Чому пацієнти можуть нехтувати призначеннями лікарів?

За деякими оцінками, близько 40–50% осіб не приймають лікарські засоби для лікування хронічних станів відповідно до приписів лікарів. Чому цей показник настільки високий? У даній публікації пропонуємо розглянути комплексні причини недотримання режиму прийому лікарських засобів, а також пов’язані з цим негативні наслідки для людей і системи охорони здоров’я.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначає прихильність до лікування як «ступінь, в якому поведінка людини (прийом лікарських засобів, дотримання дієти та/або зміна способу життя) відповідає узгодженим рекомендаціям постачальника медичних послуг».

Важливо відмітити, що недотримання режиму прийому лікарських засобів може бути ненав­мисним: пацієнти забувають прийняти ліки або приймають їх в невідповідний час або в неправильній дозі.

Крім того, пацієнт може порушити правила зберігання лікарських засобів. Наприклад, деякі препарати потрібно зберігати в холодильнику або в темному та прохолодному місці.

З іншого боку, навмисне недотримання режиму лікування зазвичай є результатом ряду особистих, медичних, соціальних та економічних чинників.

Причини навмисного недотримання режиму лікування

Людина може вирішити не приймати призначені лікарські засоби через вплив цілого ряду факторів, серед яких найбільш поширеними є:

  • стурбованість з приводу побічних ефектів або залежності: ця проблема може бути пов’язана з кількістю побічних ефектів, перелічених в інструкції для застосування лікарського засобу або на вебсайтах;
  • заперечення: людина може не погоджуватися з тим, що у неї є проблема зі здоров’ям, яка потребує запропонованого лікування;
  • побоювання з приводу компетентності: це може означати недовіру до лікаря в прийнятті належних рішень, можливо, тому що лікар не знає або ігнорує деякі особисті вподобання або переконання пацієнта;
  • депресія: за даними Американської медичної асоціації (American Medical Association), пацієнти з депресією з меншою ймовірністю будуть приймати лікарські засоби відповідно до приписів;
  • вживання наркотиків або алкоголю: даний фактор може впливати на те, що людина прийматиме лікарські засоби не за тією схемою, яка була призначена лікарем;
  • відсутність симптомів: якщо симптоми відсутні або зникають під час лікування, людина може припинити лікування або змінити дозу, особ­ливо якщо лікування дороге, препарат важко приймати або він викликає побічні ефекти;
  • когнітивні захворювання: деменція і хвороба Альцгеймера можуть бути причиною того, що людина не виконує призначення лікаря;
  • відсутність мотивації: цей фактор може привести до змін або прогалин в плані лікування;
  • негативний досвід: даний аспект може бути пов’язаний із побічними ефектами аналогічних методів лікування в минулому. Також людина може припинити лікування у випадку, коли не бачить результатів;
  • фізичні порушення: наприклад, людині з втратою зору, слуху або проблемами з ковтанням може бути дуже складно приймати лікарські засоби відповідно до приписів лікаря;
  • висока вартість лікарських засобів: найбільш поширена причина недотримання режиму лікування.

Також на дотримання пацієнтом режиму лікування впливає безліч системних факторів, серед яких можна виділити відсутність зв’язку з лікарем; переконання або досвід друзів або членів сім’ї; більша прихильність до використання традиційних або альтернативних підходів у лікуванні; страх стигматизації.

Негативний вплив на систему охорони здоров’я

Відстежити всі наслідки недотримання режиму лікування досить складно. Зазвичай цей фактор не вказується в якості причини смерті, і лікарі можуть ніколи не зрозуміти, наскільки добре їх пацієнти дотримуються приписів.

За деякими оцінками, в США недотримання режиму лікування пов’язано з витратами в розмірі 100–290 млрд дол. США. Також зневага до приписів лікарів є причиною близько 10% госпіталізацій щорічно.

Дослідження, проведене в 2016 р., показало, що 35% осіб, які перенесли трансплантацію нирки, не приймають лікарські засоби проти відторг­нення відповідно до приписів.

В іншому дослідженні, проведеному в 2015 р., встановлено, що більшість пацієнтів з бронхіальною астмою приймають менше половини запропонованих їм доз препаратів базисної терапії.

Тим часом численні дослідження показують, що дотримання режиму прийому лікарських засобів пов’язано зі зниженням ризику розвитку ускладнень і поліпшенням результатів лікування.

Наприклад, в дослідженні 2018 р. прихильність до лікування була пов’язана з меншою кількістю симптомів серцевої недостатності і зниженням ризику госпіталізації та смерті.

У свою чергу, дослідження 2019 р. пов’язує належну прихильність до лікування зі зниженням смертності у віддалений період на 21%, а недотримання приписів — з підвищенням ризику госпіталізації на 17% (у дорослих віком 50 років і старше).

Органи охорони здоров’я добре обізнані про серйозні збитки, завдані недотриманням режиму лікування. ВООЗ підкреслює, що підвищення ефективності втручань щодо дотримання режиму лікування може мати набагато більший вплив на здоров’я населення, ніж будь-яке поліпшення конкретних видів лікування.

Як підвищити рівень довіри пацієнтів?

Підвищення прихильності до лікування — непросте завдання, яке іноді може бути пов’язане з тривалим процесом відновлення довіри до медичної спільноти.

Крім того, труднощі виникають і з тим, що дотримання режиму лікування може включати як невеликі зміни в житті людини (використання будильника або іншого нагадування про необхідність прийому ліків), так і істотні зміни в звичках харчування або способі життя.

У поліпшенні прихильності до лікування можуть бути задіяні різні підходи, включаючи освітні програми, організацію системи підтримки, медичного моніторингу та оцінки ефективності лікування.

Так, в одному з досліджень вчені виявили, що рівень контролю артеріального тиску серед пацієнтів Північної Каліфорнії, США, перевищив 80% завдяки багатоаспектному підходу до поліпшення прихильності цих пацієнтів до лікування.

Дослідники дійшли висновку, що такому успіху сприяли наступні фактори:

  • електронна медична карта, в якій вказуються особи з ризиком недотримання режиму лікування, наприклад, особи, які рідко записувалися на прийом до лікаря або нерегулярно поповнюють запаси лікарських засобів;
  • інформаційно-пропагандистська діяльність, спрямована на те, щоб кожен пацієнт з гіпертензією перевіряв свій артеріальний тиск не рідше 1 разу на рік;
  • робота клінічних фармацевтів, які консультували з питань необхідного коригування прийому лікарських засобів;
  • консультації, спрямовані на поліпшення спів­праці і спілкування між лікарем і пацієнтом;
  • ефективні керівні принципи й алгоритми для управління різними захворюваннями — з фокусом на застосуванні генериків для зниження цінових бар’єрів.

Щоб підвищити ймовірність дотримання режиму лікування, лікарі також можуть використовувати базові стратегії мотивації пацієнтів. У даному контексті важливе значення мають прояв співчуття до пацієнтів, їх просвіта та розширення їх можливостей у лікуванні.

Дослідження демонструють, що рівноправні відносини між лікарем і пацієнтом допомагають підвищити рівень прихильності до лікування.

Однак оскільки різні люди мають різні причини не приймати ліки відповідно до приписів, не існує універсального підходу до підвищення показників прихильності до лікування.

Експерти в галузі суспільної охорони здоров’я підкреслюють, що у вирішенні цього питання вкрай важливо зосередити увагу саме на відносинах між лікарем і пацієнтом.

Кожного разу, коли лікар прописує ліки, обов’язково, щоб пацієнт ставив питання, а лікар знаходив час, щоб дати докладну відповідь і максимально зрозуміти будь-які перешкоди, з якими може стикнутися пацієнт, і вжити заходів для їх усунення.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,
за матеріалами www.medicalnewstoday.com

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті