Як відрізнити алергічний кон’юнктивіт від інфекційного та обрати очні краплі: практичний алгоритм для фармацевта

Коротко про головне

У період сезонного полінозу кількість звернень із почервонінням очей суттєво зростає. Перед фахівцем постає ключове питання — це алергія чи інфекційний процес. Від правильної диференціації залежать вибір терапії та безпека пацієнта. Матеріал пропонує чіткий алгоритм орієнтації в симптомах і підходах до лікування.

Що допомагає відрізнити алергію ока від інфекції?

Найтиповішою ознакою алергічного процесу є інтенсивний свербіж і двобічне ураження. Інфекційні кон’юнктивіти частіше починаються з одного ока, супроводжуються гнійними виділеннями та не мають вираженого свербежу.

Алергічні захворювання очей — поширені прояви гіпер­чутливості імунної системи до зазвичай інертних речовин, що уражують п’яту частину населення планети, які зазвичай зумовлені складним синергізмом генетичної схильності, атопічного фону та агресивного впливу довкілля, де безпосередній контакт слизової оболонки з алергенами (пилком, лупою тварин чи спорами плісняви) стає пусковим механізмом запалення (Tariq F., 2024).

Примітно, що пацієнти з алергічним ринітом та іншими респіраторними алергіями часто страждають від симптомів очної алергії: у близько 90% відмічають очну симптоматику (Iordache A. et al., 2022).

Порушення гіперчутливості поверхні ока поділяють на очну алергію та очну неалергічну гіперчутливість. Своєю чергою, очна алергія охоплює IgE­-опосередковані форми — від легких сезонних та цілорічних кон’юнктивітів до тяжких хронічних станів, як-от весняний та атопічний кератокон’юнктивіт, а також менш поширені не-IgE-опосередковані механізми, зокрема контактний блефарокон’юнктивіт. До категорії неалергічної гіперчутливості належать гігантський папілярний кон’юнктивіт, іритативні ураження кон’юнктиви та повік, а також інші змішані хвороби (Tariq F., 2024).

• Алергічний кон’юнктивіт — найпоширеніша форма очної алергії (реакція гіперчутливості I типу за класифікацією Геля — Кумбса (Iordache A. et al., 2022)), — імунологічний запальний процес передньої поверхні ока, який уражує повіку, кон’юнктиву та рогівку. Цей стан, що зазвичай є двобічним з основним симптомом — інтенсивним свербежем очей (у понад 75% пацієнтів, які звертаються по лікування) (Suárez-Cortés T. et al., 2024), класифікується на сезонний алергічний кон’юнктивіт (домінуюча патологія, яка охоплює близько 90% усіх випадків очної алергії та має гострий перебіг із піком у весняно-літній період) та цілорічний алергічний кон’юнктивіт (посідає 2-ге місце за поширеністю та характеризується хронічним перебігом із періодичними загостреннями, що зумовлені внутрішніми алергенами приміщень).

Нерідко може відмічатися полісенсибілізація, за якої фонові цілорічні симптоми посилюються сезонними загостреннями.

Симптомами, що виникають при ринокон’юнктивіті, є ринорея, закладеність носа, чхання, свербіж у носі, сльозотеча, набряк, свербіж очей. Існують особливі характеристики обличчя пацієнта з алергічним кон’юнктивітом, як-от носова складка (горизонтальна складка на переніссі, що виникає внаслідок тертя носа («алергічний салют»), та алергічні блискітки (темні кола навколо очей, що пояснюються розширенням та закладеністю носа), а також зазвичай бліда, набрякла, блакитно-сіра слизова оболонка, набряк повік, іноді — помітні складки під нижньою повікою (Iordache A. et al., 2022).

У той час як звичайна сезонна алергія обмежується класичною реакцією, тяжкі форми залучають складніші Т-клітинні механізми, що потребують особливого терапевтичного підходу (Tariq F., 2024). Зокрема, це такі варіанти, як весняний кератокон’юнктивіт, атопічний кератокон’юнктивіт, гігантський папілярний кон’юнктивіт та контактний дерматокон’юнктивіт (Tariq F., 2024).

Попри те що алергічні очні симптоми вважаються клінічно легкими, вони можуть суттєво погіршувати якість життя пацієнтів. Ситуацію ускладнює схильність значної частини пацієнтів до самолікування та ігнорування фахової медичної допомоги, що підвищує ризик рецидивів і хронічних загострень, які згодом можуть уражувати рогівку та загрожувати зору. Складність діагностики також зумовлена подібністю клінічної картини з інфекційними захворюваннями та синдромом «сухого ока».

Як відрізнити алергію від симптоматично схожих хвороб?

Важливо відзначити, що диференційна діагностика алергічного кон’юнктивіту та інфекційних уражень очей у розпал сезону палінації є критично важливим аспектом фармацевтичної допомоги. Важливою діагностичною ознакою є часовий інтервал: у сенсибілізованих осіб імунна відповідь розвивається протягом 48–72 год, тоді як при токсичному чи іритативному впливі вроджена імунна реакція маніфестує вже за 2–3 год (Tariq F., 2024).

Особливим патогномонічним симптомом алергії є інтенсивний очний свербіж, спричинений дегрануляцією гладких клітин та вивільненням гістаміну. На відміну від вірусного кон’юнктивіту, який зазвичай маніфестує на одному оці з подальшим залученням іншого, алергічна реакція завжди є білатеральною та супроводжується водянистими виділеннями й хемозом. Диференційним маркером також є наявність супутніх симптомів з боку верхніх дихальних шляхів, таких як ринорея та чхання, що практично не відмічається при ізольованих бактеріальних інфекціях, де виділення мають слизово-гнійний характер та спричиняють злипання повік після сну.

Лікування

Стратегія лікування алергічного кон’юнктивіту базується на поєднанні профілактики, нефармакологічних методів та фармакологічного втручання. Найбільш обґрунтованим підходом є повна елімінація збудника, що потребує точної ідентифікації алергену. Для мінімізації контакту з аероалергенами рекомендується тримати вікна зачиненими, використовувати захисні окуляри, уникати тертя очей та регулярно моніторувати сезонні прогнози концентрації пилку. Гігієна побуту, зокрема щотижневе прибирання, використання спеціальних фільтрів та контроль вологості, дає змогу суттєво знизити рівень домашнього пилу та спор плісняви. При сенсибілізації до епідермальних алергенів критично важливими є обмеження контакту з тваринами та ретельна дезінфекція рук і одягу.

Допоміжні нефармакологічні заходи включають використання холодних компресів на очі для зменшення набряку та «штучних сліз», які сприяють механічному вимиванню алергенів із кон’юнктивальної порожнини. Окрім того, штучні сльози в синергії з холодними компресами можуть чинити сприятливий вплив на полегшення симптомів алергічного кон’юнктивіту (Semp D.A. et al., 2023).

У випадках, коли превентивні заходи та нефармакологічні втручання є недостатніми, призначається симптоматична фармакотерапія (Tariq F., 2024). Лікування 1-ї лінії зазвичай поєднує місцеві та системні засоби. Основний арсенал препаратів охоплює вазоконстриктори (протинабрякові засоби) — безрецептурні судинозвужувальні препарати допомагають усунути гіперемію, проте їх використання обмежене ризиком рикошетного запалення та тахіфілаксії; стабілізатори мембран гладких клітин — діють превентивно, запобігаючи дегрануляції мастоцитів, але вони малоефективні під час гострої фази, коли медіатори запалення вже вивільнені; та антигістамінні засоби — сприяють забезпеченню швидкого полегшення свербежу та набряку, впливаючи як на ранні, так і на пізні фази реакції (Tariq F., 2024).

• Антигістамінні препарати 2-го покоління є пріоритетними у виборі терапії завдяки своїй вибірковій селективності до H₁-рецепторів. Оскільки вони практично не проникають крізь гематоенцефалічний бар’єр, це дає змогу уникати небажаного седативного ефекту та забезпечувати сприятливий профіль безпеки для пацієнта (Iordache A. et al., 2022; Farzam K. et al., 2025).
• Примітно, що у дослідженні місцеві антигістамінні препарати показали кращу ефективність порівняно з пероральними формами у купіруванні очних симптомів, зокрема у полегшенні свербежу очей та зменшенні вираженості назальних симптомів при алергічному ринокон’юнктивіті (Davies R.J. et al., 1996).

Потенційно зручним варіантом є препарати подвійної дії, які одночасно блокують гістамінові рецептори та запобігають дегрануляції гладких клітин, забезпечуючи швидкий і тривалий терапевтичний ефект. Якщо симптоми не зникають, рекомендується короткочасне застосування місцевих антигістамінних препаратів та крапель, що стабілізують гладкі клітини (Semp D.A. et al., 2023; Tariq F., 2024).

Додатково можуть застосовуватися місцеві нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) — допомагають зменшити свербіж та біль; глюкокортикоїди — пригнічують синтез простагландинів та лейкотрієнів; при тяжких рефрактерних станах — інгібітори кальциневрину.

Одним із радикальних методів лікування є алергенспецифічна імунотерапія, що шляхом поступового введення зростаючих доз алергену може підтримувати тривалу десенсибілізацію організму (Tariq F., 2024).

Для тих, хто носить лінзи

Хоча алергічний кон’юнктивіт зазвичай потребує відмови від контактної корекції, сучасні підходи дозволяють мінімізувати ризики. Важливо уникати пролонгованого носіння лінз та суворо дотримуватися гігієни, щоб не спровокувати загострення. Одним із кращих рішень є перехід на одноденні лінзи, які не накопичують алергенів та білкових відкладень. Лікар також може порекомендувати лінзи з анти­гістамінним покриттям, які поступово вивільняють ліки протягом дня. Для пацієнтів із тяжкими станами, як-от гігантський папілярний кон’юнктивіт, порятунком можуть стати жорсткі склеральні лінзи, що «створюють» захисний «резервуар» із вологою, який оберігає рогівку від тертя повік та сприяє загоєнню тканин (Tariq F., 2024).

Про деякі «АЛЕ» під час консультації

Під час консультування відвідувача з очними алергічними симптомами першостільнику варто звернути увагу на наступне:

• застосування кортикостероїдів без нагляду лікаря може спровокувати підвищення внутрішньоочного тиску або вторинну інфекцію (Phulke S. et al., 2017);
• тривале застосування очних крапель із консервантами при алергії може погіршити стан пацієнта, призводити до пошкодження епітелію рогівки та руйнування слізної плівки, створюючи «хибне коло»: алергія викликає сухість, а консервант у ліках її посилює (Goldstein M.H. et al., 2022), тому для пацієнтів із хронічним полінозом пріоритетом рекомендацій мають бути безконсервантні форми.

Ключовим аспектом консультування при підозрі на алергічний кон’юнктивіт є акцент на правильній техніці інстиляції, оскільки ефективність навіть найсучаснішої молекули критично залежить від часу її експозиції на поверхні кон’юнктиви (Dadak R. et al., 2024). Наукові дані підтверджують, що затискання нососльозової точки (внутрішнього кута ока) протягом 1–2 хв після введення крапель суттєво знижує системну абсорбцію препарату через слизову оболонку носа та подовжує його локальну дію, що особливо важливо для мінімізації ризику виникнення гіркого присмаку в роті або сонливості у чутливих пацієнтів (Flach A.J., 2008).

Окрему увагу в рекомендаціях слід приділити гігієнічному супроводу терапії, оскільки важливе механічне видалення алергенів з вій та повік. Фактично йдеться про щоденну підтримку ефективності лікування. Фармацевт має наголосити, що використання звичайної проточної води може посилити подразнення через вміст хлору або солей, тому доцільно рекомендувати спеціалізовані серветки для повік або стерильні ізотонічні розчини. Крім того, у разі призначення декількох видів крапель, наприклад антигістамінних та зволожувальних, необхідно дотримуватися інтервалу не менше 10–15 хв між інстиляціями, причому в’язкі розчини (гелі) завжди застосовуються в останню чергу, щоб не створювати бар’єру для проникнення активних фармацевтичних інгредієнтів.

Особливо важливим є виявлення «червоних прапорців», при яких самолікування є неприпустимим. До таких станів належать виражений біль в очному яблуці, фотофобія та раптове зниження гостроти зору, що може свідчити про розвиток кератиту, увеїту або гострого нападу глаукоми. Зокрема, при виявленні будь-якої асиметрії зіниць або відсутності позитивної динаміки після 48 год застосування антигістамінних крапель, пацієнт має бути негайно направлений до офтальмолога для проведення біомікроскопії.

Алергічний кон’юнктивіт — це не просто тимчасова незручність, а стан, що потребує системного підходу та виваженої фармацевтичної допомоги. Грамотна консультація — від поради щодо безконсервантних форм до навчання правильній інстиляції — можливість не лише купірувати симптоми, а й повернути людині можливість насолоджуватися весною без болю та дискомфорту.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!