Розробка стандартів фармацевтичної діяльності. Фокус на допомогу пацієнтові Посібник, редакція 2006 р.

ВСЕСВІТНЯ ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я/Департамент лікарської політики
та стандартів/, Женева, Швейцарія

МІЖНАРОДНА ФАРМАЦЕВТИЧНА ФЕДЕРАЦІЯ, Гаага, Нідерланди

?

В. Черних

У рамках СПІЛЬНОГО ОСВІТНЬОГО СПЕЦПРОЕКТУ «Щотижневика АПТЕКА», який започатковано й здійснюється видавництвом «МОРІОН» у співробітництві з Національним фармацевтичним університетом України (НФаУ), ми розпочинаємо цикл публікацій українського перекладу посібника «Розробка стандартів фармацевтичної діяльності. Фокус на допомогу пацієнтові» (2006 р.). Друкується за виданням: «Developing pharmacy practice. A focus on patient care. Handbook–2006 edition». Книгу підготовлено у співавторській співпраці фахівців Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ; WHO — World Health Organization) та Міжнародної фармацевтичної федерації (МФФ; FIP — International Pharmaceutical Federation); авторський колектив: Karin Wiedenmayer, Rob S. Summers, Clare A. Mackie, Andries G.S. Gous, Marthe Everard, за участю Dick Tromp. Українська версія першої редакції посібника публікується під загальною редакцією В.П. Черниха — ректора НФаУ, члена-кореспондента НАН України, професора, доктора фармацевтичних наук, доктора хімічних наук. Українською переклав П.Г. Снєгірьов. Генеральний директор ВООЗ надав право перекладу документа українською мовою видавництву «МОРІОН» (Київ, Україна), яке несе цілковиту відповідальність за відповідність змісту українського перекладу англійському оригіналові публікації видання 2006 р. Усі права захищено.

© World Health Organization and International Pharmaceutical Federation, 2006
© МОРІОН (український переклад під загальною редакцією В.П. Черниха), 2009

ВСТУПНЕ СЛОВО

«Фармацевт мусить вийти з-за прилавку та почати приносити людям користь, надаючи їм допомогу не лише за допомогою таблеток. Процес відпуску ліків сам по собі не має майбутнього. Цей вид діяльності може і буде здійснюватися за допомогою інтернету, автоматичних пристроїв та/або силами добре підготовленого технічного персоналу. Той факт, що фармацевти мають академічну освіту та виконують роль спеціалістів охорони здоров’я, зобов’язує їх краще служити суспільству, аніж це відбувається сьогодні.»

(Цитується за: van Mil J.W., Schulz M., Tromp T.F. Pharmaceutical care, European developments in concepts, implementation, teaching, and research: a review. Pharm World Sci. 2004 Dec; 26 (6): 303–11).

Цей вступний посібник проголошує нову парадигму фармацевтичної діяльності. Його мета — слугувати провідником для викладачів аптечної справи у фармацевтичних вищих навчальних закладах (ВНЗ), студентів, які навчаються у цих ВНЗ, а також фармацевтів-практиків на шляху вдосконалення власних професійних навичок. Посібник, зводячи докупи практичні інструменти та знання, було створено у відповідь на назрілу необхідність визначити, розробити та створити глобальне розуміння фармацевтичної допомоги на усіх рівнях її надання.

Попри глибинне експертне опрацювання, що супроводжувало підготовку цієї настанови, ВООЗ та МФФ розглядають першу редакцію документа як відправну точку. Зміст посібника підлягатиме доопрацюванню та оновленню у міру накопичення досвіду, якого набуватимуть протягом «польових випробувань» країни, континенти та відповідні заклади та установи. Видання буде вдосконалюватись у міру отримання нової практичної інформації.

Ми запрошуємо читачів звертатися до Департаменту лікарської політики та стандартів ВООЗ або до МФФ та ділитися з нами власним досвідом використання цього посібника. Ми будемо раді вашим коментарям та міркуванням, особливо якщо вони стосуватимуться змісту та життєвих прикладів. Такий зворотний зв’язок стане ключовим рушієм для поліпшення майбутніх видань цього настановчого документа.

Передмова

Протягом останніх чотирьох десятиліть намітилася тенденція до зміщення фокусу фармацевтичної діяльності, первинно зосередженого на забезпеченні ліками, на надання допомоги пацієнтові. Тож роль фармацевта еволюціонувала, і він перетворився з того, хто виготовляє та продає ліки, на постачальника послуг та інформації. Найголовніше те, що фармацевт надає допомогу пацієнтові, беручи його під свою професійну опіку. Більше того, задача фармацевта — гарантувати, що допомога, яку отримує пацієнт, призначена правильно, є найбільш ефективною спроміж усіх доступних варіантів, найбільш безпечною, а також підходить саме цьому пацієнтові.

?	?
		Hans V. Hogerzeil Director World Health Organization Medicines Policy and Standards 20 Avenue Appia 1211 Geneva 27 Switzerland	A.J.M. (Ton) Hoek General Secretary and CEO International Pharmaceutical Federation P.O. Box 84200 2508 AE The Hague The Netherlands

Беручи на себе пряму відповідальність за задоволення індивідуальних медикаментозних потреб конкретного пацієнта, фармацевт здатен зробити унікальний внесок у досягнення кінцевих результатів фармакотерапії та в покращання якості життя своїх пацієнтів. Новий підхід одержав назву «фармацевтична допомога» (pharmaceutical care), його найбільш вживане визначення звучить так:

«Фармацевтична допомога — це відповідальне надання фармакотерапії з метою досягнення певних результатів, що покращують якість життя пацієнта.» (Hepler and Strand, 1990).

Ухвалюючи це рішення у 1998 р., МФФ внесла до нього одну суттєву корективу:

«… для досягнення певних результатів, що покращують або підтримують якість життя пацієнта.».

Практика фармацевтичної допомоги є новою і суттєво відрізняється від того, що являла собою діяльність фармацевтів протягом минулих років. Оскільки часто фармацевти були не в змозі нести відповідальність за здійснення фармакотерапії, не маючи для цього ані відповідних документальних обгрунтувань, ані можливостей для моніторингу, контролю та аналізу лікування. Перейняти на себе цю відповідальність — ось у чому полягає наріжний камінь у практиці фармацевтичної допомоги.

Щоб упоратись із цим завданням, фармацевт повинен мати здатність поєднувати цілу низку різних функцій. Концепція «фармацевт семи зірок» (seven-star pharmacist), яку було висунуто ВООЗ та ухвалено МФФ у 2000 р. в рамках її програмного документа з Належної практики фармацевтичної освіти (Good Pharmacy Education Practice), розглядає фармацевта як особу, яка надає допомогу і приймає рішення, як комунікатора, вчителя (наставника) і довічного учня, лідера й менеджера (The role of the pharmacist in the health care system. Preparing the future pharmacist: Curricular development. Report of a third WHO Consultative Group on the role of the pharmacist, Vancouver, Canada, 27–29 August 1997. Geneva: World Health Organization; 1997. WHO/PHARM/97/599 — http://www.who.int/medicinedocs). Для потреб цієї книги автори додають роль дослідника.

База теоретичних знань випускників фармацевтичних вузів змінюється. І коли нові покоління випускників занурюються у практичну діяльність, тож відповідно й фармацевтична практика повинна змінюватись, відображаючи оновлення бази теоретичних знань.

У той же час фахівці аптечної справи, які вже практикують, продовжують свою післядипломну освіту в руслі старої системи поглядів, що сконцентрована на лікарському препараті. І щоб ці фармацевти, які вже склалися як спеціалісти, змогли взяти ефективну участь у втіленні нового підходу до фармацевтичної діяльності, який зосереджено на пацієнті, вони повинні отримати можливість оволодіти тими новими знаннями та навичками, яких вимагає їх нова роль. Для цього їм знадобиться стати довічними учнями, і у цьому полягає одна з характерних рис, притаманних новому фармацевтові.

Цей посібник покликаний висвітлити ці потреби, що змінюються. Він призначений не лише для фармацевтів, які склалися як професіонали, та молодих дипломованих спеціалістів, але й для викладацького складу, а також для нових студентів — фармацевтів прийдешньої доби — у країнах всього світу.

З метою якнайширшого охоплення аудиторії, цей посібник видається як у друкованому, так і в електронному вигляді. Глобальна мета — перетворити його на інструмент інтерактивних комунікацій й супроводити прийнятною моделлю «питання — відповідь», оскільки посібник може стати в нагоді й з метою самоосвіти. Книга містить чимало різноманітних ілюстрацій з життя, які допоможуть читачам різних спеціальностей та видів діяльності задовольнити свій професійний інтерес й отримати професійну користь. Мета цієї книги — дбайливо супроводити тих, хто навчається, крізь певні етапи, що й має допомогти їм впоратися із завданням, яке потребує одночасного поєднання знань, навичок та принципів. Ці етапи визначено на початку кожної глави у параграфі «Основні цілі навчання». Посібник пройшов усі стадії розгляду та обговорення із залученням представників усіх цільових груп та найрізноманітніших закладів та установ.

У?главі 1 розглянуто деякі визначення Належної аптечної практики (Good Pharmacy Practice — GPP) у різних контекстах. Фундаментальною основою для них усіх слугує концепція «фармацевт семи зірок». Глава 2 викладає поетапний підхід до фармацевтичної діяльності у рамках типової загальноприйнятої практики. Загострено увагу на важливості дієвої системи перенаправлення пацієнтів для надання відповідної медичної допомоги. Глава 3 обгрунтовує необхідність отримання та застосування інформації та нових розробок, викладає принципи практичного втілення знань, що базуються на доказах, вчить користуватися настановчими документами та посібниками з вибору лікарських засобів за тих чи інших обставин. Підкреслюється значущість довіри, уподобань, знань, прав та вибору пацієнта.

Основна ідея цієї книги полягає в тому, що професійна роль фармацевта не обмежується цариною постачання ліків та керування ними, а є набагато важливішою і почеснішою. Лікарський препарат нині повинен розглядатися не як самоціль — як це часто акцентується і протягом навчання, і на практиці — але скоріше як засіб досягнення цілі. Якщо лікарські засоби застосовуються з метою досягнення максимальної користі для кожного конкретного пацієнта та суспільства загалом, це приведе як до покращання здоров’я, так і до заощадження коштів. Фармацевти нового покоління повинні мати знання та навички, необхідні для виконання ними своїх нових функцій та обов’язків, аби гідно впоратися з роллю повноправного учасника єдиної медичної команди.

ГЛОСАРІЙ

Абсолютний ризик (АР) — absolute risk: вірогідність виникнення у певної особи певних клінічних наслідків протягом певного періоду. Значення знаходяться у діапазоні 0–1 або 0–100%. На відміну від загальновживаного значення, термін «ризик» застосовується як щодо несприятливих наслідків (наприклад розвиток інфаркту міокарда), так і стосовно бажаних результатів (наприклад одужання).

Аналіз витрат/вигоди — cost-benefit analysis: порівнює вартість і переваги втручання шляхом перерахунку користі для здоров’я у грошовому вимірі — аби і вартість, і користь представити в єдиній одиниці виміру.

Аналіз витрат/користі — cost-utility analysis: економічний аналіз ефекту втручання як у кількісних, так і в якісних показниках — для визначення користі застосовують такі одиниці виміру, як збережені роки з певною якістю життя (quality-adjusted life-years — QALYs).

Аналіз мінімізації витрат — cost-minimization analysis: економічний аналіз вартості двох або більше лікувальних альтернатив з однаковим терапевтичним результатом з метою виявлення найменш затратної з них.

Аналіз вартості ефективності — cost-effectiveness analysis: зіставлення як витрат, так і ефективності різних лікувальних альтернатив — з метою напрацювання стратегії з найкращим співвідношенням переваг (які виражено у терапевтичних або інших передбачених ефектах) на одиницю витрачених коштів.

Аптечна практика — pharmacy practice: забезпечення лікарськими засобами та іншими продуктами й послугами охорони здоров’я, а також сприяння населенню та суспільству в їх якнайкращому використанні.

Біодоступність — bioavailability: швидкість і ступінь, з якими лікарська або інша речовина досягає цільових тканин після прийому.

Виготовлення — compounding: приготування, фасовка, упаковка або маркування препарату. Такий препарат далі відпускається пацієнтові згідно з рецептом або протягом курсу лікування з ініціативи фармацевта або лікаря, що веде пацієнта. Виготовлення може також здійснюватися для потреб дослідження, навчання та проведення хімічного аналізу. У правовому сенсі виготовлення не є виробництвом.

Відносний ризик (ВР) — relative risk: кількість разів, яка більш вірогідна (ВР>1) або менш вірогідна (ВР<1) для повторення подібного явища в одній групі порівняно з другою; по суті подібно до?Співвідношення шансів (див.). Дизайн досліджень, де оперують ступенем ВР, є характерним для проспективних досліджень з підгрупами передбаченої чисельності, до складу яких входять учасники як з факторами ризику, так і без них.

Відпуск ліків — dispensing: прочитання та оцінка рецепта, відбір та маніпуляція з лікарським препаратом (або його приготування), етикетування та вміщення препарата у відповідну ємність (згідно з законодавчими та регуляторними вимогами), надання інформації та інструкцій з боку фармацевта або під його наглядом, з метою забезпечити безпечне та ефективне використання препарата пацієнтом.

Дистрибуція (розподіл) — distribution: вид діяльності, необхідний для отримання від постачальника лікарських препаратів цілими та неушкодженими, їх надійного та безпечного надання установам охорони здоров’я, де ці препарати застосовуватимуться для лікування пацієнтів.

Довірчий інтервал (ДІ) — confidence interval: 95% довірчий інтервал (або 95% довірча межа) повинен включати 95% результатів, отриманих у дослідженнях аналогічного масштабу та дизайну. З певним допущенням можна стверджувати, що істинний масштаб ефекту (який ніколи не відомий точно) має 95% шанс потрапити у діапазон ДІ.

Доказова медицина (ДМ) — evidence-based medicine: свідоме, точне і розумне використання найкращих сучасних доказів для прийняття рішень щодо лікування конкретного пацієнта.

Забезпечення якості (ЗЯ) — quality assurance: комплекс технічних, процедурних та управлінських заходів, який покликаний гарантувати, що усі види медичного обслуговування, які отримує пацієнт, є безпечними, ефективними та прийнятними для застосування.

Закупівля — procurement: процес здійснення закупівель та придбання у приватних або громадських постачальників, або закупівлі від виробників, дистриб’юторів та інших організацій з метою забезпечення доступності необхідних лікарських засобів у потрібній кількості, за мінімальною можливою ціною та з засвідченою відповідністю цих засобів стандартам якості.

Захворюваність — morbidity: відносний рівень захворювань (але не смертей) серед населення.

Зниження абсолютного ризику (ЗАР) — absolute risk reduction: абсолютна різниця між результатами дослідження, отриманими у дослідній та контрольній групах. Застосовується, коли ризик у контрольній групі перевищує такий для дослідної; розраховується як різниця між значенням АР у дослідній групі та значенням АР у групі контролю. Цей показник не відображає пропорцію зниження для обох груп: з цією метою використовують показник Зниження відносного ризику (ЗВР; див.). Наприклад, якщо у 9 з 45 учасників контрольної групи і у 6 з 60 осіб, що входять до дослідної групи, виникли побічні явища, то ЗАР становитиме 9/45—6/60=0,2—0,1=0,1.

Зниження відносного ризику (ЗВР) — relative risk reduction: пропорційне зниження ступеня ризику між учасниками дослідної та контрольної груп (див. пояснення до?Відносний ризик).

Керована медична допомога — managed care: система надання медичної допомоги, яка впливає на споживання та вартість медичних послуг і підпорядковує свою діяльність досягненню головної мети: скоординувати служби охорони здоров’я таким чином, щоб отримати максимальну користь і звести до мінімуму витрати.

Кількісні дані — quantitative data: відомості, що відображають кількісні характеристики, подані у числових показниках.

Кількість пацієнтів, що потребують лікування (КППЛ) — number needed to treat: один з критеріїв оцінки ефективності лікування. Встановлюється як кількість пацієнтів, яких потрібно буде лікувати за допомогою певного втручання протягом конкретного проміжку часу з метою попередження виникнення одного додаткового побічного ефекту або досягнення одного додаткового сприятливого наслідку. КППЛ можна розрахувати як 1/ЗАР (див. Зниження абсолютного ризику). Наприклад, якщо рівень ЗАР=1 (див. Приклад для ЗАР), КППЛ становитиме 1/0,1=10. Це означає, що необхідно пролікувати 10 пацієнтів для уникнення однієї побічної реакції.

Комплайнс — compliance: здатність пацієнта дотримуватися режиму лікування, яке призначив лікар, що веде пацієнта. Це поняття більшою мірою стосується чіткого дотримання пацієнтом терапії, яку лікар призначив без обговорення з ним (див. також: Прихильність до лікування; Узгодженість).

Контрольна група — controls: у царині рандомізованих контрольованих досліджень — учасники групи порівняння такого дослідження. У цій групі учасники отримують або плацебо, або стандартне лікування, або не отримують жодного лікування.

Критична оцінка — critical appraisal: метод оцінки клінічних доказів з метою визначення найкращої клінічної/терапевтичної альтернативи.

Лікар (спеціаліст), який практикує, — practitioner: фахівець, що має відповідну професійну кваліфікацію для надання медичної допомоги.

Метааналіз — meta-analysis: статистична методика, яка підсумовує результати кількох досліджень в єдиній системі вагових статистичних характеристик, серед яких перевагу мають результати, отримані в дослідженнях більш високої якості.

Неінфекційне захворювання?— noncommunicable disease: кожне захворювання, яке НЕ передається від однієї особи іншій при прямому фізичному контакті, звичайному потиску руки тощо.

Невпинне професійне вдосконалення (НПВ) — continuing professional development: обов’язок кожного фармацевта систематично підтримувати та розширювати свої знання, уміння та професійний потенціал. Спеціальність фармацевта передбачає й потребує безперервного підвищення кваліфікації та поповнення/оновлення професійного багажу. Невпинне підвищення компетентності — це той стрижневий момент, що слугує ключем для стабільного довготривалого фахового успіху протягом усієї кар’єри.

Основні лікарські засоби (ОЛЗ) — essential medicines: ті лікарські засоби, що призначені для задоволення пріоритетних медичних потреб населення. Ці лікарські засоби підлягають жорсткому відбору з огляду на доказові показники ефективності й безпеки та порівняльні дані ефективності витрат. Для забезпечення повноцінного функціонування системи охорони здоров’я, ОЛЗ за своїм сутнісним призначенням мають бути доступними кожної миті, у достатній кількості, у необхідних лікарських формах, з підтвердженням належної якості, у супроводі адекватної інформації, а також за ціною, яку здатні заплатити громадянин і суспільство. Втілення концепції ОЛЗ передбачає значну гнучкість та пристосовуваність до різноманітних місцевих умов та факторів; втім, поза жодним сумнівом, вирішення питання щодо того, які саме лікарські засоби відносити до категорії основних, залишається виключно у зоні національної відповідальності.

План лікування — care plan: детальна програма, якою визначено дії та зони відповідальності фармацевта й пацієнта, яку розробляє фармацевт за участю та з допомогою пацієнта, і яка призначена для того, щоб вирішити кожне питання стосовно фармакотерапії; успішно досягти цілей лікування пацієнта, які було окреслено пацієнтом разом з лікарем, що його веде; попередити кожен можливий небажаний наслідок медикаментозної терапії.

Плацебо — placebo: біологічно нейтральне лікування, яке призначають, приміром, учасникам контрольної групи (див.) у клінічних дослідженнях.

Показник значущості Р — P value: вірогідність того, що визначена різниця між досліджуваними явищами має суто випадковий характер, якщо припустити, що насправді суттєвої різниці між отриманими середніми даними немає. Якщо така вірогідність становить менше 1 з 20 (р<0,05), то такий результат загальноприйнято розглядати як статистично значущий.

Прихильність до лікування — adherence: здатність пацієнта дотримуватись належного виконання терапевтичного режиму, який погоджено між пацієнтом та лікарем, який його веде (див. також Комплайнс).

Проблема, пов’язана з фармакотерапією, — drug therapy problem: несприятлива подія, що сталася з пацієнтом у зв’язку з медикаментозною терапією (або передбачувано нею зумовлена) і може реально або потенціально вплинути на очікуваний результат лікування пацієнта.

Просвітня діяльність (когнітивні послуги) — cognitive services (functions): такі послуги або функції, які потребують від спеціаліста, якому дозволено відпуск рецептурних лікарських засобів, наявності певних професійних теоретичних знань та практичних навичок (наприклад уміння проконсультувати, володіння інформацією про препарат, навичка виміру артеріального тиску тощо).

Профілактика (превентивні заходи) — prevention (preventive measures): заходи, яких вживають з метою попередження захворювання.

Рандомізоване контрольоване випробування (РКВ) — randomized controlled trial: випробування, учасників якого за суворо випадковим принципом розподілено на дві групи: в першій (дослідна група) отримують лікування, яке власне і є предметом дослідження, у той час як учасники другої (група контролю (див.) або порівняння) одержують альтернативне лікування або плацебо. Такий дизайн дослідження дає можливість зіставно оцінити відносну ефективність втручань.

Резистентність до антибіотиків — antimicrobial resistance: здатність мікроорганізмів продовжувати розмноження у присутності терапевтичних концентрацій протимікробних засобів, що може зумовити неефективність лікування.

Результати (наслідки) лікування — outcomes: наслідки (результати) втручання, яке було вжито з метою досягнення лікувальних цілей. Результати лікування можуть мати економічні, соціально-психологічні або фізіологічні характеристики.

Розповсюдженість захворювань — prevalence: розрахунок захворюваності з урахуванням поточної кількості хворих за певний проміжок часу (на відміну від частоти захворювань (див.), де оцінка захворюваності грунтується на кількості нових випадків захворювання, що було діагностовано серед населення протягом досліджуваного періоду).

Санітарна просвіта (пропаганда здоров’я) — health promotion: заохочення людей до більшого піклування про своє здоров’я та до його покращання.

Систематичний огляд — systematic review: огляд, у якому всі випробування з певної тематики було піддано систематичному вивченню, аналізу й оцінці та узагальнено згідно з попередньо визначеними критеріями. Можна (втім, не варто) також використовувати метааналіз (див.) у якості статистичного методу для зведення докупи й числового узагальнення результатів випробувань, які відповідають мінімальним стандартам якості.

Систематична помилка — bias: систематичне відхилення результатів дослідження від їх справжніх значень (Прим. перекладача: можливо, на користь критерію/критеріїв, з метою досягнення яких і проводиться це дослідження), зумовлене методологічними особливостями цього дослідження.

Сліпий метод — blinding: спосіб убезпечити дослідження від системних помилок (необ’єктивності), який полягає у приховуванні від суб’єктів дослідження інформації щодо того, яку з моделей терапії хто з них одержує. Якщо про це не знає ані суб’єкт, ані дослідник — таке дослідження називають подвійним сліпим.

Смертність — mortality: відносний рівень смерті серед населення.

Співвідношення шансів (СШ) — odds ratio: один з критеріїв оцінки ефективності лікування. Характеризує шанси виникнення події у дослідній групі, виражені пропорційно до шансів його виникнення у контрольній групі. Якщо СШ близьке до 1, це свідчить про незначну відмінність ефектів між досліджуваним і контрольним втручаннями. Якщо СШ вище (нижче) 1, це означає, що ефект лікування перевищує (не досягає) результати(-ів), отримані(-их) у групі контролю. Важливо, що оцінювані ефекти можуть бути як негативними (наприклад смерть або інвалідизація), так і сприятливими (наприклад вилікування). СШ є аналогом АР (див. Абсолютний ризик). Найчастіше використовується у дослідженнях з експериментальним дизайном, який не передбачає попереднього встановлення кількісного складу різних груп, тобто у дослідженнях типу «випадок — контроль». СШ також застосовують для узагальнення результатів різних досліджень, оскільки шанси можна підрахувати усередині дослідної групи незалежно від порівняльної виборки і групи контролю (розміри якої у різних дослідженнях помітно відрізняються).

Сортування — triage: система, за допомогою якої здійснюється розподіл постраждалих та інших пацієнтів на певні групи відповідно до серйозності уражень або захворювань, з метою встановлення для них лікувальних пріоритетів. У надзвичайних ситуаціях головна мета сортування — допомогти вижити якнайбільшій кількості людей.

Статистично значущий — statistically significant: відображає низьку вірогідність того, що одержані в ході дослідження результати мають випадковий характер. Загальновживаний 5% (р<0,05) рівень показника значущості (див.) означає, що встановлені результати могли б бути отримані випадково в 1 з 20 подібних досліджень. Довірчий інтервал (див.) може також використовуватися для визначення статистичної достовірності. У цьому посібнику якщо слова «значущий» чи «значущість» використовуються без уточнення, то вони мають статистичне значення.

Узгодженість — concordance: узгоджене прийняття рішень, спільне погодження та затвердження пацієнтом та лікарем, який його веде, вибору лікувальної стратегії, її очікуваних результатів та способів їх досягнення (див. також Комплайнс; Прихильність до лікування).

Фармаконагляд — pharmacovigilance: ВООЗ визначає як науку та комплекс заходів щодо виявлення, оцінки, розуміння та попередження розвитку побічних ефектів або яких завгодно інших несприятливих явищ, пов’язаних із застосуванням лікарських засобів.

Фармакотерапія — pharmacotherapy: лікування порушень здоров’я за допомогою лікарських засобів.

Фармацевт — pharmacist: фахівець, який має професійну кваліфікацію у сфері фармації — галузі медичних знань, пов’язаної з виготовленням, наданням та використанням лікарських засобів. Роль фармацевта еволюціонувала від надавача ліків до носія фармацевтичної допомоги, яка сконцентрована на пацієнтові.

Фармацевтична допомога — pharmaceutical care: відповідальне надання медикаментозної терапії з метою досягнення певних результатів, що підвищують якість життя пацієнтів. Цей процес співробітництва покликаний попереджувати або визначати та усувати будь-який негативний вплив ліків на організм людини. Це довготривалий процес підвищення якості використання лікарських препаратів.

Фармацевтичне обслуговування?— pharmaceutical services: усі види послуг, що надаються з боку фармацевтичного персоналу в рамках надання фармацевтичної допомоги. Разом з відпуском лікарських препаратів включає також інформування, просвіту й пропаганду щодо сприяння суспільній охороні здоров’я, надання інформації стосовно лікарського засобу та консультування, здійснення регуляторної діяльності, професійну освіту та підготовку кадрів.

Фармацевтична практика — pharmaceutical practice: включає надання лікарських препаратів, фармацевтичне обслуговування та фармацевтичну допомогу й охоплює усі наведені вище види діяльності та послуг, що здійснюються фармацевтом у системі охорони здоров’я.

Частота захворювань — incidence: визначення рівня захворюваності на основі кількості нововиявлених випадків захворювання, що виникли серед населення протягом оцінюваного проміжку часу (на відміну від розповсюдженості захворювань (див.), де рівень захворюваності розраховується з урахуванням поточної кількості хворих серед населення за певний період).

Шанси — odds: вірогідність того, що подія станеться, виражена пропорційно до вірогідності, що події не буде.

Якісні дані — qualitative data: відомості, що відображають першопричини та підстави певного явища у формі не-категоризованої відповіді, наприклад відповіді на «відкрите» запитання в рамках інтерв’ю або бесіди (на відміну від кількісних даних, які грунтуються на кількісних характеристиках явища у числових показниках).

Якісні характеристики лікарського препарату — quality characteristics of medicines: достеменність, чистота, сила дії, тотожність та біодоступність.

Продовження у наступних номерах
«Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!