Digital Medicine Forum 2026: як цифрові технології змінюють українську медицину

Цифрова медицина без ілюзій: де ми зараз і куди рухаємося?

Форум відкрила дискусійна панель «Цифрова трансформація медицини в Україні. Де ми зараз і куди рухаємося?», яку модерувала Анастасія Динник, CMO DOC.UA.

До обговорення долучилися Олександр Ємець, керівник ДП «Електронне здоров’я», Тетяна Міхнова, співзасновниця та генеральна директорка Медичного центру Святої Параскеви, Сергій Бут, засновник мережі клінік «ТЕСЛА» та голова Асоціації приватних медичних закладів України, Олег Полозенко, заступник генерального директора з цифрових трансформацій та розвитку Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит», Яросла­в Заблоцьки­й, засновник міжнародної мережі «Клініка Заблоцького», та Наталя Лісневська, експертка з медичного права і регулювання ШІ.

Панель дозволила подивитися на зміни одразу з кількох сторін — державної, приватної, клінічної та юридичної.

Одним із головних висновків стало те, що Україна вже має масштабну цифрову основу для подальшого розвитку. За даними, представленими організаторами, в ЕСОЗ зберігається інформація про здоров’я понад 30 млн українців, а кількість електронних медичних записів перевищила 5 млрд. Тобто питання вже не в тому, чи переходити від паперу до електронних процесів, а в тому, як ефективніше використовувати накопичені дані.

При цьому приватні клініки стикаються з іншою проб­лемою: технологія сама собою не створює конкурентної переваги. Якщо цифрове рішення не скорочує час персоналу, не поліпшує сервіс, не допомагає лікарю або не дає керівнику кращої інформації для ухвалення рішень, його цінність залишається сумнівною.

Окремий пласт дискусії стосувався ШІ. Учасники фактично розділили технології на ті, що вже мають практичні сценарії використання, і ті, навколо яких поки більше маркетингових очікувань. Тож подальший розвиток потребує тіснішої взаємодії держави, медичного бізнесу та IT-сектору. Державна інфраструктура створює основу, але саме медичні заклади визначають, які рішення потрібні на практиці.

ЯК ШІ та цифрові рішення вже застосовуються на практиці?

Одним із центральних блоків форуму став ШІ. Практичним досвідом його використання поділився Д­митро Харєбо­в, IT-директор медичної мережі «Добробут».

Його виступ зазначив, що для великої медичної мережі ШІ — це вже не лише експеримент із чат-ботами чи генеративними моделями. У «Добробуті» тестують, зокрема, голосове створення описів рентгенівських досліджень, магнітно-резонансної (МРТ) та комп’ютерної томографії (КТ), а також автоматичну перевірку призначень на відповідність із міжнародними протоколами.

Важливим був і підхід до підготовки персоналу. ШІ не може дати максимального ефекту, якщо працівники не розуміють, як безпечно працювати з моделями, які дані можна передавати назовні, а які — ні, і які результати потрібно обов’язково перевіряти. У «Добробуті» ШІ використовують не тільки в медичних процесах, а й для управлінських завдань, роботи з документами та підготовки інформації.

Ключова теза виступу фактично зводилася до того, що ШІ не замінює лікаря. Він може зменшити обсяг рутини, але остаточне клінічне рішення залишається за фахівцем.

Про інший важливий напрям — роботу з голосовими даними — розповів Сергій Колесниченко, COO Ucloud.

Для медицини це особливо актуально, оскільки значна частина інформації виникає у процесі усного спілкування лікаря та пацієнта. Якщо технологія може якісно розпізнавати українську мову, перетворювати голос на структуровані дані та працювати при цьому в захищеній інфраструктурі, вона потенційно може скоротити обсяг ручного введення інформації.

Окремим питанням залишається місце зберігання медичних даних. Для медичної галузі це не просто технічний вибір між різними IT-рішеннями: йдеться про контроль доступу, конфіденційність та безпеку інформації.

Богдан Хаєцький, власник мережі приватних медичних центрів MED OK та співзасновник і CPO Tayra ШІ, представив ШІ-асистента, який працює в режимі реального часу.

Завдання ШІ-асистента — супроводжувати користувача, давати підказки та брати на себе рутинну роботу, зокрема документування. Сам виступ був побудований максимально практично: замість абстрактної розповіді спікер демонстрував роботу рішення та можливості його інтеграції з іншими системами. У матеріалах виступу також йдеться про інтеграцію з Doctor Eleks.

Цей кейс є одним із найбільш очевидних напрямів розвитку ШІ у медицині: не заміна фахівця, а автоматизація операцій навколо його основної роботи.

Наступним ШІ-кейсом став виступ Данила Чистяков­а, лікаря-підприємця та CEO AtriaPRM. Йдеться про один із найцікавіших напрямів застосування технологій — автоматизацію пацієнтського маршруту. Пацієнт взаємодіє з клінікою не лише під час прийому: він записується, отримує нагадування, проходить дослідження, отримує результати, повертається на повторну консультацію.

Частину цієї комунікації можна автоматизувати, але питання довіри залишається принциповим, адже в лікувальному процесі пацієнт поки що хоче взаємодіяти саме з людиною, а не повністю передавати ухвалення рішень технології.

Окремий виступ мав бути присвячений темі «ШІ у медицині: де закінчується технологія і починається відповідальність лікаря». Його автор — Богдан Божук, представник Інституту медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України (НАМН) України.

Безпосередньо на форумі спікер не зміг бути присутнім, але записав свій виступ, який доступний учасникам у матеріалах форуму.

Тема цієї доповіді логічно доповнила ШІ-блок: чим більше рішень передається технологіям, тим важливішим стає питання відповідальності — хто бере на себе провину за помилку алгоритму, наскільки лікар має перевіряти рекомендації системи та де проходить межа між допоміжним інструментом і клінічним рішенням.

Олена Кондратенко, сімейна лікарка та експертка CASERS, представила кейс використання телемедицини на прифронтових територіях.

Це один із найбільш специфічних українських напрямів використання технологій. У громадах, де медична інфраструктура пошкоджена, а лікарів недостатньо, дистанційний формат стає не просто зручним сервісом, а способом зберегти доступ до медичної допомоги.

За даними, представленими організаторами за підсумками форуму, телемедичними центрами в таких громадах уже скористалися понад 9 тис. пацієнтів.

Кейс свідчить, що український досвід телемедицини значною мірою формується під впливом війни. Технологія тут розв’язує проблему фізичної доступності лікаря.

Про роботу з медичними зображеннями розповіли Р­оман Вольхін, директор «ІКС-РЕЙ СЕРВІС», та А­ндрій Сліпух­а, B2B-директор Helsi.

Тема виступу стосувалася впровадження RIS — радіологічної інформаційної системи — як першого кроку до загальнонаціонального архіву радіологічних досліджень.

Це питання виходить далеко за межі зручності зберігання знімків. Йдеться про можливість побудувати системну роботу з КТ, МРТ та іншими дослідженнями, щоб інформація супроводжувала пацієнта незалежно від того, у якому закладі він проходить обстеження.

Серед системних проблем, які були порушені, — відсутність єдиного ідентифікатора пацієнта. Водночас інтеграція радіологічних систем із МІС уже дозволяє реалізовувати практичні сценарії: наприклад, переглядати зображення КТ і МРТ у цифрових сервісах та організовувати роботу з даними через робочі списки.

Практичний кейс впровадження МІС у великому державному закладі представили Іван Булі, комерційний директор Health24, та Степан Крулько, генеральний директор Національного інституту раку.

У їхньому виступі було підкреслено, що масштабний медичний заклад потребує не просто встановлення програмного продукту, а перебудови цілих ланцюжків роботи.

Окрему увагу приділили інтеграціям. Зокрема, йшлося про роботу з КТ і МРТ, запис на КТ та необхідність пройти весь ланцюг взаємодії — від пацієнта до лікаря.

Такий підхід свідчить, що ефект від МІС виникає тоді, коли вона стає частиною повсякденної роботи закладу, а не існує як окремий IT-продукт.

Чи достатньо захищені медичні дані в умовах зростання цифрових загроз?

Олексій Ільїн, архітектор IT-систем SNT Україна, говорив про збереження та захист даних у сучасних умовах.

Для медицини це одна з базових проблем: чим більше інформації переходить в електронний формат, тим більшої ваги набувають резервування, доступність систем, захист від втрати даних та контроль доступу.

У виступах форуму ця тема безпосередньо перетиналася з ШІ. Використання мовних моделей не повинно означати неконтрольоване передавання персональної інформації пацієнтів зовнішнім сервісам. Саме тому питання, де зберігаються дані та хто має до них доступ, стає частиною стратегії медичного закладу.

Кібербезпеці була присвячена доповідь М­икити Шульг­и, Pre-Sales Engineer NWU, та Олександр­а Б­арановського, керівника з кіберзахисту КНП «Київська міська клінічна лікарня № 7».

Назва виступу — «Антивіруса недостатньо. Що показав пілот комплексного захисту кіберінфраструктури в медичному закладі?» — фактично визначила його головну тезу.

Медичний заклад сьогодні має захищати не один комп’ютер чи сервер, а цілу екосистему: робочі місця, мережу, МІС, дані та доступи працівників.

Кіберзахист у цьому випадку є не допоміжною функцією IT-відділу, а умовою безперервної роботи лікарні. А з огляду на чутливість медичних даних — ще й питанням довіри пацієнта.

Юридичний блок представив Руслан Совершенний, керуючий партнер юридичної фірми STATUS.

У центрі його виступу — електронна медична документація, телемедицина та використання ШІ. Для медичного бізнесу технологічне рішення має бути не лише зручним, а й юридично коректним.

Особливо це стосується персональних та медичних даних. Учасники форуму неодноразово поверталися до питання відповідальності керівництва за те, як саме використовуються ШІ-сервіси та куди потрапляє інформація про пацієнтів. Адже передавання персональних даних пацієнта до незрозумілої зовнішньої мовної моделі створює проб­лему для медичного закладу.

Як медичним закладам перетворити digital-маркетинг на реальний результат?

Окремий блок форуму був присвячений тому, як технології впливають на залучення пацієнтів і економіку клініки.

Анжеліка Бережко, директорка з маркетингу клініки ЛОР-хірургії RHINO, та Ігор Воловий, власник digital-агенції Elit-Web, представили кейс RHINO Clinica. У фокусі — робота з органічним трафіком та заявками. За даними організаторів, завдяки digital-інструментам у низький сезон клініка отримала +139% органічного трафіку та +178% заявок.

Але приріст заявок ще не означає успішний маркетинг. Саме на цьому наголосила А. Динник у виступі про те, чому «дешевий лід» може виявитися найдорожчою ілюзією.

Для клініки важливо рахувати не тільки вартість заявки, а й те, чи прийшов пацієнт на прийом, чи скористався послугою та яку цінність приніс бізнесу. У медицині маркетинг і операційна робота не можуть існувати незалежно один від одного.

Цю проблему добре сформулювали Ірина Рибакова, співзасновниця B.MED Agency та Black SMM Agency, і М­арія Крепак, медична директорка «Файна клініка». Їхній кейс був присвячений взаємодії маркетингу та медицини.

Проблема часто виникає не між маркетингом і медициною як такими, а між різними підрозділами клініки, які працюють за власними KPI. Маркетинг може демонструвати велику кількість лідів, а медичний блок — високу завантаженість лікарів, але ці 2 показники не завжди означають, що бізнес працює оптимально.

Отже, спільним завданням стає не генерація окремих KPI, а побудова єдиного пацієнтського продукту.

Як комунікувати з пацієнтом?

Олексій Огурцов, CEO та засновник мережі «Лікарня ЕКСПЕРТ», розглянув цифрові інструменти з точки зору розвитку медичного бізнесу.

Йдеться про перехід від окремих сервісів до екосистеми, де маркетинг, запис, комунікація, медична інформація та управлінська аналітика працюють у взаємозв’язку.

Такий підхід важливий тому, що пацієнт не сприймає клініку як набір окремих IT-систем. Для нього це один досвід — від першого контакту до консультації та подальшого супроводу.

Окрему увагу приділили й комунікації з пацієнтом. Яна Стринадко-Кропатницька, лікарка-епідеміологиня, дієтологиня, завідувачка відділу комунікації ДУ «Інститут медицини праці» ім. Ю.І. Кундієва НАМН України, говорила про те, як працювати з пацієнтською аудиторією в умовах великої кількості інформації та дезінформації.

Для медицини це дедалі важливіше питання. Пацієнт отримує інформацію не лише від лікаря чи клініки, а й із соціальних мереж, пошукових систем, блогів та ШІ-сервісів. Тому медичний бренд конкурує не тільки за увагу, а й довіру.

Як інвестувати в ШІ та не витратити бюджет даремно?

Підсумком форуму стала дискусія «Як не залишитися печерною людиною в еру ШІ і не витратити всі гроші?». Її модерувала Наталія Дубова, CEO та керуюча партнерка NSBM, стратегічна партнерка та візіонерка OpenLikar.

Учасниками стали Олександр Дудін, CEO та співвласник CSD LAB, Юрій Войтенко, CEO AI VAULT, та Сєрж С­нєгірьов, стратегічний медичний маркетолог, CMO Health24. Саме Ю. Войтенко замінив у програмі Вадима Шекмана, який не зміг взяти участь у форумі.

Панель була побудована навколо економічного питання: чи справді технології приносять клініці гроші або дозволяють економити?

Учасники говорили про те, що медичному бізнесу не варто впроваджувати ШІ лише тому, що це модний тренд. Потрібно починати з процесу: де саме виникають втрати, де працівники проводять багато часу в рутині, де є потенціал для підвищення доходу або скорочення витрат.

У дискусії прозвучала показова теза: якщо прибрати частину digital-рішень, пацієнт може навіть не помітити втрати окремих внутрішніх інструментів. Тому важливо розділяти технології, які просто існують усередині компанії, та ті, що реально впливають на пацієнтський досвід або бізнес-результат.

О. Дудін у дискусії наголосив на необхідності дивитися передусім на процеси та майбутню економіку бізнесу. Якщо певний процес безпосередньо формує дохід, саме там має бути концентрація ресурсів. Не варто вкладати гроші лише в те, що «класно виглядає» або демонструє технологічну новизну.

Ще один важливий аспект — межа автоматизації. Учасники погоджувалися, що рутинні операції можна і потрібно передавати технологіям, але у процесі лікування людина поки залишається центральною фігурою.

Пацієнт хоче спілкуватися з лікарем, а не лише з алгоритмом. Із розвитком технологій виникатиме вже не тільки технічне, а й етичне питання: наскільки пацієнт готовий довірити ШІ частину рішень, які сьогодні ухвалює лікар?

Поширені запитання

Коли в електронному кабінеті пацієнта з’являться додаткові медичні дані?

Розширення функціональності кабінету пацієнта планувалося на 2027 р. Зокрема, передбачалося відображення інформації про медичні послуги, даних про дитину та пов’язаних осіб.

Чи існує в Україні єдиний сервіс для запису до лікаря?

На момент проведення форуму єдиного загальнонаціонального сервісу запису до лікаря не було. Окремі міста та медичні заклади використовували власні рішення, які не завжди могли взаємодіяти між собою.

Яка частка пацієнтів записується до клінік через цифрові канали?

За даними, наведеними представником «Добробуту», понад 20% пацієнтів мережі записувалися через цифрові канали. За 5 років до форуму цей показник зріс приблизно вдвічі.

Що потрібно зробити перед упровадженням ШІ в медичному закладі?

Насамперед необхідно налагодити процеси та забезпечити якість даних. Якщо інформація розпорошена між різними системами або містить помилки, ШІ не зможе забезпечити надійний результат.

Як зрозуміти, чи справді digital-маркетинг приносить клініці користь?

Оцінювати потрібно не лише вартість заявки або кількість лідів, а й те, скільки людей записалися на прийом, скористалися послугою та повернулися до клініки. Важливо також враховувати довгострокову довіру пацієнтів і їхню готовність рекомендувати заклад іншим.

Чи помітить пацієнт, якщо клініка відмовиться від частини цифрових інструментів?

Це залежить від того, які саме рішення буде прибрано. Якщо вони забезпечують швидкий запис, зручну комунікацію або скорочують час очікування, пацієнт може відчути погіршення сервісу; внутрішні інструменти, які не впливають на його досвід, можуть залишитися непомітними.

Коротко про головне

Якщо об’єднати всі виступи та дискусії, на форумі можна простежити кілька важливих тенденцій.

Перша — ШІ поступово переходить від демонстрацій до конкретних робочих сценаріїв. Його вже тестують для формування медичної документації, роботи з діагностичними даними, перевірки призначень, створення історії пацієнта, комунікації та координації.

Друга — дані стають центральним ресурсом медичної системи. МІС, радіологічні архіви, електронна документація та ШІ не можуть ефективно працювати без якісної та захищеної інформаційної бази.

Третя — кібербезпека та юридична відповідність стають невіддільними від технологій. Неможливо говорити про масштабне використання ШІ у медицині, не відповідаючи на запитання, де зберігаються дані, хто має до них доступ і хто відповідає за рішення, сформоване алгоритмом.

Четверта — цифрові інструменти дедалі більше оцінюють через економічний результат. Для клініки недостатньо просто мати CRM, ШІ-асистента чи чат-бота. Потрібно розуміти, чи скорочує це витрати, підвищує пропускну здатність, покращує сервіс або допомагає залучати й утримувати пацієнтів.

І, нарешті, п’ята — технології не скасовують роль людини. Навпаки, чим більше рутинних операцій передається машинам, тим більшої цінності набувають лікарська експертиза, комунікація, довіра та здатність ухвалювати складні рішення.

Digital Medicine Forum 2026 фактично представив перехід української медицини до нового етапу. Якщо раніше головним питанням було, чи потрібно медичному закладу впроваджувати цифрові рішення, то сьогодні фокус зміщується на інше: які саме технології потрібні конкретній клініці, як правильно їх інтегрувати та чи створюють вони реальну цінність для пацієнта, лікаря і бізнесу.

Саме тому найважливішим результатом форуму стала не кількість представлених технологій, а спільний для більшості спікерів висновок: майбутнє медицини визначатиметься не самим фактом використання ШІ чи інших цифрових інструментів, а здатністю правильно вбудувати їх у реальні процеси та зберегти баланс між автоматизацією, економічною ефективністю і людською складовою медичної допомоги.

Редакторська група

Денис Кірсанов

Автор

Євгенія Лук'янчук

Рецензент

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!