XV Національний конгрес кардіологів 2014: наука і практика на варті здоров’я

19 Листопада 2014 5:08 Поділитися

Без ядра горіх ніщо, так само, як і людина без серця.
Г. Сковорода

23–25 вересня 2014 р. у Києві в приміщені НСК «Олімпійський» відбувся XV Національний конгрес кардіологів України (далі — Конгрес). Організаторами заходу з міжнародною участю виступили Національна академія медичних наук України, Міністерство охорони здоров’я України, Асоціація кардіологів України, ДУ «Національний науковий центр (ННЦ) «Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска НАМН України». До уваги медичної спільноти були представлені найпередовіші здобутки провідних фахівців вітчизняної та світової науки стосовно профілактики, діагностики та лікування серцево-судинних захворювань, обговорені питання їх втілення в клінічну практику, в тому числі спрямовані на виконання останніх ініціатив уряду задля покращення якості надання спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги населенню України.

У роботі цьогорічного ювілейного Конгресу взяли участь близько 3 тис. лікарів з усіх регіонів країни, що свідчить про зацікавленість медичної громадськості у вирішенні проблем, які були висвітлені в рамках заходу. Складна ситуація в країні не завадила лікарям, вченим та іншим діячам медичної галузі взяти участь у головному кардіологічному форумі року, що підкреслює прагнення медичної громадськості до єдності та миру в Україні.

Зв’язки українських вчених із зарубіжними фахівцями останнім часом значно поглибилися. Європейський вибір нашої країни є логічним та надає змогу створення умов для такої співпраці з міжнародними товариствами та наблизити рівень медичної допомоги до міжнародних стандартів.

Слід зазначити, що до інтенсивної роботи були запрошені всесвітньо відомі іноземні фахівці медичної галузі з США, Великобританії, Німеччини, Чехії, Франції та Італії, під час якої висвітлено питання сучасних підходів до лікування і профілактики ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії, кардіоміопатії, серцевої недостатності, метаболічного синдрому, порушень ритму серця, а також особливу увагу було приділено розгляду епідеміологічних та медико-соціальних аспектів у сфері кардіології.

Робота конгресу розпочалася об’єднаною науковою сесією Європейського товариства кардіологів та асоціації кардіологів України.

У рамках конгресу відбулася об’єднана сесія Асоціації аритмологів України та Європейської асоціації ритму серця, розглядалися питання сучасної аритмології.

На пленарних засіданнях прозвучали лекції відомих вітчизняних та зарубіжних вчених, присвячені питанням профілактики та лікування серцево-судинних захворювань. Одна з основних тем конгресу цього року — проблема лікування мало- та безсимптомних кардіологічних хворих. Також відбулися секційні засідання, майстер-класи, симпозіуми, семінари, на яких в основному висвітлювалися основні проблеми сучасної кардіології.

У рамках Конгресу відбулася Генеральна асамблея Асоціації кардіологів України, під час якої обговорено і затверджено основні регламентуючі документи кардіологічної служби України та проведено конкурс 60 стендових доповідей на такі теми: порушення ритму серця, серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, гострий коронарний синдром, метаболічні порушення і серцево-судинна патологія та артеріальна гіпертензія. Також пройшла конференція молодих вчених, під час якої було заслухано 17 доповідей фахівців з різних областей України, та виставка сучасних лікарських засобів, виробів медичного призначення і спеціалізованих видань тощо.

Офіційне відкриття Конгресу ознаменувалося виконанням національного гімну, після чого з вітальним словом виступив Василь Лазоришинець, заступник міністра охорони здоров’я України, чл.-кор. НАМН України, професор. Він зауважив, що в умовах військових дій та надзвичайно напруженого стану, в яких перебуває країна понад півроку, значно збільшилася кількість звернень до лікарів пацієн­тів із серцево-судинними захворюваннями.

Звертаючись до учасників конгресу, заступник міністра висловив глибоку повагу всім присутнім та відзначив, що агресивна політика Росії на окупованих територіях Донецької та Луганської областей не може не позначитися на стані здоров’я сотень тисяч людей. «Стресові ситуації, в яких перебувають як військовослужбовці, так і цивільне населення, гострі захворювання серця під час та внаслідок бойових дій змушують медичні служби готуватися до вирішення цих проблем», — зазначив В. Лазоришинець. На його думку, необхідно найближчим часом зосередити увагу на формуванні потужної системи реабілітації для військових та цивільних громадян, які постраждали внаслідок АТО.

Крім того, заступник міністра як відомий кардіохірург зупинився на проблемах цієї галузі та окреслив питання, які мають врахувати учасники конгресу: «В Україні втричі зросла кількість коронарографій, майже вчетверо — кількість операцій на серці, високою залишається статистика смертності від серцево-судинних захворювань. Ці питання необхідно винести на обговорення та прийняти відповідні рішення під час проведення конгресу», — наголосив В. Лазоришинець.

До привітань заступника міністра приєднався Віталій Цимбалюк, академік Національної академії медичних наук України, який відзначив актуальність надання ефективної допомоги пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями. У відкритті Конгресу також взяли участь Володимир Коваленко, президент Асоціації кардіологів України, директор ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска НАМН України», академік НАМН України, професор, Геннадій Книшов, директор ДУ «Національний Інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова» НАМН України, академік НАН і НАМН України, професор, Георгій Дзяк, ректор Дніпропетровської державної медичної академії, академік НАМН України, професор, Михайло Лутай, професор, Олександр Пархоменко, чл.-кор. НАМН України, а також вітчизняні та іноземні лікарі-кардіологи та інші представники медичної спільноти.

Слід зазначити, що інтерес відвідувачів викликала спільна наукова сесія Європейського товариства кардіологів та Асоціації кардіологів України, під час якої обговорювалися актуальні питання кардіології як в Україні, так і в світі. Зокрема, у своєму виступі на тему «Стратегічні напрямки вторинної профілактики серцево-судинних захворювань в Україні відповідно до результатів EUROASPIRE IV» Володимир Коваленко зазначив, що необхідно тримати під контролем артеріальний тиск та масу тіла, не допускаючи розвитку ожиріння, слідкувати за рівнем глюкози в крові задля попередження розвитку цукрового діабету, а також регулярно займатися фізичною активністю.

Доповідь стосовно кардіоваскулярного континууму від ішемічної хвороби серця до серцевої недостатності та сучасну оптимізацію медикаментозного лікування К. Фокс (Лондон, Великобританія) представив Олександр Пархоменко.

Дж. Б. Зокай (G. Biondi Zoccai), кардіолог, науковий співробітник Римського університету Ла Сапієнца (Sapienza University of Rome), у своїй доповіді на тему «Сучасний погляд на аспіринотерапію у пацієнтів із серцево-судинною патологією» звернув увагу присутніх на застарілі методи використання ацетилсаліцилової кислоти та наслідки, які можуть виникнути у процесі лікування таких хворих.

Великою кількістю відвідувачів вирізнялося секційне засідання, присвячене профілактиці серцево-судинних захворювань, зокрема з огляду на епідеміо­логічні та медико-соціальні аспекти. Так, виступаючи з доповіддю на тему «Чинники впливу на перебіг і розвиток серцево-судинної патології в сучасних умовах», Василь Корнацький, головний лікар ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска НАМН України», доктор медичних наук, професор, зазначив, що одними з вагомих показників, які можуть вплинути на розвиток такої патології, є соціально-економічний стан (рівень заробітної оплати, наявність безробіття тощо) та психічне здоров’я людини. Він зауважив, що наразі розроблені анкети для виявлення основних складових, що можуть впливати на ризик виникнення серцево-судинних захворювань серед населення України. Адже вивчення чинників впливу є основою профілактики та ранньої діагностики хвороб системи кровообігу і потребує подальшої розробки обґрунтувань оптимізованого алгоритму на етапі первинної медико-санітарної допомоги.

Ірина Горбась, завідувач відділу популяційних досліджень ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска НАМН України», розповіла про можливості модифікації способу життя задля профілактики серцево-судинних захворювань. Так, на її думку, найважливіше, що необхідно зробити — це відмовитися від паління. Також слід контролювати рівень холестерину в крові, масу тіла, для чого рекомендовано дотримуватися збалансованого раціону харчування та вести активний спосіб життя. За словами І. Горбась, сучасній людині можна уникнути гіподинамії, виділивши 30–60 хв на плавання, біг, ходьбу або велосипедну прогулянку 5–7 разів на тиждень.

Доповідь Анатолія Дорогого, завідувача лабораторії наукових проблем амбулаторної допомоги ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска НАМН України», торкалася питань смертності та тривалості життя населення нашої держави з хворобами системи крово­обігу. Він зазначив, що 1-ше місце серед причин передчасної смерті від серцево-судинних захворювань займає ішемічна хвороба серця. Слід зазначити, що доповідач привернув увагу присутніх заявою про те, що середня тривалість життя осіб пенсійного віку становить у жінок 20 років, у чоловіків — 5 років. При цьому середня тривалість життя населення України з 2005 р. збільшилася на 2,4 року. «Хочу звернути увагу на те, що кількість пацієнтів, які помирають від кардіоміопатії (в середньому у віці 54 років) значно більше, ніж від інфаркту міокарда (найчастіше у 69 років)», — підсумував А. Дорогой.

Доповідь Олени Кваши, доктора медичних наук, кардіолога ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска НАМН України», була присвячена відмові від паління: погляд лікаря та пацієнта. Вона зазначила, що в Україні в середньому палять як жінки, так і чоловіки віком 18–64 років. Вона зауважила, що незважаючи на те, що близько 60% курців мають бажання кинути палити, однак відмічено дуже малу частку людей, які досягають у цьому успіху.

Також інтерес викликали доповіді Олени Заремба-Федчишин стосовно оцінки факторів кардіоваскулярного ризику залежно від ступеня зниження артеріального тиску вночі у хворих на артеріальну гіпертензію та Наталії Слабої на тему «Верифікація факторів ризику та їх поширеності у хворих із порушеннями периферичного кровообігу як передумова ефективної профілактики атеротромботичних ускладнень».

У рамках конгресу відбулася прес-конференція на тему «Малосимптомний пацієнт з високим кардіоваскулярним ризиком».

Розпочинаючи прес-конференцію, Володимир Коваленко зазначив, що проблема високої захворюваності та смертності від серцево-судинних захворювань в Україні останнім часом, на жаль, стала дуже актуальною. Ось чому основною тезою цьогорічного ювілейного конгресу стала саме тема прес-конференції. До такої категорії належать пацієнти, у яких раптово виникають гострі серцеві проблеми без наявності попередніх скарг на роботу серцево-судинної системи. Серед найчастіших порушень, за словами В. Коваленка, лікарі відмічають гострий коронарний синдром, інфаркт міокарда, гострі порушення мозкового кровообігу та/або ритму серця, які в більшості випадків мають летальні наслідки. «Саме кількість таких випадків зумовлює високий показник смертності від серцево-судинних захворювань як в Україні, так і в світі. Для покращення цих показників проводиться чимало заходів, зокрема розроблених МОЗ України, Національною акаде­мією медичних наук України та Асоціацією кардіологів України», — зауважив В. Коваленко. Основною метою заходів є інформування населення про методи первинної профілактики та боротьби із серцево-судинними захворюваннями, які спрямовані на обмеження основних факторів ризику розвитку такою патології. Вторинна профілактика полягає у раціональному застосуванні фармакотерапевтичних методів лікування, а спеціалізована і високоспеціалізована медична допомога — це застосування сучасних інтервенційних технологій, хірургічних методів (імплантації штучних водіїв ритму).

На думку В. Коваленка, належне фінансування з боку держави дозволить у майбутньому ефективно вирішувати всі проблеми та знизити рівень смертності, збільшити тривалість та підвищити якість життя пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.

На питання, як розпізнати без- або малосимптомного пацієнта та якими мають бути основні напрямки профілактики серцево-судинних захворювань, В. Коваленко зазначив, що, на жаль, такого пацієнта дуже складно розпізнати та відрізнити від здорової людини, адже симптоми наявності патології відсутні. До того ж пацієнти рідко своєчасно звертаються до лікаря за медичною допомогою, і проводять лікування не хвороби, а ускладнень, спричинених нею.

Стосовно середнього віку, в якому підвищується ризик розвитку серцево-судинних захворювань загалом, та коли саме необхідно звернути увагу на профілактику цієї патології, В. Коваленко підкреслив, що звертати увагу на порушення діяльності серцево-судинної системи необхідно з 30-річного віку. Саме в цей період виникають перші симптоми артеріальної гіпертензії, порушення толерантності до глюкози, а отже, і розвиток цукрового діабету, також збільшується маса тіла. «Саме на появу цих ознак необхідно звертати увагу. Адже такі порушення можуть з’явитися навіть у підлітковому або юнацькому віці. Безумовно, лікарям слід орієнтуватися на індивідуальний підхід до виявлення таких пацієнтів», — зауважив В. Коваленко. Він також зазначив, що складна політична ситуація та військовий конфлікт у країні суттєво впливають на стан здоров’я як військово­службовців, так і громадян, які проживають в зоні АТО. Адже гострий і хронічний стрес здебільшого може викликати небажану реакцію з боку серцево-судинної системи. У першу чергу, це стосується порушення ритму серця, підвищення артеріального тиску та рівня глюкози в крові тощо. «Звичайно, є безпосередній взаємозв’язок стресових ситуацій будь-якого походження із розвитком серцево-судинних захворювань. Тому в такий важкий для країни період необхідно вдосконалити систему надання медичної та психологічної допомоги», — зазначив В. Коваленко. Він зауважив, що на базі ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені акад. М.Д. Стражеска» в поточному році була проведена перша конференція, яка стосувалася розвитку серцево-судинних захворювань серед населення України у зв’язку з виникненням військового конфлікту, також функціонує численна волонтерська організація, яка надає підтримку такій категорії хворих, в тому числі й психологічну. За словами В. Коваленка, інститут постійно проводить консультації для постраждалих осіб, переселенців із зони АТО, готується до публікації у військово-медичному виданні спільна стаття з проф. Юрієм Сіренком на тему взаємозв’язку між психо­емоційним стресом та артеріальною гіпертензією. Він підкреслив, що наразі спеціалісти інституту активно співпрацюють з Головним військово-медичним клінічним центром «Голов­ний військовий клінічний госпіталь». Як наслідок, на базі інституту завершують лікування поранені з серцево-судинними захворюваннями, яким одночасно забезпечена психологічна реабілітація. Планується розробити програму довгострокової реабілітації, адже психічне здоров’я осіб, які зазнали тяжкої психічної травми, як наприклад під час бойових дій на сході країни, необхідно конт­ролювати протягом усього життя.

Оскільки раніше в Україні не було такої ситуації, за словами директора інституту, на сьогодні відсутні наукові розробки, які б допомогли скоординувати всю медичну галузь на задоволення потреб населення. Маючи вагомий науковий потенціал та зарубіжний досвід, необхідно розробити відповідну програму. На думку В. Коваленка, фармацевтичні виробники та компанії повинні брати участь у фінансуванні заходів, які стосуються забезпечення психологічної реабілітації, долучатися до проведення епідеміологічних локальних досліджень та створення соціально-адаптованої програми дослідження окремих лікарських засобів.

Олег Сичов, керівник відділу аритмій серця ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска», зазначив, що для виявлення малосимптомного пацієнта з аритмією, зокрема життєво небезпечної форми, необхідно провести електрокардіограму, тестування з навантаженням, а також здійснювати довготривалий моніторинг стану пацієнта. За його словами, існують такі потенційно небезпечні аритмії, які, в свою чергу, також можуть бути малосимптомними. Він зауважив, що 1/3 випадків фібриляції передсердь, яка, в свою чергу, може спричинити тромбоемболію судин головного мозку, має безсимптомний перебіг. «На жаль, коли такий пацієнт через деякий час приходить до лікаря, в нього вже може бути розвинена серцева недостатність та значно порушений кровообіг головного мозку», — зазначив О. Сичов. Він розповів про результати нещодавно проведеного дослідження. «У 34% пацієнтів, у яких в анамнезі був відсутній інсульт, під час проведення комп’ютерної томографії головного мозку виявлені осередки інфаркту», — зазначив професор. За його словами, наразі японські вчені розглядають випадки фібриляції передсердь як безпосередні провісники деменції.

На питання стосовно можливості визначення на генетичному рівні ризиків розвитку окремих серцево-судинних захворювань О. Сичов зазначив, що на базі ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені акад. М.Д. Стражеска» створена така лабораторія, одними із завдань якої є діагностика та виявлення генетичних порушень ритму серця.

Він повідомив, що в нашій країні кардіо­стимулятори встановлюють у 4 рази менше, ніж у Польщі. За словами О. Сичова, це свідчить про недосконалість роботи лікарів первинної ланки. «Якщо пацієнт віком старше 70 років зі скаргами на запаморочення звертається до лікаря загальної практики, мало хто проведе тестування із навантаженням. Швидше за все такому пацієнту призначать курс лікування у стаціонарі або призначать ноотропні препарати. На жаль, виявити причину такого стану у пацієнта наважується дуже незначна частка сімейних лікарів. Необхідно підвищити ефективність проведення консультацій та профілактичних оглядів таких пацієнтів», — зауважив професор.

Щодо пропозиції провести роз’яснювальні курси для лікарів первинної ланки безпосередньо фахівцями кардіологічного профілю О. Сичов зазначив, що з 2002 р. спеціалістами ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені акад. М.Д. Стражеска НАМН України» проводяться тематичні курси стосовно діагностики та лікування серцево-судинних захворювань в різних регіонах України як для кардіологів, так і для лікарів первинної ланки (терапевти, сімейні лікарі).

Олександр Пархоменко, керівник відділу реанімації та інтенсивної терапії ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені акад. М.Д. Стражеска», зазначив, що за останні роки на європейських та американських конгресах кардіологів набув актуальності розгляд проблем психоемоційного стану населення не тільки в Україні, а й в світі. Психоемоційна напруга, за словами О. Пархоменка, може формувати не тільки депресійний стан при довготривалості стресового фактору, а й порушення процесу обміну. «Враховуючи фактори ризику, зокрема високий рівень катехоламіну, наявність атеросклеротичних утворень та ін., цілком ймовірно очікувати навіть у зовні здорової людини виникнення дестабілізації такої бляшки, розриву та наступним утворенням тромбів. Адже, можливо, сам пацієнт і не відчуває якихось змін, але в його судинах вже можуть існувати атеросклеротичні бляшки, які звужують їх просвіт. І навіть незначне психоемоційне навантаження або різке підвищення артеріального тиску, вживання алкоголю та регулярне паління можуть спричинити гострий коронарний синдром, який має негативні наслідки у вигляді інфаркту або летального випадку», — зауважив професор.

У свою чергу Юрій Сіренко, керівник відділу симптоматичних гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені акад. М.Д. Стражеска», запропонував затвердити на державному рівні періодичне та регулярне виконання такої норми як обов’язкове проходження профілактичного огляду стосовно стану здоров’я, зокрема у разі зміни місця роботи. Кожен роботодавець, у якого передбачене медичне страхування, зацікавлений приймати на роботу здорову людину. «Також державі необхідно запровадити надання медичної довідки про стан здоров’я особам, які планують взяти довгострокову позику в будь-якому банку. Адже якщо така особа, наприклад, має цілу низку захворювань: артеріальна гіпертензія, цукровий діабет тощо, банк має відмовити в наданні такої позики на підставі того, що людина може не дожити до терміну кінцевої виплати позики», — зазначив Ю. Сіренко. На його погляд, держава повин­на створити необхідні умови для забезпечення профілактики різних захворювань кожного громадянина та певні регуляторні акти для регулювання відносин між роботодавцем та працівником. Людина має бути зацікавлена у тому, щоб бути здоровою. Так, наприклад в деяких країнах Європи, за словами професора, існує так практика, коли пацієнту з цукровим діабетом держава відшкодовує 90% вартості лікарських засобів протягом року, але лише за умови його схуднення до наступного візиту до лікаря за рецептом для отримання необхідних медикаментів. «Якщо людина не виконує таку умову, то частка, що відшкодовується державою, — зменшується», — зазначив Ю. Сіренко.

Завершуючи прес-конференцію, В. Коваленко зауважив, що підтримує основну ідею Пілотного проекту, але вважає його не досконалим, у зв’язку з чим надіслав міністру охорони здоров’я свої пропозиції.

У рамках конгресу також проведено Генеральну асамблею Асоціації кардіологів України, нараду провідних фахівців та головних спеціалістів управлінь охорони здоров’я.

Викликає інтерес і пленарне засідання на тему «Резистентні та вторинні артеріальні гіпертензії», під час якої експертами розглядалися особливості лікування артеріальної гіпертензії при різних супутніх захворюваннях, таких як порушення роботи надниркової залози, нирок в цілому, щитовидної залози, при стенозі ниркових артерій, когнітивних порушень та ін. Зокрема, у своїй доповіді Володимир Паньків, доцент кафедри ендокринології Буковинської державної медичної академії, доктор медичних наук, професор, зазначив, що в Україні наразі зареєстровано більше 1 млн хворих на цукровий діабет, при цьому фактично вдвічі більше осіб з недіагностованою патологією. На його думку, перспективним напрямком у спільній діяльності лікарів-ендокринологів та кардіологів має стати акцент саме на профілактиці захворювань, оскільки вона дуже важлива як для хворих з цукровим діабетом, так і артеріальною гіпертензією. Як показує практика, ставлення таких хворих до свого здоров’я у більшості випадків безвідповідальне і недбале. Належну увагу слід приділяти як первинній (вчасне встановлення діагнозу, особ­ливо це стосується цукрового діабету II типу), так і вторинній профілактиці — ранньому виявленню ускладнень хвороби та боротьбі з ними, а також необхідними заходам стосовно зменшення надмірної маси тіла та нормалізації артеріального тиску.

Привертає увагу також секційне засідання, присвячене розгляду нормативно-правової бази, організаційним та етичним питанням щодо проведення клінічних випробувань лікарських засобів в Україні. Так, детально розглядалися основ­ні обов’язки дослідника при проведенні клінічних досліджень та способи оптимізації його роботи, особливості моніторингу побічних реакцій при проведенні клінічних досліджень в Україні, виникнення можливих помилок при їх проведенні, виявлених під час клінічного аудиту, роль стандартно-операційних процедур у діяльності комісій з питань етики при етичній оцінці матеріалів клінічних досліджень, реалії та загальні перспективи клінічні досліджень в Україні.

Зокрема Тетяна Талаєва, заступник генерального директора ДП «Державний експертний центр МОЗ України» у своєму виступі наголосила, що клінічні дослідження є важливим і перспективним напрямком діяльності, який підтримує імідж України на міжнародній арені. Пацієнти разом з безкоштовними інноваційними ліками (в Україну постачаються ліки на 8 млрд грн.) отримують шанс на продовження життя. Вона також зауважила, що необхідно створити загальнодоступний реєстр клінічних досліджень, які проводяться в країні, врегулювати питання обліку, зберігання та знищення лікарського засобу в місці проведення досліджень та питання вивезення ліків, біологічних зразків, супутніх матеріалів і зворотного ввозу зразків.

На думку Т. Талаєвої, головними правовими проблемами проведення клінічних дослід­жень є наявність недоліків у регулюванні митних питань поставок партій незареєстрованих лікарських засобів з метою клінічних досліджень; відсутність належного правового підґрунтя для досліджень на базі лікувально-профілактичних закладів; забезпечення конфіденційності відповідно до міжнародних вимог; проблеми клінічних досліджень із застосуванням плацебо тощо. Експерт впевнена, що клінічні дослідження — це перспективний напрям діяльності медичної галузі, який наразі потребує вдосконалення нормативно-правової документації.

У підсумковому засіданні, яке було присвячене основним напрямкам подальшого вдосконалення розвитку кардіологічної служби в Україні, взяли участь В. Лазоришинець, В. Коваленко, Г. Книшов, Г. Дзяк, М. Лутай, О. Пархоменко, Ю. Сіренко, О. Сичов, М. Соколов та багато інших вітчизняних та іноземних видатних діячів медичної галузі. Зокрема розглядалися питання стосовно імплементації інноваційних технологій в галузі кардіології, наявних проблем забезпечення кардіологічної допомоги в Україні та розробки необхідних протоколів та настанов. Після заключної доповіді президента Асоціації кардіологів України були нагороджені переможці конкурсу на кращу доповідь, затверджені рекомендації Асоціації кардіологів України та прийнята резолюція конгресу.

Слід зазначити, що проведення заходів такого рівня надзвичайно важливо для країни. Адже взаємодія з провідними фахівцями світу у сфері кардіології та обмін досвідом дає можливість постійно вдосконалювати професійну майстерність лікарів.

Загалом програма XV Національного конгресу кардіологів України була насиченою та різноманітною. Обговорено питання за такими напрямками: гострий інфаркт міокарда та питання реабілітації хворих, атеросклероз та ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія, інтервенційна кардіологія, кардіохірургія, захворювання міо­карда, аритмії та раптова серцева смерть, гостра та хронічна серцева недостатність, метаболічний синдром, дитяча кардіологія, профілактична кардіологія, експериментальна кардіологія та фундаментальні дослідження, фармакотерапія, медико-соціальні аспекти кардіології та ін. Оприлюднення міжнародних та українських статистичних даних, обговорення численних клінічних випадків, новітніх підходів у лікуванні серцево-судинних захворювань було досить активним.

Є сподівання, що вдалий досвід зарубіжних та вітчизняних експертів в галузі кардіології допоможе позбутися негативних показників стосовно кількості випадків смерті від серцево-судинних захворювань. Отже, основним напрямком розвитку кардіології в Україні залишається профілактика серцево-судинних захворювань.

Хочеться побажати учасникам конгресу подальших професійних успіхів, нових досягнень та вдалого впровадження сучасних наукових досягнень в терапії серцево-судинних захворювань у лікувальних закладах нашої країни якнайшвидше.

XV Національний конгрес кардіологів 2014: наука і практика на варті здоров’я

Євгенія Бочерикова,
фото автора та Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті