Фітопрепарати: попередити страх

Деякі журналістські дослідження іноді схожі на вибух інформаційної бомби, яка приголомшує вразливого пересічного слухача або глядача та викликає закономірні запитання у фармацевтів та медичних працівників. На одному українському телеканалі прозвучали попередження про небезпеку використання людиною рослин як засобів лікування. Згадувалися лікарські рослини, що вміщують сильнодіючі речовини, такі як алкалоїди (наприклад беладонна), та які через це є отруйними. Мова йшла також і про звичний для всіх звіробій, підбіл, хвощ польовий, ехінацею.

Ми цілком погоджуємося з тим, що населення повинно бути обізнане з негативними наслідками безсистемного, неграмотного застосування рослин при самолікуванні або придбання сумнівних засобів у підозрілих місцях, але, як кажуть у народі, потрібно остерігатися «разом з купіллю виплеснути дитину». Через те ми не погоджує­мося з подачею глядачам рослин, якими здавна користуються в народній медицині та які є фармакопейними, як незаперечного зла.

Сьогодні світова фармацевтична промисловість широко використовує рослинну сировину, яка є основою для створення лікарських засобів. Наприклад, трава звіробою — препаратів антидепресивної дії, а ехінацея — імуностимуляторів. Лікарські рослини, та ж беладонна та, наприклад, отруйна конвалія, — безцінне джерело сировини для створення медичних препаратів.

Про важливу роль в охороні здоров’я не лише алопатичної медицини, але і методів альтернативної медицини говорить, зокрема, прийнята учасниками Конгресу ВООЗ по народній медицині (Пекін, Китай) 8 листопада 2008 р. Пекінська декларація, де особливо наголошується, що «знання народної медицини, видів лікування і практики повинні поважатися, зберігатися, пропагуватися, широко поширюватися і належним чином ґрунтуватися на обставинах кожної країни», а в резолюції 56-ї сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я (WHA56.31) ВООЗ закликала держави-члени «заохочувати, у відповідних випадках, включення рослинних ліків у національні переліки основних лікарських засобів» (ВООЗ, 2005; 2008).

Проте, звичайно, сильнодіюча та отруйна лікарська рослинна сировина ні в якому разі не повинна пропонуватися виробниками лікарських засобів та дієтичних добавок населенню у вигляді монозборів або у суміші з іншими представниками рослинного світу. Таке зауваження стосується також маловивчених представників рослинного світу, і у професіоналів це є аксіомою. На жаль, справді неправильне застосування деяких рослинних препаратів може заподіяти шкоду. Так, наприклад, безконтрольне і тривале вживання традиційних китайських препаратів на основі трави ефедри в 1996 р. в США стало причиною 12 смертельних випадків, розвитку інфарктів та інсультів (www.who.int; www.nytimes.com). До того ж фітопрепарати можуть взаємодіяти з синтетичними лікарськими засобами: приміром, засоби на основі женьшеню у поєднанні з варфарином можуть привести до підсилення антикоагуляційного ефекту останнього (Janetzky K., Morreale A.P., 1997). Проте було б дивним чекати від лікарських засобів (все одно яких — на основі лікарських рослин або біотехнологічних) абсолютної відсутності побічних ефектів і взаємодії з іншими препаратами; відомо, що навіть харчові продукти (зокрема грейпфрутовий сік, часник, журавлина, брюссельська капуста) здатні впливати на всмоктування, розподіл і метаболізм лікарських засобів.

Проте велика частка препаратів, що виробляю­ться в світі, має в своєму складі природні інгредієн­ти рослинного походження. Тому триває пошук нових видів рослин, які могли б слугувати джерелом біологічно активних сполук, таких як флавоноїди, кумарини, гідроксикоричні кислоти, алкалоїди, сапоніни, амінокислоти та ін. Наприклад, існує ряд даних, що підтверджують ефективність лікарських засобів рослинного походження в лікуванні ряду серйозних захворювань. Так, з полину однорічного (Artemisia annua), відомого як засіб для лікування малярії, отримують артемізинін, а з кори дерева намала (Homalanthus nutans) — противірусний засіб простратін; вербена (Verbena officinalis) відома як засіб при слабкій і помірній депресії.

Засобам масової інформації, керуючись добрими намірами попередити населення про шкідливість використання рослин, не потрібно забувати про те, що громадяни зазвичай купують їх в аптеках та спеціалізованих крамницях. Серйозний виробник вказує на упаковці показання, спосіб застосування та дозу даного засобу, побічну дію, протипоказання, взаємодію з іншими ліками, термін придатності та особливі зауваження щодо прийому вагітними, жінками, що годують грудьми, а також дітьми.

Беззаперечно, збір рослин, вивчення їх властивостей, виділення діючих речовин з них, приготування лікарських засобів на їх основі повинно проводитися ліцензованими підприємствами-виробниками. Таким підприємство­м є Житомирський завод ЗАТ «Ліктрави», який займає гідне місце серед виробників ліків і має 85-літній досвід у виробництві продукції на основі рослинної сировини. На вітчизняному ринку ЗАТ «Ліктрави» представляє 70 найменувань зареєстрованих лікарських засобів з рослин. Культивація лікарських рослин і отримання стандартної сировини для потреб виробництва — один із пріоритетних напрямків розвитку підприємства.

Нині завод має свої паспортизовані заготівельні пункти в екологічно чистих регіонах Украї­ни та співпрацює з закордонними постачальниками. Наявність достатніх запасів лікарських рослин, можливість проведення вхідного контролю сировини в сучасно обладнаних фізико-хімічній, радіологічній та мікробіологічній лабораторіях, укомплектованих висококваліфікованими кадрами, дозволяє нарощувати обсяги виробництва, розширювати матеріально-технічну базу, виробляти нові види продукції.

Зауваження про радіо­активне забруднення рослин на Поліссі, яке пролунало з екранів телевізорів, також неповне без примітки про те, що промислова заготівля лікарської рослинної сировини там припинена після Чорнобильської катастрофи, а вся сировина, яка надходить на Житомирський завод ЗАТ «Ліктрави», проходить радіологічний контрол­ь. І не тільки. Наявність важких металів, пестицидів, ГМО також тут контролюють.

Варто нагадати, що ЗАТ «Ліктрави» — одне з провідних підприємств України, що увійшло до переліку організацій та установ, які брали участь у створенні національної частини монографій з цілої низки лікарської рослинної сировини в доповненнях № 2, № 3 Державної Фармакопеї України. Це — важливий показник для виробника, який випускає більше сотні найменувань продукції рослинного походження.

Начальник наукового центру
ЗАТ «Ліктрави» Людмила Шиленко

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті