Відверто про проблеми

Тематика пленарних засідань з’їзду охоплювала широке коло питань. Серед них — лікування безпліддя, нові репродуктивні технології, медикаментозні методи лікування захворювань статевих органів у жінок, контрацепція та планування сім’ї тощо.

Виступаючи перед делегатами з’їзду, міністр охорони здоров’я України Віталій Москаленко зазначив, що за 5 років після минулого з’їзду спостерігається позитивна динаміка окремих показників здоров’я дітей і матерів. В Україні реалізується декілька державних програм, спрямованих на покращання охорони здоров’я матерів та дітей.

У родопомічних закладах України підтримана ініціатива ВООЗ та ЮНІСЕФ «Лікарня, доброзичлива до дитини», яка реалізується як однойменна програма; створені і функціонують учбово-методичні центри з первинної респіраторної реанімації у Львівській, Донецькій, Харківській, Одеській областях і місті Києві. Це дуже важливо, адже в структурі причин як ранньої неонатальної смертності, так і мертвонароджуваності переважають гіпоксія плода та асфіксія новонародженого. З метою поліпшення антенатальної охорони здоров’я плода та охорони здоров’я вагітних відкриті санаторії-профілакторії для вагітних у 9 областях країни.

Одним із пріоритетних напрямків охорони здоров’я визначене реформування первинної медико-санітарної допомоги. Це перехід до надання медичної допомоги за принципом сімейної медицини. Нормативною базою для цих змін стала постанова Кабінету Міністрів «Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров’я». Незабаром у Львові відбудеться перший з’їзд сімейних лікарів. Знаковим є також те, що МОЗ готується до принципово нового реформаторського кроку — переходу від фельдшерської до лікарської моделі надання медичної допомоги на селі.

Завдяки виконанню основних пріоритетних програм та нормативних документів, зусиллям установ охорони здоров’я материнства та дитинства вдалося вирішити деякі проблеми, а саме: знизити материнську смертність за останні 5 років на 25%, перинатальну смертність — на 2,5%, а також рівень смертності немовлят.

За даними соціологічних досліджень, що були проведені фахівцями Інституту ПАГ АМН України, у віці 20–24 роки 30% жінок не бажають мати дітей, у віці 25–29 років — 46%; лише 30% сімей мають двох дітей і лише 8,4% сімей — трьох.

Результати досліджень, що були проведені при підготовці до прийняття Національної програми «Репродуктивне здоров’я», викликають надзвичайну стурбованість: число дітей, які залишились сиротами або без піклування батьків, сягає 70 000. В будинках дитини системи охорони здоров’я за останні 8 років число дітей-сиріт збільшилося з 53 до 70%.

На сьогодні відзначено зниження материнської смертності (з 26,2 на 100 тис. в 2000 р., до 20 на 100 тис. за 9 місяців 2001 р.), проте ситуація залишається незадовільною. Основні місця в структурі материнської смертності, як і раніше, займають маткові кровотечі, септичні ускладнення, гестози. Аналіз цього показника свідчить: понад 80–90% смертей матерів за окремими нозологіями спричинені відсутністю попереджувальних заходів. Це і є той величезний резерв, з використанням якого можливе поліпшення інтегрального показника здоров’я жінок в Україні, на який повинні спрямовувати зусилля акушери-гінекологи.

Якщо вивчити структуру захворюваності та смертності дітей першого року життя, то можна виділити два основні фактори: ускладнення, що виникають у перинатальний період, та природжені аномалії. Серед причин захворюваності дітей першого року життя переважає патологія органів дихання.

Характеризуючи сьогодні стан репродуктивного здоров’я в Україні, не можна обговорювати ці проблеми у відриві від соматичного здоров’я жінок репродуктивного віку та вагітних. Доведено, що кожен третій випадок перинатальної смерті залежить від стану здоров’я матері. За останні 10 років ситуація змінилася, але, на жаль, не на краще. Серед основних факторів, що негативно впливають на інтегральний показник рівня здоров’я матерів сьогодні, відзначають: зростання частоти розвитку захворювань системи кровообігу, сечостатевої системи, а також анемії.

Стурбованість викликає поширення серед дітей хвороб, що передаються статевим шляхом. Високий рівень захворюваності на венеричні хвороби загалом визначає високий рівень такої захворюваності серед вагітних. Наприклад, у 2000 р. із 400 тис. вагітних 2700 хворіли на сифіліс, що й зумовлює часті випадки природженого сифілісу.

Інший аспект цієї проблеми — ситуація з ВIЛ/СНIДу. У минулому році зафіксовано близько 1000 ВIЛ-інфікованих вагітних, проте відсоток обстежених на СНIД вагітних складає лише 67.

Штучне переривання вагітності

Частота абортів залишається в Україні досить високою (36,7 на 1000 жінок фертильного віку за даними на 1999 р.), проте за останні 5 років вона знизилась майже на 1/3 (порівняно з 56,5 на 1000 жінок у 1995 р.). Велику стурбованість викликає висока частота абортів серед пiдлiткiв — близько 10 000 на piк. Методи контрацепції, що використовуються в Україні, значно відрізняються від таких у країнах Європи, що є показником незадовільного стану вирішення цієї проблеми. Практично не застосовується методика стерилізації, недостатньо використовуються пероральні контрацептиви, найпоширенішим засобом контрацепції є внутрiшньоматковi спіралі (ВМС). Іншою проблемою є неправильне використання ВМС, зокрема, перевищення рекомендованих термінів їх застосування.

У ситуації загрозливої епідемії СНІДу потрібно загострити увагу на застосуванні механічних контрацептивів — презервативів.

Що позитивного?

На етапі становлення нових економічних відносин у державі не можна забувати про економічну ефективність кожної державної програми з охорони здоров’я. Економічний ефект виконання програми «Репродуктивне здоров’я», наприклад, очікується у межах 15 млн грн. відносної економії.

Стосовно методичного забезпечення репродуктивних технологій, що запроваджується в Україні, показовою є програма співробітництва з США щодо організації центрів первинної респіраторної реанімації новонароджених, які починають діяти в шести адміністративних районах України. Про доцільність реалізації цієї програми свідчить чітка тенденція до зниження перинатальної та дитячої смертності в цих регіонах.

Денис Сухінін
Фото Євгена Кривші