На перехресті епох: покоління зумерів у Фармі — виклики та шляхи адаптації

Gen Z: хто вони?

Кожне покоління формується своєю ключовою технологією: якщо для бебі-бумерів це було телебачення, для покоління Х — персональний комп’ютер, а для міленіалів — мобільний телефон, то досвід покоління Z визначає віртуальна реальність. Це люди, народжені на порозі нового тисячоліття (орієнтовно 1997–2012 рр.), що повністю занурені у світ технологій, маючи негайний і широкий доступ до інтернету. Для цієї когорти, де 95% осіб мають доступ до смартфонів і 97% — щоденно занурені в інтернет, технології слугують основою для спілкування, освіти та соціальної взаємодії. Вони формують свої уявлення про світ, покладаючись на блогерів та віртуальну спільноту в соціальних мережах, що робить їх найбільш чутливими до онлайн-контенту, і їхня залежність від соціальних медіа буде лише посилюватися, формуючи майбутнє обміну інформацією. До того ж це покоління виросло в умовах постійної соціальної та економічної напруги (тероризм, кризи, політичні конфлікти), що зробило їх фінансово обережними, прагматичними та підвищило увагу до психічного здоров’я. І ці «цифрові аборигени» щодня користуються соцмережами, вони креативні, готові до інновацій та підприємництва і не бояться невдач (Petrelli H.M. et al., 2023; Rebecca C. Slepian et al., 2023).

Нова генерація в системі охорони здоров’я

Примітно, що формування світогляду gen Z щодо системи охорони здоров’я відбулося в контексті пандемії COVID-19. Перебуваючи у віковій категорії підлітків та студентів, представники цієї когорти пережили значну де­стабілізацію звичного соціального функціонування, ставши безпосередніми свідками функціонування медичного сектору в умовах безпрецедентної глобальної кризи. Цей епізод життя не лише каталізував підвищене усвідомлення критичної важливості громадського здоров’я та особистого благополуччя, але й, згідно з емпіричними даними, корелює з найвищим рівнем впевненості серед усіх демографічних когорт у спроможності медичної системи ефективно виконувати свої функції та реагувати на екстремальні виклики (Slepian R.C. et al., 2023). Тож можна припустити, що покоління Z, яке вже становить значну частину світового населення, невдовзі прискорить трансформацію глобальної медичної галузі.

Згідно з дослідженнями, gen Z має набагато цілісніший погляд на здоров’я, розглядаючи його як турботу про себе, і не користується традиційними медичними послугами, оскільки вони не відповідають їхнім потребам та очікуванням. Дослідження підтверджують, що gen Z є більш технологічно орієнтованим у питаннях здоров’я: 66% його представників (проти 40% інших поколінь) використовують цифрові інструменти (додатки, фітнес-трекери) для моніторингу, і вони вдвічі частіше діляться медичною інформацією з іншими. Це покоління також демонструє відкритість: на 20% частіше обговорює психічне здоров’я на роботі та активно експериментує з альтернативними методами лікування. Тобто gen Z — це вмотивовані, неупереджені споживачі, які потребують, щоб медична допомога була цілісною, зручною та орієнтованою на турботу. Ця зміна у вподобаннях кидає виклик сучасній медичній моделі, сфокусованій на лікуванні вже наявних захворювань. З цього слідує, що майбутнє охорони здоров’я має бути орієнтоване на споживача, акцентуючи увагу на профілактиці та загальному благополуччі. А компанії, які приймуть ці зміни зараз, матимуть кращі можливості для залучення пацієнтів покоління Z, які шукають ширшого спектру цілісного догляду, ніж вони отримують сьогодні*.

Gen Z на ринку праці

Сьогодні gen Z вже активно вливається у світ праці. Як і будь-яке інше, це покоління сформоване своїм унікальним середовищем, що визначає загальні моделі його поведінки та високі вимоги до роботи. Вони часто зростали єдиними дітьми в умовах надмірної батьківської опіки. Це перше покоління, яке виросло у світі тотальної цифровізації та соціальних мереж, тому їхні очікування щодо технологічності та інтеграції цифрових рішень поширюються і на професійне середовище. Завдяки глобалізації вони мають широкі можливості для мобільності (навчання, подорожі, робота за кордоном), і для них культурне різноманіття є нормою. Як результат, вони висувають найвищі вимоги до робочих місць, включно з високими матеріальними очікуваннями (Koczian В. et al., 2023). Схожими є вимоги нового покоління й до аптечного сектору, в якому доволі значною наразі є проблема дефіциту кваліфікованих працівників. Привабливість аптечної професії невпинно згасає під вагою низки фундаментальних викликів: від демографічних змін, надмірного регулювання та підвищених вимог до працівників до незадоволеності рівнем заробітної плати. Однак не менш критичним і водночас глибинним чинником є світогляд і очікування нового покоління фахівців, який лише частково корелює з вищезгаданими проблемами, але й існує як окрема, наріжна проблема. Зокрема, сьогоднішнє покоління зумерів масово відмовляється обирати професію фармацевта, і серед причин такого явища є як і те, що gen Z вороже ставиться до професії через свої завищені або невиправдані очікування щодо гнучкості, балансу та технологічності професійного життя (традиційні операційні структури та процеси часто виявляються дисфункціональними стосовно очікувань цієї демографічної когорти), так і те, що структура та робочі процеси аптек є принципово несумісними з їхніми цінностями та потребами (фармацевтична професія зберігає низький рівень атрактивності для нових поколінь фахівців). Розуміння цього подвійного конфлікту є ключем до розробки стратегій, які можуть допомогти повернути аптечній справі статус бажаної професії майбутнього (Koczian В. et al., 2023).

Адаптація Фарми до нового чи адаптація Gen Z до аптек?

Порівняння ключових рис gen Z з вимогами фармацевтичної професії виявляє низку значних розбіжностей. Хоча поступливість (доброзичливість) у них виражена дуже добре, що відповідає високим вимогам аптек до клієнтоорієнтованості, їхня екстраверсія та сумлінність (організованість) є слабо вираженими. Це створює конфлікт, оскільки робота фармацевта потребує високої сумлінності для забезпечення безпеки ліків та якісного консультування, а також значної екстраверсії для постійного контакту з клієнтами віч-на-віч. Крім того, у покоління Z досить слабо виражені структурованість та здатність ухвалювати рішення, тоді як в аптеках ці якості є абсолютно необхідними через малі команди та високу відповідальність фармацевта за остаточні рішення щодо лікування, навіть якщо вони суперечать думці лікаря. Найбільш гострим є зіткнення у сфері очікувань: gen Z має значно виражене очікування високої винагороди та прагнення до суворого розділення приватного життя і роботи, що конфліктує з реаліями аптечної справи, де оплата часто обмежена тарифною сіткою, а робота у вихідні та чергові зміни є обов’язковою через нестачу персоналу. Відкритість до нового досвіду, яка є помірно вираженою у gen Z, не є ключовою вимогою в аптеках, де нові методи чи сфери роботи впроваджуються рідко. Покоління Z висуває чітке прагнення до незалежності часу та місця роботи, очікуючи гнучкості, що робить для них привабливими формати віддаленої роботи. Однак ця вимога вступає у прямий конфлікт з обов’язком фармацевтів здійснювати професійну діяльність виключно на місці в аптеці, оскільки формат home office для цієї професії є неможливим. Що стосується технологій та цифровізації, gen Z є висококваліфікованими користувачами, які дуже зацікавлені в технологіях, і вони часто ухвалюють кар’єрні рішення, орієнтуючись на рівень цифровізації потенційного роботодавця. На жаль, ця вимога не задовольняється фармацевтичним сектором, де цифровізація не розвинена однаково в усіх установах, і багато аптек все ще мають низький рівень технологічної інтеграції. Це порівняння чітко засвідчує, що gen Z не має ані необхідних компетенцій, ані схильностей для задоволення більшості вимог фармацевтичної професії. Оскільки професія фармацевта загалом не відповідає ключовим очікуванням gen Z, можемо припустити, що ситуація з кадрами в аптеках у найближчому майбутньому істотно не зміниться. А враховуючи демографічні тенденції, що призводять до зменшення чисельності наступних поколінь, залучення кадрів до певних професійних груп, як-от аптечна справа, ставатиме дедалі складнішим. І просте кількісне збільшення навчальних місць, як це пропонують деякі асоціації, навряд чи розв’яже проблему нестачі фармацевтів в аптеках. Покоління Z часто обирає інші, більш привабливі професії, зокрема в галузі фармацевтичної промисловості, де пропонуються сильніші стимули у вигляді гнучкості, різноманітності, цифровізації та володіння територіями. Тому, щоб ефективно управляти персоналом, аптечні мережі повинні зрозуміти, чого насправді хоче gen Z, наприклад, гнучкість, технологічність та баланс між роботою та життям (Work-Life Balance), і вбудувати ці побажання в кадрову політику та організацію праці. Така адаптація є критично важливою, щоб зробити професію фармацевта привабливою і успішно наймати молодих фахівців з когорти gen Z у професійну сферу (Koczian В. et al., 2023).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!