Проект Закону України «Про скасування в Україні податку на додану вартість»

18 Листопада 2016 4:08 Поділитися

ПОДАННЯ
проекту Закону України «Про скасування в Україні податку на додану вартість»

Відповідно до статті 93 Конституції України, статті 12 Закону України «Про статус народного депутата України» та статті 89 Регламенту Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи вноситься на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про скасування в Україні податку на додану вартість».

Доповідати законопроект на пленарному засіданні Верховної Ради України буде Немировський А.В.

Додатки: 1. Проект Закону України на 2 арк.

2. Пояснювальна записка на 22 арк.

3. Проект постанови на 1 арк.

4. Копії зазначених матеріалів у електронному вигляді.

Народні депутати України
Андрій Немировський
Сергій Лабазюк
Іван Рибак
Роман Мацола
Андрій Шинькович
Петро Юрчишин
Геннадій Чекіта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про скасування в Україні податку на додану вартість»

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Проект Закону України «Про скасування в Україні податку на додану вартість» (далі — Законопроект), розроблено з метою скасування податку на додану вартість в Україні, як податку, що є дискримінаційним та корупційним, в частині його відшкодування, з метою забезпечення рівності усіх платників податків перед законом.

Відповідно до положень Податкового кодексу України, податок на додану вартість належить до загальнодержавного податку.

Податок на додану вартість — непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Податкового кодексу України.

Розділ V Податкового кодексу України присвячений податку на додану вартість.

Рівність усіх платників податків перед законом недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації — забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу закріплена у статті 4 Податкового кодексу України.

Статтею 67 Основного Закону України встановлено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною четвертою статті 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом.

Проте, розділ V Податкового кодексу України, а також підрозділ 2 та 3 Перехідних положень цього ж Кодексу передбачає податкові привілеї для певних суб’єктів господарювання, що є порушення наведених норм Конституції.

Для наглядного прикладу, вважаю за доцільне процитувати підрозділ 2 та 3 Перехідних положень Податкового кодексу України щоб побачити во очі обсяг преференцій.

Підрозділ 2. Особливості справляння податку на додану вартість

1. У період до 1 січня 2015 року податок на додану вартість юридичними особами, які зареєстровані платниками податку на додану вартість, при здійсненні ними операцій з постачання власної виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м’яса, м’ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м’ясо-кісткового борошна), виготовленої з поставлених молока або м’яса в живій вазі сільськогосподарськими підприємствами, визначеними розділом V Кодексу, іншими юридичними і фізичними особами, у тому числі фізичними особами — підприємцями, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва, визначену розділом V Кодексу (далі — переробні підприємства), справляється з урахуванням таких особливостей:

{Абзац перший пункту 1 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012}

1) норми цього пункту не поширюються на операції з постачання продукції, виготовленої переробними підприємствами з імпортованої сировини, сировини, поставленої не в живій вазі, сировини, що не є сировиною власного виробництва сільськогосподарських підприємств, визначених розділом V Кодексу, інших юридичних і фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва, визначену цим Кодексом (далі — сільськогосподарські товаровиробники);

{Підпункт 1 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012}

2) податкова накладна покупцю надається в порядку, встановленому розділом V Кодексу;

3) переробне підприємство веде окремий облік операцій з постачання власно виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м’яса, м’ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м’ясо-кісткового борошна), виготовленої з поставлених молока або м’яса в живій вазі сільськогосподарськими товаровиробниками (далі — продукція), і з постачання інших товарів/послуг, у тому числі продукції, виготовленої із сировини, визначеної у підпункті 1 цього пункту, та складає податкову декларацію з податку на додану вартість і податкову декларацію з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції;

4) переробне підприємство суму сплаченого (нарахованого) податкового кредиту по виготовлених та/або придбаних товарах/послугах, основних засобах, які використовуються частково для виготовлення продукції, а частково для виготовлення інших товарів/послуг, розподіляє виходячи з частки використання таких товарів/послуг, основних засобів в операціях з постачання продукції та відповідно в операціях з постачання інших товарів/послуг, з урахуванням вимог розділу V Кодексу;

5) переробне підприємство операції з вивезення за межі митної території України продукції у митному режимі експорту відображає у податковій декларації з податку на додану вартість і має право на відшкодування з бюджету податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включена до вартості експортованої продукції. Таке відшкодування здійснюється у загальному порядку;

6) переробне підприємство позитивну різницю між сумою податкових зобов’язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначену у податковій декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції, сплачує до спеціального фонду Державного бюджету України та на спеціальний рахунок, відкритий ним в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у таких розмірах:

{Абзац перший підпункту 6 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 5083-VI від 05.07.2012}

у 2012 році — до спеціального фонду Державного бюджету України — у розмірі 30 відсотків, а на спеціальний рахунок — у розмірі 70 відсотків;

у 2013 році — до спеціального фонду Державного бюджету України — у розмірі 40 відсотків, а на спеціальний рахунок — у розмірі 60 відсотків;

у 2014 році — до спеціального фонду Державного бюджету України — у розмірі 50 відсотків, а на спеціальний рахунок — у розмірі 50 відсотків.

Переробне підприємство суму податку на додану вартість, перераховану на спеціальний рахунок, використовує виключно для виплати сільськогосподарським товаровиробникам компенсації за продані ними молоко і м’ясо в живій вазі (далі — компенсація).

Порядок використання сплачених переробними підприємствами сум податку на додану вартість до спеціального фонду Державного бюджету України встановлюється Кабінетом Міністрів України;

7) переробне підприємство від’ємну різницю між сумою податкових зобов’язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначену у декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції, зараховує у зменшення податкових зобов’язань наступних звітних (податкових) періодів;

8) звітним (податковим) періодом є один календарний місяць;

9) переробне підприємство у строки, встановлені пунктом 203.1 статті 203 Кодексу, подає до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість і податкову декларацію з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції за місцем реєстрації переробного підприємства. У податковій декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції окремо відображаються сума податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню на спеціальний рахунок для виплати компенсації, та сума податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України;

10) перерахування суми податку на додану вартість на спеціальний рахунок переробного підприємства для виплати компенсації здійснюється переробним підприємством до 15 числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом, до спеціального фонду Державного бюджету України — у строки, встановлені пунктом 203.2 статті 203 Кодексу.

Для підтвердження перерахування сум податку на додану вартість на спеціальний рахунок переробне підприємство разом з податковою декларацією з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції надає реєстр платіжних доручень про фактично зараховані на такий спеціальний рахунок кошти за звітний (податковий) період і виписку органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів з такого рахунка;

{Абзац другий підпункту 10 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 5083-VI від 05.07.2012}

11) сума компенсації розподіляється між сільськогосподарськими товаровиробниками за поставлене ними молоко або м’ясо в живій вазі переробним підприємством щомісяця згідно з Розрахунком розподілу суми компенсації з урахуванням наступного:

а) компенсація для кожного сільськогосподарського товаровиробника визначається з урахуванням коефіцієнта, розрахованого як співвідношення суми компенсації, визначеної у податковій декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції, до вартості закуплених молока або м’яса в живій вазі без урахування податку на додану вартість;

б) визначений коефіцієнт застосовується до всіх сільськогосподарських товаровиробників на гривню вартості поставленого молока або м’яса в живій вазі без урахування податку на додану вартість.

Форма Розрахунку розподілу суми компенсації та порядок його заповнення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики за попереднім погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику;

{Абзац четвертий підпункту 11 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законами № 5083-VI від 05.07.2012, № 404-VII від 04.07.2013}

12) виплата компенсації сільськогосподарським товаровиробникам (юридичним особам за платіжними дорученнями шляхом перерахування на їх окремі рахунки, відкриті в обслуговуючих банках, фізичним особам — готівкою безпосередньо з каси переробного підприємства або згідно з договорами доручення) здійснюється переробним підприємством до 20 числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом.

Підтвердженням виплати сільськогосподарським товаровиробникам компенсації є Відомості про виплачені суми компенсації сільськогосподарським товаровиробникам.

Форма Відомості про виплачені суми компенсації сільськогосподарським товаровиробникам та порядок її заповнення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики за попереднім погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику;

{Абзац третій підпункту 12 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законами № 5083-VI від 05.07.2012, № 404-VII від 04.07.2013}

13) суми податку на додану вартість, не перераховані на спеціальний рахунок або перераховані з порушенням терміну, встановленого цим пунктом, а також суми компенсації, не виплачені сільськогосподарським товаровиробникам або виплачені з порушенням терміну, встановленого цим пунктом, вважаються такими, що використані не за призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету;

14) суми компенсації не включаються сільськогосподарськими товаровиробниками — платниками податку на додану вартість до бази оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання молока і м’яса в живій вазі.

{Пункт 1 підрозділу 2 розділу XX в редакції Закону № 4268-VI від 22.12.2011}

2. Тимчасово, до 1 січня 2019 року, звільняються від сплати податку на додану вартість операції з:

а) постачання техніки, обладнання, устаткування, визначених статтею 7 Закону України «Про альтернативні види палива», на території України;

б) імпорту за кодами УКТ ЗЕД, визначеними статтею 7 Закону України «Про альтернативні види палива», техніки, обладнання, устаткування, що використовуються для реконструкції існуючих і будівництва нових підприємств з виробництва біопалива і для виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засобів з метою споживання біопалива, якщо такі товари не виробляються та не мають аналогів в Україні, а також технічних та транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських машин, що працюють на біопаливі, якщо такі товари не виробляються в Україні.

Порядок ввезення зазначених техніки, обладнання, устаткування, технічних та транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в день ввезення таких товарів, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов’язання, та за період із дня ввезення таких товарів до дня збільшення податкових зобов’язань.

3. Протягом дії міжнародних договорів України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, з питань космічної діяльності щодо створення космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем), але не пізніше 1 січня 2018 року, звільняються від сплати податку на додану вартість операції з:

{Абзац перший пункту 3 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

а) ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених у підпункті 4 пункту 4 розділу ХХI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, у межах граничних обсягів, встановлених Кабінетом Міністрів України, за умови цільового використання таких товарів у виробництві космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем), резидентами — суб’єктами космічної діяльності, які отримали ліцензію на право здійснення такої діяльності та беруть участь у реалізації таких міжнародних договорів. Перелік таких резидентів — суб’єктів космічної діяльності встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері космічної діяльності.

{Абзац перший підпункту «а» пункту 3 підрозділу 2 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4915-VI від 07.06.2012, № 5083-VI від 05.07.2012}

У разі порушення цільового використання товарів або перевищення граничних обсягів їх імпорту, встановлених Кабінетом Міністрів України, відповідний суб’єкт космічної діяльності, який фактично скористався правом на податкову пільгу, вважається таким, що умисно ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються штрафні (фінансові) санкції відповідно до вимог чинного законодавства;

б) постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які виконуються платниками податку за рахунок кредитних коштів, залучених під гарантії Кабінету Міністрів України для фінансування ратифікованого Верховною Радою України Договору між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про довгострокове співробітництво щодо використання ракети-носія «Циклон-4» на пусковому центрі Алкантара, на користь резидентів — суб’єктів космічної діяльності, які отримали ліцензію на право її здійснення та беруть участь у реалізації цього Договору. З метою застосування цієї пільги Кабінет Міністрів України встановлює порядок ведення реєстру зазначених науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт.

У разі порушення умов звільнення від оподаткування результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, а саме при їх поставці для цілей, не передбачених зазначеним Договором, платник податку, що фактично скористався правом на податкову пільгу, вважається таким, що умисно ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються штрафні (фінансові) санкції відповідно до вимог закону.

4. Тимчасово, до 1 січня 2016 року, суб’єкти літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості», звільняються від сплати податку на додану вартість по операціях з:

ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів (крім підакцизних), що використовуються для потреб літакобудівної промисловості, якщо такі товари є звільненими від оподаткування ввізним митом згідно із підпунктом 2 пункту 4 розділу ХХI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України;

{Абзац другий пункту 4 підрозділу 2 в редакції Закону № 4915-VI від 07.06.2012}

постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які виконуються для потреб літакобудівної промисловості.

У разі порушення вимог, встановлених цим підрозділом, до платників податку — суб’єктів літакобудування застосовуються норми розділу II цього Кодексу.

5. Тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з виконання робіт та постачання послуг суб’єктами підприємницької діяльності — резидентами України, які одночасно здійснюють видавничу діяльність, діяльність з виготовлення, розповсюдження книжкової продукції та виробництва паперу і картону. При цьому дохід такого суб’єкта підприємницької діяльності, отриманий від видавничої діяльності, діяльності з виготовлення, розповсюдження книжкової продукції та виробництва паперу і картону, має становити не менше 100 відсотків від загальної суми його доходу за перший звітний (податковий) період з часу створення такого суб’єкта підприємницької діяльності або не менше 50 відсотків від загальної суми його доходу за попередній звітний (податковий) рік.

6. Тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з виконання робіт та постачання послуг у видавничій діяльності, діяльності з виготовлення та розповсюдження видавництвами, видавничими організаціями, підприємствами поліграфії, розповсюджувачами книжкової продукції, виробленої в Україні, операції з виробництва та/або постачання паперу і картону, вироблених в Україні для виготовлення книжкової продукції, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників українського виробництва, а також операції з постачання книжкової продукції, виробленої в Україні, крім реклами, послуг з розміщення матеріалів рекламного та еротичного характеру і видань рекламного та еротичного характеру.

7. Тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість:

{Абзац перший пункту 7 підрозділу 2 розділу XX в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011}

операції із ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів, визначених підпунктом 1 пункту 4 розділу ХХI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, для використання у власній виробничій діяльності;

{Абзац пункту 7 підрозділу 2 розділу XX в редакції Законів № 3609-VI від 07.07.2011, № 4915-VI від 07.06.2012}

операції з постачання товарів, визначених підпунктом 1 пункту 4 розділу ХХI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, переробникам, видавництвам і підприємствам поліграфії на території України.

{Абзац пункту 7 підрозділу 2 розділу XX в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011}

У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент імпорту таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону.

8. На період до 1 січня 2020 року за нульовою ставкою оподатковується податком на додану вартість постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі — комісіонера) здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі — комітента) без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва.

{Абзац перший пункту 8 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 4834-VI від 24.05.2012}

Безпосереднім вважається виготовлення товарів/послуг, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному контролюючому органі, яка здійснюється на підставі подання відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу та позитивного рішення уповноваженого органу відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

{Абзац третій пункту 8 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 5083-VI від 05.07.2012}

При порушенні вимог цього пункту платником податку контролюючий орган скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов’язання такого платника податку перераховуються з податкового періоду, за наслідками якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених цим Кодексом, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій.

Податкова звітність таких підприємств та організацій надається у порядку, встановленому законодавством.

{Пункт 8 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 1654-VII від 14.08.2014}

9. До 1 вересня 2012 року податок на додану вартість не справляється під час ввезення на митну територію України товарів у митному режимі імпорту, що звільняються від оподаткування ввізним митом згідно з абзацом четвертим підпункту 3 пункту 4 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України.

{Абзац перший пункту 9 розділу XX в редакції Закону № 4915-VI від 07.06.2012}

При порушенні цільового використання таких предметів або при їх відчуженні на митній території України за будь-яку компенсацію до платників податків застосовуються штрафні (фінансові) санкції відповідно до вимог закону.

{Пункт 10 підрозділу 2 розділу XX виключено на підставі Закону № 1166-VII від 27.03.2014}

11. Реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість — продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:

понад 1 мільйон гривень — з 1 січня 2011 року;

понад 500 тисяч гривень — з 1 квітня 2011 року;

понад 100 тисяч гривень — з 1 липня 2011 року;

понад 10 тисяч гривень — з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

{Абзац шостий пункту 11 підрозділу 2 розділу XX в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1621-VII від 31.07.2014 з урахуванням змін, внесених Законом № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов’язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев’ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

З 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

{Пункт 11 підрозділу 2 розділу XX доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

12. Тимчасово, до 1 січня 2017 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання національних фільмів, визначених Законом України «Про кінематографію», виробниками, демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів, а також постачання робіт та послуг з виробництва, у тому числі тиражування, національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених, субтитрованих державною мовою на території України, а також постачання робіт та послуг з дублювання, озвучення та/або субтитрування державною мовою іноземних фільмів на території України.

{Пункт 12 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}

13. Тимчасово, до 1 січня 2016 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження та/або публічного сповіщення національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених та/або субтитрованих державною мовою на території України, демонстраторами, розповсюджувачами та/або організаціями мовлення (публічними сповіщувачами).

14. При від’ємному значенні сум податку на додану вартість, обрахованого в порядку, передбаченому в пункті 200.1 статті 200 цього Кодексу, по підприємствах суднобудування і літакобудування відшкодування з бюджету здійснюється у податковому періоді, наступному за звітним періодом, у якому виникло від’ємне сальдо податку в порядку і строки, передбачені статтею 200 цього Кодексу.

{Пункт 15 підрозділу 2 розділу XX виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015}

{Пункт 15-1 підрозділу 2 розділу XX виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015}

{Пункт 15-2 підрозділу 2 розділу XX виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015}

16. У період з 1 січня 2012 року до 31 грудня 2014 року включно операції з постачання необроблених шкур та чиненої шкіри без подальшої обробки (товарні позиції 4101-4103, 4301), у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

{Абзац перший пункту 16 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 713-VII від 19.12.2013}

У разі вивезення в митному режимі експорту таких товарів нульова ставка не застосовується.

17. Виключено.

{Пункт 18 підрозділу 2 розділу XX виключено на підставі Закону № 3609-VI від 07.07.2011}

19. Операції з постачання УЄФА квитків та послуг, що є невід’ємною частиною квитка, тимчасово, до 1 вересня 2012 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Тимчасово, до 1 вересня 2012 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених нормами абзацу третього підпункту 3 пункту 4 розділу ХХI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України.

{Пункт 19 підрозділу 2 доповнено абзацом згідно із Законом № 3675-VI від 08.07.2011 — вводиться в дію одночасно з набранням чинності нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України щодо визначення обсягів та порядку ввезення товарів, що підпадають під пільговий режим оподаткування (18.10.2011) — див. п.2 розділу II Закону № 3675-VI від 08.07.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4915-VI від 07.06.2012}

Обсяги та порядок ввезення таких товарів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

{Пункт 19 підрозділу 2 доповнено абзацом згідно із Законом № 3675-VI від 08.07.2011 — вводиться в дію одночасно з набранням чинності нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України щодо визначення обсягів та порядку ввезення товарів, що підпадають під пільговий режим оподаткування (18.10.2011) — див. п.2 розділу II Закону № 3675-VI від 08.07.2011}

У разі порушення цільового використання таких товарів або їх відчуження на митній території України до платників податків застосовуються штрафні (фінансові) санкції відповідно до вимог закону.

{Пункт 19 підрозділу 2 доповнено абзацом згідно із Законом № 3675-VI від 08.07.2011 — вводиться в дію одночасно з набранням чинності нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України щодо визначення обсягів та порядку ввезення товарів, що підпадають під пільговий режим оподаткування (18.10.2011) — див. п.2 розділу II Закону № 3675-VI від 08.07.2011}

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 19 згідно із Законом № 3292-VI від 21.04.2011}

20. На період дії процедури списання заборгованості згідно із Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» для учасників списання заборгованості, визначених цим Законом, що є платниками податку на додану вартість відповідно до розділу V цього Кодексу, податок на додану вартість попередньо віднесений до складу податкового кредиту та податкових зобов’язань, не підлягає коригуванню і не змінює склад податкових зобов’язань та податкового кредиту звітного податкового періоду платників податку.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом згідно із Законом № 3320-VI від 12.05.2011 — зміна діє до 30 червня 2012 року; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011}

21. Для осіб, які перейшли на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування і зареєстровані платниками податку на додану вартість, операції з постачання товарів/послуг, які були оплачені у вигляді авансів (передоплати) у період перебування таких платників податку на додану вартість на спрощеній системі оподаткування і оподатковані єдиним податком, не оподатковуються податком на додану вартість.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 21 згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011}

{Пункт 22 підрозділу 2 розділу XX виключено на підставі Закону № 4834-VI від 24.05.2012}

23. Тимчасово до 1 січня 2017 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

{Абзац перший пункту 23 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законами № 4834-VI від 24.05.2012, № 713-VII від 19.12.2013, № 1621-VII від 31.07.2014, № 71-VIII від 28.12.2014}

Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 23 згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011}

24. Норма абзацу першого пункту 188.1 статті 188 цього Кодексу, згідно з якою до бази оподаткування податком на додану вартість не включаються суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв’язку, застосовується з дня набрання чинності цим Кодексом.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 24 згідно із Законом № 4014-VI від 04.11.2011}

25. Тимчасово до 31 грудня 2012 року звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання, у тому числі операції з ввезення на митну територію України спеціалізованих транспортних засобів, таких як автомобілі швидкої медичної допомоги товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, які призначені для використання закладами охорони здоров’я і оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів або за замовленням відповідних розпорядників бюджетних коштів.

У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент імпорту (постачання) таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 25 згідно із Законом № 4279-VI від 22.12.2011}

25-1. Відновити з 1 грудня 2013 року до 1 січня 2015 року дію пункту 25 цього підрозділу.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 25-1 згідно із Законом № 657-VII від 24.10.2013}

26. Тимчасово, на період виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, що виконуються відповідно до закону, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з:

ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів (крім підакцизних), якщо такі товари оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, що виконуються відповідно до закону. Порядок ввезення зазначених товарів визначається Кабінетом Міністрів України. У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку збільшує податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент імпорту таких товарів, а також зобов’язаний сплатити пеню відповідно до цього Кодексу;

постачання на митній території України товарів (крім підакцизних) та надання послуг, якщо такі товари/послуги оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, що виконуються відповідно до закону. Порядок здійснення таких операцій визначається Кабінетом Міністрів України. У разі порушення вимог, встановлених цим порядком, платник податку, який фактично скористався правом на податкову пільгу, вважається таким, що умисно ухиляється від оподаткування, і до такого платника застосовуються штрафні (фінансові) санкції, встановлені цим Кодексом.

У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються.

{Пункт 26 підрозділу 2 розділу XX доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 26 згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012}

26-1. Тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції.

Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться:

результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;

криптографічні засоби захисту інформації.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом згідно із Законом № 5091-VI від 05.07.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5412-VI від 02.10.2012}

27. На період дії контракту, укладеного для реалізації національного проекту «Повітряний експрес», затвердженого Кабінетом Міністрів України, яким передбачено:

спорудження залізничного пасажирського сполучення м. Київ — міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

будівництво міської кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва на ділянці Київ — Бориспіль;

будівництво дороги від Подільського мостового переходу до проспекту Ватутіна у м. Києві, справляння податку на додану вартість проводиться з урахуванням такого:

а) щодо операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення товарів, що ввозяться сторонами контракту, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування податком на додану вартість.

Перелік та обсяги товарів, що ввозяться на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування у межах виконання національного проекту «Повітряний експрес», встановлюються Кабінетом Міністрів України;

б) звільняються від оподаткування:

операції з постачання послуг на митній території, пов’язаних з реалізацією національного проекту «Повітряний експрес», які надаються особою-нерезидентом, не зареєстрованою як платник податку на додану вартість, сторонам контракту.

Перелік послуг, які пов’язані з реалізацією національного проекту «Повітряний експрес» та підлягають звільненню від оподаткування, встановлюється Кабінетом Міністрів України;

операції з ввезення на митну територію України товарів у митному режимі імпорту, що не виробляються в Україні або виробляються в Україні, але не відповідають вимогам проекту за кодами згідно з УКТ ЗЕД, передбачені підпунктом 9 пункту 4 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України.

Перелік та обсяги ввезення таких товарів визначаються Кабінетом Міністрів України;

операції з постачання виконавцем замовнику, які є сторонами контракту, спорудженого об’єкта (або його частин), передбаченого контрактом, під час реалізації національного проекту «Повітряний експрес».

У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених у цьому пункті товарів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку, що має бути сплачена в момент ввезення на митну територію України таких товарів, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов’язання, та за період з дати ввезення на митну територію України таких товарів до дати збільшення податкових зобов’язань.

Термін «сторона контракту», зазначений у розділі XX «Перехідні положення» цього Кодексу, для цілей оподаткування визначає замовника та виконавця, серед яких замовником є державне підприємство, визначене Кабінетом Міністрів України як уповноважена особа з реалізації національного проекту «Повітряний експрес», а виконавцем — нерезидент, який є стороною контракту, укладеного із замовником для реалізації національного проекту «Повітряний експрес» та постійного представництва такого нерезидента.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 27 згідно із Законом № 5043-VI від 04.07.2012}

28. Тимчасово, на період реалізації проектів (програм) за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до ініціативи країн Великої вісімки «Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення», звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з:

ввезення на митну територію України товарів у митному режимі імпорту, що не виробляються в Україні, визначених підпунктом 11 пункту 4 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України. Перелік та порядок ввезення таких товарів визначаються Кабінетом Міністрів України. У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку збільшує податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент імпорту таких товарів, а також зобов’язаний сплатити пеню відповідно до цього Кодексу;

постачання на митній території України товарів (крім підакцизних товарів і товарів груп 1-24 згідно з УКТ ЗЕД) та надання послуг, якщо такі товари/послуги оплачуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до ініціативи країн Великої вісімки «Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення». Перелік товарів/послуг та порядок здійснення таких операцій визначаються Кабінетом Міністрів України. У разі порушення вимог, встановлених цим порядком, платник податку, який фактично скористався правом на податкову пільгу, вважається таким, що умисно ухиляється від оподаткування, і до такого платника застосовуються штрафні (фінансові) санкції, встановлені цим Кодексом.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 28 згідно із Законом № 5412-VI від 02.10.2012}

29. На період дії процедури списання заборгованості згідно із Законом України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу — учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» для учасників процедури списання заборгованості, визначених цим Законом, які є платниками податку на додану вартість відповідно до розділу V цього Кодексу, податок на додану вартість, попередньо віднесений до складу податкового кредиту та податкових зобов’язань, не підлягає коригуванню і не змінює склад податкових зобов’язань та податкового кредиту звітного податкового періоду платників податку.

Не виникають податкові зобов’язання з податку на додану вартість у Державного агентства резерву України при переведенні матеріальних цінностей у грошову форму в межах виконання Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу — учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку».

При відпуску палива з державного резерву відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу — учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» в учасників процедури списання заборгованості не виникають податкові зобов’язання та податковий кредит з податку на додану вартість.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 29 згідно із Законом № 5414-VI від 02.10.2012}

30. Тимчасово, до 1 липня 2013 року, зупинити дію підпункту «ї» пункту 201.1 статті 201 цього Кодексу.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 30 згідно із Законом № 5503-VI від 20.11.2012}

31. Операції з обслуговування іпотечних активів у складі іпотечного покриття відповідно до Закону України «Про іпотечні облігації», які здійснюються обслуговуючою установою — банком, який був первісним кредитором щодо таких іпотечних активів за дорученням емітента іпотечних облігацій, не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Для цілей цього пункту під емітентом іпотечних облігацій слід розуміти фінансову установу, більш ніж 50 відсотків корпоративних прав якої належить державним банкам.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 31 згідно із Законом № 5519-VI від 06.12.2012}

32. Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:

спеціальних засобів індивідуального захисту (каски, виготовлені відповідно до військових стандартів або технічних умов, чи їх еквіваленти та спеціально призначені для них компоненти (тобто підшоломи, амортизатори), що класифікуються у товарній підкатегорії 6506 10 80 00 згідно з УКТ ЗЕД, бронежилети, що класифікуються у товарній підкатегорії 6211 43 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), виготовлених відповідно до військових стандартів або військових умов для потреб правоохоронних органів, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону; ниток для виготовлення бронежилетів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 5402 11 00 00 та 5407 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД; тканин (матеріалів) для виготовлення бронежилетів та шоломів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 3920 10 89 90, 3920 61 00 00, 3921 90 60 00, 5603 14 10 00, 6914 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД;

{Абзац другий пункту 32 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 555-VIII від 30.06.2015}

лікарських засобів та медичних виробів відповідно до підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, що призначені для використання закладами охорони здоров’я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, в обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;

лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України;

продукції оборонного призначення, визначеної такою згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України «Про державне оборонне замовлення», що класифікується за такими групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД:

{Пункт 32 підрозділу 2 розділу XX доповнено абзацом згідно із Законом № 1658-VII від 02.09.2014}

3601, 3602; 3603 (тільки для ударних капсулів, детонаторів, що використовуються в оборонних цілях), 3604 90 00 00 (тільки для освітлювальних та сигнальних ракет, що використовуються в оборонних цілях);

{Пункт 32 підрозділу 2 розділу XX доповнено абзацом згідно із Законом № 1658-VII від 02.09.2014}

8702-8705 (тільки для пасажирських та вантажних автомобілів звичайного типу, що використовуються в оборонних цілях та мають легку броню або обладнані з’ємною бронею);

{Пункт 32 підрозділу 2 розділу XX доповнено абзацом згідно із Законом № 1658-VII від 02.09.2014}

8710 00 00 00;

{Пункт 32 підрозділу 2 розділу XX доповнено абзацом згідно із Законом № 1658-VII від 02.09.2014}

8802, 8803 (тільки для безпілотних літальних апаратів з озброєнням чи без озброєння, що використовуються в оборонних цілях, їх частини);

{Пункт 32 підрозділу 2 розділу XX доповнено абзацом згідно із Законом № 1658-VII від 02.09.2014}

8804 (тільки для парашутів та інших пристроїв, призначених для десантування військовослужбовців та/або військової техніки);

{Пункт 32 підрозділу 2 розділу XX доповнено абзацом згідно із Законом № 1658-VII від 02.09.2014}

групи 90 (тільки для біноклів, приладів нічного бачення, тепловізорів, захисних окулярів та аналогічних оптичних виробів, телескопічних прицілів та інших оптичних пристроїв для військової зброї, якщо вони не поставлені разом із військовою зброєю, для якої вони призначені, інші оптичні, навігаційні та топографічні прилади та інструменти, що використовуються в оборонних цілях);

{Пункт 32 підрозділу 2 розділу XX доповнено абзацом згідно із Законом № 1658-VII від 02.09.2014}

групи 93, крім включених до товарних позицій 9303-9304, а також 9305 (тільки призначених для виробів товарних позицій 9303-9304), 9306 90 90 00 та 9307.

{Пункт 32 підрозділу 2 розділу XX доповнено абзацом згідно із Законом № 1658-VII від 02.09.2014}

{Доповнення, внесені Законом № 1658-VII від 02.09.2014, не поширюються на продукцію оборонного призначення, яка має походження з країни, визнаної державою — окупантом згідно із законом України та/або визнаною державою — агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозиться з території такої держави — окупанта (агресора), та/або з окупованої території України, визначеною такою згідно із законом України, згідно з пунктом 2 Закону № 1658-VII від 02.09.2014}

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 32 згідно із Законом № 1561-VII від 01.07.2014}

33. За вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від’ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.

Суми такого від’ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2014 року.

{Абзац четвертий пункту 33 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 33 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

34. Встановити, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від’ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових ΣНаклОтр, ΣНаклВид та ΣМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом:

1) на суму середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців (червень 2014 року — травень 2015 року) / 4 квартали (II квартал 2014 року — I квартал 2015 року) були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані як такі, що спрямовуються на спеціальний рахунок платника — сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу. Платникам податку, які станом на 1 липня 2015 року зареєстровані платниками податку на додану вартість:

більше ніж 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали — таке збільшення здійснюється протягом третього робочого дня після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість»;

менше ніж 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали, а також платникам, зареєстрованим платниками податку на додану вартість після 1 липня 2015 року, — таке збільшення здійснюється протягом першого числа кварталу, що настає за кварталом, в якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали.

Така сума збільшення щокварталу (протягом першого числа відповідного кварталу) підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали станом на дату такого перерахунку були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані як такі, що спрямовуються на спеціальний рахунок платника — сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу, чи залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства відповідно до пункту 209.18 статті 209 цього Кодексу. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком;

2) протягом третього робочого дня після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» на суму залишків коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість станом на початок такого дня за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов’язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 цього Кодексу. До 31 липня 2015 року/20 серпня 2015 року сума, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зменшується на суму податкових зобов’язань, задекларованих за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року;

3) протягом 10 календарних днів після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» на суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість станом на 1 липня 2015 року. На суму такого збільшення одноразово:

а) якщо за результатами звітного (податкового) періоду за червень 2015 року / II квартал 2015 року платником податку задекларовано суми податку на додану вартість до сплати до бюджету, — зменшується контролюючим органом в інформаційній системі показників стану розрахунку платників інформаційної бази контролюючого органу така сума, задекларована до сплати до бюджету за результатами звітного (податкового) періоду за червень 2015 року / II квартал 2015 року, з одночасним зменшенням суми податку, що підлягає перерахуванню з рахунку платника в системі електронного адміністрування податку до бюджету, що зазначається у реєстрі, на підставі якого орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, здійснює таке перерахування;

б) якщо за результатами звітного (податкового) періоду за червень 2015 року / II квартал 2015 року платником податку задекларовано суми податку на додану вартість до сплати до бюджету в розмірі, що є меншим ніж сума помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість станом на 1 липня 2015 року або задекларовано від’ємне значення податку, — збільшується платником податку сума від’ємного значення, сформована за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року / III квартал 2015 року, яка переноситься до податкової звітності з податку звітного (податкового) періоду за серпень 2015 року / IV квартал 2015 року.

Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання з податку на додану вартість вважаються погашеними одночасно із збільшенням суми податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;

4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Суми такого від’ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

5) до 20 серпня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період, що дорівнює кварталу, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду та суму непогашеного від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за II квартал 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період за III квартал 2015 року.

Суми такого від’ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 34 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону № 643-VIII від 16.07.2015}

34-1. Для платників податку, які застосовують касовий метод податкового обліку відповідно до пункту 187.10 статті 187 цього Кодексу, у обрахунку суми ∑Накл беруть участь суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, за якими право на включення таких сум до податкового кредиту виникає після 1 липня 2015 року.

Такі суми податку беруть участь у обрахунку суми ∑Накл на підставі податкової декларації з податку за звітний період, у якому платник податку, що застосує касовий метод податкового обліку, відповідно до пункту 187.10 статті 187 цього Кодексу, включає такі суми податку до податкового кредиту (з урахуванням вимог пункту 198.6 статті 198 цього Кодексу) у зв’язку із застосуванням касового методу податкового обліку.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 34-1 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}

35. Норми пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 1 жовтня 2015 року.

{Абзац перший пункту 35 підрозділу 2 розділу XX в редакції Закону № 643-VIII від 16.07.2015}

Період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Починаючи з четвертого робочого дня після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

{Пункт 35 підрозділу 2 розділу XX доповнено новим абзацом згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015}

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 35 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

36. Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, що не були включені до складу податкового кредиту до 1 липня 2015 року при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких до 1 липня 2015 року були визначені податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у редакції, що діяла до 31 січня 2015 року, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися після 1 липня 2015 року повністю або частково в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податковий кредит визначається на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 36 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 — набирає чинності з 1 липня 2015 року, див. абзац четвертий пункту 1 розділу II Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

37. Встановити, що контролюючі органи не здійснюють документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлених платниками у звітних періодах, що настають після 1 липня 2015 року, крім випадків, визначених пунктом 200.11 статті 200 цього Кодексу.

{Абзац перший пункту 37 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}

З 1 липня 2015 року призупиняється дія підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, абзацу четвертого пункту 82.4 статті 82, пункту 200.11 статті 200 цього Кодексу, а також дія пункту 200.14 статті 200 цього Кодексу в частині проведення документальних позапланових виїзних перевірок.

Бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість, задекларованих до відшкодування до 1 липня 2015 року, здійснюється у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу у редакції, що діяла станом на 1 липня 2015 року.

{Пункт 37 підрозділу 2 розділу XX доповнено абзацом третім згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 37 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

38. Тимчасово, до 31 березня 2019 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість:

операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, внесених до Державного реєстру лікарських засобів, медичних виробів, внесених до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення та/або введених в обіг відповідно до законодавства у сфері технічного регулювання та оцінки відповідності, та операції з першого постачання таких лікарських засобів, медичних виробів на митній території України;

операції з першого постачання виробником на митній території України лікарських засобів, внесених до Державного реєстру лікарських засобів, медичних виробів, внесених до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення та/або введених в обіг відповідно до законодавства у сфері технічного регулювання та оцінки відповідності;

операції з постачання (передачі) лікарських засобів та медичних виробів, що були ввезені та/або поставлені на митній території України відповідно до цього пункту, у системі охорони здоров’я від центрального органу виконавчої влади України, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або від державних підприємств, створених за наказом цього центрального органу виконавчої влади, до кінцевого споживача (пацієнта) у межах виконання бюджетних програм із забезпечення медичних заходів державних програм та/або комплексних заходів програмного характеру у сфері охорони здоров’я.

Звільнення від оподаткування податком на додану вартість, передбачене цим пунктом, застосовується, якщо ввезення та/або постачання здійснюється на підставі договорів із спеціалізованими організаціями, що здійснюють закупівлі, перелік яких визначений Законом України «Про здійснення державних закупівель», укладених на виконання угод між центральним органом виконавчої влади України, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та відповідною спеціалізованою організацією, що здійснює закупівлі, у межах виконання бюджетних програм із забезпечення медичних заходів державних програм та/або комплексних заходів програмного характеру у сфері охорони здоров’я.

У разі порушення цільового використання лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться на митну територію України та/або постачаються на митній території України відповідно до цього пункту, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент ввезення (нарахована в момент постачання) таких лікарських засобів та медичних виробів, а також несе відповідальність відповідно до законодавства.

Перелік лікарських засобів та медичних виробів, які закуповуються на підставі угод щодо закупівлі із спеціалізованими організаціями, що здійснюють закупівлі, та порядок ввезення, постачання і цільового використання лікарських засобів, медичних виробів, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість відповідно до цього пункту, визначаються Кабінетом Міністрів України.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 38 згідно із Законом № 332-VIII від 09.04.2015}

39. Для податкових накладних, дата складення яких припадає на період з 1 липня по 30 вересня 2015 року включно, не застосовуються граничні строки реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлені пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу, та встановлюються такі строки реєстрації:

податкові накладні, складені з 1 по 15 день (включно) місяця у період, зазначений в абзаці першому цього пункту, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних до останнього дня (включно) місяця, в якому вони були складені;

податкові накладні, складені з 16 по останній день (включно) місяця у період, зазначений в абзаці першому цього пункту, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому вони були складені.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 39 згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015}

40. Штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом, за порушення строків, установлених цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість, не застосовуються за умови наявності у такі строки коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість до бюджету або на спеціальні рахунки платників — сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу.

У разі нарахування протягом перехідного періоду системи електронного адміністрування податку на додану вартість зазначених штрафних санкцій такі штрафні санкції підлягають списанню контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку на додану вартість протягом 14 робочих днів.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 40 згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015}

41. У разі якщо контролюючий орган під час перевірки встановлює факт завищення платником податку від’ємного значення сум податку на додану вартість, яке залишилося непогашеним станом на 1 липня 2015 року в податковій звітності з податку на додану вартість, що призвело до завищення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, до такого платника податку, крім штрафів, передбачених статтею 123 цього Кодексу, застосовується штраф у розмірі 10 відсотків суми завищення такого від’ємного значення.

Сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначена пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, підлягає зменшенню на суму такого завищення на підставі узгодженого податкового повідомлення-рішення.

Для цілей цього пункту до від’ємного значення належить від’ємне значення сум податку на додану вартість, що залишилося непогашеним станом на 1 липня 2015 року, що обліковується в податковій звітності з податку на додану вартість та включає:

від’ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;

непогашене від’ємне значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 41 згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015 — набирає чинності з 01.08.2015, див. пункт 1 розділу II закону № 643-VIII від 16.07.2015}

42. У разі якщо придбані та/або виготовлені до 1 липня 2015 року необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, платник податку здійснює перерахунок частки використання таких необоротних активів у оподатковуваних операціях, розрахованої відповідно до пунктів 199.2 та 199.3 статті 199 цього Кодексу (виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій) за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію). У разі зняття з обліку платника податку, в тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 42 згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015}

43. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, за результатами звітного (податкового) періоду за червень 2015 року/II квартал 2015 року норми підпунктів «а» та «б» пункту 200.4 статті 200 цього Кодексу в частині обмеження сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, не застосовуються.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 43 згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015}

44. Тимчасово, до 1 липня 2017 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 цього Кодексу, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 липня 2017 року.

У разі якщо операції, визначені цим пунктом, мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку:

покупцям — платникам податку — можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця;

покупцям — особам, не зареєстрованим платниками податку, — можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведену податкову накладну з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 44 згідно із Законом № 812-VIII від 24.11.2015}

45. Тимчасово, до 1 липня 2017 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.

У разі застосування зазначеної пільги норми пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу не застосовуються в частині товарів/послуг, необоротних активів, суми податку на додану вартість з вартості яких були включені до податкового кредиту у звітних (податкових) періодах, що передували періоду початку застосування пільги.

Платник податків може відмовитися від використання зазначеної пільги чи зупинити її використання на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання заяви. Заява, у якій зазначається перелік товарних позицій товарів згідно з УКТ ЗЕД і період, на який платник відмовляється чи зупиняє використання пільги, подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків. Відмова від використання пільги, зазначеної у цьому пункті, чи зупинення її використання застосовується з першого числа звітного (податкового) періоду, в якому подано заяву.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 45 згідно із Законом № 812-VIII від 24.11.2015}

46. Тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільняються від сплати податку на додану вартість операції платника податку — боржника з постачання товарів для цілей погашення його заборгованості перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації, погодженого згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із статтею 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації. Під час постачання товарів, що звільняються від сплати податку на додану вартість згідно із цим пунктом, платник податку — боржник не застосовує норми розділу V цього Кодексу щодо нарахування податкових зобов’язань або коригування раніше визнаних податкових зобов’язань та/або виділеного податкового кредиту у зв’язку з таким постачанням.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 46 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}

46. Тимчасово, на період реалізації проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації проекту «Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації», затвердженого Кабінетом Міністрів України (далі — Проект) для японських суб’єктів з реалізації Проекту встановлюються такі особливості оподаткування податком на додану вартість:

а) до операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення товарів, визначених пунктом 4-2 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, для виконання робіт та/або надання послуг у рамках реалізації Проекту застосовується умовне повне звільнення від оподаткування;

б) операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених підпунктом 12 пункту 4 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, для виконання робіт та/або надання послуг у рамках реалізації Проекту звільняються від оподаткування;

в) операції з постачання послуг на митній території України, які виконуються за угодами в рамках реалізації Проекту, звільняються від оподаткування. Порядок звільнення від оподаткування таких послуг встановлюється Кабінетом Міністрів України;

г) операції з постачання послуг у рамках реалізації Проекту із спорудження об’єкта (або його частин) японським суб’єктом з реалізації Проекту українському замовнику з реалізації Проекту ПАТ «АК «Київводоканал» звільняються від оподаткування.

У разі порушення умов звільнення від оподаткування, визначених цим пунктом, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку, що має бути нарахована на дату виникнення таких податкових зобов’язань, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов’язання, за період з дати виникнення податкових зобов’язань до дати збільшення обсягу податкових зобов’язань».

Термін «японський суб’єкт з реалізації Проекту» вживається у значенні, наведеному у пункті 9 підрозділу 1 цього розділу.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 46 згідно із Законом № 903-VIII від 23.12.2015}

Підрозділ 3. Особливості оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих, що не виробляються в Україні, платниками податку — підприємствами суднобудівної промисловості та суб’єктами господарювання, які реалізують інвестиційні проекти, схвалені відповідно до Закону України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць»

{Назва підрозділу 3 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 5211-VI від 06.09.2012}

1. Вітчизняні підприємства суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005) при ввезенні у митному режимі імпорту на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих, що не виробляються в Україні, для використання у господарській діяльності, за умови оформлення митної декларації, можуть за власним бажанням видавати контролюючому органу (а контролюючий орган зобов’язаний прийняти) податковий вексель на суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість, визначену у такій митній декларації. Перелік устаткування, обладнання та комплектуючих, що ввозяться вітчизняними підприємствами суднобудівної промисловості та не виробляються в Україні, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суб’єкти господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, схвалені відповідно до Закону України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць», тимчасово, з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2022 року включно, при ввезенні у митному режимі імпорту на митну територію України устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, що звільняються від оподаткування ввізним митом у порядку, визначеному підпунктом 10 пункту 4 розділу ХХI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, за умови оформлення митної декларації, можуть за власним бажанням видавати контролюючому органу (а контролюючий орган зобов’язаний прийняти) податковий вексель на суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість, визначену в такій митній декларації.

{Пункт 1 підрозділу 3 розділу XX доповнено абзацом другим згідно із Законом № 5211-VI від 06.09.2012}

2. Для забезпечення виконання норм цього підрозділу податковий вексель не підлягає підтвердженню банком шляхом авалю.

Податковий вексель є податковим звітним документом і підлягає обліку та зберіганню за правилами і в строки, що встановлені для первинних бухгалтерських документів.

Векселедержателем є контролюючий орган за місцем реєстрації векселедавця як платника податку.

3. Податковий вексель видається на суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість, нарахованого за митною декларацією.

Сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість за однією митною декларацією не може бути частково оплачена векселем, а частково — коштами. Вексель видається на повну суму податкового зобов’язання окремо за кожною митною декларацією.

Датою видачі векселя є дата подання митної декларації для митного оформлення.

4. Податковий вексель складається у трьох примірниках із зазначенням суми податку в національній валюті виключно на вексельному бланку, що купується у банку, з урахуванням таких особливостей:

перший примірник податкового векселя — оригінал вексельного бланка, придбаного платником в установі банку;

другий і третій примірники податкового векселя — ксерокопії оригіналу вексельного бланка (неоформленого першого примірника), які мають однаковий із першим примірником номер вексельного бланка;

усі необхідні записи в кожному примірнику податкового векселя виконуються окремо, ксерокопіюванню не підлягають, повинні бути тотожними (крім порядкового номера примірника).

У контролюючому органі, який здійснює митне оформлення ввезених на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих, що не виробляються в Україні, залишається другий примірник векселя. Перший примірник векселя надсилається (передається) цим контролюючим органом не пізніше ніж на третій день від дати надання векселя контролюючому органу, в якому особа зареєстрована як платник податку на додану вартість.

Третій примірник векселя залишається у платника податку, який його видав.

5. Строк погашення податкового векселя для підприємств суднобудівної промисловості настає на дату виникнення податкових зобов’язань по постачанню збудованого судна, для будівництва якого були ввезені устаткування, обладнання та комплектуючі, із застосуванням вексельної форми розрахунків з податку на додану вартість.

{Абзац перший пункту 5 підрозділу 3 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 5211-VI від 06.09.2012}

Строк погашення податкового векселя для суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, схвалені відповідно до Закону України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць», настає на 60-й календарний день з дня його видачі контролюючому органу.

{Пункт 5 підрозділу 3 розділу XX доповнено новим абзацом згідно із Законом № 5211-VI від 06.09.2012}

Погашення податкового векселя здійснюється виключно шляхом перерахування коштів до Державного бюджету України.

Не дозволяється часткове погашення податкового векселя.

Обов’язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам, податковий вексель не підлягає індосаменту; проценти або інші види плати за користування податковим векселем не нараховуються.

6. У разі нецільового використання зазначених у пункті 1 цього підрозділу товарів, платник податку зобов’язаний погасити податковий вексель у податковому періоді, на який припадає їх нецільове використання, а також сплатити пеню відповідно до цього Кодексу.

{Абзац перший пункту 6 підрозділу 3 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 5211-VI від 06.09.2012}

У разі несвоєчасного погашення податкового векселя до платника податку, який видав податковий вексель, застосовуються штрафні санкції у розмірі 1 відсотка суми податку на додану вартість, зазначеної у податковому векселі, за кожен день порушення строку, включаючи день погашення, але не більш як 50 відсотків суми векселя.

7. За умови дотримання вимог щодо формування сум податку на додану вартість, які можуть бути віднесені до податкового кредиту, платник податку має право віднести до податкового кредиту звітного (податкового) періоду суму податку на додану вартість за погашеними у такому звітному (податковому) періоді податковими векселями.

8. До податкової декларації з податку на додану вартість платник податку на додану вартість додає перелік та копії податкових векселів, виданих протягом звітного (податкового) періоду, за який подається декларація.

9. Облік податкових векселів здійснюється контролюючими органами.

{Абзац перший пункту 9 підрозділу 3 розділу XX в редакції Закону № 404-VII від 04.07.2013}

Облік податкових векселів контролюючими органами ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

{Абзац другий пункту 9 підрозділу 3 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 5083-VI від 05.07.2012}

Облік податкових векселів контролюючими органами за місцезнаходженням платника податку, яким видано податковий вексель, ведеться у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контроль за погашенням податкових векселів здійснюють контролюючі органи на підставі даних таких векселів, податкових декларацій та платіжних документів, що підтверджують сплату сум податку за погашеними векселями.

{Абзац четвертий пункту 9 підрозділу 3 розділу XX в редакції Закону № 404-VII від 04.07.2013}

{Підрозділ 3 розділу XX в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011}

Таким чином, більше двадцяти аркушів зайняло місця податкові пільги для певних суб’єктів господарювання.

Повертаючись до обґрунтування необхідності скасування в Україні податку на додану вартість (далі — ПДВ) слід зазначити таке.

ПДВ необхідно скасувати, як податок, що стримує розвиток споживчого ринку, створює фіскальну нестабільність, стимулює корумпованість контролюючих органів.

Так, згідно до даних з відкритих джерел, вартість «відкатів» для повернення ПДВ протягом 2010 — 2015 рр. коливалась у межах 20 — 60%. Її пік прийшовся на 2014 рік, коли вартість «послуг» держслужбовців досягала 60% від суми повернення ПДВ.

2010 2011 2012 2013 2014 2015
25-50% 10-50% 30% 20-34% 25-60% 15-50%

Щодо ПДВ упродовж останніх років чітко простежується негативна тенденція — щорічна сума коштів від ПДВ, що надходить до бюджету, поступово зменшується, порівняно з коштами, які відшкодовуються з нього.

ПДВ має значний вплив на загальний рівень цін та регресивність, особливо щодо малозабезпечених верств населення.

Наявність великої кількості винятків та пільг з оподаткування, передусім індивідуального, галузевого та територіального характеру, негативно впливає на ефективність адміністрування податку на додану вартість й створює податкову дискримінацію.

Застосування вказаних спеціальних режимів на практиці призводить до подвійних втрат Державного бюджету, оскільки платники, які їх застосовують, податок на додану вартість до бюджету не сплачують, а залишають його у своєму розпорядженні. Водночас вони виписують податкові накладні, за якими їх покупці-платники податку включають ці суми до податкового кредиту, зменшуючи таким чином суми сплачуваного ними податку або збільшуючи суми, заявлені ними до відшкодування з бюджету.

Більше того, надання таких пільг або суб’єктам підприємницької діяльності, або за групами товарів, які використовуються у виробництві, взагалі спотворює механізм дії цього податку, сприяє так званому «кумулятивному» ефекту, що, у свою чергу, призводить до подорожчання товарів та збільшення податкового навантаження на наступних етапах руху продукції.

Подібні пільги з оподаткування можна вважати однією з форм непрямих субсидій з боку держави, що порушує основні принципи ринкових умов, перешкоджає здоровій конкуренції за рахунок надання переваг одним суб’єктам підприємництва стосовно інших.

Проте, на сьогодні у більшості випадків пільги з оподаткування надаються не законослухняним платникам податків, а власникам різноманітних комерційних структур, які, до того ж, нерідко використовують їх для особистого збагачення, у тому числі з прямим порушенням вимог чинного законодавства.

Так, за даними ДПА України інформація про обсяги відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету (станом на 01.10.2016).

Інформація про обсяги відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету(станом на 01.10.2016) (млн грн.)
Залишок сум, заявлених до відшкодування на початок періоду (року)* Відшкодування, виплачені у грошовій формі Зараховано суми, заявлені на рахунки платників, у зменшення податкових зобов’язань Відхилені суми, заявлені до відшкодування на поточний рахунок Нові суми, заявлені до відшкодування на рахунок платника Залишок сум, заявлених до відшкодування на кінець періоду*
всього у тому числі неврегульовані суми, заявлені до відшкодування податку на додану вартість, які було подано раніше ніж за 74 дні до завершення періоду*
1 2 3 4 5 6 7
12 876,4 63 739,9 908,7 1 140,9 35 349,2 15 247,6 2 566,3

Водночас, при користуванні пільгами не лише суб’єкти підприємницької діяльності не сплачують ПДВ до бюджету, а й покупці їх продукції отримують право на відшкодування податку з бюджету. Надання пільг порушує основні принципи ринкової економіки, перешкоджає конкуренції за рахунок надання одним підприємствам переваг над іншими.

Зростання пільгових підприємств призводить і до помітного подорожчання товарів, у тому числі особистого споживання, оскільки до їх вартості неодноразово включається сума ПДВ.

Непоодинокими є факти ухилення від сплати податку та незаконних вимог по відшкодуванню ПДВ.

Найбільш поширеними схемами порушень законодавства при справлянні ПДВ є:

псевдоекспортні операції або експорт товарно-матеріальних цінностей за штучно завищеними цінами та з використанням у ланцюзі постачальників «фіктивних» підприємств;

внутрішні операції з продажу із використанням цінових трансфертів, коли штучно завищуються продажні ціни для збільшення податкового кредиту, при цьому продавцями є фірми-«метелики», які після здійснення операцій ліквідуються;

безтоварні операції з використанням підприємств, звільнених від оподаткування;

імпорт товарно-матеріальних цінностей за відчутно заниженими цінами;

імпорт так званої «давальницької» сировини;

безпідставне використання податкових векселів;

проведення безтоварних операцій;

реалізація товарно-матеріальних цінностей за цінами, нижчими вартості придбання (різновид фіктивних операцій);

використання пільг підприємств з Іноземними Інвестиціями, спеціальних економічних зон (СЕЗ) та територій пріоритетного розвитку (ТПР) і бюджетних дотацій;

застосування механізму передплат, єдиного податку та спрощеної системи оподаткування у торгівлі.

Недостатньою є ефективність діяльності державних органів по стягненню податку на додану вартість, низькою є результативність діяльності правоохоронних та контролюючих органів по боротьбі з правопорушеннями та злочинами у сфері оподаткування.

Одночасно слід відмітити, що й досі існують ряд країн, в тому числі передових з точки зору рівня економічного розвитку, які не впровадили у своїй економічній системі податок на додану вартість. До останніх належить, наприклад, США. Є також і країни, що, після певного періоду існування податку на додану вартість, відмовилися від нього. Щодо сучасного статусу податку на додану вартість у економіці західноєвропейських країн, то цей податок має не тільки економічне, а й політичне значення, оскільки наявність такого податку є обов’язковим для країн, що вступають до Євросоюзу.

Більшість слаборозвинених членів ЄС йшли до запровадження ПДВ більш ніж 20 років. За цей час вони змогли запустити економіку і створити надійну систему запобіганню корупції. Проте навіть це не рятує. Європейці намагаються приховати свої доходи і вивести їхній надлишок у країни, де ПДВ немає або його ставка значно нижча. Наприклад, у Швейцарії ставка ПДВ коливається від 2,6 до 8%, на острові Джерсі — від 3-6%. Якщо дивимося далі, то такі країни, як Японія, Сінгапур, Тайвань, Малайзія мають ставку ПДВ від 3 до 6%. При цьому цей податок запроваджувався вже після того, як відбувся бурхливий економічний ріст у 50-70 роках минулого століття. Ізраїль запровадив ПДВ аж у 1976 році, коли вже був одним з лідерів світової економіки. Такі країни, як США, а також Гонконг та Макао взагалі не мають ПДВ. При цьому США є першою і найбільшою економікою у світі. Міжнародні рейтинги сприяння бізнесу Doingbusiness Світового банку та антикорупційний рейтинг Transparency International, то саме у США, Малайзії, Сінгапурі, Ізраїлі одні з найкращих показників, тоді як Україна плентається в самому хвості поряд з такими країнами, як Сенегал, Замбія, Габон.

Ставки податку на додану вартість в країнах із ринковою економікою,

% до бази оподаткування

Країни Податок на додану вартість
1 Австрія 20
2 Великобританія 17,5
3 Данія 25
4 Канада 7
5 Китай 0
6 Нідерланди 17,5
7 Німеччина 15
8 Польща 22
9 Росія 10-20
10 Словаччина 23
11 США 0
12 Угорщина 0
13 Фінляндія 0
14 Чехія 0
15 Франція 20,6
16 Швеція 25
17 Японія 5
18 Україна (нині) 20

У рейтингу Doing Business-2016 Україна посіла 83 місце серед 189 країн світу, покращивши свій рейтинг порівняно з попереднім роком на 4 позиції (2015 р. — 87 позиція, а за старою методологією — 96-та). Наша держава перебуває у рейтингу між Саудівською Аравією — 82 місце та Брунеєм — 84 місце.

В Індексі економічної свободи-2015 за рік позиції нашої держави погіршилися на 7 пунктів. Тепер ми посідаємо 162 місце із 178 країн і відповідно до класифікації є країною з репресивною економікою, яка у рейтингу стала сусідом Болівії (163) та Бірми (161). Майже за усіма критеріями ситуація у нас погіршилася, окрім свободи від корупції та фінансової свободи. За такими критеріями, як свобода права власності, інвестиційна свобода та свобода державних витрат, Україна є одним з найбільших аутсайдерів.

Глобальний індекс конкурентоспроможності — 2015, складається Всесвітнім економічним форумом для визначення рейтингу країн за показником економічної конкурентоспроможності і містить 114 показників для 140 країн, при цьому враховуються як статистичні дані, так і опитування керівників бізнесу.

У цьому індексі Україна посіла 79 місце, що на 3 пункти гірше від попереднього року. Найнижчі рейтинги — за такими показниками, як макроекономічне середовище (134 місце серед 140 країн) насамперед через великий інфляційний стрибок, юридична незалежність (132 місце), втрати бізнесу через загрози тероризму (133), захист міноритарних акціонерів (134), марнотратність державних видатків (134), якість доріг (132), ефективність антимонопольної політики (136), стійкість банків (140 місце).

Індекс сприйняття корупції — 2014 це щорічний рейтинг держав світу, що відображає оцінку рівня сприйняття корупції аналітиками і підприємцями за десятибальною шкалою та складається компанією Transparency International з 1995 р. На сьогодні Україна посідає 142 місце серед 175 країн світу, що характеризує відсутність ефективних змін у 2014 р. у боротьбі з корупцією.

Згідно з індексом людського розвитку наша держава посідає 83 місце серед 187 країн світу і належить до країн з високим людським розвитком. Такого показника вдається досягати за рахунок високого рівня освіти населення.

Україні не потрібне ПДВ на сьогодні, оскільки спостерігаючи ті кволі потуги боротьби з корупцією, висновок напрошується один. На етапі становлення економіки, особливо при переході від глибоко корумпованої системи, краще жити без ПДВ. За рахунок збільшення кількості активних підприємців зросте і кількість надходжень. Якщо тільки зберегти кошти, які розкрадаються зараз на схемах від ПДВ, це вже буде більшою мірою покриті втрати від скасування цього податку. Сьогодні до 70% економіки працює в тіні саме через корупцію і недоліки податкової системи. Ефект від усунення «корумпованого податку» може бути співмірним із запровадженням спрощеної системи оподаткування наприкінці 90-х, коли мільйони людей отримали змогу працювати відкрито. Сьогодні — це кожен 18 громадянин України, який часто поруч з своїм робочим місцем створює ще кілька. Зрештою, держава повинна перетворитися з «рекетира», котрий користується недоліками законодавства, у партнера підприємця. Тоді можна очікувати відродження країни.

З огляду на викладене, існування податку на додану вартість прямо відповідає інтересам нинішньої політичної та економічної верхівки в Україні. Тому зовсім не дивно, що, проголосивши курс на подолання корупції в країні, ініціюючи за неповні три роки вже третю «реформу» податкового законодавства, жодного разу не піднімалося питання скасування податку на додану вартість — найбільшого джерела корупційних доходів на найвищих щаблях державної влади. У так званому експертному середовищі та серед політиків це стало своєрідним табу, обґрунтовуючи, що наявність ПДВ є обов’язковою умовою набуття членства в ЄС. Нехтуючи при цьому тим, що саме ПДВ є основним податковим гальмом розвитку української економіки, без чого членство в ЄС є практично неможливим.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою Законопроекту є скасування з 1 січня 2017 року податку на додану вартість в Україні, як податку, що є дискримінаційним та корупційним, в частині його відшкодування, з метою забезпечення рівності усіх платників податків перед законом.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Законопроектом пропонується з 1 січня 2017 року скасувати податку на додану вартість в Україні, як податку, що є дискримінаційним та корупційним, в частині його відшкодування, з метою забезпечення рівності усіх платників податків перед законом.

4. Правові аспекти

Дана сфера правовідносин регулюється Конституцією України, Податковим кодексом України, Митним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами у даній сфері правового регулювання.

Реалізація положень даного законопроекту, після його прийняття, потребує приведення у відповідність законів України, а тому пунктом другим Прикінцевих положень Законопроекту, передбачено: Кабінетові Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо змін до законодавства України для приведення законодавства України у відповідність із цим Законом;

привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація положень законопроекту після його прийняття не потребуватиме додаткових коштів з державного або місцевих бюджетів. Очікується, що завдяки скасуванню ПДВ відбудеться зростання обігу товарно-грошової маси. На момент внесення не передбачає витрат з Державного бюджету.

6. Прогноз результатів

Податок на додану вартість відноситься до складу непрямих податків. Це означає, що податок включається до вартості товарів (робіт, послуг) та сплачується споживачем при купівлі (не прямо), а державі його передає продавець. Економічна сутність ПДВ — податок на споживання, тому що в кінці кінців весь його тягар лягає на останнього покупця в ланцюжку продаж, тобто на споживача. Прийняття Закону України «Про скасування в Україні податку на додану вартість» забезпечить скасування з 1 січня 2017 року податку на додану вартість в Україні, як податку, що є дискримінаційним та корупційним, в частині його відшкодування, з метою забезпечення рівності усіх платників податків перед законом. Україні необхідно скасувати ПДВ, оскільки цей податок є основним податковим гальмом розвитку української економіки.

Народні депутати України
Андрій Немировський
Сергій Лабазюк
Іван Рибак
Роман Мацола
Андрій Шинькович
Петро Юрчишин
Геннадій Чекіта

Проект № 5401 від 16.11.2016 р

вноситься народними депутатами України

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про скасування в Україні податку на додану вартість

Цей закон є політичним рішенням Верховної Ради України щодо скасування податку на додану вартість в Україні, як податку, що є дискримінаційним та корупційним, в частині його відшкодування, з метою забезпечення рівності усіх платників податків перед законом.

Верховна Рада України постановляє:

Стаття 1. Визначення терміну

У цьому Законі термін — податок на додану вартість вживається в значенні, визначеному Податковим кодексом України.

Стаття 2. Скасування податку на додану вартість

З 1 січня 2017 року в Україні скасовується податок на додану вартість.

Прикінцеві положення.

1. Цей Закон набирає чинності з 01 січня 2017 року.

2. Кабінетові Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо змін до законодавства України для приведення законодавства України у відповідність із цим Законом;

привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

3. Встановити, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом інші закони та нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечать цьому Закону.

Голова Верховної Ради України
А. Парубій

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті