Освіта: стратегію визначено

У «Щотижневику АПТЕКА» вже традиційною стала тема реформи медичної освіти в Україні (див., зокрема, № 47 (518) від 05.12.2005 р.). Продовжуємо її висвітлювати публікацією про Національну нараду Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України зі стратегії розвитку медичної та фармацевтичної освіти, яка відбулася 7–8 грудня 2005 р. в Києві за участю екс­пертів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) і Всесвітньої федерації медичної освіти (ВФМО), ректорів вищих медичних навчальних закладів з цілої України та медичного істеблішменту.
На нараді було представлено Концепцію реформи медичної освіти в Україні та обговорено такі питання: стратегічне партнерство ВООЗ–ВФМО з метою покращання якості підготовки медичних, фармацевтичних і сестринських кадрів; інтеграція нашої держави до загальноєвропейського медичного простору.

Зі словом привітання до учасників заходу звернувся заступник міністра охорони здоров’я України В’ячеслав Передерій. Він наголосив на тому, що система медичної освіти повинна відповідати вимогам практичної системи охорони здоров’я і стандартам ЄС, а підвищення якості підготовки медичних та фармацевтичних кадрів треба здійснювати шляхом впровадження ефективної структури організації навчального процесу.

Під час національної наради

Під час національної наради

Від імені ВООЗ виступила Галина Перфільєва, регіональний радник з кадрових ресурсів охорони здоров’я Європейського Регіонального бюро ВООЗ. У своїй доповіді вона підкреслила роль медичних кадрів як стратегічного «капіталу» кожної країни. Щодо Європейського Союзу, то основними проблемами кадрового забезпечення системи охорони здоров’я Г. Перфільєва назвала значний дефіцит людських ресурсів (в основному медсестер), некеровану міграцію, невідповідність між підготовкою медичних працівників та потребами системи охорони здоров’я, недостатньо ефективне управління персоналом.

Про європейські тенденції в медичній освіті та підходи стратегічного партнерства ВООЗ–ВФМО до покращання рівня якості вищої освіти доповів президент ВФМО Ханс Карле. За його словами, актуальні тенденції у формуванні вищої медичної та фармацевтичної освіти — це глобалізація, стандартизація і акредитація. Важливим базовим документом у процесі покращання медичної освіти є Директива ЄС 2005/36/ЄС від 7 вересня 2005 р. «Про визнання професійної підготовки». Мета документа — сприяння вільному пересуванню спеціалістів і взаємному визнанню їх дипломів, сертифікатів та інших формальних доказів кваліфікації. Перспективами медичної освіти названо адаптацію навчання до уподобань конкретного студента, створення віртуального університету, мультипрофесійну концепцію навчання, інтеграцію базової та післядипломної медичної освіти.

Про концепцію реформування вищої медичної освіти в Україні розказав професор Олександр Волосовець, заступник директора Департаменту кадрової політики, начальник відділу науки та освіти МОЗ України. Одним із методів реалізації даної концепції є введення якісно нової методології організації навчального процесу — Європейської кредитно-модульної трансферної системи (ECTS). Запропоновано нові технології організації навчання: кредитно-модульну систему; акцент на практичній клінічній підготовці на 4–6 курсах; збільшення частки самостійної роботи студента та ін.

З доповіддю на тему «Фармацевтична освіта в Україні» виступив ректор Національного фармацевтичного університету Валентин Черних. Він зауважив, що досвід інших країн треба осмислювати творчо, зі збереженням традицій та досвіду вітчизняних вищих навчальних закладів. Як головний принцип Болонського процесу В. Черних виділив підготовку фахівців, достатньо кваліфікованих та конкурентоспроможних на ринку праці. На думку оратора, для цього в Україні слід прийняти нову градацію дипломів, ступенів і кваліфікацій; ввести двоступеневу структуру вищої освіти (бакалавр, магістр) тощо. Доповідач запропонував варіанти підготовки фармацевтичних кадрів у рамках реалізації положень Болонської декларації: бакалавр — 4 роки навчання; магістр-практик — 2 роки (з них 1 рік — магістратура і 1 рік — інтернатура) і магістр-теоретик — 2 роки магістратури.

Продовжив тему наради Юрій Вороненко, ректор Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика. У своєму виступі «Болонський процес і безперервне навчання лікарів» він зазначив, що безперервний професійний розвиток (БПР) включає усю діяльність лікарів — формальну та неформальну (яка здійснюється з метою підтримки, розвитку, зміцнення знань і навичок у відповідь на потреби своїх пацієнтів).

Він зазначив, що сучасна система БПР лікарів в Україні має бути реорганізована, і доповідач виділив можливі форми БПР: навчання на циклах інформації і стажування (2–4 тижні); дистанційне навчання і стажування у клініках як в межах України, так і в інших державах; участь у з’їздах, конгресах, семінарах, конференціях, прослуховування лекцій; відвідування сучасних клінік з метою вивчення клінічного досвіду, інформаційний обмін, консультації тощо.

Реформування вищої медичної та фармацевтичної освіти в Україні — складова процесу адаптації національної освітньої системи до європейської. Досвід цих держав переконливо свідчить: чим якісніша підготовка медичного та фармацевтичного працівника, тим краще працює система охорони здоров’я.?n

Василь Пачовський, фото автора

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті