Уляна Супрун відмовилася звітувати перед членами профільного Комітету

Зважаючи на резонанс, який викликав конфлікт між директором Інституту серця МОЗ України Борисом Тодуровим та керівництвом профільного міністерства, ця ситуація була винесена на розгляд Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я (Комітет) 18 січня. Про те, що тема дійсно болюча та важлива, свідчило те, що у засіданні Комітету взяли участь численні представники медичної спільноти, центральних органів виконавчої влади, профспілок, громадських та пацієнтських організацій, ЗМІ, а також народні депутати, які не входять до складу Комітету, та команда МОЗ України у повному складі.

107335
У той же час на заході були присутні лише 5 народних депутатів — членів Комітету: Ольга Богомолець, Олег Мусій, Ірина Сисоєнко, Тетяна Бахтеєва, Ігор Шурма. Тобто кворум був відсутній. Незважаючи на це, народні депутати прий­няли рішення розглянути та обговорити ситуацію, що склалася між МОЗ та Інститутом серця, мотивуючи це тим, що рішення з  цього питання не потребує голосування.

У вступному слові голова Комітету Ольга Богомолець закликала присутніх дотримуватися етики та не звинувачувати один одного у зловживаннях, адже для цього є правоохоронні органи. Основне завдання засідання — знайти шляхи вирішення проблеми та забезпечити пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями ліками та витратними матеріалами.

Вона повідомила, що 19 грудня 2016 р. Комітет звернувся до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з проханням внести до Парламенту кандидатуру для призначення на посаду міністра охорони здоров’я України. Проте відповіді на це звернення так і не надійшло. Також до КМУ надсилалися листи із проханням надати Комітету як контролюючому органу копії договорів із міжнародними організаціями щодо закупівлі ліків. МОЗ відмовилося надати ці документи, аргументувавши це тим, що дана інформація не може бути розголошена. «На сьогодні існують дві правди: правда міжнародних організацій і правда українських реалій щодо поставок і міжнародних закупівель, але ми можемо рухатися тільки у правовому полі. Ми не погоджуємося з відмовою МОЗ та будемо і надалі вимагати ці документи», — заявила народний депутат.

Борис Тодуров проінформував членів Комітету щодо ситуації, яка склалася у сфері централізованих закупівель лікарських засобів та медичних виробів для забезпечення лікування хворих із серцево-судинними та судинно-мозковими захворюваннями та з відкриттям філіалів Інституту серця МОЗ України у Донецькій та Луганській областях.

За його словами, виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я Уляна Супрун ще у серпні 2016 р. була ознайомлена із станом кардіохірургічної допомоги в Україні. Обсяг втручань недостатній і становить лише 15–20% від реальної потреби населення. На цьому фоні відсутність закупівель препаратів та витратних матеріалів для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями у 2016 р. є катастрофічною. «Щороку МОЗ десь приблизно на 340 млн грн. закуповує ліки та розхідники. Це клапани, стимулятори, оксигенатори, набори для коронарографії, стенти і т.д. За кожною одиницею цих закупівель стоїть людське життя. На сьогодні в усіх кардіохірургічних центрах пусті полиці, і коли «швидкі» привозять пацієнтів, вони не можуть надати їм допомогу», — наголосив фахівець.

Що стосується гальмування відкриття філіа­лів у Сєвєродонецьку та Маріуполі, Б. Тодуров висловив здивування, адже 3 таких філіали вже плідно працюють за згоди Міністерства. Населення Луганської та Донецької областей взагалі відрізане від кардіохірургічної допомоги, але заступник міністра охорони здоров’я 4 міс не відповідає на листи з цього питання.

Як підкреслив народний депутат Ігор Шурма, сьогодні лікарі стали заручниками ситуації, коли всі говорять про корупцію в медицині, а в той же час держава не забезпечила закупівлі необхідних матеріалів. За таких умов лікарі шукають можливості, яким чином хворим за власний кошт придбати їх: «Пацієнти, які викладають гроші, далекі від цієї ситуації. Для них винен лікар. Проблема не в протистоянні «Тодуров — МОЗ», а в тому, що держава в особі Міністерства, незважаючи на прийняті закони про міжнародні закупівлі, не забезпечила проведення тендерів та закупівлю ліків та розхідників за кош­ти 2016 р. Вочевидь, вони надійдуть лише наприкінці 2017 р.».

Він також підняв питання, чи МОЗ зібрано потребу регіонів на 2017 р., адже вже необхідно розпочинати закупівлі за кошти цього року. «Також виникає питання, чому МОЗ не зробило висновків із закупівель 2015 р. та знову підписало угоду із Crown Agents, незважаючи на минулорічні проблеми», — зазначив він.

Уляна Супрун подякувала голові Комітету за запрошення. Проте через відсутність кворуму засідання перетворилося на прес-конференцію, в якій вона не братиме участі: «Я буду відповідати перед всіма членами Комітету, а не перед 5 народними депутатами. На всі питання ми надіслали письмові відповіді секретаріату Комітету. Тому немає чого далі коментувати». Після цієї заяви керівництво МОЗ демонстративно покинуло засідання.

У зв’язку з цим всі інші питання, які планувалися до розгляду навіть за відсутності кворуму, так і не було обговорено (стан виконання Міні­стерством у 2016 р. бюджетної програми «Лікування громадян України за кордоном», стан поставок у регіони лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та медичних виробів, закуплених через спеціалізовані міжнародні організації).

Прим. ред.: цього ж дня на сайті МОЗ з’явилося звернення, в якому наголошується на відкритості та прозорості роботи керівництва МОЗ. Команда Міністерства була налаштована на конструктивну роботу з Комітетом, чого, на жаль, не вдалося досягнути через відсутність кворуму. МОЗ надає велике значення співпраці з Комітетом, завжди представляє повну та вичерпну інформацію на усі запити, і цей формат комунікацій буде продовжено.

Після завершення засідання О. Богомолець поспілкувалася з представникам ЗМІ. За її словами, аналіз результатів закупівель через міжнародні організації у 2015 р. виявив багато зловживань. Ця інформація передана в КМУ. «Я маю визнати і власну провину у цьому, оскільки я була одним із ініціаторів передачі закупівель ліків до міжнародних організацій. Чи вдалося нам подолати корупцію? Зараз можу сказати, що ні, не вдалося. Чи були вони достатньо ефективними? Ні, не були настільки ефективними, як нам би хотілося. Ми повин­ні проаналізувати всі помилки та знайти шляхи їх вирішення, адже втрачаємо великі кошти та нічого не виграємо. Ми готуємо детальний звіт по закупівлях та оприлюднимо його найближчим часом. Там буде показано, де завищені ціни, неприйнятні терміни придатності. Так, наприклад, деякі реактиви було поставлено із терміном придатності 3 міс. Це нонсенс, тому ми і хотіли отримати договори — щоб переконатися, що МОЗ виправило ці помилки. На жаль, я не побачила конструктивного бажання з боку Міністерства співпрацювати з Комітетом, але ми будемо продовжувати шукати шляхи комунікацій», — зазначила голова Комітету.

Прим. ред.: вочевидь, протягом останніх місяців громадська думка щодо залучення міжнародних організацій зсувається від схвалення до відвертого розчарування. Проте Уряд про­довжує вперто підтримувати цю ініціативу, обіцяючи в 2017 р. ще більш успішні закупівлі ліків. Найближчим часом наше видання представить розгорнутий аналіз результатів закупівель ліків за кошти 2015 р.

Ганна Барміна,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Останні новини та статті