Healthcare 2026–2035: форсайт-сесія, візія майбутнього та технологічні сценарії трансформації

Поділитися
У Києві відбулася закрита робоча зустріч лідерів медичної галузі, державного сектору, фармацевтичного ринку, а також провідних фахівців з розвитку людського капіталу та систем здоров’я. Подія пройшла у форматі експертної форсайт-сесії під назвою «Охорона здоров’я України 2026–2035». Близько 50 залучених спеціалістів зібралися в закритому колі для відвертої розмови, щоб відповісти на головне запитання: як українській системі охорони здоров’я не просто вижити в умовах війни та демографічної кризи, а здійснити технологічний стрибок у наступне десятиліття.

Нове бачення та зміна традиційних підходів

«Україна як найвільніша та найпривабливіша країна можливостей у світі для реалізації ідей, розвитку бізнесу та інвестицій» — саме навколо цього амбітного заклику розгортався вступний виступ Андрія Длігача, генерального директора, керуючого партнера міжнародної групи компаній Advanter Group та автора національних економічних стратегій України, на події, організованій Kyiv Foresight Foundation та Advanter Group у межах національного проєкту «Галузеві форсайти України».

У своєму вступному слові спікер описав нові реалії, у яких опинилася країна, зауваживши, що, на його думку, традиційні фактори конкурентоспроможності суттєво змінилися. За наведеними під час виступу оцінками Advanter Group, ринок праці скоротився до 13,7 млн зайнятих, вартість робочої сили одночасно зросла, енергетика зіткнулася із ризиками відключень та підвищенням ціни, а логістика опинилася у скрутному становищі через мінну небезпеку й закрите море.

Втім, як зазначив спікер, країна має потенціал для розвитку. А. Длігач акцентував увагу на потенційних перевагах, які, за його оцінкою, вирізняють Україну: реальному бойовому досвіді, оборонних технологіях, передовій медицині травми та реабілітації європейського масштабу, оцифрованій державній інфраструктурі та високій готовності до впровадження штучного інтелекту (ШІ), а також потенціалу для створення найпростіших у Європі правил входу у професію та дослідницькі проєкти.

Моделі перебудови системи здоров’я

Формування моделей системи здоров’я України до 2035 р. відбувалося за допомогою методу Дельфі — інструменту, що дозволив звести різноманітність думок до єдиного аналітичного знаменника через серію професійних опитувань. За результатами оцінювання фахівці визначили перелік напрямів залежно від джерела фінансування та точки входу пацієнта.

Інституційний вхід становить 75% оцінок експертів, з яких 47% припадає на координацію через заклади охорони здоров’я, а 28% — на фрагментовану допомогу з прямою оплатою пацієнтом. Розподілений вхід через аптечні мережі, цифрові застосунки та телемедицину отримав 25% оцінок. Технології відновлення набрали 24% оцінок експертів та визначені окремим напрямом для всіх сценаріїв.

На думку спікерів, первинна профілактика — найдешевший спосіб придбати роки життя. Якщо носії-трекери, телемедицина та адміністративний ШІ вже стали масовими, тоді як діагностичні технології та віртуальна реабілітація переходять у стан пілотних проєктів, то, за прогнозами учасників, надалі очікується наступна технологічна хвиля. У горизонті 3–10 років учасники передбачають масове впровадження біосенсорів, цифрової терапевтики, інтерфейсів «мозок — комп’ютер» та регенеративної медицини, де головним захистом від недобросовісного маркетингу має стати суворе маркування доказовості.

3 горизонти розвитку до 2035 р.

Аналізуючи довгострокові перспективи галузі, учасники форсайт-сесії сформували спільне бачення розвитку медицини до 2035 р., виділивши 3 послідовні етапи.

Перший етап (2026–2027) — втримання системи: збереження доступу громадян до лікування, покриття бюджетних ризиків та подолання гострої нестачі медиків.

Другий етап (2028–2030) — перебудова маршруту: зміна шляху пацієнта, легалізація та повноцінна оплата дистанційних послуг, залучення приватного страхового капіталу.

Третій етап (2031–2035) — новий ринок здоров’я: перехід до системи, орієнтованої на превентивну медицину, масове використання біосенсорів, регенеративної медицини та експорт українських технологій відновлення.

Що ми маємо врахувати сьогодні?

Будь-яка стратегія потребує урахування складних фонових факторів. Учасники опитування визначили додаткові чинники впливу на галузь охорони здоров’я, серед яких стан економіки, валовий внутрішній продукт (ВВП), купівельна спроможність та збереження людського капіталу.

Важливими аспектами названо взаємодію приватної й державної медицини, оновлення умов фінансування послуг, створення власних ліків для зменшення залежності від імпорту.

Окремим блоком стоїть технологічний фронт: розвиток технологій, впровадження ШІ, освітній напрям, захист цифрових медичних даних та стійкість електронних систем до зовнішніх втручань. Невід’ємною складовою залишається постійна інтеграція досвіду воєнної медицини у цивільну систему, протоколи допомоги при політравмах та ампутаціях, а також адаптація цивільних закладів до роботи в умовах повної автономності.

За оцінками експертів, найважчим викликом залишається соціально-демографічна реальність: відтік населення, швидке старіння нації, а також масштабне поширення посттравматичного стресового розладу не лише серед військових, а й серед цивільного населення, що потребує повністю нової інфраструктури допомоги.

Візійний канвас: практичні виміри трансформації

Під час форсайт-сесії учасники опрацювали 4 головні точки системи медицини майбутнього відповідно до регламенту візійного канвасу.

Фінансування. Згідно із запропонованою моделлю, 80% витрат має покривати страховий провайдер, 20% — сплачує пацієнт. Фінансування будується на симбіозі державного страхування та розвиненої приватної медицини з розширенням джерел коштів та зростанням видатків до 5% від ВВП. За розрахунками авторів моделі, кожен 1 дол. США, спрямований у збереження здоров’я населення, повертає державі 3 дол. у вигляді податкових надходжень протягом 3 років.

Новий шлях пацієнта. Точкою входу залишаються первинна ланка: мережа аптек, соціальні служби та цифрові сервіси. Маршрут будується на освіті, культурі здорового способу життя, пренатальній діагностиці та моніторингу показників здоров’я. Телемедицина, алгоритми аналізу даних та моніторинг показників життєдіяльності покликані забезпечити супровід пацієнта та орієнтир на ментальне здоров’я.

Технології. Забезпечення фахівців інструментами ШІ, віртуальної та доповненої реальності, персоналізованої медицини для реабілітації. Медична освіта адаптується під потреби ринку, а самі фахівці стають активними суб’єктами та стейкхолдерами розвитку галузі.

Результат. Головним досягненням учасники відзначили зростання тривалості життя до європейського, забезпечення інклюзивності та щоденне піклування про фізичне й психічне здоров’я громадян. Галузь громадського здоров’я стає щоденною політикою держави.

4 сценарії майбутнього

Респонденти розділилися на 4 групи для моделювання сценаріїв майбутнього системи охорони здоров’я залежно від кадрового забезпечення та рівня впровадження інновацій.

Сценарій № 1. Збереження традиційної медицини

Експерти розглянули модель, у якій якісна освіта та належна кількість фахівців забезпечують роботу системи на базі класичних підходів. Галузь функціонуватиме завдяки високій кваліфікації лікарів, проте повільна цифровізація стримує розвиток високотехнологічної допомоги та знижує загальну ефективність.

Сценарій № 2. Технологічний прорив

Група спрогнозувала найбільш оптимістичний варіант, де вхід пацієнта відбувається через індивідуального цифрового агента, а надавачі послуг перебуватимуть у стані постійного саморозвитку. Зміна податкової системи для медичних закладів, відкритість даних електронної системи для технологічних компаній та апгрейд медичної освіти перетворюють галузь на потужну наукову екосистему. У цій моделі отримують користь приватні заклади, населення та державний бюджет, а монополісти й застарілі структури втрачають ринок.

Сценарій № 3. Кадрова та технологічна криза

У межах цього сценарію експерти моделювали ситуацію, за якої відбуватиметься масовий виїзд кваліфікованих лікарів, підвищення смертності та зниження народжуваності у 3,5 раза. Через брак фахівців та відсутність інновацій, за припущенням фахівців, зросте частота помилкових діагнозів, пошириться самолікування, масове призначення недоказових препаратів та псевдонаукове шахрайство.

Сценарій № 4. Цифровізація за умов кадрового дефіциту

Експерти описали ситуацію, за якої гостра нестача лікарів може змусити 80% населення перейти на самолікування та первинну діагностику за допомогою інструментів ШІ та ненадійних порад із соціальних мереж. У цьому сценарії розглядається ризик, що, незважаючи на появу поодиноких високотехнологічних автономних стартапів та зростання доходів розробників цифрових рішень, занепад медичної освіти та висока залежність від зовнішніх технологій створять суттєві ризики для всієї системи.

Оцінка імовірності сценаріїв

За підсумками опитування, думки експертів щодо ймовірності реалізації окреслених сценаріїв розділилися наступним чином: 40% учасників вважають найбільш реалістичним сценарій «Цифровізація за умов кадрового дефіциту», де ШІ стане вимушеною компенсацією нестачі лікарів; 30% фахівців віддали перевагу варіанту «Технологічний прорив»; 25% оцінюють ймовірність реалізації сценарію «Кадрова та технологічна криза» як найвищу через вплив війни та демографічні чинники. Мінімальну кількість голосів набрав сценарій «Збереження традиційної медицини» — більшість учасників вважає повернення до попередньої моделі малоймовірним.

Які чинники найбільше вплинуть на систему здоров’я до 2035 р.?

За підсумковим опитуванням учасників форсайт-сесії, головний трикутник впливу на систему охорони здоров’я до 2035 р. формують:

  • тривалість і перебіг війни — 28%;
  • дефіцит кадрів та якість освіти — 23%;
  • демографічна структура та інклюзивність — 21%.

По 9% отримали фактори появи другого платника та розвитку ШІ; по 6% — євроінтеграція, дерегуляція та рівень ВВП.

У підсумку експерти відзначають готовність до трансформацій з боку держави та бізнесу, а також самих громадян. Водночас застереження в учасників викликають поточні можливості медичної освіти, фінансові ресурси галузі та готовність нормативної бази до розвитку вітчизняних біотехнологій і генної інженерії.

Наталія Лебеденко

Редакторська група

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!
Увага! Сайт є спеціалізованим інтернет-виданням, для медичних установ та лікарів, а також для медичних та фармацевтичних працівників. Інформація про лікарські засоби та матеріали щодо їх застосування, розміщені на Сайті, призначені виключно для ознайомлення. Вони не є керівництвом для самостійної діагностики чи лікування та можуть застосовуватися лише за призначенням лікаря і під його наглядом.

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Додати свій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті