Учасники пресконференції наголосили, що не виступають проти реформування системи чи пошуку шляхів більш ефективного використання бюджетних коштів. Водночас вони переконані, що запропоновані зміни потребують суттєвого доопрацювання, адже можуть негативно позначитися на доступності лікування для осіб із цукровим діабетом.
Зміни розроблялися без залучення пацієнтської спільноти
Виконавча директорка Громадської організації «Діа-Дзен» Юлія Кукліна нагадала, що чинна система реімбурсації інсулінів, хоча й не є ідеальною, довела свою ефективність навіть в умовах повномасштабної війни, забезпечивши безперервний доступ пацієнтів до життєво необхідної терапії.
За її словами, Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України запропонувало модель, яка передбачає визначення для кожної групи інсулінів препарату з найнижчою ціною, що повністю відшкодовуватиметься державою, тоді як за інші препарати пацієнт повинен буде сплачувати різницю. На думку представників пацієнтської спільноти, проблема полягає в тому, що до однієї групи пропонується об’єднати різні аналоги інсуліну, які мають різний профіль дії та не є взаємозамінними з клінічної точки зору.
Також було зазначено, що проєкт змін розроблявся без створення робочої групи за участю профільних лікарів і пацієнтських організацій, хоча його реалізація стосується понад 100 тис. людей, які отримують інсулінотерапію.
МОЗ погодилося переглянути окремі положення
Як повідомила виконавча директорка Міжнародної діабетичної асоціації України Ірина Петренко, 29 липня, напередодні пресконференції представники діабетичних організацій зустрілися із керівництвом МОЗ.
За результатами зустрічі, за її словами, МОЗ погодилося окремо розглянути питання дітей та вагітних, виключивши їх із запропонованих змін. Водночас остаточних документально оформлених рішень поки що немає, тому пацієнтські організації закликають закріпити ці домовленості офіційно.
Крім того, за словами Наталії Власенко, голови Київського благодійного фонду «Діабетик», МОЗ запропонувало спільно напрацювати альтернативні варіанти удосконалення системи реімбурсації. Представники громадських організацій позитивно оцінили готовність МОЗ до діалогу та висловили намір найближчим часом підготувати власні пропозиції.
Лікарі застерігають від немедичного переведення пацієнтів
Завідувачка відділення ендокринології та метаболічних порушень Київської міської клінічної лікарні № 18 Діана Мельник наголосила, що сучасне лікування цукрового діабету базується на індивідуальному підборі терапії.
За її словами, досягнення компенсації захворювання часто потребує тривалого часу, а зміна ефективно підібраного інсуліну лише з економічних причин може призвести до декомпенсації, розвитку тяжких гіпо- та гіперглікемій, підвищення ризику серцево-судинних ускладнень, інвалідизації та погіршення якості життя. Особливу увагу вона звернула на осіб похилого віку, пацієнтів із порушеннями зору та тих, хто використовує сучасні інсулінові помпи.
Подібну позицію висловив член правління МДАУ, кандидат медичних наук, асистент кафедри хірургії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, експерт робочої групи Міжнародної діабетичної федерації (International Diabetes Federation — IDF) та Всесвітньої федерації серця (World Heart Federation — WHF) з профілактики серцево-судинних захворювань серед хворих на цукровий діабет Максим Приступюк. Він підкреслив, що стабільно компенсований пацієнт має залишатися на терапії, яка забезпечує контроль захворювання. На його думку, погіршення компенсації неминуче призведе до збільшення кількості ускладнень, госпіталізацій та додаткових витрат системи охорони здоров’я, які можуть перевищити очікувану економію бюджетних коштів.
Економія для держави чи додаткові витрати для пацієнтів?
Волонтер Київського фонду «Діабетик» Роман Власенко представив моделювання можливих наслідків запропонованих змін.
За його словами, незалежно від сценарію держава цим проєктом потенційно скорочує витрати на реімбурсацію приблизно на чверть нинішнього бюджету програми. Проте за базового сценарію сукупний обсяг доплат пацієнтів може зрости приблизно на 25%, а за песимістичного — більш ніж удвічі. Лише оптимістичний сценарій передбачає зменшення доплат, однак він можливий лише за умови істотного зниження виробниками цін на інсуліни, що, на думку учасників заходу, не підтверджується попереднім досвідом аналогічних програм.
Позиція пацієнтських організацій
Голова ради Української діабетичної федерації Валентина Очеретенко звернула увагу, що міжнародний досвід, на який посилаються розробники проєкту, не можна механічно переносити на українську систему охорони здоров’я.
За її словами, у низці європейських країн пацієнти отримують інсуліни безоплатно відповідно до клінічних показань, а там, де застосовуються механізми співоплати, окремо враховуються різні форми випуску препаратів. Вона також наголосила, що будь-які зміни повинні розроблятися у співпраці з професійною та пацієнтською спільнотою.
Під час пресконференції також виступили представники організацій, що опікуються дітьми з цукровим діабетом, зокрема з Херсонської та Житомирської обл. Вони звернули увагу на особливі труднощі забезпечення лікування в прифронтових регіонах, де навіть тимчасове погіршення доступу до інсулінів може мати критичні наслідки для пацієнтів.
Підсумовуючи дискусію, представники Діабетичного кластера заявили про готовність найближчим часом підготувати консолідовані пропозиції щодо вдосконалення механізму реімбурсації інсулінів із залученням лікарської, пацієнтської та експертної спільноти. Водночас вони закликали відтермінувати ухвалення запропонованих змін до завершення роботи такої робочої групи та досягнення узгодженого рішення, яке забезпечить баланс між ефективним використанням бюджетних коштів і безперервним доступом пацієнтів до необхідної інсулінотерапії.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим