Ліки можуть впливати на мікробіом сильніше, ніж хвороба

14 Грудня 2021 2:32 Поділитися

Нинішнє покоління — одне з «медикалізованих». Пацієнтам часто доводиться приймати кілька ліків на добу протягом місяців чи навіть років. Дослідники з Європейської молекулярно-біологічної лабораторії (European Molecular Biology Laboratory — EMBL) у Гейдельберзі, працюючи разом з європейським консорціумом, до якого входять понад двадцять європейських інститутів, показали, що велика кількість широко використовуваних ліків має сильний вплив на кишковий мікробіом. Результати опубліковано в журналі «Nature»*.

Багато препаратів негативно впливають на склад та стан кишкових бактерій, але інші, у тому числі ацетилсаліцилова кислота, можуть  справляти позитивний ефект на мікробіом кишечнику. «Ми виявили, що ліки можуть мати більший вплив на мікробіом господаря, ніж хвороба, дієта та куріння разом узяті», — пояснив керівник дослідження, професор доктор Пер Борк (Peer Bork), директор з наукової діяльності EMBL.

Хоча негативний та тривалий вплив антибіотиків на кишкові бактерії вже добре відомий, це дослідження показало, що такі ефекти, ймовірно, згодом накопичуються. «Ми виявили, що мікробіом кишечнику пацієнтів, які приймали кілька курсів антибіотиків протягом 5 років, став менш здоровим. Це включає ознаки стійкості до протимікробних препаратів», — зазначила співавтор дослідження Софія Форслунд (Sofia Forslund).

Участь у консорціумі MetaCardis дозволила авторам використовувати багатопрофільні дані більш ніж 2000 пацієнтів із кардіометаболічними захворюваннями. Вони змогли показати, що статини у поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою, а також діуретики з блокаторами бета-адренорецепторів забезпечують здоровіший стан мікробіому. Наприклад, за допомогою другої комбінації збільшилася частка корисних бактерій Roseburia у тонкому кишечнику. Метформін, з іншого боку, сприяє засвоєнню вітаміну B12 кишковими бактеріями, що призводить до зниження рівня у людей. У тих, хто приймав інгібітори протонної помпи, було більше бактерій оральної флори в кишечнику, імовірно, через зниження вироблення шлункової кислоти.

Розробивши статистичний підхід, який враховує вплив сукупності змішаних факторів, дослідники змогли виділити ефекти ліків, хвороб та мікробіому (біотрансформація, накопичення) окремо. «Тепер у нас є надійна методологічна база, яка дозволяє позбавитися багатьох стандартних помилок», — зазначив професор П. Борк. Дослідники сподіваються, що ці результати можуть допомогти у перепрофілюванні ліків, а також у плануванні індивідуальних стратегій лікування та профілактики.

За матеріалами www.nature.com; www.embl.org;
фото:
Isabel Romero Calvo/EMBL

*Forslund S.K., Chakaroun R., Zimmermann-Kogadeeva M. et al. (2021) Combinatorial, additive and dose-dependent drug–microbiome associations. Nature. https://doi.org/10.1038/s41586-021-04177-9

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*