує впроваджувати заплановані реформи, що свідчить про її стійкість. Кількість осіб, які зверталися за медичною допомогою, зросла, певною мірою компенсувавши те, що інші громадяни, які потенційно могли бути споживачами цих послуг, залишили межі України.

Під час війни відбулося переорієнтування галузі на пріоритетне надання допомоги тим категоріям громадян, які найбільше її потребують. Зокрема — пораненим військовослужбовцям та цивільним особам, які постраждали внаслідок бойових дій. Досвід, отриманий СОЗ під час подолання наслідків пандемії COVID-19, дає змогу швидше підлаштуватися до потрібного режиму та мінімізувати негативний ефект управлінської інерції. Проте доволі високий відсоток громадян, які скаржаться на погіршення свого здоров’я, свідчить про обмежені галузеві ресурси, погіршення ситуації з профілактикою захворювань та зосередження галузі на наданні екстреної допомоги.

Подальше функціонування СОЗ має тривати на основі оцінки потреб у медичних послугах з огляду на регіони, з окресленням медичних станів громадян, які потребують першочергової уваги з урахуванням їх довгострокового впливу. Зокрема, ідеться про реабілітаційні послуги, психологічну допомогу, лікування пацієнтів з травмами та загостреннями наявних хронічних хвороб.

Так само актуальними є питання фінансового забезпечення галузі та пошуку альтернативних джерел коштів. Вочевидь, у зв’язку зі зниженням доходів громадян та зростанням бідності населення запровадження обов’язкового медичного страхування доцільно відтермінувати, водночас його підвалини варто закладати вже зараз — ці аспекти треба передбачити в наступних кроках медичної реформи, яка триває. Крім того, під час реалізації реформи слід враховувати цілі та проблеми повоєнного відновлення.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті