Постанова КМУ від 28 грудня 1992 р. № 731

01 Жовтня 2013 3:15 Поділитися

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 28 грудня 1992 р. № 731

Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актівнормативних актів міністерств, інших органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, що додається.

Доручити Міністерству юстиції давати роз’яснення щодо застосування цього Положення та інших актів законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Надати право Міністерству юстиції та іншим органам, що здійснюють державну реєстрацію відомчих нормативно-правових актів нормативних актів, перевіряти у міністерствах, інших органах виконавчої владидержавної виконавчої влади, органах господарського управління та контролю додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актівнормативних актів у разі потреби вимагати подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію та, вносити пропозиції про усунення виявлених порушень і недоліків та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях.

За результатами перевірки (у разі потреби) інформувати Кабінет Міністрів України, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, відповідні органи прокуратури та засоби масової інформації.За результатами перевірки (у разі потреби) інформувати Кабінет Міністрів України та Уряд Криму, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації.

Керівникам міністерств, інших органів виконавчої владидержавної виконавчої влади,органів господарського управління та контролю у місячний термін повідомляти орган державної реєстраціїреєструючий орган про вжиті заходи.

2. Міністерствам, іншим органам державної виконавчої влади, органам господарського управління та контролю:

  • своєчасно подавати на державну реєстрацію нормативні нормативно-правові акти, вказані у пункті 1 цієї постанови;
  • забезпечити постійний перегляд виданих нормативно-правових актів з метою приведення їх у відповідність з Конституцією та законами України, іншими актами законодавства, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, антикорупційної експертизи, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людинипостійно переглядатипереглянути видані нормативні нормативно-правові акти з метою приведення їх у відповідність з Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та актами чинного законодавства, усунення множинності, скасування застарілих і таких, що не відповідають новим умовам економічного і соціального розвитку України;.
  • не допускати випадків направлення на виконання нормативно-правових актів, що не пройшли державну реєстрацію та не опубліковані в установленому законодавством порядку;
  • надсилати щомісяця органам юстиції для проведення перевірки додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів переліки актів, прийнятих протягом місяця, крім актів персонального характеру, а у разі потреби та на вимогу органів юстиції — завірені в установленому законодавством порядку копії зазначених актів.

2-1. Керівники міністерств та інших органів виконавчої влади несуть персональну відповідальність за недотримання вимог цієї постанови.

2-2. Київській міській державній адміністрації забезпечити подання на державну реєстрацію нормативно-правових актів, які зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, виданих нею як місцевим органом виконавчої влади та як виконавчим органом Київської міської ради.

3. У зв’язку з покладенням на Міністерство юстиції та його місцеві органи функцій, пов’язаних з державною реєстрацією нормативнихнормативно-правових актів, збільшити граничну чисельність працівників центрального апарату Міністерства на 20 одиниць, граничну чисельність апарату управлінь юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій – на 92 одиниці.

4. Міністерству фінансів передбачити у проекті державного бюджету на 1993 рік асигнування на утримання додаткової чисельності працівників центрального апарату Міністерства юстиції та його місцевих органів, а також на витрати для створення і ведення банку даних про нормативнінормативно-правові акти міністерств та інших органів державної виконавчої влади.

5. Ця постанова набуває чинності з 1 січня 1993 року.

Прем’єр-міністр України Л. Кучма
Міністр Кабінету Міністрів України А. Лобов

ЗАТВЕРДЖЕНЕ

постановою Кабінету Міністрів України

від 28 грудня 1992 р. № 731

ПОЛОЖЕННЯ

про державну реєстрацію нормативнихнормативно-правових актів міністерств, інших органів державної виконавчої влади

1. Державна реєстрація нормативнихнормативно-правових актів міністерств, інших органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, які виступають суб’єктами нормотворення здійснюється відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. «Про державну реєстрацію нормативнихнормативно-правові актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади»та цього Положення.

Державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практикиКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практиці Європейського суду з прав людини прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

2. Державній реєстрації підлягають нормативнінормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

3. На державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб’єктами нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами «Для службового користування», «Особливої важливості», «Цілком таємно», «Таємно» та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

3. На державну реєстрацію подаються акти, що містять правові норми (правила поведінки), розраховані на невизначене коло осіб, підприємств, установ, організацій і неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами «Для службового користування», «Не для друку», «Таємно» та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

4. Державній реєстрації підлягають нормативнінормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що:

а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуваннямКонвенцією про захист прав людини і основоположних свобод відповідно до практики Європейського суду з прав людини встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації;

б) мають міжвідомчий характер, тобто є обов’язковими для інших міністерств, органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативнийнормативно-правовий акт.

5. На державну реєстрацію не подаються акти:

а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);

б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми;

в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення);

г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів;

д) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що не мають нових правових норм;

е) рекомендаційного, роз’яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз’яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші);

е) нормативно-технічного характеру (державні стандарти, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, форми звітності та інші).

У разі надходження акта, який не підлягає державній реєстрації, орган державної реєстрації протягом п’ятитрьох робочих днів повертає його суб’єкту нормотворення з відповідним обґрунтуванням.

6. Державну реєстрацію нормативних актів міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснює Мінюст.

Державну реєстрацію нормативних актів відділів, управлінь, інших служб Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також місцевих органів господарського управління і контролю здійснюють управління юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

6. Державну реєстрацію здійснюють:

  • нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю — Мін’юст;
  • нормативно-правових актів міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Кримта територіальних органів центральних органів виконавчої влади в Автономній Республіці Крим — Головне управління юстиції Мін’юсту в Автономній Республіці Крим;
  • нормативно-правових актів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших підрозділів територіальних органів центральних органів виконавчої влади – головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, а також місцевих органів господарського управління та контролю — обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції;
  • нормативно-правових актів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших підрозділів — районні, районні у містах Києві та Севастополі, міськрайонні (у разі утворення) управління юстиціїнормативно-правових актів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших підрозділів — районні, районні у містах Києві та Севастополі управління юстиції

Якщо дія нормативногонормативно-правового акта, виданого місцевими органами господарського управління і контролю, поширюється на території інших адміністративно-територіальних одиниць, він реєструється в управлінні юстиції за місцем перебування органу, що видав нормативнийнормативно-правовий акт.

7. Нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію протягом п’яти робочих днів у п’ятиденний строкпісля його прийняття у трьох примірниках: оригінал та дві завірені в установленому законодавством порядку копіїу чотирьох примірниках: оригінал, три завірені в установленому законодавством порядку копії (з них дві українською мовою та одна копія в перекладі на російську мову) розпорядчого документа (наказу, розпорядження, рішення, постанови тощо), а також затвердженого ним положення (інструкції, порядку тощо) і додатків до них.

У разі наявності положень, норм та доручень, що поширюються на інші органи, нормативно-правовий акт повинен бути погоджений з відповідними заінтересованими органами у формі, встановленій законодавством.

Спільно виданий нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію органом, підпис першої особи якого на акті стоїть першим.

7. Нормативнийнормативно-правовий акт на державну реєстрацію подається до реєструючого органу наступного дняв п’ятиденний термін після його прийняття у трьох примірниках (оригінал і дві завірені копії).

Спільно прийнятий нормативнийнормативно-правовий акт подається на реєстрацію органом, підпис якого стоїть першим.

8. НормативнийНормативно-правовий акт, що подається на державну реєстрацію, має відповідати вимогам законодавства про мови та інших актів законодавства, узгоджуватися з раніше прийнятими актами і викладатися згідно з правописом та з дотриманням правил нормопроектувальної техніки.

9. Разом з нормативнимнормативно-правовим актом до органу державної реєстраціїреєструючого органу подаються:

а) обгрунтування підстав для видання нормативногонормативно-правового акта чи окремих його норм;

б) відомості про чинні акти з цього питання, інформація про строки приведення їх у відповідність з нормативнимнормативно-правовим актом, поданим на державну реєстрацію, а також про акти, що втрачають чинність у зв’язку з прийняттям цього акта;

б-1) копія нормативно-правового акта, до якого вносяться зміни або який визнається таким, що втратив чинність, у контрольному стані та порівняльна таблиця;

в) відомості про офіційне погодження акта із заінтересованими органами незалежно від того, чи є таке погодження обов’язковим згідно з законодавством;

У разі коли на державну реєстрацію міністерства та інші центральні органи виконавчої влади подають нормативно-правовий акт з питань, що стосуються соціально-трудової сфери, вони також повідомляють про позицію уповноваженого представника від всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та уповноваженого представника від всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців щодо цього акта та про проведену роботу з врахування їх зауважень і пропозицій. При цьому необхідність врахування зазначених зауважень і пропозицій визначають міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які приймають цей акт.

г) оригінал та дві копіїзавірена копія рішення Держпідприємництва чи його територіального органуМінекономрозвитку про погодження проекту регуляторного актаДержкомпідприємництваДержпідприємництва чи його територіального органу про погодження проекту регуляторного акта або копія рішення Урядового комітету з питань економічної політики та європейської інтеграціїУрядового комітету з питань економічної політикиУрядового комітету економічного розвитку та з питань європейської інтеграції чи завірена копія рішення апеляційної регуляторної комісії про задоволення скарги головного розробника проекту регуляторного акта щодо відмови у погодженні проекту регуляторного акта (для регуляторних актів);

ґ) довідку щодо відповідності нормативно-правового акта aquis commu№autaire за формою, визначеною в додатку 1 до Регламенту Кабінету Міністрів України, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 54, ст. 2180);

ґ)г) довідку про відповідність нормативно-правового акта основним положенням законодавства acquis communautaireЄвропейського Союзу із зазначенням відомостей, визначених пунктом 3 параграфа 52 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 (для нормативно-правових актів, державна реєстрація яких здійснюється Мін’юстом) пунктом 29 розділу VI Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 р. № 915.

д) висновок Мін’юсту, Головного управління Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах Києві та Севастополі, міськрайонних (у разі утворення) управлінь юстиціїобласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції щодо відповідності нормативно-правового акта положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини.

е) висновок про проведення антидискримінаційної експертизи.

Порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію визначається Мін’юстом.

10. Посадові особи, які порушили законодавство про державну реєстрацію нормативно-правовихнормативних актів, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

11. Державна реєстрація нормативно-правовогонормативного акта проводиться протягом 10, а якщо акт має великий обсяг — 15 робочих днів з дня, наступного після надходження його доорган державної реєстраціїреєструючого органу, з дотриманням вимог, передбачених пунктами 8, 9 цього Положення.

У разі потреби (необхідність проведення аналізу нормативно-правовогонормативного акта із залученням експертів, вивчення значної кількості актів чинного законодавства тощо) ці терміни можуть бути продовжені керівником органа державної реєстраціїреєструючого органу, але не більш як на 10 робочих днів, про що повідомляється орган, який надіслав нормативно-правовийнормативний акт на державну реєстрацію.

Мін’юст та його управління на місцях мають право залучати вчених, спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для проведення аналізу нормативно-правового акта, поданого на державну реєстрацію.

11-1. Нормативно-правовий акт може бути повернутий органом державної реєстраціїреєструючим органом без державної реєстрації для доопрацювання на прохання органу, що його прийняв, а також якщо органом, що його прийняв, порушено вимоги цього Положення або порядку подання акта на державну реєстрацію, встановленого органом державної реєстраціїреєструючим органом.У разі повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації суб’єкт нормотворення повинен врахувати всі висловлені органом державної реєстраціїреєструючим органом зауваження та усунути виявлені порушення і протягом місяця повторно подати акт на державну реєстрацію або надати органу державної реєстраціїреєструючому органу копію документа про скасування такого акта.

Нормативно-правовийНормативний акт після висловлених реєструючим органом зауважень на прохання органу, що його видав, може бути повернутий на доопрацювання. Термін доопрацювання визначається реєструючим органом за погодженням з органом, що подав акт.

10. Відповідальність за подання нормативного акта на державну реєстрацію несе керівник органу, який видав нормативний акт.

11. Державна реєстрація нормативного акта проводиться протягом 10 днів з моменту надходження його до реєструючого органу з дотриманням вимог, передбачених пунктами 8, 9 цього Положення.

У разі потреби (необхідність проведення аналізу нормативного акта із залученням експертів, великий обсяг нормативного акта) цей строк може бути продовжений керівником реєструючого органу, але не більш як на 10 днів, про що повідомляється орган, який надіслав нормативний акт на державну реєстрацію.

12. У разі коли нормативно-правовий акт відповідає вимогам, зазначеним у цьому Положенні=у пункті 8 цього Положення, орган державної реєстраціїреєструючий орган приймає рішення про державну реєстраціюготує висновок щодо державної реєстрації нормативно-правового акта за встановленою Мін’юстом формою, заносить його до державного реєстру та на оригіналі акта робить напис встановленого зразка про дату державної реєстрації і номер акта згідно з державним реєстром (додатки 1 і 2).12. Якщо нормативнийнормативно-правовий акт відповідає вимогам, вказаним у пункті 8 цього Положення, реєструючий орган на оригіналі акта робить напис за встановленим зразком про дату державної реєстрації і номер акта за державним реєстром (додаток № 1) та заносить його до державного реєстру (додаток № 2).

13. У державній реєстрації відмовляєтьсяможе бути відмовлено, якщо нормативно-правовийнормативний акт:

а) не відповідає Конституції та законам України, іншим актам законодавства, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire;а) не відповідає Конституції України;

б) видано з порушенням вимог законодавства або без урахування практики Європейського суду з прав людини, зокрема акт;б) видано з порушенням чинного законодавства та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема акт:

порушує чи обмежує встановлені законом права, свободи й законні інтереси громадян, підприємств, установ та організацій або покладає на них не передбачені законодавством обов’язки;

виходить за межі компетенції органу, що його видав;

містить норми, що сприяють або можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень;

не відповідає вимогам законодавства про мови;

суперечить установленому порядку веденя діловодства;

видано за наявності будь-якої з обставин, визначених у частині першій статті 25 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (на підставі повідомлення ДержпідприємництваДержкомпідприємництваДержпідприємництва або його територіального органу).

в) не узгоджено із заінтересованими органами або не повідомлено про позицію уповноваженого представника від всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та уповноваженого представника від всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців щодо нормативно-правового акта, прийнятого міністерством та іншим центральним органом виконавчої влади з питань, що стосуються соціально-трудової сфери, та проведену роботу з врахування їх зауважень і пропозицій;  якщо таке узгодження відповідно до чинного законодавства є обов’язковим;

г) викладено з порушенням правил правопису та нормопроектувальної техніки;

д) не узгоджується з дорученням, даним органу, що видав акт.

13. У державній реєстрації може бути відмовлено, якщо нормативний акт:

а) виданий з порушенням Конституції України та чинного законодавства;

б) порушує чи обмежує встановлені законом права, свободи й законні інтереси громадян, підприємств, установ та організацій або покладає на них не передбачені законодавством обов’язки;

в) виходить за межі компетенції органу, що його видав;

г) не узгоджений із заінтересованими органами, якщо таке узгодження відповідно до чинного законодавства є обов’язковим.

Умотивоване рішення про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта надсилається органу, що його видав, разом з оригіналом цього акта.

Про відмову в державній реєстрації нормативного нормативно-правового акта письмово повідомляється орган, що його видав, із зазначенням конкретних причин відмови. Оригінал акта повертається органу, який надіслав його на реєстрацію.

Суб’єкт нормотворення, якому відмовлено в державній реєстрації нормативно-правового акта, має право протягом десяти днів після отримання рішення звернутися до керівника органу державної реєстрації, який прийняв рішення про відмову, із заявою про його перегляд з поданням додаткових матеріалів, що обґрунтовують потребу в такому перегляді. Зазначена заява розглядається протягом десяти робочих днів.

Крім того, рішення районних, районних у містах Києві та Севастополі і міськрайонних управлінь юстиції може бути оскаржено відповідно до Головного управління юстиції Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополіобласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, а у разі відмови у задоволенні скарги — до Мін’юсту; рішення Головного управління юстиції Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції — до Мін’юсту з дотриманням зазначеного десятиденного строку або в судовому порядкуОрган, якому відмовлено у державній реєстрації нормативно-правовогонормативного акта, має право оскаржити рішення Мінюсту — до Кабінету Міністрів України, а рішення управління юстиції — до Мінюсту України в 10-денний термін з дня отримання рішення про відмову в державній реєстрації нормативно-правовогонормативного акта.

Орган, у державній реєстрації нормативного акта якого відмовлено, має право оскаржити рішення Мінюсту до Кабінету Міністрів України, а рішення управління юстиції – до Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Нормативно-правовийНормативний акт, у державній реєстрації якого відмовлено, підлягає скасуванню органом, що його видав, у 5-денний термін з дня отримання рішення про відмову в державній реєстрації акта чи висновку за результатами розгляду скарги на рішення про відмову в державній реєстрації акта.

Копія відповідного розпорядчого документа в цей же строк направляється дооргану державної реєстраціїреєструючого органу.

14. Наступного дня після державної реєстрації (присвоєння нормативномунормативно-правовому актові реєстраційного номера і внесення до державного реєстру) оригінал нормативногонормативно-правового акта з реєстраційними даними повертається органу, що його видав., одна копія передається Українському державному центру правової інформації Мінюсту для створення банку даних про нормативнінормативно-правові акти, занесені до державного реєстру, друга залишається в реєструючому органі для обліку.

15. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, органи господарського управління і контролю направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.

У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

При направленні на виконання та опублікуванні нормативно-правового акта посилання на дату і номер державної реєстрації акта є обов’язковим.

15. При розсилці і опублікуванні нормативногонормативно-правового акта посилання на номер і дату державної реєстрації є обов’язковим.

16. У разі внесення змін, доповнень або визнання таким, що втратив чинність, акта законодавства, відповідно до якого прийнято нормативно-правовий акт, орган, що видав цей нормативно-правовий акт, зобов’язаний у місячний термін внести до нього відповідні зміни, доповнення або визнати його таким, що втратив чинність.Зміни і доповнення, внесені до нормативно-правового акта, а також рішення про втрату нормативно-правовим актом чинності, підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому цим Положенням.

17.Рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта може бути скасовано у зв’язку з:

а) виявленням обставин, що не були відомі органу державної реєстраціїреєструючому органу під час реєстрації нормативно-правового акта;

б) набрання законної сили судовим рішенням про визнання нормативно-правового акта незаконним чи таким, що не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині;б) винесенням рішення суду про визнання нормативно-правового акта неправомірним (недійсним);

в) одержанням повідомлення від ДержпідприємництвоДержкомпідприємництваДержпідприємництва або його територіального органу про виявлення будь-якої обставини, визначеної у частині першій статті 25 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» або повідомлення ДержпідприємництвоДержкомпідприємництваДержпідприємництва про зупинення дії регуляторного акта чи окремих його положень відповідно до частини восьмої статті 28 зазначеного Закону;

в-1) одержанням висновку Мін’юсту, Головного управління Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах Києві та Севастополі, міськрайонних (у разі утворення) управлінь юстиціїобласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції про невідповідність нормативно-правового акта Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини.

г)в) виявленням порушень або недотримання вимоги пункту 16 цього Положення органом, що видав нормативно-правовий акт.

Підставами для скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта можуть бути інші обставини, що виникли після державної реєстрації нормативно-правового акта.

18. Скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта проводиться органом державної реєстраціїреєструючим органом, про що повідомляється орган, що його видав, із зазначенням конкретних причин скасування.

Рішення про скасування державної реєстрації нормативно-правового акта може бути оскаржено суб’єктом нормотворення в порядку та з дотриманням строків, встановлених пунктом 13 цього Положення;

Орган, що видав нормативно-правовий акт, має право оскаржити рішення Мін’юсту про скасування державної реєстрації нормативно-правового акта до Кабінету Міністрів України, а рішення управління юстиції — до Мін’юсту в 10-денний термін з дня отримання повідомлення про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта з одночасним повідомленням про це реєструючого органу.

19. Нормативно-правовий акт, рішення про державну реєстрацію якого скасовано, виключається з державного реєстру через 15 днів після прийняття рішення про скасування його державної реєстрації, а у разі оскарження цього рішення – з дня отримання органом державної реєстрації=реєструючим органом позитивного висновку за результатами розгляду скарги.

19. Нормативно-правовий акт, рішення про державну реєстрацію якого скасовано, виключається з державного реєстру через 10 днів після прийняття рішення про його скасування, а у разі оскарження цього рішення — з дня отримання реєструючим органом висновку за результатами розгляду скарги.

Рішення про скасування державної реєстрації нормативно-правового акта підлягає опублікуванню.

20. Нормативно-правовий акт, виключений з державного реєстру, підлягає скасуванню органом, що його прийняв, протягом 5 днів з дня отримання повідомлення про виключення з державного реєстру.Копія відповідного розпорядчого документа направляється до органу державної реєстраціїреєструючого органу протягом 2 днів з дня скасування нормативно-правового акта.20. Нормативно-правовий акт, виключений з державного реєстру, підлягає негайному скасуванню органом, що його видав.

Додаток № 1

до Положення про державну реєстрацію

нормативних нормативно-правових актів міністерств, інших

органів державної виконавчої влади,

органів господарського управління та

контролю, що зачіпають права, свободи

і законні інтереси громадян або мають

міжвідомчий характер

Напис про державну реєстрацію нормативного нормативно-правового акта міністерства та іншого органу державної виконавчої влади

Зареєстровано в___________________ _________________________________ «____»_____________ 200199 _ р. за № __

Уповноважена особаКерівник органу державної реєстраціїреєструючого органу

_________________________ (підпис)

Додаток № 2

до Положення про державну реєстрацію

нормативно-правових нормативних актів міністерств, інших

органів державної виконавчої влади,

органів господарського управління та

контролю, що зачіпають права, свободи

і законні інтереси громадян або мають

міжвідомчий характер

Державний реєстр нормативнихнормативно-правових актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади

№ п/п Дата надходження акта Назва органу, що видав нормативно-правовий акт Назва акта, дата його видання, номер акта Дата державної реєстрації акта Номер акта за державним реєстром Дата повернення зареєстрованого акта органу, що його видав
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті